справа №363/1453/19
головуючий у суді І інстанції Баличева М.Б.
провадження № 22-ц/824/7309/2021
2 липня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Писаної Т.О.,
суддів Приходька К.П., Журби С.О.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київського області від 10 лютого 2021 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,
Рішенням Вишгородського районного суду Київського області від 10 лютого 2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 та 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_2 .
Не погоджуючись із указаною ухвалою суду ОСОБА_1 17 березня 2021 року звернулась до суду із апеляційною скаргою.
При цьому, скаржником не було сплачено судовий збір, відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Ухвалою Київського апеляційного суду від 9 квітня 2021 року апеляційну скаргу було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для сплати судового збору.
Копію ухвали Київського апеляційного суду від 9 квітня 2021 року було направлено на зазначену адресу скаржника 16 квітня 2021 року.
4 червня 2021 року на даресу скаржника було повторно направлено копію ухвали Київського апеляційного суду від 9 квітня 2021 року.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_1 зазначила адресу для листування: АДРЕСА_3 . За указаною адресою апеляційним судом ОСОБА_1 була повідомлена про наявні недоліки, які слід усунути.
Проте, станом на 1 липня 2021 року недоліки апеляційної скарги не усунуті, оскільки на адресу апеляційного суду не надійшла квитанція про сплату судового збору .
Копія ухвали Київського апеляційного суду від 9 квітня 2021 року неодноразово направлялася судом за адресою, зазначеною скаржником в апеляційній скарзі, однак ні докази виконання ухвали апеляційного суду, ні листи апеляційного суду із зворотнім повідомленням так і не поверталися на адресу суду.
За пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави - учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи, що неодноразово надіслана ОСОБА_1 копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не поверталась та систематично не отримувалась скаржником, ОСОБА_1 не здійснила дій для отримання такого відправлення та ознайомлення з ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху, суд дійшов висновку про відсутність намірів здійснення скаржником своїх процесуальних обов'язків.
Зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини та з огляду на положення Конвенції, щодо обов'язку зацікавленої сторони цікавитися про рух справи та приймаючи до уваги розміщення ухвали Київського апеляційного суду від 9 квітня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху в державному реєстрі судових рішень, який є загальнодоступним, а також не виконання ОСОБА_1 своїх процесуальних обов'язків, суд приходить до висновку, що недоліки, зазначені в ухвалі суду апеляційної інстанції, щодо надання доказів сплати судового збору не усунуто.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 цікавилася рухом поданої нею апеляційної скарги.
Оскільки суд виконав свій процесуальний обов'язок щодо направлення особі, яка подала апеляційну скаргу, ухвали без руху на зазначену нею в апеляційній скарзі адресу, а остання не цікавилася рухом поданої апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що така бездіяльність не свідчить про наявність у скаржника інтересу у подальшому розгляді апеляційної скарги.
Відповідно до ч.2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційни суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київського області від 10 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно повернути особі, яка її подала.
Оригінал апеляційної скарги з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба