Постанова
Іменем України
16 червня 2021 року
м. Київ
справа № 748/838/18
провадження № 61-875св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Матвієнко Сергій Миколайович, Обслуговуючий кооператив «Садівницьке товариство «Чернігів-сад»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Харечко Л. К., Лакізи Г. П., Скрипки А. А.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третіх осіб: Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Матвієнка С. М., Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Чернігів-сад», про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Позовна заява мотивована тим, що 01 квітня 2011 року ОСОБА_2 , виступаючи у ролі продавця, від імені та в інтересах якого діяв представник ОСОБА_4 , на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Коваленко В. В., відчужив належну йому на праві власності на підставі державного акта серії ЯЖ № 375406, виданого 25 вересня 2008 року на підставі розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації від 05 серпня 2008 року № 311, земельну ділянку № НОМЕР_1 , кадастровий номер 7425585700:03:000:4577, розташовану в садівницькому товаристві «Чернігів-сад» Улянівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, на користь покупця ОСОБА_5 .
У подальшому ОСОБА_5 , в інтересах якого діяв його представник ОСОБА_6 , здійснив відчуження належної йому земельної ділянки, кадастровий номер 7425585700:03:000:4577, придбаної у ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 11 серпня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Коваленко В. В. та зареєстрованого у реєстрі за № 5181.
Позивач зазначав, що після укладення договорів купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки приватним нотаріусом Коваленко В. В. на державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 375406 були зроблені відповідні записи, посвідчені підписом та печаткою нотаріуса.
Окрім того, Управлінням Держкомзему у Чернігівському районі Чернігівської області були внесені відповідні записи в Поземельну книгу та зроблені відмітки на державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 375406, наступного змісту: «зареєстровано в Поземельній книзі 26 липня 2011 року за реєстровим № 839030004577001»; «зареєстровано в Поземельній книзі 16 січня 2012 року за реєстровим № 839030004577002», засвідчені підписом та печаткою керівника управління.
Позивач зазначав, що маючи намір сплатити земельний податок за придбану та наявну у власності земельну ділянку позивач звернувся до відповідних органів, проте, земельний податок за вказану земельну ділянку вже було сплачено ОСОБА_3 .
За фактом можливого вчинення шахрайських дій правоохоронними органами були внесені відповідні дані у Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014270010006804. На початку 2018 року ознайомившись із зібраними матеріалами у рамках порушеного кримінального провадження позивачу стало відомо, що окрім нього власником земельної ділянки № НОМЕР_1 , кадастровий номер 7425585700:03:000:4577, є також ОСОБА_3 , який придбав її у власність у ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 18 квітня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Матвієнком С. М., зареєстрованого в реєстрі за № 517.
Позивач вважав, що придбана позивачем земельна ділянка НОМЕР_1 на підставі раніше укладеного договору від 11 серпня 2011 року, на сьогоднішній час перебуває у власності ОСОБА_3 на підставі договору від 18 квітня 2014 року, що порушує його права, як законного власника та унеможливлює подальше володіння, користування та розпорядження своєю власністю. Таким чином повторне відчуження земельної ділянки НОМЕР_1 ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18 квітня 2014 року є незаконним, суперечить положенням Конституції України та вимогам ЦК України щодо укладення правочинів. Лише власник має право розпоряджатися наявною у нього власністю - в даному випадку земельною ділянкою НОМЕР_1 .
На момент укладення спірного правочину 18 квітня 2014 року ОСОБА_2 вже здійснив відчуження належної йому земельної ділянки на користь ОСОБА_5 на підставі договору від 01 квітня 2011 року, відповідно повторно здійснювати продаж вже неналежного йому нерухомого майна на підставі договору від 18 квітня 2014 року він не мав права.
Позивач посилаючись на частину третю статті 215 ЦК України, просив визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 18 квітня 2014 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 29 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 не набув права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7425585700:03:000:4577, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутнє рішення про державну реєстрацію права власності за позивачем на вказаний об'єкт нерухомого майна і не надано доказів, які б спростовували законність укладеного 18 квітня 2014 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 договору купівлі-продажу земельної ділянки. Також суд відмовив у позові і з підстав пропуску строку позовної давності, оскільки з позовом до суду позивач звернувся 28 березня 2018 року, тоді як спірний договір був укладений 18 квітня 2014 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,1 га, яка розташована за адресою: Улянівська сільська рада, Чернігівський район, Чернігівська область, садівниче товариство «Чернігів-сад», кадастровий номер 7425585700:03:000:4577, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 18 квітня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Матвієнком С. М., зареєстрованим у реєстрі за № 517.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 881,00 грн судових витрат, понесених в суді першої та апеляційної інстанцій.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 881,00 грн судових витрат, понесених в суді першої та апеляційної інстанцій.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 набув право власності на спірну земельну ділянку шляхом укладення з ОСОБА_5 договору купівлі-продажу 11 серпня 2011 року з подальшим проведенням його державної реєстрації в Поземельній книзі, таким же самим чином, до нього, ОСОБА_5 набув право власності на земельну ділянку та, як цього вимагає закон, зареєстрував своє право власності в Поземельній книзі, що чітко підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку з відмітками на ньому даних про реєстрацію (а. с. 7) та належним чином завіреною копією Витягу з Поземельної книги, яка містить гербову печатку (а. с. 132 матеріалів кримінального провадження № 12014270010006804), а тому, вважати, що позивач, як і ОСОБА_5 не звертались з заявами про зміну даних щодо переходу права власності до органу, який проводить державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, є безпідставним.
Позовні вимоги щодо визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного ОСОБА_2 і ОСОБА_3 18 квітня 2014 року, недійсним є обґрунтованими, оскільки єдиним належним власником спірної земельної ділянки є ОСОБА_1 , який придбав у власність зазначене нерухоме майно, зареєстрував його згідно з вимогами чинного законодавства. Договір купівлі-продажу від 11 серпня 2011 року був укладений відповідно до норм ЦК України, на день розгляду справи не визнаний недійсним, навпаки, він є дійсним, а тому породжує взаємні права і обов'язки як для сторін, так і для компетентних органів, які відповідно до закону, зобов'язані належним чином проводити реєстрацію таких правочинів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції, надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2021 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п'яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив правила оцінки доказів та не усунув суперечності між наданими до справи доказами; не взяв до уваги, що позивачем пропущений строк позовної давності, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження недійсності договору купівлі-продажу.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що на підставі розпорядження Чернігівської районної державної адміністрації від 05 серпня 2008 року № 311 ОСОБА_2 належала на праві власності земельна ділянка площею 0,1 га за АДРЕСА_1 , садівницьке товариство «Чернігів-сад», кадастровий номер 7425585700:03:000:4577, для ведення садівництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 375406, виданим 25 вересня 2008 року та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010883900280 (а. с. 7).
01 квітня 2011 року між ОСОБА_2 , від імені якого діяв ОСОБА_4 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу 01 грудня 2008 року № 10273, та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі- продажу земельної ділянки площею 0,1 га за АДРЕСА_1 », кадастровий номер 7425585700:03:000:4577, для ведення садівництва (а. с. 4).
Дані про зміну власника земельної ділянки були зареєстровані в Поземельній книзі 26 липня 2011 року, що підтверджується штампом начальника Управління Держкомзему у Чернігівському районі Чернігівської області, реєстраційний № 839030004577001 на державному акті (а. с. 7).
11 серпня 2011 року між ОСОБА_5 , від імені якого діяла ОСОБА_6 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу 08 серпня 2011 року № 5087, та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу зазначеної вище земельної ділянки з кадастровим номером 7425585700:03:000:4577 (а. с. 5-6).
Дані про зміну власника земельної ділянки зареєстровані в Поземельній книзі 16 січня 2012 року, що підтверджується штампом начальника Управління Держкомзему у Чернігівському районі Чернігівської області, реєстраційний № 839030004577002 на державному акті (а. с. 7).
18 квітня 2014 року укладений договір купівлі-продажу цієї ж земельної ділянки, відповідно до умов якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 придбав у власність земельну ділянку з кадастровим номером 7425585700:03:000:4577, яка знаходиться в Улянівській сільській раді, Чернігівського району, Чернігівської області, садівницьке товариство «Чернігів-сад». Договір посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Матвієнком С. М. та зареєстрованим у реєстрі за № 517 (а. с. 90-91).
У пункті 1.3 договору купівлі-продажу зазначено, що земельна ділянка належить продавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого державним реєстратором Реєстраційної служби Чернігівського районного управління юстиції Чернігівської області 27 березня 2014 року індексний № 19642868. Право власності продавця зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27 березня 2014 року індексний № 19643183. Також продавець стверджував, що в період звітного податкового року нерухоме майно продається ним вперше (пункт 1.4. договору).
На копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно (а. с. 92) міститься відмітка про те, що це свідоцтво було видано ОСОБА_2 на заміну державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 375406, виданого 25 вересня 2008 року Чернігівською районною державною адміністрацією Чернігівської області (а. с. 92).
Також матеріали справи містять копію витягу щодо інформації про зареєстровані речові права, їх обтяження на об'єкт нерухомого майна (а. с. 94), з якого слідує, що датою державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку є 24 березня 2014 року.
Матеріалами кримінального провадження № 12014270010006804 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 КК України встановлено, що у грудні 2014 року ОСОБА_1 звертався з заявою до начальника міліції м. Чернігова, в якій просив вжити заходи до ОСОБА_2 , який без його відома у 2014 році продав належну йому земельну ділянку шахрайським шляхом іншій особі. За результатами розслідування 06 грудня 2017 року винесена постанова про закриття кримінального провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України.
Витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна у порядку доступів нотаріусів від 18 квітня 2014 року № 54649205 свідчить, що у: Реєстрі права власності на нерухоме майно за об'єктом нерухомого майна: кадастровий номер: 7425585700:03:000:4577, адреса: АДРЕСА_1 - відомості відсутні; Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за параметрами запиту: кадастровий номер: 7425585700:03:000:4577, адреса: АДРЕСА_1 , ПІБ: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 - відомості відсутні; Державному реєстрі іпотек за параметрами запиту: кадастровий номер: 7425585700:03:000:4577, адреса: АДРЕСА_1 - відомості відсутні (а. с. 93).
Згідно з витягом за результатом пошуку інформації про зареєстровані речові права, їх обтяження на об'єкт нерухомого майна у порядку доступу нотаріуса до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18 квітня 2014 року, за параметрами запиту фізична особа ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 - відомості відсутні (а. с. 95).
Відповідно до даних Поземельної книги на земельну ділянку кадастровий номер 7425585700:03:000:4577, її відкрито 25 вересня 2008 року. Запис до розділу 1. «Земельна ділянка. Загальні відомості» здійснено 13 березня 2014 року за № 001, де зазначено місце розташування земельної ділянки АДРЕСА_1 , цільове призначення землі сільськогосподарського призначення для ведення садівництва, площа 0,1000 га, приватна власність. Запис до розділу 3. «Земельна ділянка. Право власності, постійного користування запис про виникнення права» здійснено 13 березня 2014 року за № 003, де зазначено що земельна ділянка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 і його право посвідчує державний акт серії ЯЖ № 375406. Державна реєстрація права власності відбулась 25 вересня 2008 року. Запис до розділу 3. «Земельна ділянка. Право власності, постійного користування запис про виникнення права» здійснено 10 квітня 2014 року за № 004, де зазначено що земельна ділянка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . Державну реєстрацію речового права на нерухоме майно здійснено Реєстраційною службою Чернігівського районного управління юстиції Чернігівської області 24 квітня 2014 року, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав 5137280. Запис до розділу 3. «Земельна ділянка. Право власності, постійного користування запис про виникнення права» здійснено 11 березня 2015 року за № 006, де зазначено що земельна ділянка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 . Державну реєстрацію речового права на нерухоме майно здійснено приватним нотаріусом Матвієнко С. М. 18 квітня 2014 року, реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав 5413187 (а. с. 102-111).
Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер 34354225 від 02 березня 2015 року свідчить, що земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер 7425585700:03:000:4577, з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 324705874255, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер 517, виданого 18 квітня 2014 року Матвієнком С. М., приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу, належить на праві приватної власності ОСОБА_3 . Державну реєстрацію здійснено приватним нотаріусом Матвієнко С. М., Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області 18 квітня 2014 року. Номер запису про право власності НОМЕР_3 (а. с. 67-69).
Надана на запит Чернігівського апеляційного суду завірена електронна копія Поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 7425585700:03:000:4577, площею 0,1 га, № НОМЕР_1 , яка розташована на території Улянівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області в садівницькому товаристві «Чернігів-сад» свідчить про те, що Поземельну книгу відкрито 25 вересня 2008 року, далі, в ній містяться запис № 001 від 13 березня 2014 року про місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, площа; запис № 002 від 13 березня 2014 року про координати поворотних точок меж земельної ділянки, опис меж; запис № 003 від 13 березня 2014 року про власника земельної ділянки - ОСОБА_2 та відомості про виникнення права як власника (державний акт серії ЯЖ № 375406 від 25 вересня 2008 року); запис № 004 від 10 квітня 2014 року про те, що власником земельної ділянки є ОСОБА_2 , що датою державної реєстрації речового права на нерухоме майно є 24 березня 2014 року, а реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав - 5137280; запис № 005 від 11 березня 2015 року про те, що відомості про власника земельної ділянки вніс державний кадастровий реєстратор Винник Ю. В. ; запис № 006 від 11 березня 2015 року про те, що власником земельної ділянки є ОСОБА_3 , що датою державної реєстрації речового права на нерухоме майно є 18 квітня 2014 року, а реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав - 5413187 (а. с. 223 - 235). Ця електронна копія Поземельної книги завірена державним кадастровим реєстратором та містить не гербову печатку, а печатку з прізвищем цього реєстратора.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX).
У пункті 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 набув право власності на спірну земельну ділянку шляхом укладення з ОСОБА_5 договору купівлі-продажу 11 серпня 2011 року з подальшим проведенням його державної реєстрації в Поземельній книзі, таким же самим чином, до нього, ОСОБА_5 набув право власності на земельну ділянку та, як цього вимагає закон, зареєстрував своє право власності в Поземельній книзі, що чітко підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку з відмітками на ньому даних про реєстрацію та належним чином завіреною копією Витягу з Поземельної книги, яка містить гербову печатку (а. с. 132 матеріалів кримінального провадження № 12014270010006804), а тому, вважати, що позивач, як і ОСОБА_5 не звертались з заявами про зміну даних щодо переходу права власності до органу, який проводить державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, є безпідставним.
Зазначений висновок є передчасним та свідчить про порушення норм процесуального права щодо правил оцінки доказів, визначених статтями 89, 95 ЦПК України.
Статтями 319, 321 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
З огляду на статті 209, 210 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Відповідно до Порядку ведення Поземельної книги, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року № 1021, Поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку у паперовому вигляді - територіальними органами Держкомзему; в електронному вигляді - операторами - структурними підрозділами державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в районах, містах обласного значення, м. Києві та Севастополі, які мають доступ та вносять відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру.
Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номер Поземельної книги відповідає кадастровому номеру земельної ділянки.
Облік поземельних книг ведеться відповідно до Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 1998 року № 1893.
Як зазначив позивач, він набув право власності на спірну земельну ділянку шляхом укладення з ОСОБА_5 договору купівлі-продажу 11 серпня 2011 року з подальшим проведенням його державної реєстрації в Поземельній книзі, таким же самим чином, до нього, ОСОБА_5 набув право власності на земельну ділянку та, як цього вимагає закон, зареєстрував своє право власності в Поземельній книзі.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (частина перша статті 81 ЦПК України).
Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини другої, шостої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
На підтвердження зазначених обставин позивач надав копію державного акта на право власності на земельну ділянку з відмітками на ньому даних про реєстрацію (а. с. 7).
При цьому суд апеляційної інстанції як на підтвердження зазначеної позивачем обставин посилався на належним чином завірену копію Витягу з Поземельної книги, яка містить гербову печатку, яка знаходиться на а. с. 132 матеріалів кримінального провадження № 12014270010006804, однак відсутня у матеріалах цивільної справи.
Крім того, в матеріалах справи є оригінал державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 375406, виданий 25 вересня 2008 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 010883900280, у якому відсутні відмітки про зміну власника земельної ділянки та реєстрацію таких змін в Поземельній книзі (а. с. 245).
На запит Чернігівського апеляційного суду надано завірена електронна копія Поземельної книги на земельну ділянку з кадастровим номером 7425585700:03:000:4577, площею 0,1 га, № НОМЕР_1 , яка розташована на території Улянівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області в садівницькому товаристві «Чернігів-сад», яка не містить даних про те, хто був власником земельної ділянки, кадастровий номер якої 7425585700:03:000:4577 з моменту відчуження у квітні 2011 року земельної ділянки і до моменту звернення ОСОБА_2 24 березня 2014 року до Реєстраційної служби Чернігівського районного управління юстиції Чернігівської області з метою отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно, замість державного акта на право власності на земельну ділянку (а. с. 223-235).
З огляду на частину шосту статті 95 ЦПК України єдиним належним доказом достовірності наданих копій могло бути лише дослідження оригіналу державного акта та Поземельної книги, зокрема за ініціативою суду.
За таких обставин, суду апеляційної інстанції необхідно належним чином дослідити поданий стороною доказ (у даному випадку - державний акт на право власності на земельну ділянку та Поземельну книгу на земельну ділянку), з'ясувати походження нібито втраченого оригіналу державного акта, за необхідності витребувати у позивача його оригінал державного акта, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування, це процесуальний обов'язок суду.
На зазначене суд апеляційної інстанції уваги не звернув та на порушення зазначених норм процесуального права за власною ініціативою не вирішив питання про витребування від відповідних державних органів оригіналів державного акта на право власності на земельну ділянку та Поземельної книги, не усунув сумнівів щодо поданих копії зазначених документів, та задовольнив позов виходячи з відомостей належним чином завіреної копії Витягу з Поземельної книги, яка містить гербову печатку та знаходиться на а. с. 132 матеріалів кримінального провадження № 12014270010006804, та яка відсутня у матеріалах цивільної справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанцій не встановив усіх обставин справи, не сприяв всебічному й повному з'ясуванню дійсних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення та порушив норми процесуального права щодо правил оцінки доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи. Тому постанова суду апеляційної інстанцій підлягає скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 1 частин третьої та четвертої статті 411 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Керуючись статтями 402, 409, 411, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,-
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. М. Фаловська
Судді: В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. А. Стрільчук