ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 червня 2021 року м. Київ № 826/4799/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Маруліної Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовомГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
до Відкритого акціонерного товариства Київський завод "Агромаш"
простягнення заборгованості у розмірі 19962,21 грн.
Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Київський завод "Агромаш" (далі також - відповідач), в якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Київський завод "Агромаш" (02125, м. Київ, вул. Воскресенська, 7, ЄДРПОУ 30251744) на користь Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (02225, м. Київ, вул. Каштанова, 6, ЄДРПОУ 40379527, р/р НОМЕР_1 в ОПЕРУ ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській обл., МФО 322669) заборгованість в розмірі 19 962,21 грн. (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дві грн. 21 коп.).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу надано термін для подання Відзиву на позовну заяву, а позивачу - для надання Відповіді на Відзив відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не сплачено суму узгодженого зобов'язання по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України «Про пенсійне забезпечення» , за період з січня по березень 2018 року в розмірі 19 962,21 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2018 року здійснено заміну позивача у справі №826/4799/18, а саме, Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві, його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Відповідачем у встановлений судом строк письмових заперечень проти позову чи пояснень, доказів щодо заявлених позовних вимог на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано, як і не надано заяви про визнання позову, хоча про судовий розгляд справи в спрощеному провадженні був повідомлений належним чином, про що є докази в матеріалах справи.
Згідно частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною восьмою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що Відкрите акціонерне товариство Київський завод «Агромаш» (місцезнаходження: 02125, м. Київ, вул. Восресенська, 7, код ЄДРПОУ 30251744) обліковується в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України у місті Києві та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розумінні статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З матеріалів справи вбачається, що у відповідача виникла заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, за період з січня по березень 2018 року на загальну суму 19 962, 21 грн.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо непогашення вказаної заборгованості, звернувся із вказаним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (із змінами і доповненнями) від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі - Закон України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо, визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV).
Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ) визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Так, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
- пункти «б»-«з», зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.
Проте, підпунктом 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV передбачено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівник якого вийшов на пенсію на пільгових умовах, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку такої пенсії цьому працівникові.
Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі по тексту - Інструкція).
Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Підприємства, відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції, щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно з пунктом 1 статті 1 та абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР, для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого цим Законом.
З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України, у розумінні цього Закону, вважаються внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтями 14, 15 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.
Наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджується доказами, наданими позивачем. Так, з матеріалів справи вбачається, що органом Пенсійного фонду України направлено на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам відповідача, в яких зазначено суми пенсій, виплачені пенсіонерам, разом з витратами на доставку цих пенсій.
Жодних доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за Списком №2, неправомірності їх нарахування, а також доказів щодо погашення наявної у відповідача заборгованості у розмірі 19 962, 21 грн. суду не надано.
Наявність вказаної заборгованості підтверджується картками особового рахунку по відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2, а також розрахунками фактичних витрат. Вказані розрахунки направлялись відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та були отримані відповідачем що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначених на пільгових умовах, відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
1. Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Київський завод "Агромаш" (02125, м. Київ, вул. Воскресенська, 7, код ЄДРПОУ 30251744) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком № 2 в розмірі 19 962, 21 грн. (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дві гривні 21 коп.).
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368);
Відповідач: Відкрите акціонерне товариство Київський завод "Агромаш", (02125, м. Київ, вул. Воскресенська, 7, код ЄДРПОУ 30251744)
Повне судове рішення складено 30.06.2021 року.
Суддя Л.О. Маруліна