Головуючий І інстанції: Мар'єнко Л.М.
22 червня 2021 р.Справа № 520/10580/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення, -
11.08.2020 року позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби (далі - митний орган) про коригування митної вартості товарів № UA807000/2020/001229/2 від 14.07.2020 року;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2020/00373, видану Слобожанською митницею Держмитслужби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при здійсненні ним митного оформлення для підтвердження митної вартості конкретної поставки товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством, зокрема, ч. 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України). Митну вартість було заявлено за ціною договору (контракту). Однак, незважаючи на надані документи, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2020/001229/2 від 14.07.2020 року, в якому визначено більшу митну вартість товарів на підставі 6 методу визначення митної вартості. У зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості йому було відмовлено в прийнятті митної декларації і видано картку відмови в прийнятті митної декларації.
Заперечуючи проти вимог позивача, у відзиві на адміністративний позов Слобожанська митниця Держмитслужби вказує, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості. Зазначене можливо здійснити тільки шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією - рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено і інформація про які ретельно перевірялась.
Також, відповідач зазначив, що декларанта було повідомлено, що на виконання вимог ст. 54 МК України та відповідно до вимог ст. 53 МК України у зв'язку з тим, що документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, передбачені ч. 3 ст. 53 МК України. Натомість, у відповідь декларантом було надано лист про неможливість надання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість, та вимога щодо прийняття митницею рішення.
Крім того, відповідач зазначив, що документи, подані декларантом разом з вищевказаними ЕМД містили розбіжності, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари. Додаткових документів, які б спростували обґрунтовані сумніви митниці в об'єктивності заявленої митної вартості товарів декларант до митного органу не надав. Отже, 14.07.2020 року прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди) та керуючись ст. 54, 55, 60, 64 МК України прийнято рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару № UA807000/2020/001229/2 за резервним методом. При прийнятті митницею рішення про коригування митної вартості товару за основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься ціновій базі ЄАІС про товари, мине оформлення яких вже здійснено.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 року задоволено адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі
Так, судовим рішенням визнано протиправним та скасовано рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UА807000/2020/001229/2 від 14.07.2020 року.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА807000/2020/001229/2, видану Слобожанською митницею Держмитслужби.
Судом проведений розподіл судових витрат - стягнуто на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 840,80 грн.
Судове рішення вмотивовано тим, що відповідач не довів, що вартість ввезених товарів, які взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак товарів, що можуть свідчити про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товарами, які ввозились позивачем, та не надано доказів що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах поставки та комерційних умовах.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні вимог адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 .
Аргументуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач фактично наводить аналогічні доводи, що зазначені ним у відзиві на позов.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач ФОП ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а рішення суду, - без змін.
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.
Судом установлено, що між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) і HENGSHUI BAOYU SHOES MATERIAL CO., LTD (Китай) (Продавець) укладено контракт № 5 від 15.04.2020 року, згідно умов якого Продавець продає товари, а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати товари згідно умов даного контракту (п. 1.1. Контракту) (а.с. 25-29).
Найменування, асортимент і кількість товару вказуються у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного контракту (п. 1.2. Контракту).
Відповідно до специфікації № 1 від 15.04.2020 року і інвойсу MS20200415 від 15.04.2020 року до контракту № 5 від 15.04.2020 року позивачем придбано, зокрема, нетканий матеріал з штучних волокон 60% полієстер, без покриття, просочений органічною речовиною з неорганічним наповнювачем на основі сполук кальцію, у кількості 1.520 аркушів загальною вартістю 4.284,88 доларів США; матеріал з пластмаси, у кількості 100 аркушів і вартістю 250 доларів США; картон одношаровий у кількості 300 аркушів вартістю 216 доларів США (а.с. 30).
Згідно п. 2.3. Контракту, в ціну товару включено вартість тари, пакування, маркування, завантаження в транспортний засіб, витрати по доставці товару в порт Шанхаю, завантаження на борт судна, згідно умов поставки FOB - Shanghai.
Відповідно до п. 4.1.1. оплата вартості товару здійснюється шляхом перерахування 30% передплати від суми інвойсу, 70% після завантаження товару на борт судна.
Позивачем оплачено товар згідно платіжних доручень № 1320 від 30.04.2020 року (а.с. 39) та № 1112 від 14.05.2020 року (а.с. 38).
Товар доставлено до України морським транспортом, згідно коносаменту CSUAODS0E009.
Згідно умов контракту доставка з порту Шанхаю до України покладалась на позивача, у зв'язку з чим ним укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування № ТЕО3500112353 від 29.04.2020 року (а.с. 40-47), який було заявлено до митного оформлення у Слобожанській митниці Держмитслужби згідно митної декларації UA807200/2020/010683.
На підтвердження митної вартості товару позивач відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України разом з митною декларацією надав до Слобожанської митниці Держмитслужби декларацію митної вартості 14.07.2020 року, контракт з HENGSHUI BAOYU SHOES MATERIAL CO., LTD (Китай) № 5 від 15.04.2020 року, інвойс MS20200415 від 15.04.2020 року, сертифікат про походження товару № ССРІТ0692001604721 від 20.05.2020 року, пакувальний лист від 15.04.2020 року, коносамент CSUAODS0E009, платіжні доручення на оплату товару № 1112 від 14.05.2020 року і № 1320 від 30.04.2020 року, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору контракту про транспортно-експедиційні послуги № 162 від 02.07.2020 року, платіжне доручення, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 67 від 03.07.2020 року, довідку про транспортні витрати № 02/07-2 від 02.07.2020 року, прайс-лист виробника товарів від 15.04.2020 року, агентський договір, договір з перевізником товару № ТЕО3500112353 від 29.04.2020 року, копію митної декларації країни відправлення.
Митну вартість заявлено за першим методом (ціною контракту) в розмірі 4.284,88 доларів США за нетканий матеріал з штучних волокон 60% полієстер, без покриття, просочений органічною речовиною з неорганічним наповнювачем на основі сполук кальцію, у кількості 1.520 аркушів; 250 доларів США за матеріал з пластмаси, у кількості 100 аркушів; 216 доларів США за картон одношаровий у кількості 300 аркушів.
Згідно умов поставки FOB - Shanghai вартість доставки від порту Шанхаю до місця ввезення на митну територію України покладалась на покупця. У зв'язку з цим, вартість доставки в розмірі 13.605,00 грн. додана позивачем до заявленої митної вартості.
Таким чином, загальна митна вартість, заявлена декларантом за першим методом, склала 142.916,15 грн. (графа 12 митної декларації ІМ № UA807200/2020/010683 від 14.07.2020 року).
Під час здійснення перевірки митної вартості товару за митною декларацією ІМ № UA807200/2020/010683 від 14.07.2020 року за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) виявлено ризики, згенеровані АСАУР для товарів №1, 2, 3, 4, з зазначенням необхідних для виконання переліком митних формальностей, а саме: 101-1 «Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій»; 103-1 «Перевірити заявлені у гр. 44 митної декларації документи, що підтверджують митну вартість товарів, на предмет розбіжностей із задекларованими відомостями»; 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»; 107-3 «Контроль правильності класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД».
У зв'язку з виявленням ризиків Слобожанською митницею Держмитслужби, на адресу позивача направлений запит від 14.07.2020 року, відповідно до якого було запропоновано надати пояснення та додаткові документи, а саме: рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; переклад та проведення верифікації експортної митної декларації, враховуючи інформацію, надану листом ДМСУ від 08.10.2010 року № 11/2-10.16/11627-еп 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У зазначеному запиті відповідач послався на те, що надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують складові митної вартості.
У відповіді на запит позивач листом № 14/07-1 від 14.07.2020 року повідомив, що надати додаткові документи немає можливості, просив Слобожанську митницю Держмитслужби видати рішення про визначення митної вартості за митною декларацією № UA807200/2020/010683 від 14.07.2020 року.
14.07.2020 року відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості № UA807000/2020/001229/2 та видано картку відмови у митному оформленні № UA807200/2020/00373, згідно з якими, вартість товарів, визначену декларантом для цілей нарахування митних платежів, було відхилено та визначено митну вартість за 6 методом в розмірі 9.828 доларів США за першу позицію митної декларації; 282,60 доларів США за другу позицію митної декларації, 271,08 доларів США за четверту позицію митної декларації, що в свою чергу призвело до збільшення митної вартості товару (а.с. 15-18).
20.07.2020 року позивач надав до митного органу лист № 2020-07/020, в якому просив розглянути надані документи, та надати відповідь щодо можливості прийняття рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, та скасувати рішення про визначення митної вартості № UA807000/2020/001229/2 від 14.07.2020 року (а.с. 60).
До листа позивачем додані наступні документи: копія МД ІМ40ДЕ № UA807200/2020/010707 від 14.07.2020 року; копія зовнішньоекономічного контракту № 5 від 15.04.2020 року; копія специфікації № 1 до контракту № 5 від 15.04.2020 року; копія Інвойса № MS20200415 від 15.04.2020 року; копія пакувального листа б/н від 15.04.2020 року; копія комерційної пропозиції б/н від 15.04.2019 року; копія прайс листа б/н від 15.04.2019 року; договір транспортно-експедиторського обслуговування № ТЕО3500112353 від 29.04.2020 року; копія рахунку та транспортні витрати № 162 від 02.07.2020 року; копія платіжного доручення № 67 від 03.07.2020 року; копія валютного платіжного доручення № 1112 від 14.05.2020 року; копія валютного платіжного доручення № 1320 від 30.04.2019 року; копія експортної декларації країни експортера; копія сертифікату підтвердження ТП Китаю відповідності інвойсу № 201330В0/000215 від 25.05.2020 року.
За результатами розгляду наданих документів, відповідач листом № 714-08-2/714-15/13/10258 від 27.07.2020 року повідомив позивача, що подані ним додаткові документи не спростовують в повній мірі сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої ним митної вартості оцінюваного товару, у зв'язку з чим не можуть бути підставою для скасування раніше прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості товару (а.с. 63).
Згідно положень частини другої ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до пункту 24 частини першої ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Як встановлено частиною першою ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Згідно з частиною першою ст. 51, частиною першою ст. 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до частини другої ст. 52 МК України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до частини третьої ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Частиною третьою ст. 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно зі ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Як з'ясовано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи прийняття відповідачем оскаржуваного рішення обґрунтовується тим, що під час митного оформлення товару та визначення митної вартості товарів, приводом для висновку останнього про те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною контракту (договору) щодо товарів, які імпортуються та витребування від декларанта додаткових документів і, як наслідок, прийняття рішення про коригування митної вартості стало те, що використані декларантом відомості не підтверджені документально відповідно до ст. 58 МК України, зокрема наданий інвойс не придатний до читання, графи митної декларації країни відправлення не співпадають з графами поданої позивачем МД. Ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Щодо подання позивачем інвойсу у поганій якості та не придатного для читання, то судом досліджено інвойс MS20200415 від 15.04.2020 року, який містить відбиток печатки митниці, що свідчить про подання його до митниці під час митного оформлення.
Колегія суддів зазначає, що вказаний інвойс придатний до читання і дозволяє встановити інформацію, яку він містить.
Щодо ненадання позивачем перекладу та непроведення верифікації експортної митної декларації, враховуючи інформацію, надану листом ДМСУ від 08.10.2010 року № 11/2-10.16/11627-еп, колегія суддів виходить з наступного.
Проведення верифікації експортної митної декларації не передбачено положеннями чинного МК України або інших законів, а передбачене лише листом ДМСУ від 08.10.2010 року №11/2-10.16/11627-еп. Однак, зазначений лист адресований начальникам регіональних митниць, не зареєстрований в Міністерстві юстиції, носить суто інформаційний характер та передбачений лише для митних органів, і не містить жодного правового обов'язку ані для громадян України, ані для суб'єктів господарювання.
Крім того, відповідно до абзацу другого частини першої зазначеного листа, Український національний комітет Міжнародної торгової палати здійснює заходи підтвердження експортних митних декларацій та інших документів, які оформлюються експортерами як за запитами українських імпортерів, так й Держмитслужби.
Таким чином, митний орган має можливість звернутися до Українського національного комітету Міжнародної торгової палати для отримання верифікованої експортної митної декларації та підтвердження даних, що містяться в ній.
Згідно з частиною першою ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Відповідно до частин четвертої і п'ятої ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої ст. 58 Митного кодексу України.
Колегія суддів зазначає, що у рішенні про коригування митної вартості відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару, на які відповідач посилається в апеляційній скарзі.
Колегія суддів також зазначає, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.
В рішенні Слобожанської митниці про коригування митної вартості товарів зазначено, що джерелом інформації для даного Рішення з врахуванням спрацювання ризику АСАУР є наявна в митному органі цінова інформація, що наявна в АСМО Інспектор та ЄАІС про митні оформлення товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін: № UA500020/2020/213857 від 17.05.2020 року, № UA500020/2020/2123137 від 30.04.2020 року, № UA807020/2020/3225 від 15.04.2020 року.
Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на цінову базу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, оскільки відповідно до п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за № 883/21195, у графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зокрема зазначено, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Із наданих відповідачем Декларацій: № UA500020/2020/213857 від 17.05.2020 року, № UA500020/2020/2123137 від 30.04.2020 року, № UA807020/2020/3225 від 15.04.2020 року (а.с. 84-87) не вбачається, що митна вартість товарів, визначена в цих Деклараціях, із застосуванням положень ст.ст. 59, 60 та 64 МК України.
Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 року у справі № 816/1199/15-а дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Колегія суддів зауважує, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що для товару № 1 оскаржуваного рішення джерелом відомостей для прийняття оскаржуваного рішення стала інформація щодо оформлення за МД № UA500020/2020/213857 від 17.05.2020 року. Митну вартість порівнюваного товару було визначено за 6 (резервним) методом, про що свідчить колонка 43/ в роздруківці, в якій зазначається метод визначення митної вартості.
Вказане суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 05.02.2019 року у справі №816/1199/15-а, відповідно до яких при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції, що відповідач не довів, що вартість ввезених товарів, які взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак товарів, що можуть свідчити про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товарами, які ввозились позивачем, та не надано доказів що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах поставки та комерційних умовах.
Згідно із частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття ним оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.
Таким чином, усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є необґрунтованими.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Крім того, колегія суддів зазначає, що скасування рішення органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів є підставою для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оскільки вони є похідними, що узгоджується з п. 4.2. Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень МК України в редакції від 13.03.2012 року, рекомендованої судам до врахування постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 року N2.
Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2020 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц
Постанова у повному обсязі складена і підписана 02 липня 2021 року.