01 липня 2021 року
м. Київ
провадження №22-з/824/693/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О.Ф.
розглянув заяву Компанії "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙДІНГ 2 ЛІМІТЕД", в інтересах якого діє Решодько Іван Миколайович,
про забезпечення позову
у справі за заявою Компанії "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙДІНГ 2 ЛІМІТЕД"
про визнання і надання дозволу на виконання на території України рішення міжнародного комерційного арбітражу Асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 09 квітня 2021 року
у справі №18-328 за позовом Компанії "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙДІНГ 2 ЛІМІТЕД"
до Фермерського господарства "Україна"
про відшкодування збитків,
В квітні 2021 року до Київського апеляційного суду надійшла заява від Компанії "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙДІНГ 2 ЛІМІТЕД" про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року відкрито провадження у справі.
25 червня 2021 року заявник, діючи через свого представника Решодька І.М., звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.
Як на підставу вжиття заходів забезпечення позову посилався на те, що існує реальна загроза утруднення чи унеможливлення виконання рішення арбітражу Міжнародної асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 09.04.2021 у разі задоволення заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Зазначив, що боржник Фермерське господарство "Україна" (далі - ФГ "Україна") має несплачену заборгованість перед іншими кредиторами, зокрема є декілька судових справ, що свідчить про систематичне ухиляння ФГ "Україна" від виконання зобов'язань не тільки перед Компанією "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙДІНГ 2 ЛІМІТЕД", а й перед іншими контрагентами.
На думку заявника, значний розмір заявлених позовних вимог про стягнення збитків з боржника, наявність відкритих виконавчих проваджень стосовно нього, то існує ймовірність того, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу від 09.04.2021 у справі №18-328. А тому необхідно застосувати захід забезпечення позову у виді накладення арешту на грошові кошти боржника в розмірі 10 383 033,85 грн, що відповідає сумі стягнення за рішення міжнародного комерційного арбітражу від 09.04.2021.
Крім того, зазначив, що в свою чергу Компанія "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙДІНГ 2 ЛІМІТЕД" є іноземною юридичною особою та в неї відсутні банківські рахунки у гривні, а відтак є неможливим внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду задля зустрічного забезпечення.
Посилаючись на положення частин 4-7 статті 154 ЦПК України, заявник пропонував надати зустрічне забезпечення позову шляхом надання майнового поручительства компанією-партнером ТОВ "Агропросперіс трейд", яка володіє достатніми фінансовими ресурсами на визначену судом суму та/або від іншої погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд немає сумнівів.
За вказаних обставин просив забезпечити позов (виконання рішення Міжнародної асоціації торгівлі зерном та кормами (GAFTA) від 09.04.2021 у справі №18-328) Компанії "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙДІНГ 2 ЛІМІТЕД" до ФГ "Україна" про стягнення збитків шляхом накладення арешту на грошові кошти ФГ "Україна", які знаходяться на будь-яких банківських рахунках, відкритих в банківських установах України, що належать ФГ "Україна", в межах суми ціни позову у розмірі 10 383 033,85 грн, що еквівалентно 378 130,00 доларів США по курсу НБУ на дату подання даної заяви про забезпечення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви, з наступних підстав.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 477 ЦПК України, суд за заявою особи, яка подає заяву про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такої заяви, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу у разі надання дозволу на його виконання.
Згідно абзацу 2 частини 3 статті 477 ЦПК України, розгляд питання про вжиття передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову здійснюється відповідно до Глави 10 розділу І цього Кодексу (статті 149-159).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи (учасників арбітражного розгляду).
Частиною 1 статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Положення частини третьої статті 477 ЦПК України поширюються на випадки застосування заходів забезпечення позову у разі подання до державного суду заяви про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосовувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності необхідно враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Одним із принципів вжиття забезпечувальних заходів у разі подання заяви про визнання і надання дозволу на виконання арбітражного рішення є принцип пропорційності (співмірності, справедливості), який означає відповідність застосованого забезпечувального заходу потенційним збиткам позивача, включає в себе ґрунтовність підстав вимоги заявника, відповідні публічні інтереси, якщо такі є, терміновість потреби для вжиття попередніх заходів.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Отже, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28 березня 2019 року у справі №824/239/2018.
З викладеного вбачається, що для вирішення питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову та їх співмірності із заявленими позовними вимогами, необхідні відомості про конкретне майно та вартість майна, на яке накладається арешт.
При цьому, адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками вжиття заходів забезпечення.
Разом з тим, подаючи заяву про забезпечення позову, заявник просив накласти арешт на грошові кошти боржника, які знаходяться на будь-яких банківських рахунках, відкритих у банках України. А в заяві в обґрунтування такого виду забезпечення позову посилався на те, що боржник має несплачену заборгованість перед іншими кредиторами, зокрема є декілька судових справ, що свідчить про систематичне ухиляння ФГ "Україна" від виконання зобов'язань не тільки перед Компанією "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙДІНГ 2 ЛІМІТЕД", а й перед іншими контрагентами (кредиторами).
Також зазначив, що наявні відкриті виконавчі провадження відносно ФГ "Україна", тобто судові рішення в інших справах звернуті до примусового виконання, що може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення даної заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного
Оскільки заявник, як на підставу забезпечення позову посилається на те, що виконання боржником зобов'язань перед іншими кредиторами може утруднити виконання судового рішення у даній справі, то суд вважає, що необхідно брати до уваги інтереси не тільки позивача (заявника), а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Оскільки зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що внаслідок застосування заходів забезпечення позову можуть бути порушені права інших осіб, які не є учасниками справи (арбітражного розгляду), то існують припущення, що цим особам можуть бути завдані збитки.
Законодавцем визначено, що вирішенням питання про можливість відшкодування збитків є зустрічне забезпечення.
Водночас, як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, Компанія "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙДІНГ 2 ЛІМІТЕД" посилається на те, що не має можливості здійснити зустрічне забезпечення, оскільки, як юридична особа, не зареєстрована в установленому законом порядку на території України.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 154 ЦПК України, суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що находиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Таким чином, застосування зустрічного забезпечення у разі задоволення заяви про забезпечення позову є обов'язком суду.
У заяві про забезпечення позову Компанія "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙДІНГ 2 ЛІМІТЕД" зазначаючи, що вона є іноземною юридичною особою, в якої відсутні банківські рахунки у гривні, пропонувала надати зустрічне забезпечення позову шляхом надання майнового поручительства компанією-партнером ТОВ "Агропросперіс трейд".
Однак, ТОВ "Агропросперіс трейд" не є учасником даної справи.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення позову у даній справі у спосіб, який просить заявник, - накладення арешту на грошові кошти ФГ "Україна" фактично призведе до неможливості виконання інших судових рішень, на які вказує заявник, тоді як згідно положень ст. 129-1 Конституції України та ст. 18 ЦПК України, рішення суду є обов'язковим до виконання.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.
У відповідності до вимог ч. 6 ст.153 ЦПК України про забезпечення позову суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного та керуючись ст. 149-153, 260, 261, 477 ЦПК України,
В задоволенні заяви Компанії "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙДІНГ 2 ЛІМІТЕД", в інтересах якого діє Решодько Іван Миколайович, про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з часу її постановлення, та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Суддя О.Ф. Мазурик