Головуючий І інстанції: А.Б. Діска
02 липня 2021 р. Справа № 480/7930/20
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2021, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021 по справі № 480/7930/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Сумській області), в якому просила суд:
- визнати бездіяльність Головного управління ДПС у Сумській області щодо не проведення списання безнадійного податкового боргу за період з 05.10.2007 по 16.12.2016 щодо: 1) податку на доходи фізичних осіб - 302 496,89 грн.; 2) військового збору - 22 732,94 грн. неправомірною.
- зобов'язати Головне управління ДПС у Сумській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу за період з 05.10.2007 по 16.12.2016 щодо: 1) податку на доходи фізичних осіб - 302 496,89 грн.; 2) військового збору - 22 732,94 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач пред'явив позов до ОСОБА_1 про стягнення з неї податкового боргу, який нараховано за період з 05.10.2007 по 16.12.2016 року щодо: податку на доходи фізичних осіб - 302 496,89 грн.; військового збору - 22 732,94 грн. Згідно із довідкою ТОВ "ОТП Факторинг Україна" від 22.10.2020 списання заборгованості за кредитним договором № CM SMEC00/121/2008 від 19.08.2008 в сумі 1515529,47 грн. відбулося 12.02.2015. Згідно із п. 49.18.4 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу. Таким чином, у відповідача виникло право щодо пред'явлення податкової вимоги до позивача 02.05.2016. Однак, відповідач нараховував в період з 05.10.2007 по 16.12.2016 податок на доходи фізичних осіб та військовий збір та пред'явив позовну заяву лише 18.09.2020, тобто зі спливом строку 1095 дня.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративно судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно з інформацією, викладеною в довідці ТОВ "ОТП Факторинг Україна" від 22.10.2020 № 186 відповідно до умов Додаткового договору від 12.02.2015 до кредитного договору № СМ-SMEC00/121/2008 від 19.08.2008, ТОВ ""ОТП Факторинг Україна" та ОСОБА_1 досягнуто домовленості про списання заборгованості по кредиту (основної суми боргу) у розмірі 1515529,47 грн (а.с. 7).
ОСОБА_1 14.01.2019 подано податкову декларацію про майновий стан і доходи №5596 за 2015 рік, в якій задекларовано доходи в сумі 1515529,47 грн, самостійно визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, в сумі 302496,89 грн. та з військового збору, в сумі 22732,94 грн (а.с. 31).
ГУ ДПС у Сумській області була сформована та направлена податкова вимога №5423-10 від 27.05.2020 на суму податкового боргу 326514,88 грн (а.с. 32).
Позивачка вважає вказаний податковий борг безнадійним та таким, що підлягає списанню, тому звернулася до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки сума узгодженого грошового зобов'язання, самостійно визначеного позивачем на підставі податкової декларації про майновий стан і доходи від 14.01.2019, не була сплачена платником податку у встановлений строк, тому така сума набула статусу податкового боргу та контролюючим органом сформована податкова вимога №5423-10 від 27.05.2020, яка направлена позивачу. Враховуючи, що податковий борг не переривався та податкова вимога відповідно до ст. 60 Податкового кодексу України, не була відкликана, вказана заборгованість відповідача не підлягає списанню та розстроченню на підставі ст.101 Податкового кодексу України.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.
Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Виконанням податкового обов'язку згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Так, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу (п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України).
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (п. 49.18.4 ПК України).
При цьому, колегія суддів зазначає, що граничного терміну для подання платником податку податкової декларації Податковий кодекс України не містить.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 самостійно визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, в сумі 302496,89 грн. та з військового збору, в сумі 22732,94 грн. в поданій 14.01.2019 до контролюючого органу податковій декларації про майновий стан і доходи №5596 за 2015 рік (а.с. 31).
На підставі п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Доказів того, що позивачем було сплачсно самостійно визначене грошове зобов'язання матеріали справи не містять.
На підставі вимог п. 59.1, 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вказаних вимог закону ГУ ДПС у Сумській області сформовано та направлено податкову вимогу №5423-10 від 27.05.2020 на адресу ОСОБА_1 (а.с. 32).
Як визначено п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня
Згідно із п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно приписів п.п. 101.1. 101.2.6. ст. 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Під терміном "безнадійний" розуміється, крім іншого, податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.
Пунктами 101.4., 101.5. ст. 101 ПК України визначено, що органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу. Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно п. 102.1. ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Згідно із п. 102.4. ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу.
Таким чином, контролюючий орган, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за днем фактичного подання податкової декларації у випадку, якщо така податкова декларація була надана пізніше граничного строку подання податкової декларації.
Отже, доводи апеляційної скарги про те, що у податкового органу виникло право щодо пред'явлення податкової вимоги 02.05.2016, є безпідставними, оскільки до подання податкової декларації 14.01.2019 податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору не було визначено ані самим платником податку, ані податковим органом. Лише у зв'язку із самостійною несплатою після визначення шляхом подання податкової декларації, таке зобов'язання набуло статусу податкового боргу, у зв'язку з чим відповідачем було сформовано податкову вимогу.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що саме у зв'язку із закінченням, на думку позивача, строку давності за податковим боргом з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, податковий орган мав списати такий борг як безнадійний.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в даних спірних відносинах у контролюючого органу відсутні правові підстави для списання податкового боргу, як безнадійного, оскільки строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу щодо нього ще не минув.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 року по справі №480/7930/20 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 по справі № 480/7930/20 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов