ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 червня 2021 року м. Київ № 754/11163/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доУправління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації
про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулась до суду з даним позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у наданні щомісячної адресної грошової допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до заяви від 12.03.2018;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 на картковий рахунок НОМЕР_1 , Код ЗКПО 09322277, МФО 322669 та члену її сім'ї, донці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячної адресної грошової допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до заяви від 12.03.2018.
Ухвалою від 19.10.2018 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Як вбачається з матеріалів справи позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Ухвала про відкриття провадження у справі і позовні матеріали отримані відповідачем 02.11.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105101662248, внаслідок чого суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір на підставі наявних письмових доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Відповідно до довідки від 12.03.2018 №0000490612 ОСОБА_1 взята на облік Управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, як внутрішньо переміщена особа. Згідно вказаної довідки зареєстрованим місцем проживання позивача є село АДРЕСА_1 . Фактичним місцем проживання є АДРЕСА_2 .
Аналогічна за змістом довідка від 12.03.2018 №0000490754 видана відповідачем доньці позивача ОСОБА_2 .
12 березня 2018 року позивач звернулась до відповідача із заявою щодо призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України.
Листом від 26.04.2018 №44 позивачу відмовлено в призначенні адресної допомоги з посиланням на те, що відповідно до поданих документів вбачається тривале проживання сім'ї позивача за межами проведення АТО (постійно проживали).
Не погоджуючись із правомірністю такої відмови позивач звернулась до суду з даним позовом і просить його задовольнити.
Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Частиною першою статті 4 цього ж Закону передбачено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначає Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі - Порядок №505).
Відповідно до пункту 2 Порядку №505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Грошова допомога внутрішньо переміщеним особам, відповідно до пункту 3 означеного Порядку, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї), зокрема, для працездатних осіб у розмірі 442 гривні на одну особу (члена сім'ї); для дітей - 1000 гривень на одну особу.
Перелік документів, надання яких є обов'язковим для призначення допомоги визначено п.5 Порядку.
В той же час, п.6 Порядку передбачено, що грошова допомога не призначається у разі, коли:
- будь-хто із членів сім'ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення / частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану;
- будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Такої підстави для відмови у призначенні грошової допомоги, як тривале проживання сім'ї за межами проведення АТО Порядок №505 не містить.
При цьому, рішення відповідача від 26.04.2018 №44 не містить в собі жодних претензій до повноти та належності поданих позивачем документів для призначення грошової допомоги, а отже суд приходить до висновку що позивачем в повній мірі виконано вимоги п.5 Порядку №505.
У зв'язку з цим суд зазначає, що приймаючи рішення про відмову у призначенні Позивачу грошової допомоги, Управління, як суб'єкт владних повноважень, має виходити з критеріїв, закріплених в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, як-то: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку відмові Управління на предмет її відповідності критерію «на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» суд зазначає, що цей принцип випливає із принципу законності, закріпленого у ч. 2 ст. 19 Конституції України. «На підставі» означає, зокрема, що суб'єкт владних повноважень повинен діяти на виконання їх, за умов та обставин, визначених ними. «У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, вчиняти дії відповідно до повноважень, які прямо встановлені законом (так звані «прямі повноваження»), або безпосередньо випливають із положень закону і є необхідними для реалізації суб'єктом владних повноважень своїх функцій (так звані «похідні повноваження»). «У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен дотримуватися встановленої законом процедури прийняття рішення або вчинення дії і обирати лише визначені законом засоби.
З урахуванням з'ясованих обставин справи суд дійшов висновку про невідповідність відмови відповідача у призначенні грошової допомоги, що оформлено листом від 26.04.2018 №44 вказаному критерію, оскільки воно прийнято на підставі неіснуючої норми Порядку №505.
За викладених обставин, для всебічного і повного захисту прав позивача та її доньки позов належить задовольнити в повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Фокіній Надії Сергіївні у наданні щомісячної адресної грошової допомоги, як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до заяви від 12.03.2018.
3. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 на картковий рахунок НОМЕР_2 , Код ЗКПО 09322277, МФО 322669 та члену її сім'ї, донці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячної адресної грошової допомоги, як внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до заяви від 12.03.2018.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704,80 грн (сімсот чотири грн 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації.
ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ).
УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ДЕСНЯНСЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ (код ЄДРПОУ 37501611, адреса: 02232, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЗАКРЕВСЬКОГО, будинок 87-Д).
Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя П.О. Григорович