ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 червня 2021 року м. Київ № 640/7101/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю
секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового
провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю « МПЛ Агро»
доГоловного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії
25.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «МПЛ Агро» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у м. Києві, що надана листом від 19.02.2020 № 30788/10/26-15-04-07-18;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві включити ТОВ «МПЛ АГРО» до реєстру платників єдиного податку четвертої групи.
Мотивуючи позовні вимоги позивач акцентує на необґрунтованості та безпідставності спірного рішення, що є підставою для зобов'язання відповідача вчинити дії по включенню ТОВ «МПЛ Агро» до реєстру платників єдиного податку четвертої групи. Зокрема позивач зазначає, що 17.02.2020 ТОВ «МПЛ Агро» направило до ГУ ДПС у м. Києві податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи, котра була зареєстрована за № 9027915568; однак за результатами розгляду та перевірки наявності та достовірності обов'язкових реквізитів було визнано такою, що не подана у зв'язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: зазначено недостовірне значення обов'язкового реквізиту «Код органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки» (лист ГУ ДФС у м. Києві від 19.02.2020 № 30788/10/26-15-04-07-18); відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок; ТОВ «МПЛ Агро» було подано весь пакет документів для прийняття рішення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.
31.03.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/7101/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
22.10.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, у якому останній заперечує проти позовних вимог з огляду на наступне. Відповідно до Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи - це сільськогосподарські товаровиробники - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків; відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок; податковим періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік і починається він з першого числа місяця податкового періоду та закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового періоду; податковим органом зазначено, що при подачі декларації позивачем вказано невірний код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МПЛ Агро», ідентифікаційний код 41822457, зареєстроване як юридична особа з 21.12.2017, як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві.
17.02.2020 ТОВ «МПЛ Агро» подало до ГУ ДПС у м. Києві податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік, в т.ч. і додаток № 1 «Відомості про наявність земельних ділянок».
Згідно з квитанцією № 2 податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи отримано 17.02.2020.
Листом від 19.02.2020 № 30788/10/26-15-04-07-18 Головне управління ДПС у м. Києві повідомило ТОВ «МПЛ Агро» про те, що податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік, яка була прийнята 17.02.2020 за № 9027915568, вважається неподаною у зв'язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: зазначено недостовірне значення обов'язкового реквізиту «Код органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки за КОАТУУ».
Листом від 25.02.2020 № 34238/10/26-15-04-07-18 ГУ ДПС у м. Києві повідомило ТОВ «МПЛ Агро» про те, що останній не є платником єдиного податку четвертої групи.
Не погоджуючись із законністю такого рішення, позивач звернувся із позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку регламентуються ст. 291 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до пп. «а» пп. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, четверта група - сільськогосподарські товаровиробники - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Як уже зазначалось судом вище, листом від 19.02.2020 № 30788/10/26-15-04-07-18 Головне управління ДПС у м. Києві повідомило ТОВ «МПЛ Агро» про те, що податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік, яка була прийнята 17.02.2020 за № 9027915568, вважається неподаною у зв'язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: зазначено недостовірне значення обов'язкового реквізиту «Код органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки за КОАТУУ».
У відзиві на адміністративний позов відповідач підкреслив, що при поданні загальної, нової загальної або уточнюючої загальної декларації заповнюється код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням платника (основне місце обліку платника).
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 46.5 ст. 46 Податкового кодексу України передбачено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Зазначене положення кореспондується також із п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п. 48.2 ст. 48 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Відповідно до п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента; назва та код держави резиденції нерезидента.
З аналізу наведених норм вбачається, що реквізити, визначені п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України, також є обов'язковими для заповнення у податковій декларації за умови, якщо такий реквізит передбачений формою податкової декларації, тобто визначений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відтак, код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ є обов'язковим реквізитом податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у його постанові від 07.04.2020 у справі № 640/11893/19 (адміністративне провадження № К/9901/7749/20).
Таким чином, необхідно розрізняти, що положеннями Податкового кодексу України визначено такі реквізити, які є обов'язковими для всіх податкових декларацій та такі, що є обов'язковими лише у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування та передбачається формою податкової декларації.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку».
Із зазначеної форми вбачається, що рядком 9 передбачено зазначення коду органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки за КОАТУУ.
Відповідно до виноски 5 до рядка 9 декларації платника єдиного податку четвертої групи при поданні загальної, нової загальної або уточнюючої загальної декларації заповнюється код органу місцевого самоврядування за основним місцем обліку платника.
Зі змісту поданої ТОВ «ПМЛ Агро» податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2020 рік убачається, що платником податків зазначено код органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки за КОАТУУ - 3220881701 (як у самій декларації, так і в додатку № 1 «Відомості про наявність земельних ділянок»).
Натомість, позивачем самостійно визначено тип податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи як «загальну», а тому у рядку 9 необхідно було зазначити код органу місцевого самоврядування за основним місцем обліку платника податків.
Отже, ТОВ «МПЛ Агро» зазначено код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ 3220881701 (за місце розташування земельних ділянок), тим самим не враховано вимоги виноски 5 до декларації. Відтак, оскільки ТОВ «МПЛ Агро» подавалась загальна декларація, то зазначенню підлягав код КОАТУУ органу місцевого самоврядування за основним місцем обліку платника.
Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Відповідно до пп. 49.11.1 п. 49.11 п. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.
З огляду на встановлені судом підстави відмови в прийнятті контролюючим органом декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік ТОВ «ПМЛ Агро» та наведене правове регулювання, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у м. Києві від 19.02.2020 № 30788/10/26-15-04-07-18 про відмову у прийнятті податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2020 рік.
Щодо позовної вимоги про включення ТОВ «МПЛ Агро» до реєстру платників єдиного податку четвертої групи, то суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
Як вбачається із матеріалів справи, загальна декларація платника єдиного податку четвертої групи не прийнята податковим органом, про що винесено повідомлення від 19.02.2020 № 30788/10/26-15-04-07-18 про відмову у прийнятті податкової декларації.
Судом у межах розгляду цієї справи надана оцінка правомірності неприйняття податковим органом декларації ТОВ «МПЛ Агро».
Відтак, суд переконаний, що щорічне підтвердження статусу платника єдиного податку не відбулося у встановлений Податковим кодексом України спосіб (загальна декларація не прийнята), а тому відсутні правові підстави для задоволення вимоги про включення ТОВ «МПЛ Агро» до реєстру платників єдиного податку четвертої групи у 2020 році.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МПЛ Агро» не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МПЛ Агро» - відмовити повністю.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко