ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 червня 2021 року м. Київ № 826/3463/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В. розглянувши заяву позивача про накладення штрафу на керівника ГУ ДФС у м. Києві в адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мініс»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління
Державної фіскальної служби у місті Києві
Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві
про визнання протиправними дій, стягнення коштів
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мініс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій, стягнення коштів.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2018 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мініс» задоволено.
Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві (01033, місто Київ, вул. Жилянська, 23, код ЄДРПОУ 39468461) внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Мініс» (03045, місто Київ, вул. Новопирогівська, 52, код ЄДРПОУ 30307964) суми податку на додану вартість за період грудень 2012 року та січень 2013 року у розмірі 5 687 408,00 грн (п'ять мільйонів шістсот вісімдесят сім тисяч чотириста вісім гривень).
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мініс» (03045, місто Київ, вул. Новопирогівська, 52, код ЄДРПОУ 30307964) пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за порушення строків бюджетного відшкодування за грудень 2012 року та січень 2013 року за період з 30 квітня 2013 року по 21 лютого 2018 року у розмірі 2 465 374,50 грн (два мільйона чотириста шістдесят п'ять тисяч триста сімдесят чотири гривні).
Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві (01033, місто Київ, вул. Жилянська, 23, код ЄДРПОУ 39468461) надати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2018 року без змін.
28 лютого 2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчі листи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2019 року зобов'язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві подати звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року по справі №826/3563/18 у місячний строк з моменту отримання копії даної ухвали. Роз'яснено відповідачу, що у разі не надання у встановлений судом строк звіту про виконання судового рішення, судом буде застосовано штраф до керівника Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві.
10 травня 2019 року до суду надійшла ухвала Верховного Суду про відкриття касаційного провадження на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2019 року та на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року, у зв'язку з чим адміністративна справа № 826/3463/18 була скерована до Верховного Суду.
20 серпня 2019 року до суду звернувся позивач із заявою про накладення штрафу.
Листом від 03 вересня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва повідомив позивача про те, що заява про накладення штрафу буде розглянута після повернення справи № 826/3463/18 до суду.
03 червня 2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва повернулася адміністративна справа № 826/3463/18.
Постановою Верховного Суду 27 травня 2021 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року у справі № 826/3463/18 залишено без змін.
Дослідивши матеріали справи та подану заяву, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок виконання судових рішень, визначений Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про виконавче провадження».
Так, як вбачається з мотивувальної частини рішення Окружного адміністративного суду, з висновками якого погодилась колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду та Верховного Суду, судом встановлено наступне.
"Механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість визначений Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №39 від 17.01.2011 (далі - Порядок № 39).
Відповідно до пункту 6 Порядку №39, у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.
Згідно з пунктом 7 Порядку №39, орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.
Пунктом 8 Порядку №39 визначено, що державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.
Відповідно до пункту 9 Порядку №39, на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.
Таким чином, системно проаналізувавши викладені законодавчі норми, суд дійшов висновку про те, що у разі підтвердження достовірності нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, складання висновку про суму відшкодування податку на додану вартість та його надіслання до органу, що здійснює казначейське обслуговування, є обов'язком податкового органу.
Разом з тим, станом на момент розгляду справи у суді, Порядок №39 втратив чинність.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі по тексту - Порядок № 26), який визначає механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Реєстр) за формою згідно з додатком.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 26 орган ДФС вносить до Реєстру такі дані: найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.
Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку (пункт 6 Порядку № 26).
У зв'язку з набранням чинності Порядком № 26, з 01 квітня 2017 року втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 р. N 68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі - уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.
Таким чином, бюджетне відшкодування за такими заявами до 01 квітня 2017 року здійснювалось на підставі висновку контролюючого органу, а після 01 квітня 2017 року - на підставі відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження."
Отже, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем рішення суду від 15 серпня 2018 року у справі №826/3463/18.
Відповідно до частин першої, другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено саме на суд, який, в разі неподання такого звіту, ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф.
Так, Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку встановити новий строк подання звіту.
Керуючись статтями 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві подати звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року по справі №826/3563/18 у місячний строк з моменту отримання копії даної ухвали.
2. Роз'яснити відповідачу, що у разі не надання у встановлений судом строк звіту про виконання судового рішення, судом буде застосовано штраф до керівника ГУ ДПС у місті Києві.
3. Копію ухвали направити сторонам по справі.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Згідно частини першої статті 295 та частини першої статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Аверкова