02 липня 2021 року
Київ
справа №360/4364/20
адміністративне провадження №К/9901/22803/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
09 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, у якому просила:
визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати судді Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_1 суми суддівської винагороди за липень 2020 року із застосуванням статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік";
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь судді Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_1 суддівську винагороду за липень 2020 року в сумі 29623,00 грн з утриманням податків та інших обов'язкових платежів;
допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати суддівської винагороди;
зобов'язати відповідача подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року, позов задоволено.
Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області щодо нарахування та виплати судді Марківського районного суду Луганської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за липень 2020 року із застосуванням обмеження розміру суддівської винагороди, передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 за липень 2020 року, обчисливши її відповідно до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус судів», без застосування обмеження передбаченого статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з урахуванням раніше сплачених сум та з відрахуванням обов'язкових податків та зборів.
15 червня 2021 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області засобами поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року. Скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог частини четвертої статті 330 КАС України скаржником не сплачено судовий збір розмірі, установленому Законом України "Про судовий збір".
Скаржник заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю коштів на його сплату.
Вирішуючи клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору суд виходить з наступного.
За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частинами першою та другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI визначено вичерпний перелік умов, за наявності яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Відповідачем не зазначено умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI, за наявності яких суд може прийняти ухвалу про звільнення від сплати судового збору, а отже клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Суд касаційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на касаційне оскарження шляхом звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць станом на 01 січня 2020 року - 2102 грн. 00 коп.
Виходячи зі змісту позовних вимог, позивачем у справі заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру та одну позовну вимогу майнового характеру.
Разом з тим, у судових рішеннях відсутня інформація щодо суми стягнення суддівської винагороди, тому ставка за вимогу майнового характеру обчислюється із її мінімального розміру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 3 363,20 гривень ((200% від (2102,00*0,4))+((200% від (2102,00*0,4)).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України; Код банку отримувача (МФО): (ЕАП) 899998; Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; Код класифікації доходів бюджету: 22030102; Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055); Призначення платежу*: 101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Керуючись статтями 169, 248, 329, 333 КАС України, Суд
Відмовити у задоволенні клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України у Луганській області про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: О. В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
С.А. Уханенко