ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
02 липня 2021 року м. Київ № 826/7509/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПриватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-6»
доГоловного управління ДФС у м. Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-6» (код ЄДРПОУ 04012885, 01133, м. Київ, вул. Л. Первомайського, буд. 9) (далі - позивач, ПРАТ «Трест Київміськбуд-6») до Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2018 №0330140305,
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ПРАТ «Трест Київміськбуд-6» та компанією «Могроув Лімітед» (Республіка Кіпр) було укладено договори поновлювальної позикової лінії №UN-KG від 17.05.2010, №MR-16 від 04.08.2011, №MR-17 від 01.11.2011, предметами яких є надання позик для поповнення обігових коштів позичальника. Умовами цих договорів передбачено нарахування та виплата відсотків ПРАТ «Трест Київміськбуд-6» компанії «Могроув Лімітед» за користування позикою.
За твердженнями позивача грошові кошти за зазначеними договорами надійшли від компанії «Могроув Лімітед» на рахунки ПРАТ «Трест Київміськбуд-6» в 2010-2011 роках, а останні операції зі сплати ПРАТ «Трест Київміськбуд-6» відсотків на користь компанії «Могроув Лімітед» за цими договорами здійснювались в 2015 році.
Позивач стверджує, що в 2016 році не отримував жодних коштів від компанії «Могроув Лімітед» та не здійснював будь-яких виплат компанії «Могроув Лімітед» за зазначеними вище договорами поновлювальної позикової лінії, що підтверджується картками рахунків 506, 6842 бухгалтерського обліку ПРАТ «Трест Київміськбуд-6».
Позивач зазначає, що додатковими угодами від 25.07.2016 №6, від 27.07.2016 №4, від 27.07.2016 №4 було внесено зміни до зазначених вище договорів поновлювальної позикової лінії, а саме, до пункту 4.3 щодо строку нарахування та сплати відсотків за позикою: Відсотки за позикою нараховуються та сплачуються позичальником в дату остаточного повернення позики. Відповідно до пункту 1.1 договорів поновлювальної позикової лінії, датою остаточного повернення позики за договорами є 31 липня 2017 року.
За твердженнями позивача, в 2016 році у позивача був відсутній обов'язок із нарахування та сплати відсотків компанії «Могроув Лімітед» за договорами, а тому станом на 31.122016 у ПРАТ «Трест Київміськбуд-6» була відсутня заборгованість за зазначеними договорами перед компанією «Могроув Лімітед», а тому не виникає дія, що викликає зміну в структурі активів і зобов'язань у власному капіталі підприємства.
Позивач вважає, що у 2016 році ПРАТ «Трест Київміськбуд-6» не здійснювало господарських операцій з компанією Могроув Лімітед», які підпадають під визначення контрольованих операцій, внаслідок чого у позивача відсутній обов'язок з подання звіту про контрольовані операції за 2016 рік в порядку, передбаченому підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України.
Відтак позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Позиція відповідача.
У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив на тому, що на запит про надання інформації від 12.11.2017 №36972/10/26-15-14-03-05, ПРАТ «Трест Київміськбуд-6» надало відповідь №4/151 від 12.12.2017 із копіями первинних документів таких як: договорів, додаткових угод, оборотно-сальдових відомостей по рахункам 50, 68, 312 за 2016 рік зі спірним контрагентом, карток рахунків 506, 6842 за 2016 рік з контрагентом.
Відповідач наголошує, що за результатами проведеної перевірки наданих ПРАТ «Трест Київміськбуд-6» документів листом №4/151 від 12.12.2017, виявлено факти проведення ПРАТ «Трест Київміськбуд-6» контрольованих операцій за період з 01.01.2016 по 31.01.2016, а саме: нарахування відсотків за користування позикою отриманою від нерезидента компанії «Могроув Лімітед» на загальну суму 8 108 990,42 грн.
Відповідач зазначає, що сума нарахованих відсотків, які станом на 31.12.2016 обліковувались як заборгованість перед нерезидентом у розмірі 8 108 990,42 грн., бухгалтерською проводкою Дт-6842 Кт-4741 сформувала резерв рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів». В бухгалтерському обліку операції щодо нарахування відсотків по позикам відображено проводкою Кт-68 рахунку та Дт-95 рахунку у сумі 8 108 990,42 грн., а при формуванні показника в рядку 04 «Об'єкт оподаткування» Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік враховано показник рядку 03 Рі «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України». Сума нарахованих відсотків відкоригована відповідно до Додатку Рі до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств в рядку 3.1.1. на суму 8 108 990 грн.
За твердженнями відповідача господарські операції із нарахування процентів на користь пов'язаної особи - нерезидента відповідають умовам визначеним підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, такі операції визнаються контрольованими незалежно від їх відображення при формуванні різниць відповідно до статті 140 Податкового кодексу України.
Відповідач наголошує, що загальний обсяг нарахованих відсотків по отриманих позиках ПРАТ «Трест Київміськбуд-6» на користь компанії «Могроув Лімітед» у 2016 році складає 8 108 990,42 грн, що перевищує 5 мільйонів гривень з контрагентом пов'язаною особою, та відповідає вартісному критерію визнання операцій контрольованими, визначеному абзацом третім підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.
Річний дохід ПРАТ «Трест Київміськбуд-6» від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2016 звітний рік складає 67 947 896 грн., що перевищує 50 мільйонів гривень за відповідний податковий рік, та відповідає критерію визнання операцій контрольованими, визначеному абзацом другим підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.
Відповідач зазначає, що факт проведення контрольованих операцій з компанією «Могроув Лімітед» у 2016 році на суму 8 108 990,42 грн. та неподання звіту про контрольовані операції за 2016 рік свідчить про невиконання платником податків вимог пункту 39.4.2 статті 39 Податкового кодексу України та вчинення податкового правопорушення, відповідальність за яке передбачена підпунктом 120.3 статті 120 Податкового кодексу України.
Відповідач вважає спірне рішення законним, а позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Додаткові пояснення відповідача.
На вимогу суду відповідач надав додаткові пояснення і наголосив, що згідно підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Відповідач стверджує, що загальний обсяг нарахованих відсотків по отриманих позиках ПРАТ «Трест Київміськбуд-6» на користь компанії «Могроув Лімітед» у 2016 році складає 8 108 990,42 грн., що перевищує 5 мільйонів гривень з контрагентом пов'язаною особою; річний дохід ПРАТ «Трест Київміськбуд-6» від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2016 звітний рік складає 67 947 896 грн., що перевищує 50 мільйонів гривень за відповідний податковий рік.
За твердженнями відповідача, вказане відповідає критерію визнання операцій контрольованими, згідно приписів підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.
Додаткові пояснення позивача.
На вимогу суду позивач надав пояснення щодо помилки бухгалтера, про яку представник позивача зазначав у судових засіданнях.
Позивач стверджує, що станом на 31.12.2016 у ПРАТ «Трест Київміськбуд-6» були відсутні зобов'язання із нарахування та сплати відсотків по договорам поновлювальної позикової лінії, а тому суму 8 108 990,42 грн. віднесено до категорії витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат по зобов'язанням, строк виконання яких припадає на майбутні податкові періоди.
За доводами позивача у рядку 3.1.1 додатку Рі до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік сума 8 108 990,42 грн. є помилковою, оскільки зазначена сума відноситься до сум витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат та повинна зазначатися у рядку 2.1.1 додатку Рі до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, а саме: 17840856,00 +8108900,00.
Позивач стверджує, що ним здійснено зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку) на всю суму 25949756,00 грн.
Процесуальні дії, вчинені у справі.
Ухвалою суду від 18.05.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового засідання.
У судовому засіданні 05.09.2018 на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд справи продовжено у порядку письмового провадження.
Встановлені судом обставини.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Головним управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПРАТ «Трест Київміськбуд-6» (код 04012885) з питань неподання звіту про контрольовані операції за 2016 рік.
В акті перевірки зазначено, що на підставі аналізу наданих до перевірки первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, встановлено, що в бухгалтерському обліку операції щодо нарахування відсотків по позикам відображено проводкою Кт-68 рахунку та Дт-95 рахунку у сумі 8 108 990,42 грн. Загальний обсяг нарахованих відсотків по отриманих позиках ПРАТ «Трест Київміськбуд-6» на користь компанії «Могроув Лімітед» у 2016 році складає 8 108 990,42 грн, що перевищує 5 мільйонів гривень з контрагентом пов'язаною особою, та відповідає вартісному критерію визнання операцій контрольованими, визначеному абзацом третім підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України. Річний дохід ПРАТ «Трест Київміськбуд-6» від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку за 2016 звітний рік складає 67 947 896 грн., що перевищує 50 мільйонів гривень за відповідний податковий рік, та відповідає критерію визнання операцій контрольованими, визначеному абзацом другим підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.
Контролюючий орган в акті перевірки дійшов висновку, що факт проведення контрольованих операцій з компанією «Могроув Лімітед» у 2016 році на суму 8 108 990,42 грн. та неподання звіту про контрольовані операції за 2016 рік свідчить про невиконання платником податків вимог пункту 39.4.2 статті 39 Податкового кодексу України та вчинення податкового правопорушення, відповідальність за яке передбачена підпунктом 120.3 статті 120 Податкового кодексу України.
За результатами перевірки складено акт від 29.01.2018 №45/1/26-15-14-03-05/ 4012885 (а.с. 12-18), в якому встановлено порушення ПРАТ «Трест Київміськбуд-6» підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено неподання звіту про контрольовані операції за 2016 рік.
На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 14.02.2018 №0330140305, яким застосовано штрафні санкції у сумі 413 400,00 грн.
Позивач, вважаючи свої права порушеними, а спірне рішення неправомірним, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до підпункту 39.4.1 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.
Підпункт 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України визначає, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.
Платник податків під час проведення документальних перевірок не має права подавати уточнюючий звіт про контрольовані операції.
Форма та порядок складання звіту про контрольовані операції встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики.
З наведених положень законодавства вбачається про обов'язок платника податків протягом встановленого строку подати звіт про контрольовані операції при здійсненні ним у попередньому звітному році контрольованих операцій.
Як встановлено у пункті 120.3 статті 120 Податкового кодексу України, неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або не включення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:
300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції;
1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;
3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.
Неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення.
Відповідно до підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 КАС України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В акті перевірки зафіксовано, що річний дохід ПРАТ «Трест Київміськбуд-6» від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку (за вирахуванням непрямих податків) за 2016 рік складає 67 947 896 грн., що перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік та відповідає критерію визнання операцій контрольованими. Зазначене позивачем не заперечується.
Також в акті перевірки зазначено, що загальний обсяг нарахованих відсотків по отриманій ПРАТ «Трест Київміськбуд-6» на користь компанії (пов'язаній особі) «Могроув Лімітед» у 2016 році складає 8 108 990,42 грн., що перевищує 5 мільйонів гривень з контрагентом пов'язаною особою (за вирахуванням непрямих податків) та відповідає вартісному критерію визнання операцій контрольованими.
При цьому, як зазначено позивачем в адміністративному позові та в письмових поясненнях, у рядку 3.1.1 додатку Рі до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік сума 8 108 990,42 грн. є помилковою, оскільки зазначена сума відноситься до сум витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат та повинна зазначатися у рядку 2.1.1 додатку Рі до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, а саме: 17840856,00 +8108900,00.
Позивач стверджує, що ним здійснено зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку) на всю суму 25949756,00 грн.
Суд наголошує, що матеріали справи не містять Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік ПРАТ «Трест Київміськбуд-6», а також відсутні будь-які докази того, що вказана декларація коригувалась позивачем, у порядку статті 50 ПК України.
Отже, зазначені в адміністративному позові та в письмових поясненнях твердження позивача не спростовують викладений в акті перевірки порушень, оскільки обов'язок виправлення помилок з урахуванням строків давності, самостійно виявлених платником податку у поданій у минулих податкових періодах податковій декларації, встановлено пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Ця норма зобов'язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.
Пунктом 50.2 статті 50 Податкового кодексу України визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.
Тобто, подією, з настанням якої пункт 50.2 статті 50 Податкового кодексу України пов'язує припинення права платника на уточнення показників раніше поданої звітності, є проведення саме документальної планової або позапланової перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у відношенні позивача проведено документальну позапланову виїзну перевірку у період з 16 січня 2018 року по 22 січня 2018 року, результати якої оформлені актом від 29.01.2018 №45/1/26-15-14-03-05/ 4012885 .
Отже, у даному випадку платник податків був обмежений у праві подати уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток у зв'язку з проведенням у відношенні нього перевірки, починаючи з 16 січня 2018 року.
Як свідчить зміст позовної заяви, підставою для оскарження штрафних санкцій позивач визначає помилкове нарахування ПРАТ «Трест Київміськбуд-6» відсотків за користування позикою та факт наявності помилки в Податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік.
Проте, враховуючи, що відсутні докази того, що позивачем подавалась уточнююча податкова декларація, суд вважає, що показники звітної податкової декларації ПРАТ «Трест Київміськбуд-6» з податку на прибуток підприємств за 2016 рік не змінились.
З огляду на зазначене суд вважає висновки акту перевірки про порушення ПРАТ «Трест Київміськбуд-6» вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4, пункту 120.3 ПК України обґрунтованими, а застосування штрафних санкцій відповідно до податкового повідомлення-рішення від 14.02.2018 №0330140305 правомірним.
Таким чином, позовні вимоги ПРАТ «Трест Київміськбуд-6» нормативно та документально не підтверджуються.
Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з'ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-6» (код ЄДРПОУ 04012885, 01133, м. Київ, вул. Л. Первомайського, буд. 9) - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.А. Кармазін