ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 червня 2021 року м. Київ № 640/11264/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І"
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового
повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І" (адреса: 01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 17, ідентифікаційний код - 35876701) (далі - позивач або ТОВ "Будмонтажсервіс І" або Суб'єкт перевірки) подало на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Головного управління ДФС у м. Києві (адреса місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код - 39439980) (надалі - відповідач або ГУ ДФС у м. Києві або Контролюючий орган), у якому просить суд:
визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.03.2019 № 0216491206, видане Головним управлінням ДФС у м. Києві.
Мотивуючи позовні вимоги позивач наводить твердження про те, що спірне податкове повідомлення-рішення винесене з порушенням норм чинного законодавства. В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішення контролюючого органу про результати розгляду скарги є безпідставним, винесеним з порушенням вимог законодавства України та без дослідження усіх наданих матеріалів. При цьому, затримка реєстрації податкових накладних відбулася не з вини позивача, а внаслідок технічних причин, а саме несправністю серверів ДФС України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.07.2019 відкрито провадження у адміністративній справі, постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2019 відмовлено у задоволенні заперечення представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І" про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем подано відзив у якому зазначено, що ГУ ДФС у м. Києві під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних, що стало підставою для накладення штрафу.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме несвоєчасно зареєстровано накладні, що підлягають наданню платнику ПДВ. Складено акт від 06.02.2019 № 901/26-15-12-06/35876701.
Не погоджуючись з висновками акту позивачем направлено заперечення від 25.02.2019.
ГУ ДФС у м. Києві за результатами розгляду заперечень залишено акт без змін, заперечення без задоволення та винесено податкове повідомлення-рішення від 14.03.2019 № 0216491206 на суму грошового зобов'язання 340965,11 грн., яке було отримане ТОВ «Будмонтажсервіс І» 22.03.2019.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішення позивачем подано скаргу від 02.04.2019 до Державної фіскальної служби України .
Рішенням ДФС України від 22.04.2019 № 18901/6/99-99-11-06-01-25 строк розгляду скарги продовжено до 31.05.2019. Призначено розгляд матеріалів скарги 22.05.2019 о 14:30 год.
Рішенням ДФС України від 17.05.2019 № 23034/6/99-99-11-06-01-25 у задоволенні скарги відмовлено, а податкове повідомлення-рішення від 14.03.2019 № 0216491206 залишено без змін.
Позивач звернувся зі скаргою до Бізнес-омбудсмена № 1904041209171 за результатами розгляду якої прийнято рішення № DDN-2019/5/30-19210 від 30.05.2019, яким висловлено висновок про протиправність податкового повідомлення-рішення від 14.03.2019 № 0216491206.
З огляду на зазначене, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовують.
Як встановлено судом із акту перевірки, позивачем складено податкові накладні № 22 від 27.12.2018 на суму ПДВ - 3407666,56 грн. (порушення терміну реєстрації - 1 день) та № 17 від 31.08.2018 на суму 1984,47 грн. (порушення терміну реєстрації - 5 днів).
Згідно наявної у матеріалах справи квитанції № 1 від 16.01.2019 податкову накладну № 22 від 27.12.2019 доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 15.01.2019 о 17:38:35. При цьому зазначено, що документ не може бути прийнятий - сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. (абз. 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України)
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. (абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України)
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. (абз. 12 п. 201.10 ст.201 ПК України)
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. (абз. 13 п. 201.10 ст. 201 ПК України).
Приписами абз. 14-16 п. 201.10 ст. 201 ПК України, вказано, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Так, у відповідності до абз. 18 п. 201.10 ст. 201 ПК України, у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Наведені норми свідчать про те, що вони не визначають максимально можливого терміну реєстрації податкової накладної, оскільки реєстрація податкової накладної є обов'язком платника податків, тоді як визначають термін, після якого розпочинається застосування штрафних санкцій по відношенню до платника податків у разі порушенням ним термінів реєстрації податкової накладної.
Тобто аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК України, лише за наявності його вини.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. (абз. 21 п. 201.10 ст. 201 ПК України)
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 .
Згідно п. п. 2, 3 Порядку № 1246, операційний день - це частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації; операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Положеннями п. 4 Порядку № 1246, визначено, що до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Згідно з п. 5 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200 1.3, 200 1.9 статті 200 1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронний цифровий підпис», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п. 11 Порядку №1246).
Відповідно до п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з нормами п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/ або розрахунку коригування.
Відповідно до п. 14 Порядку № 1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Як вже зазначалось, абз. 13 п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З урахуванням наведеного, позивач, відправивши для реєстрації податкову накладну № 22 від 27.12.2019 15.01.2019 та не отримавши за результатами операційного дня квитанцію про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації відповідної податкової накладної, мав право очікувати, що вказана накладна буде зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних у день її направлення - 15.01.2019.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок).
Пунктом 9 зазначеного Порядку встановлено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (У Накл), обчислену за такою формулою: У Накл= У НаклОтр + У Митн + У ПопРах + У Овердрафт - У НаклВид - У Відшкод - У Перевищ.
Згідно з п. 13 вказаного вище Порядку ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
З матеріалів справи судом встановлено, що сума ліміту зазначена у квитанції № 1 - 2 314 723,70 грн. була актуальною станом на 17:00 15.01.2019, разом з тим, у межах операційного дня сума ліміту збільшилась до 3 671 398,69 грн. внаслідок реєстрації податкових накладних:
№ 15 від 29.12.2018 із сумою ПДВ 244 605,84 грн. ТОВ «Студентські мережі», що направлена до ДФС України 15.01.2019 о 15:13, зареєстрована 15.01.2019 о 20:01;
№ 123 від 31.12.2018 із сумою ПДВ 272 666,40 грн. ТОВ «Люксон Компані», що направлена до ДФС України 15.01.2019 о 17:17, зареєстрована 15.01.2019 о 21:20;
№ 124 від 31.12.2018 із сумою ПДВ 109 337,53 грн. ТОВ «Люксон Компані», що направлена до ДФС України 15.01.2019 о 17:17, зареєстрована 15.01.2019 о 21:20.
Згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.05.2017 за № 959/30827, автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановленних законодавством граничних строків для надання таких документів.
У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.
Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за одну годину до його закінчення.
Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі-протягом перших двох годин наступного операційного дня.
З наведеного вбачається, що податкові накладні № 15 від 29.12.2018, № 123 від 31.12.2018 та № 124 від 31.12.2018 були направлені на реєстрацію за 2 години до закінчення операційного дня, а відтак квитанція про їх реєстрацію/зупинення реєстрації мала б надійти до 20:00 операційного дня, разом з тим, вказані накладні було зареєстровано 15.01.2019 о 20:01, 20:20, 20:20, тобто, поза межами операційного дня, що унеможливило своєчасну реєстрацію позивачем податкової накладної № 22 від 27.12.2018.
Таким чином, суми податкового ліміту за результатами операційного дня 15.01.2019 у 3 671 398,69 грн. було б достатньо для реєстрації податкової накладної № 22 від 27.12.2018 у разі здійснення фіскальною службою своєчасної реєстрації накладних контрагентів.
При цьому, податковим порушенням є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Податковим кодексом України та іншим законодавством контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи.
Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Така ж правова позиція викладена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, від 09 жовтня 2018 року у справі №818/1073/17.
У цьому контексті Верховний Суд в постановах від 12.07.2020 у справі № 0940/1600/18, від 12.02.2020 у справі № 1640/3102/18 та від 18.02.2020 у справі № 812/795/16 зауважує, що встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися лише в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.
Беручи до уваги, що квитанцію № 1 про не прийняття документів отримано лише 16.01.2019 о 6:21, тобто не у межах операційного дня - 15.01.2019, враховуючи дотримання позивачем обов'язку щодо своєчасного направлення для реєстрації податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних, відсутність вини позивача та, як наслідок, відсутність підстав для застосування штрафних санкцій щодо останнього в аспекті пропущення граничних строків для реєстрації податкової накладної № 22 від 27.12.2018, суд прийшов до висновку, що рішення контролюючого органу є необґрунтованим та з порушенням принципу пропорційності щодо дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Щодо обставин порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної № 17 від 31.08.2018 на суму ПДВ - 1984,47 грн., позивачем у позовній заяві не наведено, а судом не встановлено, протиправності застосування контролюючим органом штрафних санкцій у цій частині, отже підстави для задоволення позову в частині визнання протиправним нарахування штрафу у сумі 198,45 грн. у податковому повідомленні-рішенні 14.03.2019 № 0216491206 задоволенню не підлягають.
Надаючи правову оцінку таким діям фіскального органу, суд акцентує увагу, що згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить від доведеності відповідачем правомірності прийняття спірного рішення.
При цьому, суд зазначає, що в порядку виконання обов'язку, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не доведено наявність правових підстав для застосування штрафних санкцій до позивача за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної № 22 від 27.12.2018.
Наявний у матеріалах справи відзив відповідача на позовну заяву містить лише цитування норм права та вимог чинного законодавства щодо порядку реєстрації податкових накладних, та жодним чином не обґрунтовує застосування штрафних санкцій до позивача в даному конкретному випадку.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», яке згідно із Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Так, у п. 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, під час розгляду адміністративної справи не доведено правомірність нарахування позивачу штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 КАС України).
Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, як то відповідача у справі підлягають відшкодуванню судові витрати у розмірі 5112,92 грн. пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І" задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 14.03.2019 № 0216491206 у частині нарахування штрафу у сумі 340 766,66 грн.
3. У позові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 14.03.2019 № 0216491206 у частині нарахування штрафу у сумі 198,45 грн. відмовити.
4. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (адреса місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код - 39439980) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс І" (адреса: 01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 17, ідентифікаційний код - 35876701) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, судові витрати у сумі 5112,92 грн. (п'ять тисяч сто дванадцять гривень 92 коп.).
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко