Єдиний унікальний номер 359/3826/21
Апеляційне провадження № 33/824/2901/2021
24 червня 2021 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2021 року, прийняту відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 003517 ОСОБА_1 23 квітня 2021 року о 23 год. 40 хв. у м. Бориспіль Київської області по вул. Адмірала Ушакова, 23 керував автомобілем «ВАЗ 210994» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло; неприродна блідість обличчя; тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 , направив апеляційну скаргу на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення, яким провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, суд першої інстанції невірно зазначив про те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, оскільки в матеріалах справи відсутні докази з цього приводу. Зазначає, що вказане порушення судом процесуальних норм права є дуже суттєвим, оскільки такий розгляд справи позбавив його можливості надати до суду докази та аргументи в свою користь.
Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
У відповідності до положень ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантований розгляд його справи незалежним і безстороннім судом. Європейський суд з прав людини в остаточному рішенні від 06.06.2018 року у справі «Михайлова проти України» зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред'явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду. Враховуючи наведене, суд, розглядаючи справи на засадах безсторонності та неупередженості, приходить до висновку щодо відсутності повноважень витребовування додаткових доказів за власною ініціативою. Зважаючи на викладене, розгляд справи має бути здійснений лише за тими матеріалами, які містяться у справі.
Розгляд даної справи було здійснено судом першої інстанції.
В апеляційній інстанції суд розглядає доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі. Зокрема, незаконність оскаржуваної постанови апелянт обґрунтовує відсутністю у нього даних про час та місце розгляду справи, що з його точки зору позбавило його можливості захищати свої інтереси в суді.
Вказана позиція апелянта була досліджена судом апеляційної інстанції, за результатами чого суд приходить до висновку про її необґрунтованість.
Повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду адміністративної справи було здійснене при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, про що безпосередньо зазначено в самому протоколі. Також, в протоколі міститься підпис апелянта про його обізнаність з часом та місцем розгляду адміністративної справи. За таких умов, доводи апеляційної скарги не відповідають дійсності.
Окрім того, стверджуючи про позбавлення його можливості надати до суду першої інстанції докази та аргументи по суті питання на свою користь, апелянт був не позбавлений можливості надати їх до апеляційного суду, чого зроблено не було. З наведеного суд робить висновок про декларативність вказаних тверджень апелянта.
Судом апеляційної інстанції були перевірені й інші обставини справи. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, апелянта було звинувачено в порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що передбачає відмову від проходження відповідного медичного огляду водієм. Дані обставини підтверджуються й іншими матеріалами справи, зокрема, поясненнями свідків та відеозаписом з нагрудної камери особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 дійсно відмовився від проходження медичного огляду, при цьому він не висловив жодних заперечень як щодо правомірності дій працівників поліції, так і щодо підстав для такої їх вимоги.
Окремо суд зважає і на те, що в матеріалах справи міститься постанова про притягнення ОСОБА_1 за порушення п. 2.9 (в) Правил дорожнього руху України до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом з неосвітленим державним номерним знаком. Вказана постанова є чинною, в апеляційному порядку не оскаржувалася, про що він зазначив в апеляційній інстанції, відтак підстав для її неврахування у суду немає.
Враховуючи зазначене, апеляційним судом встановлена відсутність порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12 травня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Журба