30 червня 2021 року
справа № 760/8272/20
провадження № 22-ц/824/4384/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В, Лапчевської О.Ф.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Крилової Олени Леонідівни на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року, у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В квітні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 19.11.2013 року у розмірі 14843,14 грн та судові витрати у розмірі 2102,00 грн.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду представник банку подала апеляційну скаргу.
В поданій апеляційній скарзі представник позивача просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідачем підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, що свідчить про його згоду на те, що анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, правилами користування карткою складають договір про надання банківських послуг. Відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано картку «Універсальна». Відповідач здійснив дії щодо активації картки, користувався нею та отримував кошти з власної ініціативи. Відповідачем не заперечувався факт отримання картки та факт видачі кредитних коштів.
Банком надано належні докази на підтвердження своїх позовних вимог. Договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійним.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для їх задоволення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з позовом АТ КБ «ПриватБанк» посилалось на те, що між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н від 19.11.2013 року, згідно якого відповідач отримав кредитний ліміт, який в подальшому було збільшено до 16000,00 грн.
Відповідачем умови кредитного договору виконано не було, внаслідок чого у нього виникла заборгованість станом на 15.03.2020 рік у розмірі 14843,14 грн, яка складається з:
5991,21 грн - заборгованість за тілом кредиту;
в тому числі 000,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту;
000,00 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
5991,21 грн - заборгованість за нарахованими відсотками;
000,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками;
1971,34 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України;
5697,58 грн - нарахована пеня;
0,00 грн - нарахована комісія;
500,00 грн - штраф (фіксована частина);
683,01 грн - штраф (процентна складова).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях
На підтвердження своїх вимог банком надано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, розрахунок заборгованості, Умови та правила надання банківських послуг, Довідку про умови кредитування та виписку по особовому рахунку.
Відповідно до виписки за договором № б/н станом на 18.03.2020 року, що наявна в матеріалах справи, та з якої вбачається, що ОСОБА_1 користувався карткою, здійснював поповнення картки та фактично отримані кошти (тіло кредиту) відповідач повернув банку, а тому підстави для їх стягнення відсутні.
З анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 19.11.2013 року, слідує, що в ній зазначено особисту інформацію відповідача, а саме: прізвище, ім'я, по батькові, серію та номер паспорта, дату народження, ідентифікаційний код, адресу проживання, адресу реєстрації, номери засобів зв'язку.
Однак, в анкеті-заяві відсутня інформація щодо типу картки, умови договору про встановлення кредитного ліміту, відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Крім того, анкета-заява не містить відомостей про те, що відповідач не лише ознайомився зі змістом Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», а й отримав ці Умови та правила, з якими він погодився. За відсутності у сторони цих стандартних умов та правил банку, які є невід'ємною частиною договору, оскільки містять його істотні умови, які в анкеті-заяві не викладені, сторона не має можливості свідомо здійснити своє волевиявлення при укладенні договору та дотримуватися його умов, тобто визначити свою поведінку за цими правилами, що є необхідною умовою для вільного волевиявлення особи при укладенні правочину, передбаченого частиною третьою статті 203 ЦК України.
Наведені Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку, Витяг з Тарифів обслуговування позичальником не підписані.
Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
У зв'язку із тим, що в анкеті заяві відсутні відомості щодо розміру відсотків за користування кредитом, розміру штрафів та пені, відтак здійснити розрахунок заборгованості за період, вказаний у позові, по вказаним вимогам не виявляється за можливе.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення заборгованості за відсотками та пенею, штрафами є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем не надано грошові кошти для погашення заборгованості, спростовуються наявною випискою по особистому рахунку ОСОБА_1 , з якої вбачається повернення останнім фактично отриманих коштів банку. Крім того, звертаючись до суду із позовом банком зазначено, що заборгованість за поточним тілом кредиту становить 0,00 грн, заборгованість з простроченим тілом складає 0,00 грн.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.
З урахуванням встановлених фактичних обставин, та вимог закону, суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Положеннями ч. 1 ст. 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому враховуючи положення ч. 3 ст. 389 ЦПК України постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Крилової Олени Леонідівни залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді