Єдиний унікальний номер 357/12957/20
Апеляційне провадження № 33/824/2404/2021
17 червня 2021 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2021 року, прийняту відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 16 грудня 2020 року о 23 год. 11 хв. у місті Біла Церква Київської області, рухаючись по вул. І. Мазепи, 14, керував транспортним засобом марки Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у розмірі 10 200 грн. Стягнено з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення, яким провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає про відсутність в матеріалах справи доказів керування ним транспортним засобом та відсутність доказів його перебування у стані наркотичного сп'яніння. Апелянт також зазначає, що йому не були роз'ясненні його права, а в протоколі взагалі відсутні докази того, що він відмовився від надання працівникам поліції пояснень.
До апеляційної скарги ОСОБА_1 було долучено клопотання про виклик і допит свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Вказане клопотання було розглянуте судом, однак в його задоволенні відмовлено, оскільки апелянтом не було належним чином аргументована необхідність повторного виклику зазначених свідків, а запропоновані апелянтом запитання до них виходять за межі доказування в рамках даної справи.
Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
У відповідності до положень ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантований розгляд його справи незалежним і безстороннім судом. Європейський суд з прав людини в остаточному рішенні від 06.06.2018 року у справі «Михайлова проти України» зазначав, що в ситуації, коли суд за відсутності прокурора та особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, вимушений взяти на себе функцію пред'явлення та, що є більш важливим, нести тягар підтримки обвинувачення під час усного розгляду справи, можуть виникнути сумніви в наявності достатніх гарантій, здатних усунути обґрунтовані сумніви щодо негативного впливу такого процесу на безсторонність суду. Зважаючи на викладене, розгляд справи має бути здійснений лише за тими матеріалами, які містяться у справі.
З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду із апеляційною скаргою, ОСОБА_1 обґрунтовував її тим, що матеріали справи не містять доказів того, що він (апелянт) керував транспортним засобом; у матеріалах справи відсутні докази того, що апелянт перебував у стані наркотичного сп'яніння; свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з'явилися біля автомобіля лише при складані працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення; працівники поліції не роз'яснили йому його права; у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень.
Вищевказані твердження апелянта спростовуються матеріалами справи.
Зокрема, вина ОСОБА_1 в порушенні п. 2.5. Правил дорожнього руху доводиться показами свідка ОСОБА_4 та відомостями, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №524769 від 16.12.2020 року. Вказаний протокол ОСОБА_1 засвідчив власним підписом, зауважень чи заперечень щодо складеного протоколу про адміністративне правопорушення у відповідній графі протоколу не висловлював.
Окрім зазначеного, вина ОСОБА_1 також підтверджується постановою серії ДП18 №587440 від 16.12.2020 року за ст. 126 КУпАП, копією свідоцтва про реєстрацію на транспортний засіб марки Ford Focus, державний номерний знак НОМЕР_1 , актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, направленням на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, наявним у матеріалах справи диском з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського від 16.12.2020 року.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правомірно відхилив надані пояснення свідків, які не були допитані у судовому засіданні. В той же час, у судовому засіданні був допитаний свідок, який підтвердив факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Не вбачає апеляційний суд і порушень процедури складання протоколу. У вказаному протоколі зазначено про роз'яснення ОСОБА_1 його прав і обов'язків. При цьому протокол у відповідному місці підписаний ОСОБА_1 .
Окремо зважає апеляційний суд на те, що ні при складанні протоколу, ні в інших матеріалах справи ОСОБА_1 жодним чином не висловлював заперечення проти того, що саме він керував транспортним засобом. Жодних заперечень з цього приводу не містить й відеозапис з боді-камери працівника поліції, на якому зафіксований як сам апелянт, так і транспортний засіб в нічну пору при складанні протоколу.
Окремими доказом може слугувати і постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (а.с. 8). Відповідно до вказаної постанови ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без водійського посвідчення. При цьому апелянтом не було надано суду доказів оскарження чи скасування вказаної постанови, а відтак вона є чинною.
Не вбачає суд і підстав для відхилення інших доказів по справі, оскільки посилання апелянта на порушення процесу їх отримання не відповідає положенням процесуального закону.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу також на те, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, що дійсно вимагало б встановлення наявності у нього такого стану, а за відмову від проходження огляду на такий стан, що є окремим складом адміністративного правопорушення. Нявний у матеріалах справи відеозапис з боді-камери працівника поліції містить як фіксацію пропозиції працівників поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, так і чітку відмову останнього від проходження такого огляду.
Враховуючи зазначене, апеляційним судом встановлена відсутність порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Журба