ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 червня 2021 року місто Київ № 640/5339/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Лук'янець Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інкостіл Груп»
до про Головного управління Державної податкової служби у місті Києві визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.02.2021 №00094660704 та №00094650704,
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 червня 2021 року проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкостіл Груп» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.02.2021 №00094660704 форма "В1" та №00094650704 форма "ПН", виписаних Головним управління Державної податкової служби у місті Києві.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу викладені в Акті перевірки від 14.01.2021 №161/26-15-07-04-01-32856305 є безпідставними та необґрунтованими, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасування.
Щодо відмови від застосування податкової пільги та права позивача на нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника за жовтень 2020 року останній зазначив про те, що у лютому та березні 2018 року ТОВ «Інкостіл Груп» подавало заяви про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України за зразком, що є Додатком 3 до Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 9 розділу III), затвердженого наказом Міністерства фінансів № 28.01.2016 №21, безпосередньо у періоді, в якому позивач не передбачав використання пільги та мав намір відмовитись від пільги шляхом подання передбаченої законодавством заяви, однак після виявлення помилки у строках подання заяв, товариство здійснило самостійне виправлення самостійно виявленої помилки шляхом подання уточнюючої заяви про відмову/зупинення використання пільги від 03.08.2018 за період з вересня 2017 року по серпень 2018 року, а тому позивач виконав обов'язок, закріплений пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України та підтвердив свій податковий обов'язок відповідно до статті 36 Податкового кодексу України. На думку позивача, порушення ТОВ «Інкостіл Груп» строків подання заяви на відмову від пільги ніяким чином не спростовує виконання податкових зобов'язань з ПДВ позивачем.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2021 справу прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання в адміністративній справі №640/5339/21.
Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 06.04.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив про те, що починаючи з 01.01.2017 заява про відмову від використання режиму звільнення від оподаткування ПДВ, визначеного пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, може бути подана платником податку до контролюючого органу виключно до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги, однак, в даному випадку, позивач подав заяву про відмову/зупинення від пільги за період лютий, березень 2018 року, а саме в звітному періоді, в якому платник податку не передбачав використання зазначеної пільги (а саме 19.02.2018 та 19.03.2018), а повинен був до настання цього періоду. За посиланням відповідача, ТОВ «Інкостіл Груп» у періоді фактичного застосування пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, здійснило операцію з постачання концентрату вугілля кам'яного для коксування в адресу ПАТ «Металургійний Комбінат «Азовсталь» у лютому 2018, а оплата за концентрат вугілля кам'яного для коксування в адресу постачальника ПАТ «Донецьксталь» - Металургійний Завод» здійснена у звітному (податковому) періоді, на який ТОВ «Інкостіл Груп» відмовилось від використання пільги (грудень 2019), а тому податкові накладні за операцією з придбання концентрату вугілля кам'яного для коксування постачальником ПАТ «Донецьксталь»-Металургійний Завод» повинні бути складені на дату настання першої події (відвантаження концентрату вугілля кам'яного для коксування та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін. У таких податкових накладних робиться запис «Без ПДВ», оскільки вони складаються на операції, звільнені від оподаткування.
Таким чином, ТОВ «Інкостіл Груп» на порушення вимог п. 44, п. 45 підрозділу 2 розділу XX, пп. «б» п. 198.5 ст. 198 Кодексу занижено суму податкових зобов'язань за грудень 2019 року на суму 8 652 618 грн., що призвело до зменшення суми від'ємного значення, різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за грудень 2019 у розмірі 8 652 618 грн., та відповідно завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за жовтень 2020 у розмірі 8 652 618 грн. Як наслідок, позивач не здійснив реєстрацію податкових накладних за грудень 2019 року на загальну суму податку на додану вартість 8 652 618,00 грн.
Від позивача 09.04.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначив про виконаний обов'язок, закріплений пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, а також зауважив про те, що останній підтвердив свій податковий обов'язок відповідно до статті 36 Податкового кодексу України.
З приводу податкової консультації позивач зазначив про те, що він має право, а не обов'язок скористатися індивідуальною податковою консультацією, а висновок відповідача про обов'язок платника податків про використання індивідуальної податкової консультації є необгрунтованим.
Крім того, позивач наголосив на тому, що до останнього застосовано штрафні санкції, що передбачені п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у розмірі 4 326 309,00 грн не у розмірі 10 відсотків визначеного податкового зобов'язання, як це передбачено п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, а у розмірі 50 відсотків визначеного податкового зобов'язання, що вже передбачено пунктом 123.3 ст. 123 Податкового кодексу України.
Протокольною ухвалою суду від 19.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №640/5339/21 до судового розгляду по суті.
Відповідачем 07.06.2021 подано до суду письмові пояснення, відповідно до яких останній зазначив про те, що податкова пільга з ПДВ є обов'язковою для використання ТОВ «Інкостіл Груп» і маючи на меті відмовитись від застосування даної податкової пільги позивач мав дотримуватись імперативної норми Податкового кодексу України стосовно подання заяви про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України саме до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги.
Під час судового розгляду справи судом оголошувались перерви та розгляд справи відкладався у відповідності із приписами Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник позивача у судовому засіданні 22.06.2021 позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі; представник відповідача заперечувала проти позову та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 22.06.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення від 24.12.2020 № 3256/26-15-07-04-01, виданого Головним управлінням ДПС у м. Києві та наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 14.12.2020 № 1208-п, виданого на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інкостіл Груп» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 17.11.2020 № 9303166097 сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку.
За результатом проведеної перевірки Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві складено Акт від 14.01.2021 №161/26-15-07-04-01-32856305, в якому зафіксовано наступні порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкостіл Груп»:
- п. 44, п. 45 підрозділу 2 розділу XX, пп. «б» п. 198.5 ст. 198 Кодексу, в результаті чого занижено суму податкових зобов'язань за грудень 2019 року на суму 8 652 618 грн., що призвело до зменшення суми від'ємного значення, різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19 декларації) за грудень 2019 у розмірі 8 652 618 грн., та відповідно завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за жовтень 2020 у розмірі 8 652 618 гривень;
- п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого відсутня реєстрація податкових накладних за грудень 2019 року на загальну суму податку на додану вартість 8 652 618,00 грн.
Не погоджуючись з висновками Акта перевірки від 14.01.2021 №161/26-15-07-04-01-32856305, позивачем подано письмові заперечення від 25.01.2021 №8 на вказаний Акт перевірки.
За результатами розгляду заперечень позивача на Акт перевірки від 14.01.2021 №№161/26-15-07-04-01-32856305 Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві прийнято рішення від 03.02.2021 №1467/І/26-15-07-04-02-14, яким заперечення ТОВ «Інкостіл Груп» до Акта перевірки залишено без задоволення, а висновки Акта викладено в наступній редакції:
- документальною позаплановою перевіркою встановлено порушення ТОВ «Інкостіл Груп» (податковий номер 32856305) вимог п. 44, п. 45 підрозділу 2 розділу XX, пп. «б» п. 198.5 ст. 198 Кодексу, в результаті чого занижено суму податкових зобов'язань за грудень 2019 року на суму 8 652 618 грн., що призвело до зменшення суми від'ємного значення, різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19 декларації) за грудень 2019 у розмірі 8 652 618 грн, та відповідно, завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за жовтень 2020 у розмірі 8 652 618 грн;
- документальною позаплановою перевіркою встановлено порушення ТОВ «Інкостіл Груп» (податковий номер 32856305) вимог п. 201.10 ст. 201 Кодексу, в результаті чого відсутня реєстрація податкових накладних за грудень 2019 року на загальну суму податку на додану вартість 8 652 618 грн.
Не погоджуючись із висновками акта перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Частиною 1 статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія): дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі а дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін (пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).
У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком (пункт 201.3 статті 201 Податкового кодексу України).
З приводу податкового повідомлення-рішення від 08.02.2021 №00094660704, суд зазначає наступне.
Згідно з даними додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2020 року ТОВ «Інкостіл Груп» в таблиці 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України» включило до розрахунку бюджетного відшкодування від'ємне значення з ПДВ за грудень 2019 року на суму 8 652 617,78 грн.
Судом встановлено, що ТОВ «Інкостіл Груп» здійснювало господарськи відносини з ПрАТ «Донецьксталь»-Металургійний Завод» з приводу поставки концентрату вугілля кам'яного для коксування на підставі договору від 29.12.2015 №31661дс.
Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до наявних в матеріалах справи копій податкових накладних, зареєстрованих позивачем на отримувача - ПрАТ «Донецьксталь»-Металургійний Завод», такі податкові накладені не містять відмітку «Без ПДВ»
Відповідно до п. 45 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2022 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.
У разі застосування зазначеної пільги норми пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу не застосовуються в частині товарів/послуг, необоротних активів, суми податку на додану вартість з вартості яких були включені до податкового кредиту у звітних (податкових) періодах, що передували періоду початку застосування пільги.
Платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання заяви. Заява, у якій зазначається перелік товарних позицій товарів згідно з УКТ ЗЕД і період, на який платник відмовляється чи зупиняє використання пільги, подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги. Відмова від використання пільги, зазначеної у цьому пункті, чи зупинення її використання застосовується з першого числа звітного (податкового) періоду, зазначеного у заяві.
Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 затверджено форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (надалі - Порядок №21).
Так, відпоідно до пункту 9 розділу ІІІ Порядку №21 заява про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (додаток 2) подається платниками, які виявили бажання відмовитись/зупинити використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу XX Кодексу. У заяві зазначається звітний (податковий) період, з якого платник податку не передбачає використання податкової пільги, але не раніше звітного (податкового) періоду, що настає за звітним (податковим) періодом, в якому подано заяву.
Матеріалами справи встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкостіл Груп» на адресу контролюючого органу подано наступні заяви про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України:
- заява про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої п. 45 підрозділу 2 розділу XX Кодексу за період з 02.2018 по 02.2018 (лютий 2018) (вх. від 19.02.2018 № 9025280226);
- заява про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої п. 45 підрозділу 2 розділу XX Кодексу за період з 03.2018 по 03.2018 (березень 2018) (вх. від 19.03.2018 № 9048559008);
- заява про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої п. 45 підрозділу 2 розділу XX Кодексу за період з 04.2019 по 12.2019 (квітень 2019 - грудень 2019) (вх. від 21.03.2019 № 9051980282).
Позивачем не заперечується факт несвоєчасного подання вказаних заяв до контролюючого органу ДФС у вказаних вище періодах.
Тобто, з матеріалів справи вбачається, що позивачем заяви про відмову/зупинення використання пільги за лютий 2018 року подано саме в звітному періоді, в якому платник податку не передбачав використання зазначеної пільги.
За посиланням позивача, після виявлення помилки у строках подання заяв, позивач здійснив самостійне виправлення виявленої помилки шляхом подання уточненої заяви про відмову/зупинення використання пільги від 03.08.2018, за період з вересня 2017 року по серпень 2018 року відповідно до квитанції від 03.08.2018 №2, а тому вважає, що виконав обов'язок, закріплений п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України та підтвердило свій податковий обов'язок відповідно до статті 36 Податкового кодексу України.
Також позивач вважає, що відповідно до вимог пп. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України останній має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п. 30.1 статті 30 Податкового кодексу України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
Згідно з пунктом 30.4 статті 30 Податкового кодексу України платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує позицію контролюючого органу та зазначає, що заява, у якій зазначається перелік товарних позицій товарів згідно з УКТ ЗЕД і період, на який платник відмовляється чи зупиняє використання пільги, подається до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків до настання звітного періоду, в якому платник податку не передбачає використання зазначеної пільги.
Однак, матеріалами справи підтверджено, що позивачем подано заяву про відмову/зупинення використання пільги за період лютий, березень 2018 року саме в звітному періоді в якому платник податку не передбачав використання зазначеної пільги (а саме 19.02.2018 та 19.03.2018), а тому, на думку суду, позивачем порушено пункт 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, оскільки всупереч зазначеної норми позивачем включено до складу податкового кредиту за грудень 2019 року суму ПДВ у розмірі 8 652 618,00 грн по товару (концентрат вугілля кам'яного для коксування (К(К1)0-100)) від постачальника ПрАТ «Донецьксталь»-Металургійний Завод», який фактично використовувався позивачем у пільгових операціях, а саме звільнених від оподаткування.
Отже враховуючи вищевикладене, висновки контролюючого органу про порушення ТОВ «Інкостіл Груп» вимог п. 44, п. 45 підрозділу 2 розділу XX, пп. «б» п. 198.5 ст. 198 Кодексу, яким занижено суму податкових зобов'язань за грудень 2019 року на суму 8 652 618 грн., що призвело до зменшення суми від'ємного значення, різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19 декларації) за грудень 2019 у розмірі 8 652 618 грн., та відповідно завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за жовтень 2020 у розмірі 8 652 618 гривень є правомірними.
Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 08.02.2021 №00094660704 форма "В1".
З приводу податкового повідомлення-рішення від 08.02.2021 №00094650704, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Враховуючи, те що позивачем подано заяву про відмову/зупиинення викристання пільги за період лютий, березень 2018 року всупереч пункту 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та неправомірно включено до складу податкового кредиту за грудень 2019 року суму ПДВ у розмірі 8 652 618,00 грн, останнім порушено вимоги п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме, позивачем не виписано (не оформлено), та, як наслідок, не зареєстровано податкову накладну за грудень 2019 року на загальну суму ПДВ 8 652 618,00 грн.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Позивачем під час розгляду справи не надано доказів, які б спростовували висновки Акта перевірки від 14.01.2021 №161/26-15-07-04-01-32856305 з урахуванням всіх обставин спірних правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідачем доведено правомірність спірного рішення, дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкостіл Груп" не підлягає задоволенню.
Оскільки в в задоволенні позову відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-
В адміністративному позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкостіл Груп" відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлений 02.07.2021.
Суддя Іщук І.О.