02 липня 2021 р. Справа № 520/8555/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2020, головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 30.12.20 по справі № 520/8555/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
третя особа Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова Харківської області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не складення подання до Державної казначейської служби України про повернення ОСОБА_1 , помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 9000,00 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області сформувати подання до Державної казначейської служби України про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 9000,00 грн. на рахунок № НОМЕР_1 ІВА № НОМЕР_2 отримувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ; банк отримувача: АТ “УКРСИББАНК”, МФО 351005;
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкті купівлі-продажу, що становить 9000,00 грн. позивачем, згідно п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", сплачено помилково, оскільки житло придбано вперше.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 клопотання представника відповідача про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова Харківської області задоволено.
Залучено до участі у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова Харківської області (вул. Бакуліна, буд. 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999675).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративно судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, 15.07.2019 між ОСОБА_2 , який діяв від імені фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу квартири.
Відповідно до п. 1 вказаного договору, продавець зобов'язується передати майно - квартиру АДРЕСА_1 у приватну власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти майно, і сплатити за нього обговорену грошову суму.
Об'єктом договору є квартира загальною площею - 66,6 кв. м, житлова площа - 37,8 кв. м, складається з 2 кімнат.
Згідно з п. 2 зазначеного договору визначено загальна ціна продажу квартири, яка становить 900000,00 грн.
Відповідно до п. 9 Договору, покупцю роз'яснено обов'язок сплатити 1% (один відсоток) від суми договору до Пенсійного фонду України згідно з Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”.
Позивачем при укладанні договору сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкту купівлі-продажу, що становить 9000,00 грн., що підтверджується квитанцією ІбеаВапк (АТ “Ідея Банк”) від 15.07.2019, призначення платежу: збір з операції купівлі-продажу нерухомого майна, платник: ОСОБА_1 , отримувач: УК Шевченківського району м. Харкова.
20.05.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про повернення помилково сплаченого збору з операції придбання нерухомого майна.
За результатами розгляду заяви позивача, листом відповідачем повідомлено ОСОБА_1 , що підстави для повернення збору з операції купівлі - продажу нерухомого майна Пенсійним фондом України відсутні. Повернення сплаченого збору можливе за наявності позитивного судового рішення.
Не погоджуючись з протиправною бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам зазначає наступне.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно з Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (надалі - Порядок).
Згідно з п. 15-1 Порядку, сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (чинного станом на час придбання нерухомого майна відповідно до договору купівлі-продажу від 15.07.2019), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п. 15-3 Порядку, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір. Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Тобто, громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема квартиру за договором купівлі-продажу вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.
Так, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло вперше.
В матеріалах справи наявна інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів, з якої вбачається, що позивач, крім спірного об'єкта нерухомості, має у власності квартири за адресами: АДРЕСА_2 та за адресою: АДРЕСА_3 .
З метою обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачем зазначено, що останній 19.10.2007 взяв участь у приватизації квартири АДРЕСА_3 . Факт участі в приватизації підтверджений свідоцтвом про право власності НОМЕР_4 від 27.03.2007, виданим відділом обліку та розпорядження житлової площі виконкому Краматорської міської ради.
Вказані обставини свідчать про те, що право власності позивача на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 відбулося саме в результаті приватизації, а не на підставі придбання вказаного нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що правочин з набуття права власності на квартиру АДРЕСА_4 , стосовно якого позивач звернувся до відповідача за поверненням помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відбувся 15.07.2019, в той час як, правочин з купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 , відбувся 11.10.2019, тобто пізніше, ніж правочин, з приводу якого позивач звернувся до суду.
Вказані встановлені по справі обставини свідчать про наявність підстав для повернення ОСОБА_1 , помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 9000,00 грн., сплаченого при укладенні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
Постановою КМУ від 23.09.2020 № 866 "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" внесено зміни до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, зокрема, доповнено пункт 15-2 Порядку підпунктами "в" і "г".
Відповідно до пп. "в" п. 15-2 Порядку, сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (з урахуванням змін, внесених постановою КМУ від 23.09.2020 № 866), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Постанова КМУ від 23.09.2020 № 866 "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" набрала чинності 26.09.2020.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивач на час виникнення спірних правовідносин, вперше придбав житло (за договором купівлі-продажу від 15.07.2019) та при укладенні договору купівлі-продажу помилково сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1 відсотка від його вартості.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Згідно з п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до п. 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.
Відмова Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області у поверненні позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі в розмірі 9000,00 грн є протиправною, оскільки саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості придбаного нерухомого майна, позивачем сплачено помилково за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж, у зв'язку з чим кошти в розмірі 9000,00 грн, сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи те, що висновки викладені в рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а також судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З матеріалів справи встановлено, що за подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією № 5596761 від 03.07.2020 (а.с.6), а також за подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1261,20 грн., що підтверджується квитанцією №36091099-1 від 07.04.2021 (а.с.56).
З урахуванням положень ст. 139 КАС України, понесений позивачем розмір судового збору у сумі 2102,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 по справі №520/8555/2020 скасувати.
Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не складення подання до Державної казначейської служби України про повернення ОСОБА_1 , помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 9000,00 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області сформувати подання до Державної казначейської служби України про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 9000,00 грн. на рахунок № НОМЕР_1 ІВА № НОМЕР_2 отримувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ; банк отримувача: АТ “УКРСИББАНК”, МФО 351005.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.С. Рєзнікова
Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц