23 червня 2021 р.Справа № 440/6072/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
представника відповідача Мисюра О.І.
представника позивача Сирота Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2021, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, м. Полтава, повний текст складено 12.02.21 по справі № 440/6072/20
за позовом Селянського (фермерського) господарства "Велес"
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Селянське (фермерське) господарство "Велес" (надалі по тексту позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі по тексту відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2020 №0001163201.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 року адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства "Велес" (с. Бориси, Глобинський район, Полтавська область, 39046, код ЄДРПОУ 21066173) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 43142831) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 16.09.2020 №0001163201.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Селянського (фермерського) господарства "Велес" витрати зі сплати судового збору в сумі 7500,00 грн (сім тисяч п'ятсот гривень нуль копійок).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 року, в позові відмовити.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що СФГ "Велес" у визначеному законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 21066173; перебуває на обліку як платник податків в Головному управлінні ДПС у Полтавській області (Глобинський район).
Позивач провадить господарську діяльність за місцем розташування основних засобів у с. Бориси, Глобинського району Полтавської області, що відповідає податковій адресі платника податків.
14.08.2020 посадовими особами Головного управління ДПС у Полтавській області у присутності директора СФГ "Велес" розпочато фактичну перевірку щодо контролю за обігом пального.
Результати перевірки оформлені актом від 14.08.2020 №118/16-31-32-01/21066173, у якому відображено факт порушення позивачем вимог:
частини першої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме: зберігання пального у місцях, на які не отримано відповідні ліцензії.
16.09.2020 на підставі зазначеного вище акта Головним управлінням ДПС у Полтавській області сформовано податкове повідомлення-рішення №0001163201 про застосування до СФГ "Велес" штрафних (фінансових) санкцій на підставі абзацу восьмого частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" у розмірі 500000,00 грн.
Не погоджуючись з цими рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У цій справі предметом спору є правомірність податкового повідомлення-рішення від 16.09.2020 №0001163201 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за зберігання пального без отримання на це відповідної ліцензії.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (надалі - ПК України).
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 цієї статті, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України, відповідно до пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з наведених у цьому пункті підстав.
Водночас Законом України від 17.03.2020 №533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (зі змінами, внесеними законами від 30.03.2020 №540-IX та від 13.05.2020 №591-IX) підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-2 такого змісту: "Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Отже, запроваджений законодавцем мораторій на проведення фактичних перевірок на час дії карантину не стосується питань про порушення вимог законодавства щодо зберігання пального.
З матеріалів справи слідує, що 14.08.2020 посадовими особами Головного управління ДПС у Полтавській області у присутності директора СФГ "Велес" розпочато фактичну перевірку щодо контролю за обігом пального.
Результати перевірки оформлені актом від 14.08.2020 №118/16-31-32-01/21066173, у якому відображено факт порушення позивачем вимог:
частини першої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме: зберігання пального у місцях, на які не отримано відповідні ліцензії.
Перевіркою встановлено, що СФГ "Велес" за перевіряємий період здійснило операції з придбання палива дизельного ДР-З-Євро 5-ВО, а саме: у ТОВ "ТД Дагер" придбано палива дизельного ДР-З-Євро 5-ВО в кількості 7955 літрів на загальну суму 151145,00 грн. Подальша реалізація пального відсутня.
В ході перевірки керівником СФГ "ВЕЛЕС" Безштанько В.М. надано пояснення, що господарством у лютому 2020 року придбано у ТОВ "ТД ДАГЕР", що знаходиться за адресою Полтавська область, м. Кременчук, пр-т. Лесі Українки, 82 дизельне пальне в кількості 7955 л. Вказане пальне зберігається на балансі господарства та використовується на період весняно польових робіт, збирання врожаю та підготовки ґрунту.
При цьому, як зазначає в акті відповідач, заява від позивача на отримання ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) до контролюючого органу на час проведення перевірки не надходила, а отже ліцензія на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) позивачу не видавалась.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 465-IX від 16.01.2020 внесено зміни у частину 1 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
Так, згідно частини першої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Під місцем зберігання пального у силу статті 1 названого Закону розуміється місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування, а власне зберіганням пального згаданий Закон визначає діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Отже, зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
Відповідно до абз.8 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.
Згідно з ч.22 ст.18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31 березня 2020 року без наявності відповідної ліцензії.
З матеріалів справи слідує, що СФГ "ВЕЛЕС" 18.03.2020 подано до Головного управління ДПС у Полтавській області повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за березень 2020 року реєстраційний № 9056145486 форми 20-ОПП у якій задекларовано наступні об'єкти оподаткування: бочка 4 м. куб. (ідентифікатор оподаткування - 9300001), бочка 4 м. куб. (ідентифікатор оподаткування - 9300002), бочка 4 м. куб. (ідентифікатор оподаткування - 9300003), бочка 2 м. куб. (ідентифікатор оподаткування - 9300004). місце знаходження вказаних об'єктів оподаткування: Полтавська область, Глобинський район, с. Бориси, вул. Зелена, 10. На підтвердження отримання відповідачем вказаного повідомлення позивачем суду надано квитанцію №2 від 19.03.2020.
19.03.2020 позивачем згідно платіжного доручення №320 від 19.03.2020 здійснено оплату в сумі 780,00 грн за кодом рахунку 22013400 "Плата за ліцензію на право зберігання пального", вказані обставини підтверджені в акті перевірки.
З наданих керівником СФГ "ВЕЛЕС" письмових пояснень слідує, що заява про отримання ліцензії на право зберігання пального для потреб власного споживання від 19.03.2020 року та платіжне доручення №320 від 19.03.2020 були направлені на адресу відповідача поштою 19.03.2020 року через поміщення їх до поштової скриньки.
В підтвердження вказаних обставин позивачем надано довідку Глобинського поштового відділення Укрпошти з якої слідує, що 19.03.2020 року точка присутності не працювала. В такому випадку збирання листів для їх подальшого пересилання за призначенням відбувається через поштові скриньки.
Відповідно до п. 1.2.6 Розпорядження ГУ ДПС у Полтавській області від 20.10.2020 року №198-р процес приймання вхідної кореспонденції, у тому числі заяв на отримання послуг, організовано через скриньки для кореспонденції, які були встановлені раніше, через режим листування в Електронному кабінеті, поштою.
Отже, надаючи відповідачу повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти пов'язані з оподаткуванням та надсилаючи платіжне доручення №320 від 19.03.2020 та заяву поштою позивач вчинив дії направлені на отримання ліцензії.
Крім того, Кабінетом Міністрів України на всій території України з 12 березня 2020 року був запроваджений карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Колегія суддів зазначає, що запровадження карантину позбавило позивача особисто звернутися до податкового органу та вчинити усі залежні від нього дії для отримання ліцензії.
Відповідно до ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідач заперечуючи надходження заяви СФГ «Велес» про отримання ліцензії на право зберігання пального у березні 2020 року не надано доказів в підтвердження обставин, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України.
При цьому, в підтвердження вчинення позивачем дій щодо отримання ліцензії на зберігання пального свідчить оплата в сумі 780,00 грн за кодом рахунку 22013400 "Плата за ліцензію на право зберігання пального" згідно платіжного доручення №320 від 19.03.2020 та повідомлення податковий орган про наявність ємності для зберігання пального.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що неотримання позивачем ліцензії не залежало від волевиявлення позивача з огляду на вчинення останнім дій на її отримання в березні 2020 року, а отже ознаки податкового правопорушення в діянні позивача відсутні, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 16.09.2020 №0001163201 та його скасування.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2021 по справі № 440/6072/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко О.М. Мінаєва
Повний текст постанови складено 02.07.2021 року