ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
10 червня 2021 року м. Київ № 640/12531/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мамедова Ю.Т., розглянувши клопотання представника позивача про надання строку для оплати судового збору або відстрочення сплати судового збору у адміністративній справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів,
До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) надійшов позов Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення з ФОП ОСОБА_2 суму штрафних санкцій у розмірі 3400,00 грн. за рішеннями № 172 та № 173 про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу від 14.08.2020 року до державного бюджету України, Отримувач ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ і 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN) UA278999980313090106000026010 Код класифікації доходів бюджету 21081100.
Ухвалою суду від 13 травня 2021 року позовну заяву позивача залишено без руху та надано йому п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2270,00 грн. на рахунок Окружного адміністративного суду міста Києва за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA908999980313181206084026007, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва, код ЄДРПОУ 34414689".
Вказану вище ухвалу суду від 13 травня 2021 року отримано позивачем 31 травня 2021 року, а тому виявлені недоліки позовної заяви повинні були бути усуненні позивачем у строк до 07 червня 2021 року (включно).
Разом з тим, 07 червня 2021 року представником позивача засобами поштового зв'язку направлено до суду заяву про надання строку для оплати судового збору або відстрочення сплати судового збору (далі - подана заява).
В обґрунтування поданої заяви представником позивача зазначено зокрема, що Головним управлінням було зареєстроване 04.06.2021р. у Головному управлінні Державної казначейської служби України в м. Києві фінансове зобов'язання на суму 2270,00 грн. , однак станом на 07.06.2021р. залишок коштів по КЕКВ 2800 складає 26,45 грн, що є недостатнім для оплати судового збору, що підтверджується Випискою за 07.06.2021 із Системи дистанційного обслуговування клієнтів та Довідкою від 07.06.2021 №10.0/8814.
Розглянувши подану заяву суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Разом з тим, суд зазначає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. Суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Водночас, при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".
Разом з тим, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, не обмежена в праві в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 26.12.2017 у справах № К/9901/132/17, № К/9901/284/17 від 22.01.2018 у справах № К/9901/4773/18, №К/9901/5115/18.
При цьому, згідно із ч. 1 ст. 8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору.
Крім того, відповідно до положень ст. 8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З вказаної норми вбачається, що позивач не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.01.2018 у справі № К/9901/12/18, від 12.01.2018 у справах № К/9901/2132/18, № К/9901/2135/18, №К/9901/2131/18 та № К/9901/2134/18.
Поряд з цим, відповідно до ст. 118, ч. 2 ст. 121 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення права на судовий захист, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви встановлений ухвалою суду від 13 травня 2021 року на 30 робочих днів з дня отримання зазначеної ухвали.
Таким чином, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим обставинам, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення її в частині.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 118, 121, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -
1. Заяву представника позивача про надання строку для оплати судового збору або відстрочення сплати судового збору задовольнити частково.
2. Продовжити Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві встановлений ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2021 року процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 30 робочих днів з дня отримання даної ухвали.
3. В іншій частині заяви відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Ю.Т. Мамедова