23 червня 2021 р.Справа № 520/46/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2021, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 26.03.21 року по справі № 520/46/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання протиправними та скасування актів, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив суд :
- визнати протиправним та скасувати акт Комісії Головного управління Національної поліції в Харківській області форми Н-5* від 06 червня 2019 року розслідування нещасного випадку, що стався 07.01.2019 об 23 год. 30 хв. Куп'янський ВП ГУНП в Харківській області;
- визнати протиправним та скасувати акт №39/19 форми НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, затверджений начальником Головного управління Національної поліції у Харківській області 08.06.2019;
- зобов'язати Головне Управління Національної поліції в Харківській області повторно провести службове розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 07.01.2019 об 23 год. 30 хв. з підполковником поліції ОСОБА_1 та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27 грудня 2002 року № 1346 з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.01.2019 о 23 год 30 хв. під час проходження служби з позивачем стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав значні тілесні ушкодження. На початку грудня 2020 позивачем отримано свідоцтво про хворобу № 691 медичної (військово-лікарської) комісії ДУ "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" від 24.11.2020. В тексті вказаного свідоцтва зазначено, що отримана травма позивача 07.01.2019 під час проходження служби в поліції, в результаті нещасного випадку, не пов'язана з виконанням службових обов'язків. Такий висновок медичної комісії зроблений з актів за формою Н-5 від 06.06.2020. НТ № 39/19 від 08.06.2020. Позивач зазначає, що обставини отримання ним травми, вказані у свідоцтві, унеможливлюють в подальшому отримання позивачем страховимх виплат, які йому гарантовано ст. 97 ЗУ "Про Національну поліцію", у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом свої прав та інтересів.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано акт Комісії Головного управління Національної поліції в Харківській області форми Н-5* від 06 червня 2019 року розслідування нещасного випадку, що стався 07.01.2019 о 23 год. 30 хв. Куп'янський ВП ГУНП в Харківській області.
Визнано протиправним та скасовано акт №39/19 форми НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, затверджений начальником Головного управління Національної поліції у Харківській області 08.06.2019.
Зобов'язано Головне Управління Національної поліції в Харківській області повторно провести службове розслідування за фактом нещасного випадку, що стався 07.01.2019 о 23 год. 30 хв. з підполковником поліції ОСОБА_1 та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27 грудня 2002 року № 1346 з урахуванням висновків суду.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем Головним управлінням Національної поліції в Харківській області, подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин п. 3.9 Порядку № 1346, оскільки нещасний випадок, який трапився з позивачем хоч і є таким, що трапився в період проходження служби, але в силу того, що позивач отримав травму внаслідок порушення службової дисципліни - такий випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків. Суд першої інстанції не дослідив та не надав оцінку тій обставині, що наказом ГУНП в Харківсткій області № 115 від 08.02.2019 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні п. 2 ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про Національну Поліцію", ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції, п. 3.1. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах та підрозділах МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346 (зі змінами), заступникові начальника СВ Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області підполковнику поліції ОСОБА_1 оголошено догану.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу позивач зазначає, що оголошення йому догани за начебто порушення службової дисципліни, що виразилось в отриманні травми, тільки підтверджує його законні вимоги до ГУНП в Харківській області стосовно того, що травма отримана в період проходження служби в поліції пов'язана з виконанням службових обов'язків. Посилання відповідача в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції неправильно застосовано п. 3.9 Порядку є помилковим, оскільки судом встановлено, що травма отримана в період проходження позивачем служби під час виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що підполковник поліції ОСОБА_1 з 07.08.2018 займав посаду заступника начальника слідчого відділу Куп'янського ВП ГУНГІ в Харківській області.
07.01.2019 приблизно о 20 годині 00 хвилин заступник начальника СВ Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_1 , виконуючи свої службові обов'язки перебував за адресою: АДРЕСА_1 та надавав практичну допомогу старшому слідчому СВ Куп'янського ВП майору поліції Парахіну О.М. під час проведення обшуку в рамках ЄРДР №12019220370000043. У цей час ОСОБА_1 на стільниковий телефон зателефонував начальник Куп'янського ВП полковник поліції ОСОБА_2 , який віддав усний наказ про виїзд на місце пожежі за адресою: АДРЕСА_1 для організації проведення огляду місця події слідчо- оперативною групою (СОГ) Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області.
Позивач на власному автомобілі "Фольксваген Джетта" д.н. НОМЕР_1 разом з підполковником поліції ОСОБА_3 виїхали на місце пожежі.
На місці події від начальника ДСНС Куп'янського району Харківської області ОСОБА_4 . ОСОБА_1 отримано додаткову інформацію про те, що в ході здійснення тушіння пожежі виявлено трупи двох осіб, а саме жінки та малолітньої дитини, а власник будинку ОСОБА_5 знаходився у своїх родичів за адресою: АДРЕСА_2 , та на руках громадянина ОСОБА_5 були нібито сліди крові.
Позивач зазначає, що приблизно о 23.00 годині цього ж дня позивачеві на стільниковий телефон зателефонував начальник Куп'янського ВП полковник поліції ОСОБА_2 , який віддав усний наказ про виїзд за адресою: АДРЕСА_2 та перевірку версії можливої причетності громадянина ОСОБА_5 до пожежі і загибелі людей.
Виконуючи наказ, полковника поліції ОСОБА_2 , ОСОБА_1 вирушив на власному автомобілі "Фольксваген Джетта" д.н. НОМЕР_1 разом з підполковником поліції ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 .
Також, підполковником ОСОБА_3 до будівлі, де знаходився ОСОБА_5 направлені оперуповноважений СКП Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 та ДОП Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 , які прибули на автомобілі останнього за адресою: АДРЕСА_2 .
Прибувши за вказаною адресою, приблизно о 23 годині 10 хвилин позивач разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 увійшли до будинку, а ОСОБА_3 залишився біля входу до будинку. Після перемовин приблизно о 23.30 годині, ОСОБА_5 запропоновано дати свідчення в будівлі Куп'янського ВП.
В період проходження служби, виконуючи службові обов'язки, позивач, виходячи з будинку АДРЕСА_2 , на сходах ґанку, які були вкриті кригою через погані погодні умови, втратив рівновагу та впав на спину, вдарившись головою та лівою рукою об сходи.
Внаслідок отриманої на службі травми, 08.01.2019 його було госпіталізовано на стаціонарне лікування до неврологічного відділення ЦРЛ м. Куп'янськ, Харківської області, про що сімейним лікарем повідомлено оператора "102" (матеріали ЖЄО Куп'янського ВП від 08.01.2019 №316).
Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого №168 від 08.01.2019 позивач з 08.01.2019 по 10.01.2019 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом гостра закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку з лікворно-гипертензійним синдромом, забій лівого ліктьового суглобу.
06.06.2019 комісією, затвердженою наказом від 20.03.2019 ГУНП в Харківській області складено акт форми Н-5* від 06 червня 2019 року розслідування нещасного випадку, що стався 07.01.2019 23 год. 30 хв. Куп'янський ВП ГУНП в Харківській області.
Відповідно до вказаного акту, комісія дійшла до висновку, що нещасний випадок стався в період проходження позивачем служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків. Тому, комісія прийшла до висновку скласти акт за формою НТ*.
Начальником Головного управління Національної поліції у Харківській області затверджено акт №39/19 форми НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру від 08.06.2019.
Згідно вказаного акту встановлено факт травмування, внаслідок порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, а саме, порушення вимог п.2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що фактично виразилося у самовільному, всупереч усному наказу начальника Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_2 , залишення позивачем місця події за адресою АДРЕСА_1 без відповідних вказівок від начальника Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_2 .
У грудні 2020 року, позивачем отримано Свідоцтво про хворобу №691 медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" від 24.11.2020.
Згідно свідоцтва встановлено, що травма голови, отримана ним 07.01.2019, під час проходження служби в поліції, в результаті нещасного випадку, не пов'язана з виконанням службових обов'язків.
Такий висновок медичної комісії зроблений з актів за формою Н-5 від 06.06.2019, НТ №39/19 від 08.06.2019.
Позивач зазначає, що обставини отримання позивачем травми, вказані в свідоцтві, унеможливить в подальшому отримання ним страхових виплат, які гарантовані статтею 97 ЗУ "Про Національну поліцію". Також, така вказівка не відповідає фактичним обставинам отримання позивачем травми.
З урахуванням наведеного, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів та просить суд визнати протиправними та скасувати акт форми Н-5* розслідування нещасного випадку та акт форми НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, зобов'язати відповідача повторно провести розслідування.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХІІ охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Відповідно до статті 14 Закону №2694 працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь - яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Приписами статті 22 вказаного Закону встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
З метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 27 грудня 2002 року за №1346.
Згідно пункту 2.1. Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).
Пунктом 2.2. Порядку №1346 встановлено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Відповідно до пункту 2.4. Порядку №1346 якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ*.
Пунктом 3.4 Порядку №1346 передбачено, що лікувально-профілактичний заклад системи МВС про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення) повинен протягом доби повідомити керівника підрозділу, де працює потерпілий, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідну СЕС системи МВС, терміново надсилаючи відповідне повідомлення про кожного потерпілого за встановленою формою.
Відповідно пункту 3.5 Порядку №1346, керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС. До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення).
Згідно із пунктом 3.8 Порядку №1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії:
-обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;
-визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;
-з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
-визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків);
-скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.
Таким чином, суд робить висновок, що підставами для проведення розслідування нещасного випадку є:
-раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше;
-звернення до лікувально-профілактичного закладу системи МВС з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення);
-повідомлення про нещасний випадок.
Колегія суддів зазначає, що пунктом 3.9 Порядку №1346 встановлено, що комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: - припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; - вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; - охорони і забезпечення громадського порядку; - несення постової чи патрульної служби; - виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; - забезпечення безпеки дорожнього руху; - участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; - виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; - перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; - проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; - проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; - використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; - провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; - прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; - прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.
Згідно з пунктом 3.10 Порядку №1346 комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок:
-безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо);
-спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов'язаних з виконанням службових обов'язків;
-травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого);
-раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов'язаним з виконанням службових обов'язків за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я. Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування;
-в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
За приписами пункту 3.11 Порядку №1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався:
-за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов'язані з виконанням службових обов'язків;
-унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком;
-під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;
-у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування;
- унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
Законом України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (ч. 1 ст. 18).
Матеріалами справи встановлено, що за результатами службового розслідування за фактом отримання 07.01.2019 тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , складено висновок, яким встановлено факт скоєння підполковником поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні:
- п. 2 ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про Національну поліцію" в частині неухильного виконання наказів керівництва та ч. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту НПУ в частині зобов'язання неухильного та точного виконання наказу керівника, а саме 07.01.2019 підполковник поліції ОСОБА_1 залишив місце огляду події (пожежі)за адресою: АДРЕСА_3 , без відповідного наказу начальника Куп'янського ВП полковника поліції ОСОБА_2 та за власним рішенням поїхав за адресою АДРЕСА_2 не маючи на то відповідного наказу начальника Куп'янського ВП;
- п. 3.1 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах та підрозділах МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, а саме 07.01.2019 підполковник поліції ОСОБА_1 , перебуваючи без відповідного наказу керівництва відділу поліції за адресою: АДРЕСА_2 , під час виходу з будинкку та з власної необережності травмувався на сходах, внаслідок чого з ним стався нещасний випадок. Про дану подію підполковник поліції ОСОБА_1 , достовірно знаючи зазначені вимоги Порядку, повідомив безпосереднього керівника - полковника поліції ОСОБА_2 не відразу, а лише 08.01.2019, після госпіталізації до Куп'янського ЦРЛ.
В подальшому, наказом ГУНП в Харківській області № 115 від 08.02.2019, за вчинення дисциплінарного проступку, заступникові начальника СВ Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області підполковнику ОСОБА_1 оголошено догану.
Однак, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 23 ЗУ "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Позивач вказує, що виконуючи усний наказ полковника поліції ОСОБА_2 , він вирушив на власному автомобілі "Фольксваген Джетта" д.н. НОМЕР_1 разом з підполковником поліції ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 , де під час гасіння пожежі виявлено два трупи, жінки та її малолітньої дитини. На місці пожежі була організована робота в частині документування-фіксування обставин пожежі та проводилась робота направлена на встановлення осіб, можливо причетних до виникнення пожежі. Під час опитування осіб, які перебували на місці пожежі, від начальника Куп'янського ГУ ДСНС України у Харківській області отримано інформацію про ймовірну причетність до інциденту господара будинку ОСОБА_5 .
З метою встановлення обставин виникнення пожежі, загибелі людей та перевірки версії можливої причетності громадянина ОСОБА_5 до пожежі, ОСОБА_1 разом з підполковником поліції ОСОБА_3 вирушили за місцем знаходження ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 .
Також, підполковником ОСОБА_3 до будівлі, де знаходився ОСОБА_5 направлені оперуповноважений СКП Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 та ДОП Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 .
Прибувши за вказаною адресою, приблизно о 23 годині 10 хвилин позивач разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 увійшли до будинку, після перемовин приблизно о 23.30 годині, ОСОБА_5 запропоновано дати свідчення в будівлі Куп'янського ВП.
Тобто, дії підполковника поліції ОСОБА_1 , який виконував посадові обов'язки та вимоги Закону України "Про Національну поліцію", були направлені на виявлення особи, яка ймовірно могла бути причетною до пожежі та загибелі людей, за фактом якої розпочато кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченому ч. 2 ст. 270 КК України.
Щодо підстав повідомлення полковника поліції ОСОБА_2 про травмування ОСОБА_1 08.01.2019 лише після госпіталізації до Куп'янського ЦРЛ, про що зазначено у висновку службового розслідування від 08.02.2019, колегія суддів зазначає наступне.
Так, в ході службового розслідування позивачем надані пояснення, що виходячи з будинку АДРЕСА_2 , на сходах ґанку, які були вкриті кригою через погані погодні умови, він втратив рівновагу та впав на спину, вдарившись головою та лівою рукою об сходи. Приблизно об 24.00 він повернувся на АДРЕСА_4 , де слідчий закінчував проведення огляду місця події та після складання протоколу ОМП повернувся за місцем свого мешкання. Також зазначив, що на протязі всієї ночі у нього було погане самопочуття. 08.01.2019 о 08.00 він прибув на роботу, повідомив начальнику Куп'янського ВП Вереітіну С.В. про отриману травму та доповів рапортом про обставини події, що останнім не заперечувалось під час проведення службового розслідування.
Тобто, позивачем виконано вимоги п. 3.1. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах та підрозділах МВС України, шляхом повідомлення свого безпосереднього керівника про нещасний випадок.
З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги що нещасний випадок, який трапився з позивачем хоч і є таким, що трапився в період проходження служби, але в силу того, що позивач отримав травму внаслідок порушення службової дисципліни - такий випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків не відповідають дійсності.
Вказані тілесні ушкодження отримані позивачем в період проходження служби по виявленню ймовірно причетної особи до пожежі та загибелі людей, який діяв відповідно до вимог чинного законодавства під час виконання службових обов'язків, що також не спростовується наказом № 115 від 08.02.2019 про застосування заходу дисциплінарного впливу відносно начальника СВ Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області підполковника поліції ОСОБА_1 .
З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в силу п. 3.9 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 27 грудня 2002 року за №1346 нещасний випадок який трапився з позивачем є таким, що трапився при виконанні службових обов'язків, оскільки він трапився в період проходження служби під час виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили.
Згідно з вимогами ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина,її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процессуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 по справі № 520/46/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова
Повний текст постанови складено 02.07.2021 року