Справа №761/8203/21
Провадження №11-сс/824/3646/2021 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Категорія ст.ст. 303, 304 КК України Суддя - доповідач - ОСОБА_2
29 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.04.2021 року,
за участю
особи, яка подала скаргу ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.04.2021 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення за заявою за вих. №4259/20 від 20.02.2021 року.
В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначає, що заява ОСОБА_6 за вих. №4259/20 від 20.02.2021 року не містить відомостей про конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 212-1 КК України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.04.2021 року та зобов'язати Шевченківський районний суд м. Києва повторно розглянути його скаргу за вих. №4259/20 від 20.02.2021 року на бездіяльність керівника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві в порядку, визначеним 306-307 КПК України.
Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження, то апелянт зазначає, що судове засідання відбулось без його участі, а копію ухвали слідчого судді він отримав лише 31.05.2021 року і 01.06.2021 року подав апеляційну скаргу, таким чином процесуальний строк пропущено не з його вини.
Щодо незаконності ухвали апелянт зазначає, 20.02.2021 року, через поштову службу, він подав, у вигляді рекомендованого відправлення за штрихкодом №0304909908492 на ім'я начальника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_7 заяву за вих. №4259/20 вчинення кримінального правопорушення ФОП ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , яка була отримана уповноваженою особою СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві 22.02.2021. У даній заяві він вказав всі елементи вчиненого злочину: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Також, у своїй заяві вказав всі ознаки вчиненого злочину: час, місце, спосіб, ПІП осіб, місце їх роботи і посади, короткі обставини справи тощо. Крім цього, самостійно кваліфікував вчинення злочину за правовою кваліфікацією - ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 212-1 КК України. Відтак, на переконання апелянта, у його заяві були всі необхідні дані для внесення її відомостей до ЄРДР впродовж 24 годин начальником СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві або уповноваженим слідчим у відповідності до положення ст. 214 КПК України та згідно Наказу ГПУ за № 298 від 30.06.2020 року, проте в порушення ч. 1 ст. 2 КК України, п. 1, 4 ст. 214 КПК України, частини 2 розділу II пункту 8 і частини 3 розділу II пункту 1 Положення про внесення відомостей до ЄРДР, затвердженого Наказом Генерального прокурора України за № 298 від 30.06.2020 року, станом на 01.03.2021 року відомості вказаної заяви так і не були внесеними до ЄРДР.
01.03.2021 року він подав до Шевченківського районного суду м. Києва скаргу на бездіяльність начальника СУ ФР ГУ ДФСу м. Києві, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей його заяви за вих. №4259/20 від 20.02.2021 року, проте ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.04.2021 року було відмовлено у задоволенні його скарги.
За доводами апелянта, слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва під час розгляду його скарги було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки не було викликано у судове засідання суб'єкта оскарження - начальника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, проте було викликано представника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, про призначення якого у справі суду не було доказів та бездіяльність якого ним не оскаржувалася, не викликала апелянта у судове засідання з розгляду його скарги та проводила судове засідання без його участі, при винесенні рішення слідчий суддя знехтувала вимогами Наказу ГПУ №298 від 30.06.2020, який вимагав від начальника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві внести необхідні відомості до ЄРДР. Не витребувала і не дослідила матеріали його звернення до керівника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві.
Крім цього ОСОБА_6 вказує на те, що слідчий суддя вийшла за межі своїх повноважень, адже взамін розгляду скарги за вих. № 4290/28 від 01.03.2021 року вдалася до протиправного розгляду заяви за вих. № 4259/20 від 20.02.2021 року про вчинене кримінальне правопорушення по суті справи, а також протиправно вирішувала ті питання, які законом віднесені до повноважень органу досудового розслідування (слідчого, процесуального керівника), стверджувала обставини справи, не маючи на те жодних підстав, доказів і повноважень та постановила, на думку апелянта, протиправну ухвалу, ґрунтуючись лише на результатах судового розгляду його заяви.
На думку ОСОБА_6 , слідчий суддя порушила вимоги ст. 26 КПК, яка не дозволяла судді розглядати заяву про вчинення кримінального правопорушення по суті справи, а лише скаргу за вих. №4290/28 від 01.03.2021 року.
Апелянт стверджує, що положення законодавства не передбачають здійснення слідчим суддею оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов'язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.
Відтак, на переконання апелянта, слідчий суддя в повній мірі не з'ясовувала всі обставини кримінального провадження, яке ним оскаржувалося.
Представник СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, будучи належним чином повідомленим про день та час апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, будь - яких клопотань про відкладення розгляду провадження не направляв. Враховуючи наведене та вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено у відсутність представника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволення апеляційної скарги, зважаючи на таке.
Перш за все, колегія суддів відмічає, що з матеріалів провадження за скаргою вбачається, що оскаржувана ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.04.2021 року була прийнята без участі ОСОБА_6 , проте, з його належним повідомленням (а.с. 22). Копію оскаржуваної ухвали, згідно супровідного листа (а.с. 27) ОСОБА_6 отримано лише 31.05.2021, і на наступний день, 01.06.2021, подано апеляційну скаргу.
Оцінюючи наведені обставини та враховуючи усталену практику Верховного Суду, згідно якої поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення за відповідним клопотанням в порядку ст. 117 КПК України, може бути необізнаність заінтересованих осіб з мотивами постановленого слідчим суддею рішення, колегія суддів доходить висновку про задоволення клопотання ОСОБА_6 та поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.04.2021.
По суті апеляційної скарги слід зазначити наступне.
З матеріалів судового провадження вбачається, що 20.02.2021 ОСОБА_6 до СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві було направлено засобами поштового зв'язку заяву вих. №4259/20 про вчинення кримінального правопорушення, яку було отримано 22.02.2021, однак уповноважені особи не внесли відомості до ЄРДР у відповідності до вимог ст.214 КПК України.
В зв'язку з чим ОСОБА_6 таку бездіяльність оскаржив до суду, і в своїй скарзі просив зобов'язати начальника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві внести до ЄРДР відомості про вчинені кримінальні правопорушення та розпочати досудове розслідування.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.04.2021 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР. Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя вказав, що заява ОСОБА_6 за вих. №4259/20 від 20.02.2021 року не містить відомостей про конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 212-1 КК України, а його доводи є необґрунтованими, в матеріалах скарги відсутні дані, які б достовірно свідчили про наявність події злочину в розумінні положень ст. 11 КК України, а тому підстав для задоволення скарги не слідчий суддя не знайшов.
З таким висновком погоджується і колегія суддів, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь - якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому відомості, які вказують на ознаки складу злочину, кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 №139). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Відповідно до висновку зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Проте, як правильно вказав на це слідчий суддя, ОСОБА_6 не виклав в заяві про вчинення кримінального правопорушення від 20.02.2021р. конкретних обставин, що можуть свідчити про конкретні обставини вчинення ФОП ОСОБА_8 і ОСОБА_9 кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 212-1 КК України.
Згідно ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Фактично, в наведеній заяві ОСОБА_6 висловлює свою незгоду з діями ФОП ОСОБА_8 і майстра ОСОБА_9 з приводу ремонту його морозильної камери в призмі цивільно-правових відносин, та вказує на існування цивільного спору.
А тому, доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що ним в заяві було вказано всі елементи, ознаки та обставини вчинених злочинів є необґрунтованими.
Дійсно, кримінальний процесуальний закон не вимагає від заявника зазначення в заяві усіх складових злочину, разом з тим, відомості не по будь-якій заяві про вчинене кримінальне правопорушення тягнуть за собою процесуальні наслідки у виді внесення відомостей до ЄРДР уповноваженою на те особою. Вносяться ж відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, яких ОСОБА_6 наведено не було, а відтак, не було і бездіяльності по невнесенню відомостей до ЄРДР.
А тому, висновок слідчого судді про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_6 є законним та обґрунтованим.
Що стосується доводу апеляційної скарги про допущені слідчим суддею процесуальні порушення при розгляді даної скарги, зокрема, не витребування матеріалів звернення ОСОБА_6 до СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, то колегія суддів вважає, що в цій частині не було допущено будь - яких порушень, адже, до скарги, поданої до суду, була долучена копія заяви ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення. Всупереч доводам апеляційної скарги, слідчий суддя, не вирішувала питання, що віднесені до предмету судового розгляду, а лише перевіряла чи містить заява ОСОБА_6 відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, бездіяльність по невнесенню яких оскаржував апелянт.
Щодо інших посилань в апеляційній скарзі на допущені слідчим суддею процесуальні порушення при розгляді скарги, зокрема, розгляд скарги без належного повідомлення про час та місце розгляду скарги скаржника ОСОБА_6 та суб'єкта оскарження - начальника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, то і в цій частині колегія суддів вважає безпідставними такі посилання, адже, вони повністю спростовуються матеріалами судового провадження. Так, на а.п. 14, 17, 20, 23 містяться повідомлення слідчого судді, направлені Начальнику СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві про кожну дату та час розгляду скарги, та на а.п. 13, 16, 19, 22 містяться довідки про повідомлення скаржника в даному провадженні про день та час розгляду скарги в телефонному режимі. Більш того, зі змісту поданої до суду скарги ОСОБА_6 вбачається, що він просив дану скаргу розглядати без його участі. Відтак, слідчим суддею не було допущено порушень вимог КПК України при розгляді скарги за відсутності учасників.
Не виявлено колегією суддів і будь - яких інших істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя місцевого суду повно і об'єктивно дослідив матеріали провадження та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відтак, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, в зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Поновити ОСОБА_10 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.04.2021.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09.04.2021, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_11 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
__________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4