30 червня 2021 року
справа №757/10596/21-ц
провадження № 22-ц/824/8086/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Олійника В.І.,
при секретарі: Русинчук І.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Краусса»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року, постановлену під головуванням судді Хайнацького Є.С., у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок Краусса» про стягнення заборгованості,
В лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Будинок Краусса», в якому просила стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором № 3 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015 року в розмірі 6 412 749,65 грн., з яких: компенсація вартості права вимоги за Договором № 3 про відступлення права вимоги (цесії) від 12.02.2015 року - 4 894 474,87 грн., проценти за користування грошовими коштами в розмірі 266 659,32 грн., розрахований індекс інфляції за весь період прострочення - 823 141,32 грн., три проценти від простроченої суми - 428 473,86 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Одночасно з поданням позовної заяви позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Будинок Краусса», які знаходяться на його банківських рахунках в усіх банківських установах або інших кредитно-фінансових установах на території України в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 6 412 749,65 грн.
Заява обґрунтована там, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки ціна позову складає 6 412 749,65 грн., відповідач зобов'язання за договором не виконує, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду представник позивача подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судом при постановленні ухвали неповно з'ясовано обставини справи. Позивачем наведено інформацію та надано докази на підтвердження існування обставин, що можуть ускладнити виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Зазначає, що відповідач протягом трьох років не вчиняв жодних дій щодо виконання зобов'язань за договором про відступлення права вимоги. Вказує також на те, що статутний капітал відповідача становить лише 10000,00 грн, та у його власності відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно. Крім того, діяльність ТОВ «Будинок Краусса» намагалися незаконно припинити шляхом його ліквідації. Апелянт вважає, що враховуючи предмет та ціну позову, вжиття заходів шляхом забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача є співмірним та обґрунтованим.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити.
Представник ТОВ «Будинок Краусса» в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції виходи із того, що в заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження відкриття на ім'я відповідача рахунків в банківських установах, не доведено, що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів позову та невжиття заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положеннями ч.3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову - це вжиття заходів цивільного процесуального характеру, направлених на припинення дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Їх вжиття гарантує реалізацію позовних вимог у разі їх задоволення і саме по собі не може порушувати права відповідача, оскільки носить тимчасовий характер.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
З позовної заяви вбачається, що предметом спору є стягнення заборгованості.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 просила накласти арешт на грошові кошти ТОВ «Будинок Краусса», які знаходяться на його банківських рахунках або інших кредитно-фінансових установах в межах заявлених позовних вимог.
Разом із тим, доказів на підтвердження наявності відкритих на ім'я відповідача рахунків в банківських установах із зазначенням найменування банківської установи та номеру рахунку позивачем не надано, як і не надано доказів, підтверджуючих те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.
За вказаних обставин вирішення питанняпро забезпечення позову та накладення арешту не є можливим.
Доводи апеляційної скарги зводяться до можливого утруднення чи невиконання відповідачем в майбутньому рішення суду у разі задоволення позову, однак підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову є неподання позивачем доказів на підтвердження наявності об'єкту накладення арешту.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 02 березня 2021 року постановлена з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 02 липня 2021 року.
Суддя-доповідач
Судді