справа № 755/1647/20 Головуючий у 1 інстанції: Савлук Т.В.
провадження №22-ц/824/7794/2021 Головуючий суддя: Олійник В.І.
Іменем України
01 липня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Головуючого судді: Олійника В.І.,
суддів: Болотова Є.В., Музичко С.Г.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 листопада 2020 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на необліковану електроенергію,-
У січні 2020 року позивач ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 вартість за необліковану електричну енергії за актом про порушення у розмірі 17 076 грн. 10 коп. та понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2 102 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині прав та обов'язків, пов'язаних з провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом.
Вказував, що ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з постачання електричної енергії, що здійснює ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі».
11 березня 2019 року під час перевірки працівниками РЕМ «Лівобережний» за адресою відповідача виявлено порушення, а саме: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії без порушення схеми обліку; самовільне підключення виконано приводом АПВ 2х4 мм2 від поверхового електрощита до квартири НОМЕР_2 з метою безоблікового споживання електроенергії; електролічильник не співпадає з базою Megabilling; свідкам продеменстроване порушення, про що складено відповідний акт порушень №00100. Вартість електричної енергії, нарахованої внаслідок порушення боржником ПКЕЕН, проведена за
п.3.5 Методикою за формулою 2.7. Нарахована сума становить 17 076 грн. 10 коп.
Зазначав, що оскільки відповідачка не здійснила оплати нарахованої заборгованості за необліковану електроенергію, то був змушений звернутись з даним позовом до суду.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Скаргу обґрунтовував тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що порушенням за актом №00100 послугувала саме самовільна заміна електролічильника. Вказує, що жодних звернень від відповідача щодо намірів чи самого факту заміни електролічильника не надходило.
За результатами проведеної експертизи, електролічильник №5061701 СО-И446 визнаний непридатним до експлуатації, оскільки внаслідок пошкодження пломб держповірки та виробника отримано несанкціонований доступ до конструкції лічильника.
Зазначає, що представники оператора системи перед складанням акту про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акту, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень. Аналогічна інформація викладена у кожному бланку акту про порушення, однак відповідачка не скористалась своїм правом надати зауваження в письмовому
вигляді в спеціально наданій графі «зауваження до складеного акту» і відмовилася від підпису акту про порушення.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що наведені принципи судочинства, які порушені судом при прийнятті рішення, покликані забезпечувати повноту дослідження всіх обставин справи, апелянт вважає, що в рішенні висновки суду не відповідають обставинам справи, а оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права, тобто без належного з'ясування та доведення всіх обставин, що мають значення для справи.
Учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.
Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників. (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13-ц)
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факт порушення правил користування електрично енергією відповідачем, а саме: самовільне підключення електроустановок до електричної мережі поза приладом обліку з метою без облікового споживання електричної енергії, самовільне підключення виконано прихованим способом, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості вартості необлікованої електричної енергії саме у розмірі 17076 грн. 10 коп. у даному випадку є не доцільним, оскільки враховуючи, що позивачем не доведено порушень саме ОСОБА_1 правил користування електричної енергією, що внаслідку призвело до використання необлікованої електричної енергії, а розрахунок вартості необлікованої електричної енергії проведений позивачем з порушенням методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.
Ухвалене судом рішення зазначеним вимогам відповідає.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Судом встановлено, що на підставі рішення позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ «Київенерго» від 13 листопада 2017 року прийнято рішення про реорганізацію та рішення Загальних зборів акціонерів ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» про заснування товариства від 22 грудня 2017 року було створено ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» шляхом виділення з ПАТ «Київенерго» Товариства та передачі йому частини майна, прав та обов'язків ПАТ «Київенерго».
За п.2.3. Статуту ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» Товариство є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині переданих йому майна, прав та обов'язків згідно з розподільчим балансом, а також в частині прав та обов'язків, що визначені ч.13 розділу ХVІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії».
Згідно з ч.13 розділу ХVІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» у разі відокремлення оператор системи розподілу, яким є ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», є правонаступником в частині прав та обов'язків, пов'язаних з провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та з провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевим (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Статуту ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», затвердженого 22 грудня 2017 року, ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині прав та обов'язків, пов'язаних з провадження діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом.
На підставі особистого рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановлено, що 11 березня 2019 року працівниками РЕМ «Лівобережний» складено Акт №00100 про порушення за адресою: АДРЕСА_1 . Під час перевірки та складання даного Акту виявлено порушення Закону України «Про ринок електричної енергії» (п.5.5.5 ПРРЕЕ), самовільне підключення електричної проводки до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконано проводом АПВ 2х4 мм2 від поверхневого електричного щита до квартири НОМЕР_2 з метою безоблікового споживання електричної енергії, електролічильник не співпадає з базою Megabilling. Споживач не забезпечив включення всіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність для вимірювання струменевого навантаження.
11 березня 2019 року працівниками РЕМ «Лівобережний» складено Акт №551 встановлення/зміни/технічної перевірки/контрольного огляду/збереження пломб вузла обліку (засобу обліку), встановленого на об'єкті Споживача, за адресою: АДРЕСА_1 про виявлення пошкодженого електричного лічильника. Цього ж дня складено Акт №00100 про усунення порушення ПКЕЕ (ПКЕЕН) шляхом заміни та опломбування електричного лічильника.
Як встановлено висновком Акту №244 від 21 березня 2019 року про проведення експертизи лічильника електроенергії, який знятий при складанні Акту про порушення №00100 від 11 березня 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що внаслідок пошкодження пломби держповірки отримано несанкціонований доступ до конструкції приладу. Метрологічні параметри не відповідають точності (протокол №610 від 21.03.2019 року). Максимальна накліна сягає (-55,65%). Закінчився термін держповірки.
Актом технічного огляду приладу обліку електричної енергії було зафіксовано, що лічильник класу точності 2,5 заборонений до використання.
Крім того, внаслідок пошкодження пломби держпровірки отримано несанкціонований доступ до конструкції приладу. Внаслідок внесених змін в макросхему лічильник недораховує 55,25% спожитої електроенергії.
Згідно з протоколом №600 від 03 квітня 2019 року у відповідності до вимог ПКЕЕН відбулося засідання комісії по розгляду акту про порушення №00100 від 11 березня 2018 року щодо порушення правил користування електричною енергією для населення, на якому було встановлено, що вказаний вище акт про порушення складено правомірно, у зв'язку з чим прийнято рішення нарахування провести згідно з пунктом №3.5 та за формулою №2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ (ПКЕЕН). Потужність 6,336 кВт; тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 8 год; період нарахування від 12 вересня 2018 року до 11 березня 2019 року, всього підлягає до сплати 17 076 грн. 10 коп.
Крім того, 26 вересня 2012 року складено Акт звірки №2/14440913801, відповідно до якого проведено звірку лічильника за період від 29.07.2011 року до 25.09.2012 року встановленого у квартирі АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1
13 листопада 1988 року складена Довідка (форма 5), зі змісту якої вбачається, що працівниками Енергосбувач-Київенерго проведена заміна лічильника за адресою: АДРЕСА_4 .
30 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» з приводу підстав, які зумовили заміну лічильників і зазначила, що після останньої заміни лічильника вона в квартирі не проживала протягом 7 місяців, однак платила за електроенергію, на даний час в квартирі відсутнє світло, електричні провода всі окисленні, постійно вибиває пробки та працює лише одна розетка.
Вартість електричної енергії, неврахованої внаслідок порушення боржником ПКЕЕН, проведена за Методикою визначення обсягу і вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил, комісією з розгляду актів порушень ПКЕЕН та умов договорів про користування електричною енергією і нарахувань за ними, та становить 17 076 грн. 10 коп і на даний час відповідачем не сплачена.
За приписами ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.4 ст.26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч.2 ст.27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушеннями в електроенергетиці є: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками; припинення або обмеження електропостачання навчального закладу незалежно від форми власності протягом навчального року; невиконання законних вимог національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо подання копій документів, пояснень та іншої інформації; інші правопорушення, передбачені законом.
За п.11 Правил користування електричною енергією для населення відповідальність за збереження приладів обліку, встановлених в квартирі, на інших об'єктах споживача, та пломб несе споживач.
Відповідно до п.15 зазначених Правил пошкоджені прилади обліку, а також прилади обліку із зірваними або пошкодженими пломбами підлягають експертизі, що проводиться комісією у складі представників енергопостачальника та територіальних органів Держспоживстандарту або спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту.
Пунктом 53 цих Правил передбачено, що у разі виявлення представником електропостачальника порушення споживачем Правил користування електричною енергією складається акт та визначається сума збитків, завданих противоправними діями споживача.
Пунктом 37 вказаних Правил встановлено права енергопостачальника, зокрема: перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією; тимчасово припиняти постачання електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках, передбачених пунктами 34 і 35 цих Правил.
За п.48 вказаних Правил споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення Правил користування електричною енергією.
На підставі акту електропостачальник має право відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року №562, визначити величину не облікованої електричної енергії.
Розмір не облікованої електричної енергії розраховується відповідно до оформленого акту про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником електропостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що період, за який нараховується сума за актом порушень, але не більше терміну позовної давності.
Згідно з ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії, якими врегульовано відносини між громадянами та енергопостачальниками та питання, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Ці Правила є обов'язковими для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
Наявність відносин між сторонами, отже і виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з надання електричної енергії, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Отже, відповідач - є споживачем послуг з постачання електричної енергії, що здійснює ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі». Між позивачем та відповідачем діють зобов'язальні правовідносини про постачання та користування електричною енергією, згідно якого енергопостачальник бере на себе зобов'язання постачати споживачеві електричну енергію, а споживач зобов'язується оплачувати фактично спожиту електричну енергію у терміни, передбачені договором.
За положеннями п.4.12. Правил роздрібного ринку електричної енергії розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунку побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
На підставі положення п.53 ПКЕЕн у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об'єкта або має право користуватися цим об'єктом відповідно до договору). Один примірник акту вручається побутовому споживачу, а другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акту свої зауваження. У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
Отже, належним та допустимим доказом вчинення побутовим споживачем порушення вимог законодавства про користування електричною енергією та умов Договору є Акт про порушення з усіма додатками, складений уповноваженим суб'єктом, в присутності побутового споживача або уповноваженого представника побутового споживача, із дотриманням прав споживача знати про фіксування такого порушення шляхом надання одного примірника акта споживачу, права ознайомитись із змістом акта та підписати його або відмовитися від підписання, надати свої зауваження щодо змісту акта.
Наданий позивачем Акт про порушення № 00100 від 11.03.2019 року таким вимогам не відповідає, оскільки хоча він і складений в присутності споживача, однак в Акті не зазначені зауваження побутового споживача до складання Акту.
Доводи позивача про те, що Акт є дійсним, оскільки під час складання Акту у споживача зауважень до складання Акту не було, суд вірно не взяв до уваги, оскільки, пунктом 53 ПКЕЕн визначено, що побутовий споживач має право внести до акту свої зауваження, однак зауваження та заперечення відповідача при складанні Акту враховані не були, що призвело до необ'єктивного викладення обставин, зазначених у Акті.
Як вбачається зі змісту доданих відповідачем письмових доказів та пояснень, вони спростовують обставини, викладені у Акті, а саме, самовільне підключення електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку спростовується довідкою форми №5 від 13 листопада 1988 року, виданої «Київенерго» про встановлення лічильника.
З огляду на наведене, суд дійшов вірного висновку, що Акт про порушення №00100 від 11.03.2019 року складений з порушенням п.53 ПКЕЕн, а тому він є незаконним та необгрунтованим.
Стосовно законності та обґрунтованості Рішення комісії від 03 квітня 2019 року, то суд дійшов вірного висновку про те, що порядок розгляду актів про порушення на засіданні комісії з розгляду актів регулюються вимогами п.53 ПКЕЕн (до втрати чинності ПКЕЕн з 26.06.2018 року) та п.п.8.2.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 року (далі - ПРРЕЕ).
За п.53 ПКЕЕн (в редакції, чинній в період від 29.05.2018 року та до втрати чинності 26.06.2018 року) акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Побутовий споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє побутового споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення побутового споживача про час і дату засідання комісії.
Згідно з п.8.2.6 глави 8.2 Розділу VIII (в редакції чинній від 27.06.2018 року) на підставі акту про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 (трьох) уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення).
Таким чином, ОСОБА_1 , як побутовий споживач, мала право бути заздалегідь повідомленою про дату, час та місце засідання комісії, і факт її неповідомлення перешкоджав розгляду Акту про порушення від 11 березня 2019 року та прийняття рішення комісії.
Відповідно до пояснень представника позивача та свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 засідання комісії було призначено на 03 квітня 2019 року, про що було повідомлено відповідачку при складанні Акту про порушення №00100.
Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали аналогічні за змістом свідчення та пояснили, що під час складання Акту про порушення №00100 від 11.03.2019 року вони повідомили ОСОБА_1 про дату та час засідання комісії з приводу розгляду даного Акту. Також свідки підтвердили про виявлені порушення, а саме, що встановлений у відповідачки лічильник не був перевірений, свідки встановили новий лічильник, перевірили його та опломбували.
Суд прийшов до правильного висновку, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення поштового повідомлення ОСОБА_1 , а тому відсутні і підстави вважати, що остання була належним чином повідомлена про дату, час проведення засідання комісії з розгляду актів порушень, на якій було розглянуто складений відносно ОСОБА_1 . Акт про порушення №00100 від 11 березня 2019 року.
Згідно з п.53 ПКЕЕн висуває вимогу про вручення за 20 календарних днів до дати засідання, а п.8.2.6 ПРРЕЕ - за 7 календарних днів до дати засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке подано позивачем та міститься в матеріалах справи, на якому відсутній підпис ОСОБА_1 про прийняття такого поштового відправлення.
Від 27 червня 2020 року до спірних правовідносин в частині питань повідомлення побутового споживача про засідання комісії та порядку розгляду актів про порушення застосовуються вимоги п.8.2.6. глави 8.2 Розділу VIII ПРРЕЕ, за яким засідання комісії може відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу повідомлення про засідання комісії. При цьому акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню.
Отже, засідання комісії відбулося 03 квітня 2019 року з порушенням строку, встановленого п.8.2.6 глави 8.2 Розділу VIII, без належного повідомлення відповідачки як побутового споживача про дату, час та місце засідання комісії, чим порушені права відповідачки на надання своїх пояснень та зауважень щодо виявлених порушень, та з нехтуванням її права брати безпосередню участь в засіданні комісії.
Рішення комісії оформлене протоколом №600 від 03.04.2019 року і зі змісту протоколу вбачається, що комісія розглядає Акт про порушення №00100 від 11.03.2018 року, але в матеріалах справи міститься Акт про порушення №00100 від 11.03.2019 року, що ставить під сумнів достовірність викладеної інформації у протоколі №600 від 03.04.2019 року.
На підставі викладеного, суд прийшов до вірного висновку, що Рішення комісії, оформлене протоколом №600 від 11.04.2019 року прийнято в порушення вищевказаних вимог ПКЕЕн та ПРРЕЕ, з порушенням прав ОСОБА_1 як побутового споживача, а тому воно є необгрунтовани, оскільки неповідомлення ОСОБА_1 про засідання комісії з розгляду акту про порушення є перешкодою для проведення такого засідання, оскільки порушує право на захист останньої.
Щодо законності та обґрунтованості розрахованого розміру вартості недоврахованої електричної енергії за період нарахування від 12 вересня 2018 року до 11 березня 2019 року на загальну суму 17076 грн. 10 коп., то 03 квітня 2019 року відповідно до вимог ПКЕЕН відбулося засідання комісії по розгляду акту про порушення №00100 від 11 березня 2018 року щодо порушення правил користування електричною енергією для населення, на якому було встановлено, що вказаний вище акт про порушення складено правомірно, у зв'язку з чим прийнято рішення нарахування провести згідно з пунктом №3.5 та за формулою №2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ (ПКЕЕН). Потужність 6,336 кВт; тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 8 год; період нарахування від 12 вересня 2018 року до 11 березня 2019 року; всього підлягало до сплати 17076 грн. 10 коп.
Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006 року і була чинною на момент прийняття рішення комісії. Як вбачається зі змісту рішення комісії нарахування проведено згідно з пунктом №3.5 та за формулою №2.7 Методики (W доб.с.п.н. = Р с.п. * t вик.с.п. * К днів), при цьому визначена потужність Р = 6,336 кВт., t = 8 год., К = кількість днів нарахування.
Проте, відповідно до умов Договору з енергопостачальником, а також в Акті про порушення від 11 березня 2019 року №00100 потужність визначена у розмірі 5 кВт.
Вартість такої електричної енергії має визначатися з потужності 5 кВт, а не 6,336 кВт та становить 10 977 грн. 66 коп. (5 кВт х 8 год х 181 календарний день).
З врахуванням цього суд прийшов до вірного висновку, що розрахунок заборгованості проведений позивачем з порушенням та не відповідає методиці визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №562.
Відповідно до п.5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов'язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача;
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанціх прийшов до вірного висновку щодо недоведеності позивачем факту порушення правил користування електричною енергією відповідачем, а саме, самовільне підключення електроустановок до електричної мережі поза приладом обліку з метою без облікового споживання електричної енергії; самовільне підключення виконано прихованим способом, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості вартості необлікованої електричної енергії саме у розмірі 17076 грн. 10 коп. у даному випадку є не доцільним, оскільки враховуючи, що позивачем не доведено порушень саме ОСОБА_1 правил користування електричної енергією, що внаслідку призвело до використання необлікованої електричної енергії, а розрахунок вартості необлікованої електричної енергії проведений позивачем з порушенням методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.
За ч.ч.1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, суд прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на необліковану електроенергію, у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.
Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції чи доводили б порушення ним норм цивільного або цивільно-процесуального законодавства, апеляційна скарга не містить.
Обґрунтовуючи судове рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16 листопада 2020 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий:
Судді: