24 червня 2021 р.Справа № 520/18445/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бартош Н.С.,
Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби Українина рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції Волошин Д.А.) від 02.03.2021 року (повний текст рішення складено 10.03.21 року) по справі № 520/18445/2020
за позовом Приватного малого підприємства "КОНКОРД"
доГоловного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, Приватне мале підприємство "КОНКОРД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 79847 від 06.11.2020 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку; рішення від 25.11.2020 №2166537/24202292 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 02.11.2020 щодо постачання клею ПВА ТОВ “ПОРТАЛІНВЕСТ” (код 35549028); рішення від 25.11.2020 № 2166536/24202292 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 02.11.2020 щодо постачання клею ПВА ТОВ “ПОРТАЛІНВЕСТ” (код 35549028);
- зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити ПМП “КОНКОРД” з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання до ДПС 16.11.2020. а саме: податкову накладну №2 від 02.11.2020 щодо постачання клею ПВА та клею ПBA марки 25П ТОВ “ПОРТАЛІНВЕСТ” (код 35549028) у загальній кількості 5,359 т, на загальну суму 78058,36 грн., у тому разі ПДВ 13009,73 грн.; податкову накладну №5 від 02.11.2020 щодо постачання клею ПВА марки 30П та марки 51П ТОВ “ПОРТАЛІГІВЕСТ” (код 35549028) у загальній кількості 5,295 т., на загальну суму 145696,32 грн., у тому разі ПДВ 24282,72 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що підставою для включення позивача до переліку ризикових платників було посилання податкового органу на те, що підприємство задіяне у проведенні ризикових операцій. Натомість, вказане рішення комісії є невмотивованим, оскільки не містить жодних підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників комісією, а також відомостей, яка саме податкова інформація наявна та підтверджує ризиковість. Також не погоджується із рішенням контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки підприємством надано всі необхідні документи для розблокування податкових накладних, реєстрація яких була зупинена.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2021 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №79847 від 06.11.2020 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 25.11.2020 №2166537/24202292 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 02.11.2020 та рішення від 25.11.2020 №2166536/24202292 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 02.11.2020.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, виключити ПМП “КОНКОРД” з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 02.11.2020 та податкову накладну №5 від 02.11.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання, а саме 16.11.2020.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, подано апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставин, що мають значення для справи, невірно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та порушено норми процесуального права.
Вказує, що оскільки аналіз діяльності ПМП “КОНКОРД” свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності з ПДВ, втрат бюджету, походження схемного кредиту за допомогою суб'єктів господарювання, які задіяні в схемах формування ризикового податкового кредиту з ПДВ для реального сектору економіки, а саме, позивач продає ТМЦ, які не придбавав, а купує ТМЦ, які не продає та не несе витрати на їх зберігання, то комісією правомірно було прийнято рішення про включення позивача до переліку ризикових платників. Також враховуючи, що підприємством не було надано до контролюючого органу первинних документів які підтверджують здійснення господарської операції, а саме підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), то оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної є правомірним. В зв'язку з чим, вважає рішення суду першої інстанції неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.
Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ПМП "КОНКОРД" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи.
Рішенням Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №79847 від 06.11.2020 на підставі пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, включено ПМП "КОНКОРД" до переліку ризикових підприємств відповідно до пункту 8 Критерії ризиковості платника податку, зазначивши "підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій".
Також, виходячи з того, що ПМП "КОНКОРД" включено до переліку ризикових підприємств відповідно до пункту 8 Критерії ризиковості платника податку, Головним управлінням ДПС у Харківській області були прийняті рішення №2166537/24202292 та №2166536/24202292 від 25.11.2020 про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування №2 та №5 від 02.11.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вважаючи протиправним рішення контролюючого органу про внесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, та рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, ПМП "КОНКОРД" звернулось з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість складання у відношенні позивача рішення комісією Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність підприємства критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки вказане рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків та не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи. Також, оскільки позивачем до контролюючого органу було надано первинні бухгалтерські документи, які підтверджують вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов'язує виникнення податкових зобов'язань та права виписки податкової накладної позивачем, то спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправним та підлягають скасуванню у судовому порядку. Враховуючи безпідставність віднесення платника до переліку ризикових підприємств, а також неправомірність зупинення реєстрації податкових накладених, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідачів виключити ПМП “КОНКОРД” з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а також зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом пп. "а" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Положеннями п. 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: б) дата відвантаження товарів.
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
В силу п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі- ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок № 1246).
Зокрема, п. 12 Порядку №1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.
Відповідно до п.п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165 (далі - Порядок № 1165).
За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Відповідно до п. 6 та п.7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податковоїнакладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідностіплатника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Додатком 4 до Порядку № 1165 встановлена форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, в якій зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
З положень наведених норм чинного законодавства України чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що абз. 14 п. 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Зазначене свідчить, що положеннями Порядку № 1165, на відміну від раніше існуючого Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 21.02.2018 №117, передбачено право на оскарження рішення податкового органу щодо включення платника податків до реєстру платників податків.
Висновки колегії суддів відповідають правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 по справі № 340/474/20.
Дослідивши зміст оскаржуваного рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, колегією суддів встановлено, що нормативною підставою для його прийняття Комісією регіонального рівня зазначено пункт 8 Порядку №1165 "підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій". При цьому, рішення прийнято не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування, а у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС.
Натомість, колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - "підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій", та не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
Разом з цим, згідно з Порядком № 1165, в якості підстави, повинно бути зазначено відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Згідно пункту 8 до критеріїв ризиковості платника податку, які є додатком 1 до Порядку № 1165, віднесено - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.
В спірному рішенні в якості податкової інформації зазначено лише, що "підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій ".
Під час розгляду справи контролюючим органом не подано до ані до суду першої ані до суду апеляційної інстанцій жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення про віднесення позивача до переліку ризикових підприємств відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків із зазначенням (розшифруванням) інформації: “підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій” порушує права позивача.
Надаючи правову оцінку правомірності оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
У відповідності до п. 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п. 8 Порядку № 1165).
Пунктами 10, 11 Порядку № 1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до абз. 2 п. 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 3 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 яких до цих Критеріїв віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 520), що, відповідно до пункту 1, визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 4 Порядку № 520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з абз. 2 п. 6 Порядку № 520 платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Пунктами 9, 10 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Згідно з п. 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
Як визначено пунктом 20 Порядку № 1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Аналіз наведених вище правових норм свідчить, що контролюючий орган, після надходження податкової накладної/розрахунку коригування до ДПС для реєстрації в ЄРПН, в автоматизованому режимі здійснює її розшифрування та проводить відповідну перевірку, зокрема щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування через відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або через відповідність відображених у ній операції критеріям ризиковості здійснення операцій.
Із матеріалів справи вбачається, що ПМП "КОНКОРД" були виписані податкові накладні №2 від 02.11.2020 щодо постачання клею ПВА та клею ПBA марки 25П ТОВ “ПОРТАЛІНВЕСТ” у загальній кількості 5,359 т, на загальну суму 78058,36 грн, у тому числі ПДВ 13009,73 грн та №5 від 02.11.2020 щодо постачання клею ПВА марки 30П та марки 51П ТОВ “ПОРТАЛІГІВЕСТ” у загальній кількості 5,295 т, на загальну суму 145696,32 грн, у тому числі ПДВ 24282,72 грн за правилами першої події (відвантаження товару) та які були внесені до Єдиного реєстру податкових накладних для їх подальшої реєстрації та сплати ПДВ.
Проте, контролюючим органом реєстрація податкових накладних №2 та №5 від 02.11.2020 була зупинена та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
18.11.2020 року ПМП "КОНКОРД" до контролюючого органу були надіслані повідомлення щодо надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими надані пояснення щодо здійснення господарських операцій з ТОВ “ПОРТАЛІНВЕСТ” та всі копії наявних документів на підтвердження реальності господарських операцій (1 том, а.с. 210, 236).
Вказані пояснення та повідомлення були отримані Головним управлінням ДПС у Харківській області та прийнято до розгляду, що не заперечується сторонами по справі.
Комісією Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, були прийняті рішення від 25.11.2020 №2166537/24202292 та №2166536/24202292 про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.11.2020 №2 на загальну суму 78058,36 грн, у тому числі ПДВ 13009,73 грн, та №5 на загальну суму 145696,32 грн, у тому числі ПДВ 24282,72 грн (1 том, а.с. 212, 238).
Не погодившись із вказаними рішеннями, ПМП "КОНКОРД" були надіслані до Державної податкової служби України скарги від 25.11.2020 на рішення комісії регіонального рівня, в яких обґрунтовано правомірність складення податкових накладних від 02.11.2020 №2 та №5 (1 том, а.с. 214,240).
Рішеннями комісії Державної податкової служби України від 02.12.2020 №65754/24202292\2 та №65748/24202292/2 скарги залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних без змін. Підставою для залишення рішення без змін зазначено: “ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків” (1 том, а.с. 216, 242).
З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, в реєстрації яких було відмовлено, були виписані на виконання умов договору постачання №021120/1 від 02.11.2020 між ПМП “КОНКОРД”, як Постачальником, та ТОВ “ПОРТАЛІНВЕСТ”, як Покупцем.
Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити клей полівінілацетатний (код УКТ ЗЕД 3905120000) в асортименті, товар в асортименті згідно видаткових накладних далі іменуються “Продукція”, згідно видаткових накладних, за цінами і на умовах цього договору.
Пунктом 3.3. Договору встановлено, що постачання продукції здійснюється партіями протягом терміну дії Договору. К поставці кожної партії продукції застосовується процедура виставлення рахунків та оплати продукції відповідно до цього Договору.
На виконання зобов'язань вказаного Договору 02.11.2020 підприємством було відвантажено товар - клей ПВА.
Факт реальності передачі товару за вказаним договором підтверджується належними первинними документами, а саме видатковими накладними від 02.11.2020 №РН-0000450 на загальну суму - 78058,36 грн, в тому числі ПДВ - 13009,73 грн та №РН-0000453 на загальну суму 145696,32 грн, в тому числі ПДВ - 24282,72 грн (1 том, а.с. 222,244).
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що продукція поставляється силами та за рахунок Постачальника через перевізників.
Факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними від 02.11.2020 №453 та №450 (1 том, а.с. 220,245), договором-заявкою №0211/20-2 від 02.11.2020 на перевезення вантажу автомобільним транспортом, укладеним з перевізником ФОП ОСОБА_1 (1 том, а.с. 224), актом №0211/1 здачі-прийняття робіт (надання транспортних послуг) від 02.11.2020 (1 том, а.с. 223) та банківською випискою за період з 01.11.2020 по 18.11.2020, якою підтверджується оплата за транспортні послуги з перевезення вантажу в жовтні-листопаді 2020 року на рахунок ФОП ОСОБА_1 _(1 том, а.с. 225).
Відповідно до п. 5.2 Договору умови оплати: передоплата, оплата за фактом та розстрочка платежу протягом дії договору. Кожна умова оплати обумовлюється усно Покупцем та Постачальником.
Як зазначено позивачем, рахунки-фактури №СФ-0000450 та №СФ-0000453 від 02.11.2020 покупцем не оплачені у зв'язку з відмовою у реєстрації податкових накладних по зазначеним операціям.
Згідно пункту 2.2. Договору якість продукції відповідає вимогам стандартів ТУ, сертифікатам, паспортам якості.
Якість поставленої продукції підтверджується сертифікатами якості №92, №72, №127, №156, виписаними ПМП “КОНКОРД” згідно санітарно-гігієнічного висновку на клей ПВА, який підтверджує якість продукції, які були долучені позивачем до пояснень №181120/1 від 18.11.2020 щодо податкових накладних, реєстрація яких зупинена. (1 том, а.с. 229-231).
Вказані первинні документи та пояснення стосовно здійснених господарських операцій позивачем було надано до контролюючого органу, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі.
Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагенту позивача, нікчемності або недійсності угод укладених позивачем з вказаним контрагентом або відсутності реального характеру цих операцій матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів до суду не надано.
Колегія суддів зазначає, що у межах спірних правових відносин, які виникли щодо відмови у реєстрації ПН/РК, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. У зв'язку з цим, і суд за результатом розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
Отже, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентами, та на те, що такі документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, були достатніми та були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, комісія обмежилась лише формальними підставами для відмови у реєстрації податкової накладної.
Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02.07.2019р. по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі № 509/4156/15-а (адміністративне провадження № К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності (виправдання) свого рішення.
Колегія суддів зауважує, що в силу ч. 2 ст. 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.18 у справі №822/1817/18 та від 02.04.19 у справі № 822/1878/18.
Натомість, оспорюване у цій справі рішення суб'єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для його прийняття, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість такого рішення.
Скаржником у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкової накладної, складеної позивачем, у ЄРПН.
При цьому, колегія суддів зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду наведеній у постанові від 25.10.2019 року про справі № 0340/1834/18.
Згідно із вимогами ч. 2ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог в частині скасування оскаржуваних рішень.
Як встановлено ч. 1ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При здійсненні судочинства суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Відповідно достатті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним та повним способом захисту порушених прав та інтересів особи є зобов'язання Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, виключити ПМП “КОНКОРД” з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а також зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №2 від 02.11.2020 та податкову накладну №5 від 02.11.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання, а саме 16.11.2020.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (№ 65518/01; пункт 89), “Проніна проти України” (№ 63566/00; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи те, що рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2021 року по справі №520/18445/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош
Судді(підпис) (підпис) А.М. Григоров З.Г. Подобайло
Повний текст постанови складено 02.07.2021 року