ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
02 липня 2021 року м. Київ № 640/18509/21
Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., розглянувши заяву про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків
за зверненням Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
до Представництва "Аспен Фарма Іреланд Лімітед"
про підтвердження обгрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Державної податкової служби у м. Києві із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Згідно з підпунктом 94.2.3 пункту 94.2. статті 94 Податкового кодексу України (ПК України) арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Відповідно до пункту 94.6 статті 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункту 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
Також обставини, за яких застосовується арешт майна, передбачені Розділом ІІІ Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №632, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 за № 948/30816 (Порядок № 632).
Так, згідно з пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку № 632 арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: 1) платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; 2) фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; 3) платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; 4) відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; 5) відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; 6) платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; 7) платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; 8) платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки); 9) нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІІ Порядку № 632 за наявності однієї з наведених обставин керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
Порядок застосування арешту майна визначений Розділом ІV Порядку № 632, згідно з пунктами 1, 2 якого керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.
У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.
Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Частиною другою статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.
З аналізу вищенаведених положень Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового Кодексу України та Порядку № 632 випливає, що законодавець відрізняє обставини та підстави для застосування адміністративного арешту майна платника податків та для звернення до суду із відповідною заявою.
Тобто, обставиною, що зумовили дане звернення до суду, є встановлений відповідно до ч. 94.2, ст. 94 Податкового кодексу України контролюючим органом юридичний факт (дія чи бездіяльність платника податку).
В даному випадку обставиною, яка мала б зумовити звернення відповідача до суду, є відмова Представництва "Аспен Фарма Іреланд Лімітед" від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної планової виїзної перевірки, що підтверджується відповідним актом від 30.06.2021 №3199/246/26-15-07-08-05.
У свою чергу, рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 01.07.2021 №64844/26-15-07-05 не може вважатися обставиною для звернення до суду, оскільки воно є підставою для звернення до суду, метою якого є забезпечення виконання обов'язку зі сплати податків.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 18.06.2020 по справі №500/1521/19.
Особливості обчислення процесуальних строків в окремих категоріях адміністративних справ встановлені статтею 270 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно з частиною першою статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України на обчислення строків, встановлених статями 273-277, 280-283 Кодексу адміністративного судочинства України не поширюються правила частин 2-10 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України.
Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами. Останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події (ч.ч. 2-3 ст. 270 Кодексу адміністративного судочинства України).
Тобто, відповідно до частини другої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України граничним строком подання заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у даному випадку є 01.06.2021 (12:00 год.) включно.
Частиною п'ятою статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що днем подання позовної заяви, апеляційної скарги у даній категорії справ є день їх надходження до відповідного суду.
Згідно з реєстраційним штампом вхідної кореспонденції, заява Головного управління ДПС у м. Києві до Представництва "Аспен Фарма Іреланд" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків надійшла до Окружного адміністративного суду міста Києва 02.07.2021 о 13:00 год., тобто після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною п'ятою статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
Як вбачається з наведеної норми частини п'ятої статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України в частині залишення позовної заяви без розгляду, поданої після закінчення встановлених строків, така норма є для суду зобов'язальною та безальтернативною.
З огляду на викладене, оскільки позовна заява Головного управління ДПС м. Києві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту надійшла до суду з пропуском строку, встановленого частиною другою статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, і цей строк в силу імперативних приписів частини п'ятої статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України поновленню не підлягає, така заява підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статями 248, 256, 270, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністривний суд міста Києва, -
Заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Представництва "Аспен Фарма Іреланд Лімітед про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків залишити без розгляду.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 283, 295-297 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено: 02.07.20211 о 15:45 год.
Суддя А.С. Мазур