ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 червня 2021 року м. Київ № 640/9670/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса для листування (згідно позову): АДРЕСА_2 ) (далі - позивачка або ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код - 42098368) (надалі - відповідач або ГУ ПФУ в м. Києві), у якому позивачка просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугою років за заявою від 28.02.2020, викладеної у направленому позивачці листі № 2600-0309-8/29024 від 04.03.2020;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 жовтня 2017 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (проживає по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ), виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури міста Києва № 18/100 від 27.02.2020 без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка відзначає наявність правових підстав для зобов'язання відповідача провести перерахунок раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугою років.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2020 (суддя Пащенко К.С.) залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2020 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/9670/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2020 зупинено провадження в адміністративній справі № 640/9670/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до вирішення адміністративної справи та набрання законної сили рішенням у справі № 560/2120/20.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2020 поновлено провадження в адміністративній справі № 640/9670/20.
Відповідачем подано відзив, у якому зазначено, що правові підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1155 «Про умови оплати праці прокурорів». Разом з тим, на виконання вимог ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-18 Кабінетом Міністрів України не визначено порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури та не прийнято відповідний нормативний акт. Окрім того, в ч. 2 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» пенсія призначається у розмірі 60% від суми їх заробітної плати, отже підстави для перерахунку пенсії позивача у розмірі 90% від заробітної відсутні.
Позивачем подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що наведені позивачем аргументи є непереконливими, а позиція щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії є неправомірною та такою, що порушує конституційне право на соціальний захист і пенсійне забезпечення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 07.05.2008 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у м. Києві та отримує пенсію за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ в редакції від 12.07.2001, виходячи з максимального розміру 90% від визначеної заробітної плати.
Прокуратурою міста Києва видано ОСОБА_1 довідку від 27.02.2020 № 18/100 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, що відповідно до Постанови КМУ № 657 від 30.08.2017 розмір заробітної плати (грошового забезпечення), за нормами чинними на 06.09.2017 за відповідною. (прирівняною) посадою начальника відділу становить:
посадовий оклад - 7750,00 грн.;
надбавка за класний чин - 2400,00 грн.;
надбавка за вислугу років (40%) - 3100,00 грн.;
надбавка за виконання особливо важливої роботи (80%) - 14 310,00 грн.;
матеріальна допомоги для оздоровлення - 3 180,00 грн.;
матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань - 3 180,00 грн.
Усього - 44 520,00 грн.
28.02.2020 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 657.
Листом від 04.03.2020 № 2600-0309-8/29024 Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві повідомило про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії з тих підстав, що пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України № 1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсії, що призначені згідно із Законом України "Про прокуратуру".
Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в міста Києва протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови пенсійного забезпечення відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників на момент призначення пенсії позивачу визначалися Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ.
Відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991, у редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років.
Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991, у редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачу, обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Відповідно до ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991, у редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачу, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
14.10.2014 було прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII.
Відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 (у первинній редакції) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Отже, первісна редакція ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ та ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т. ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15.07.2015. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII (крім п. 8 ч. 1 ст.15, ч. 4 ст. 16, абз. 1 ч. 2 ст. 46-2, ст. 47, ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 50, ч. ч. 3, 4, 6 та 11 ст. 50-1, ч. 3 ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів).
01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни: 1) ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»; 2) ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Отже, починаючи з 01.01.2015 в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
У рішенні у зразковій справі про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 від 14.09.2020, справа № 560/2120/20 (провадження № Пз/9901/9/20), Верховний Суд установив, що Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Така бездіяльність Кабінету Міністрів України призвела до чисельних судових спорів між пенсіонерами, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та Пенсійним фондом України.
Так, 13.12.2019 Конституційний Суд України за результатами розгляду справи № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення № 7-р(II)/2019, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
В силу приписів ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд установив такий порядок виконання рішення № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019: частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення ОСОБА_1 до Прокуратури міста Києва за отриманням актуальної довідки про заробітну плату та згодом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві із заявою про перерахунок пенсії.
Як вже вказувалось вище, Прокуратурою міста Києва видано ОСОБА_1 довідку від 27.02.2020 № 18/100 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) за відповідною. (прирівняною) посадою начальника відділу становить:
посадовий оклад - 7750,00 грн.;
надбавка за класний чин - 2400,00 грн.;
надбавка за вислугу років (40%) - 3100,00 грн.;
надбавка за виконання особливо важливої роботи (80%) - 14 310,00 грн.;
матеріальна допомоги для оздоровлення - 3 180,00 грн.;
матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань - 3 180,00 грн.
Усього - 44 520,00 грн.
Проте, листом від 04.03.2020 за № 2600-0309-8/29024 у перерахунку пенсії було відмовлено з посиланням, серед іншого, на положення постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» від 11.12.2019 № 1155 за змістом п. 7 якої встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру».
Так, Верховний Суд у зразковій справі про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 від 14.09.2020 № 560/2120/20 (провадження № Пз/9901/9/20) зазначив, що доводи відповідача про те, що після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-(ІІ)/2019 (після 13.12.2019) нормативно-правового акту про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не ухвалено, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії, є помилковими та не доводять правомірності його дій, оскільки чинна з 13.12.2019 норма частини 20 статті 86 Закону № 1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Суд враховує, що грошове забезпечення працівників прокуратури істотно збільшилося ще в жовтні 2017 року, а теперішній розмір пенсії позивача останній раз перераховувався ще у 2015 році.
Протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону № 1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, позивач мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлений можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України.
Верховний Суд у своїй постанові від 24.04.2019 у справі № 826/8546/18 (провадження № К/9901/6145/19) звернув увагу на те, що КМУ протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом № 1697-VІІ покладено саме на відповідача, що у свою чергу, призвело до неможливості пенсійними органами провести перерахунок пенсій працівникам прокуратури та численних звернень пенсіонерів до суду щодо оскарження таких дій територіальних управлінь Пенсійного фонду України.
Суд акцентує увагу на тому, що відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку пенсії позивача.
Натомість, реалізація права на перерахунок пенсії була забезпечена рішенням Конституційного Суду від 13.12.2019.
Твердження Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у оскаржуваній відповіді про те, що для реалізації позивачем права на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону № 1697-VІІ (у редакції, що діє з 13.12.2019), обов'язковою умовою є прийняття урядом нової постанови про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, є хибним з огляду на те, що на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. І така нерівність має усуватись Пенсійним фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13.12.2019.
Аналогічний висновок викладено і Верховним Судом у зразковій справі про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 від 14.09.2020, справа № 560/2120/20 (провадження № Пз/9901/9/20).
Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1155 «Про умови оплати праці прокурорів» (далі по тексту - Постанова № 1155), оскільки право позивачки на перерахунок пенсії виникло у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», а тому положення Постанови № 1155 не застосовуються до спірних правовідносин.
Крім того, слід звернути увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки Прокуратури міста Києва від 27.02.2020 № 18/100.
Щодо дати з якої Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зобов'язане здійснити перерахунок пенсії позивача, то варто зазначити, що первинна редакція ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ до 13.12.2019 (дата ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом України № 76-VIII цю первинну редакцію з 01.01.2015 було змінено на речення «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», - тобто ці зміни були внесені в текст ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15.07.2015).
Тому ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (01.01.2015-12.12.2019) в Україні з'явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру».
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у зразковій справі про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 від 14.09.2020, справа № 560/2120/20 (провадження № Пз/9901/9/20).
Відтак, суд принагідно зазначає, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13.12.2019.
Щодо того, у якому відсотковому розмірі відносно заробітної плати підлягають перерахунку пенсії та чи підлягають зазначені пенсії перерахунку без обмеження їх граничного розміру, то суд зазначає таке.
Суд акцентує увагу на тому, що Головним управління Пенсійного фонду України у м. Києві у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.
Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
У контексті виплати різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією разово та однією сумою суд відмічає, що застосуванню органами Пенсійного фонду положень Порядку № 649 передує отримання ним відповідного рішення суду, зокрема, щодо зобов'язання здійснити перерахунок пенсії позивача.
З огляду на відсутність прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві рішення про наявність/відсутність підстав для виплати ОСОБА_1 перерахованої суми пенсії, судом не встановлено порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивача на момент його звернення до суду, отже вказана вимоги щодо виплати перерахованої пенсії разово та однією сумою без застосування положень Порядку № 649 також є передчасною та задоволенню не підлягає.
Також безпідставними є вимоги позивача про перерахунок розміру її пенсії на підставі ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії та визначала умовою перерахунку пенсії за вислугу років працівника прокуратури збільшення заробітної плати за посадою, з якої ця особа звільнялася на пенсію), оскільки зазначена норма ще з 2015 року є нечинною.
Верховний Суд у зразковій справі про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 від 14.09.2020, справа № 560/2120/20 (провадження № Пз/9901/9/20), зазначив, що у таких випадках судам слід керуватись діючим законодавством, зокрема ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При розгляді цієї справи суд бере до уваги наступні позиції Європейського суду з прав людини.
Так, рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з квитанції № 93972 від 26.04.2020, позивачем за подачу позову до Окружного адміністративного суду м. Києва було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.
З огляду на те, що суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, то відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову у проведенні ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугою років за заявою від 28.02.2020, що викладене у листі № 2600-0309-8/29024 від 04.03.2020.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) здійснити з 13.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на підставі довідки прокуратури міста Києва № 18/100 від 27.02.2020 з урахуванням раніше проведених виплат.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098386) шляхом їх безспірного списання на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко