КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
29 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
за участю
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2021 року,-
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 22020000000000154 від 07 липня 2020 року на повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 14, ч.2 ст.28, ст. 348 КК України від 27 січня 2021 року.
Згідно ухвали, слідчий суддя, аналізуючи зміст повідомлення про підозру ОСОБА_8 , не вирішуючи питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, допустимість доказів щодо встановлення його винуватості, вказав, що зміст таких матеріалів може свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ст. 348 КК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подали апеляційні скарги, в яких просять ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою скаргу адвоката ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , про скасування повідомлення про підозру від 27 січня 2021 року, в рамках кримінального провадження № 22020000000000154 від 07 липня 2020 року - задовольнити та скасувати вказане повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14. ч.2 ст.28 ст.348 КК України.
Захисник ОСОБА_6 вважає ухвалу слідчого судді такою, що прийнята без дотримання всіх вимог чинного КПК України, за відсутності належного обгрунтування рішення, без врахування та аналізу доводів сторони захисту, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.
Апелянт посилається на проведення досудового розслідування, складання і підписання повідомлення про підозру неналежною (неуповноваженою) особою. Зазначає, що у даному кримінальному провадженні 27 січня 2021 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, ч.2 ст.28, ст.348 КК України, зокрема у вчиненні дій, направлених на відшукування засобів, знарядь, співучасників вчинення кримінального правопорушення, усунення перешкод, а також, іншому умисному створенню умов для вчинення кримінального правопорушення - вбивства працівника правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, за попередньою змовою групою осіб, зокрема, з працівником правоохоронного органу ОСОБА_9 , якому 22 січня 2021 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14. ч.2 ст.28. ст.348 КК України. Як зазначено у підозрі, ОСОБА_8 також є співробітником правоохоронного органу і досудове розслідування мають проводити слідчі ДБР, а не слідчі СБУ, які здійснюють його незаконно.
На думку захисника, постанова від 25 липня 2020 року старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні, прокурора третього відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 про визначення підслідності у кримінальному провадженні, згідно якої у даному кримінальному провадженні підслідність визначено за Головним слідчим управлінням Служби безпеки України є нікчемною, оскільки складена з порушеннями вимог п.2 ч.5 ст. 110 КПК України, не уповноваженою на те особою, яка перевищила свої повноваження.
Крім того, під час розгляду скарги на повідомлення про підозру, 14 травня 2021 року, стороною обвинувачення надано додаткові матеріали, раніше не відомі стороні захисту, зокрема, постанову від 24 липня 2020 року старшого прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні, прокурора третього відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів Державного бюро розслідувань та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 про визначення підслідності у кримінальному провадженні, згідно якої у даному кримінальному провадженні підслідність визначено за Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань.
Вказана постанова викликає сумнів у її достовірності, оскільки раніше стороною обвинувачення вказана постанова не надавалась ні слідчому судді, ні апеляційному суду, та в постанові взагалі не зазначено, на підставі яких відомостей прокурор дійшов висновку, що до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.359 КК України, не причетні працівники правоохоронних органів.
Таким чином, прокурор прийняв процесуальне рішення, яке відноситься, виключно, до компетенції Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури, їх перших заступників та заступників.
Як стверджує захисник, заступник начальника 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_11 , достовірно знаючи, що ОСОБА_8 є працівником правоохоронного органу - Служби безпеки України і повноважень проводити досудове розслідування відносно свого колеги він не має, зловживаючи своїми службовими обов'язками, за сприяння процесуального керівника у даному кримінальному провадженні, 27 січня 2021 року, грубо порушуючи правила підслідності, передбачені статтею 216 КІІК України, протиправно склав, підписав та погодив з прокурором ОСОБА_12 повідомлення про підозру ОСОБА_8 .
Крім того, захисник вважає, що висновки щодо доведеності обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 14, ч.2 ст.28, ст.348 КК України, зроблено виключно на підставі показань підозрюваного ОСОБА_9 . Стверджує, що в ухвалі про відмову в задоволенні скарги на повідомлення про підозру ОСОБА_8 немає жодних посилань на докази, які обгрунтовують обставини щодо вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_8 .
Захисник ОСОБА_7 в обґрунтування своєї апеляційної скарги вказує, що слідчий суддя порушив право на захист підозрюваного, розглянувши справу без участі захисника ОСОБА_7 , який завчасно подав до суду заяву про відкладення судового засідання, зазначивши поважну причину - необхідність його участі в іншому судовому засіданні. Крім цього, з тексту оскаржуваної ухвали не вбачається, що слідчий суддя обговорював питання можливості проведення розгляду скарги на повідомлення про підозру без участі захисника ОСОБА_7 .
Також, як вказує захисник, слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі не навів жодного конкретного факту чи інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що ОСОБА_8 міг вчинити правопорушення, у якому його підозрюють.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників, які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Головним слідчим управлінням Служби безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22020000000000154 від 07 липня 2020 року за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ст. 348 КК України, та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 359 КК України.
В межах вказаного кримінального провадження 27 січня 2021 року заступником начальника 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_13 було складено повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ст. 348 КК України.
Відповідно до рапорту ОСОБА_13 від 27 січня 2021 року встановити місце знаходження ОСОБА_14 не видалось за можливе.
Так, 27 січня 2021 року 0 18 год. 15 хв. слідчим ОСОБА_15 , який входить до складу групи слідчих у кримінальному провадженні, за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_8 , а саме за адресою АДРЕСА_1 , вручено сестрі ОСОБА_16 повідомлення про підозру ОСОБА_8 для його подальшої передачі, що підтверджено протоколом про вчинення процесуальних дій, однак, згідно відривного корінця, ОСОБА_16 від отримання повідомлення відмовилась. Під час вручення зазначеної підозри, була присутня і дружина ОСОБА_8 - ОСОБА_17 , що підтверджується фото таблицею протоколу огляду від 16 квітня 2021 року.
Також, 27 січня 2021 року о 19. год. 15 хв. слідчим ОСОБА_15 , за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_8 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , вручено черговому ЖК «Сонячна Брама» TOB «Т.М.М.» ОСОБА_18 , як представнику компанії, яка обслуговує будинок де проживає підозрюваний, повідомлення про підозру ОСОБА_8 ,для його подальшої передачі, що підтверджено протоколом про вчинення процесуальних дій та корінцем повістки про виклик.
Крім цього, 27 січня 2021 року слідчим ОСОБА_15 , за місцем роботи ОСОБА_8 , проведено вручення повідомлення про підозру останньому, шляхом його вручення помічнику начальника Головної інспекції СБ України полковнику ОСОБА_19 для подальшої передачі ОСОБА_8 , що підтверджено протоколом про вчинення процесуальних дій та актом прийому передачі.
08 квітня 2021 року захисник ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою, яка надійшла до суду через засоби поштового зв'язку13 квітня 2021 року, на повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 14, ч.2 ст.28, ст. 348 КК України від 27 січня 2021 року.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги в межах викладених апелянтами доводів, колегія суддів виходить з такого.
КПК України не містить визначення терміну "обгрунтована підозра" і визначення змісту поняття «підозра» обумовлює необхідність врахування практики Європейського суду з прав людини з питань застосування кримінального процесуального законодавства (ч.1 ст. 9 КПК України).
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "IlgarMammadov v. Azerbaijanп. 88", "Erdagoz v. Turkeyп. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".
Отже, на стадії досудового розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Відповідно до вимог ч. 1 п. п. 4, 5 ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням із прокурором. Повідомлення має містити, зокрема, такі відомості: зміст підозри, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в повідомленні про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 14, ч.2 ст.28, ст. 348 КК України, викладено зміст підозри та правову кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Доводи апеляційної скарги про те, що висновки щодо доведеності обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 14, ч.2 ст.28, ст.348 КК України, зроблено виключно на підставі показань підозрюваного ОСОБА_9 та в матеріалах справи немає жодних посилань на докази, які обгрунтовують обставини вчинення кримінального правопорушення, у якомупідозрюється ОСОБА_8 , колегія суддів визнає передчасними, оскільки вони стосуються оцінки зібраних доказів та доведеності вини особи, що не є предметом розгляду на даному етапі провадження.
На підставі викладеного, висновок слідчого судді про відсутність підстав для визнання повідомлення про підозру незаконним та необґрунтованим, ґрунтується на вимогах Закону.
Що стосується посилань захисника на те, що проведення досудового розслідування, складання і підписання повідомлення про підозру здійснено не уповноваженою на те особою, то вони є безпідставними, оскільки прокурор ОСОБА_10 визначений старшим групи прокурорів у даному кримінальному провадженні постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_20 від 23 липня 2020 року (т.2,а.п.4).
25 серпня 2020 року старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором третього відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних правопорушеннях органів Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів ДБР та нагляду за його оперативними підрозділами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_21 винесено постанову у кримінальному провадженні №22020000000000154 від 07 липня 2020 року про визначення підслідності за ГСУ СБ України, відповідально до повноважень, передбачених п. 3 ч.2 ст. 36 КПК України, а тому порушень вимог ст. 216 ПКГІ України, на які вказує захисник, колегія суддів не вбачає.
Доводи захисника ОСОБА_7 про порушення права на захист підозрюваного, оскільки слідчий суддя розглянув справу без участі захисника ОСОБА_7 , не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки розгляд скарги на повідомлення підозру ОСОБА_8 , було проведено за участі захисника ОСОБА_6 , який і звертався із вказаною скаргою.
Інші доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, на даному етапі досудового розслідування не є визначеною законом підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК України, при постановленні ухвали слідчим суддею,не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 травня 2021 року, якою відмовлено узадоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні № 22020000000000154 від 07 липня 2020 року на повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 14, ч.2 ст.28, ст.348 КК України від 27 січня 2021 року - залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/3411/2021
Єдиний унікальний номер 761/13498/21
Категорія: ст. 303 КПК України
Слідчий суддя у суді першої інстанції - ОСОБА_22
Доповідач в суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1