23 червня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участі прокурора ОСОБА_5
адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу з доповненнями адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 подані в інтересах Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області на ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2021 року у кримінальному провадженні №42020111200000358 від 24.07.2020 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_8 та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № 42020111200000358 від 24.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст. 364 КК України, яке було вилучене в період часу з 10:05 15.04.2021 року по 00:00 16.04.2021 року, в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . (перелік арештованого майна зазначено в клопотанні прокурора)
В ухвалі слідчий суддя зазначив, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України. Також слідчий суддя вказав, що у відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, адвокати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 які діють в інтересах Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області подали апеляційну скаргу в якій просять ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у повному обсязі у задоволенні клопотання органу досудового розслідування. Зазначають апелянти, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Додають адвокати, що оскаржувана ухвала обґрунтована лише формальним посиланням на положення ч. 1 ст. 170 КПК України, ч. 3 ст. 170 КПК України, ст. 98 КПК України, інших належних та допустимих доказів немає. На переконання сторони захисту, слідчий суддя помилково зробив висновок, що вилучені речі під час обшуку, відповідають критеріям ч.ч. 1,3 ст. 170 КПК України, а саме являються речовими доказами, а орган досудового розслідування не довів того, що Чабанівська селищна рада причетна до вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч.1,2 ст. 364 КК України. Апелянт також вказує на те, що майно, на яке накладено арешт не підпадає під критерії речей і документів дозвіл на вилучення яких було надано ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області. При цьому вказують адвокати на те, що дозвіл на вилучення речей надавався за адресою АДРЕСА_1 , а орган досудового розслідування здійснив обшук за іншою адресою: АДРЕСА_1 без відео та фото фіксації, що на його погляд є порушенням вимог КПК України. У апеляційній скарзі адвокати також посилаються на практику ЄСПЛ у подібних справах.
Заслухавши доповідь судді, пояснення адвокатів, які просили задовольнити апеляційні вимоги, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи за клопотанням органу досудового розслідування, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про його арешт.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що слідчий суддя в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Відповідно до положень ч. 2 п.1 ст. 171 КПК України в клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень ст.170 КПК України та належне обґрунтування необхідності арешту.
З матеріалів справи вбачається, що в провадженні СВ Фастівського РУПГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 42020111200000358 від 24.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст.364 КК України, за фактом незаконного заволодіння державними землями сільськогосподарського призначення, що знаходяться на праві постійного користування у державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру «Інститу землеробства НААН»
В межах зазначеного кримінального провадження орган досудового розслідування з метою забезпечення збереження речових доказів звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучене 16 квітня 2021 року в ході проведення обшуку приміщень Чабанівської селищної ради за адресою: Київська область, Фастівський район с. Чабани, вул. Машинобудівників 4, оскільки останнє відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, а саме з тих підстав, що воно відповідає критеріям, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді, виходячи з того, що ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України, що має місце в даному випадку. Крім того, постановою органу досудового розслідування від 16 квітня 2021 рокувищезазначене майно визнано речовими доказами.
Тому, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, користування, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
На думку колегії суддів, в клопотанні органу досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, у відповідності до яких необхідно накласти арешт на майно, зокрема, вилучені в ході обшуку приміщення Чабанівської селищної ради документи, що належать Чабанівській селищній раді, зокрема, плани зонування території (зонінг) смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, картографічні матеріали, що стосуються за планових та реалізованих змін до Генерального плану смт Чабани (містобудівна документація), проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративної-територіальної одиниці селища ІНФОРМАЦІЯ_1 2016-2020 роки з метою його збереження, оскільки за матеріалами доданими до клопотання вони можуть містити інформацію про територію та місцезнаходження на якій знаходяться виділені земельні ділянкипри зміні адміністративних меж та подальшого її передачі із державної (комунальної) у приватну власність, а також зміну цільового призначення ( з посиланням на містобудівну документацію) що є предметом кримінального правопорушення.
За таких обставин, посилання апелянта на відсутність будь-яких правових підстав для накладення арешту на майно, вилученого під час проведення обшуку не може прийматися до уваги.
Більш того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Не заслуговують на увагу колегії суддів доводи сторони захисту про те, що обшук органом досудового розслідування був проведений обшук за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_1 без відео та фото фіксації, так як з огляду на протокол обшуку від 15.04.2021 року (а.с. 91) особам які брали участь у проведенні обшуку були роз'яснені вимоги ч.3 ст.66 КПК України, а також про застосування технічних засобів фіксації, умови та порядок іх використання з зазначенням характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації які застосовувались під час проведення процесуальної дії (обшуку). Окрім того колегія суддів зважує і на те, що обшук проводився у приміщенні Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області за адресою: смт. Чабан, вул. Машинобудівників, буд.4. Згідно відповіді від 20.04.2021 року№190 Комунального підприємства «Бюро технічної інвентиразіції Києво-Святошинської районної ради Київської області» саме за цією адресою знаходиться приміщення селищної ради. Разом з тим з 1989 року за адресою АДРЕСА_1 зареєстрований Комунальний заклад «Чабанівський заклад дошкільної освіти «Дзвіночок» і жодної фізичної чи юридичної особи за даною адресою не зареєстровано, як і не знаходиться за цією адресою і іншої установи, організації.
Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, зазначене у клопотанні прокурора, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта, слід визнати непереконливими.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури ОСОБА_8 та накладено арешт на майно у кримінальному провадженні № 42020111200000358 від 24.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст. 364 КК України, яке було вилучене в період часу з 10:05 15.04.2021 року по 00:00 16.04.2021 року, в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 . (перелік арештованого майна зазначено в клопотанні прокурора) - залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 подані в інтересах Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області - без задоволення.
Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/3092/2020 Доповідач: ОСОБА_1
Єдиний унікальний номер №381/1205/21 Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_9