ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 червня 2021 року м. Київ № 640/29403/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомДержавної авіаційної служби України
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Браво»
простягнення заборгованості у розмірі 55 916, 77 грн.,
Державна авіаційна служба України (далі по тексту - позивач) звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Браво» (далі по тексту - відповідач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Браво» (04116, м. Київ, вул. Шулявська буд.7, оф.309, код ЄДРПОУ 32259588) на користь Державної авіаційної служби України (01135, м. Київ, пр. Перемоги 14, код ЄДРПОУ 37536026) заборгованість зі сплати державних зборів до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях у сумі 55 916,17 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ухилення Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Браво» від сплати державних зборів, сплата яких є обов'язковою відповідно до норм Повітряного кодексу України та Постанови № 1101, на підставі рахунків-фактур, винесених Державною авіаційною службою України на виконання публічно-владних управлінських функцій, стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Ухвалою суду від 27 листопада 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 29 червня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання Державної авіаційної служби України про розгляд справи в порядку загального провадження.
Станом на дату прийняття рішення у справі, відповідачем не надано до суду жодних пояснень з приводу заявлених позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Браво" (ЄДРПОУ 32259588) є юридичною особою, що проводить господарську діяльність з перевезення пасажирів та вантажу авіаційним транспортом, надавши у період з червня 2020 року по серпень 2020 року послуги з перевезення пасажирів і вантажів.
Державіаслужбою на підставі звітів щодо діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Браво" (далі - ТОВ "Авіакомпанія "Браво") згідно з ліцензією на провадження господарської діяльності з надання послуг із перевезення пасажирів, вантажів повітряним транспортом авіакомпанії виставлено до сплати рахунки-фактури за перевезення пасажирів та багажу у період з червня 2020 року по серпень 2020 року, а саме:
за червень 2020 року - рахунок - фактура від 21.07.2020 № 1042 на суму 7 821,60 грн.;
за липень 2020 року - рахунок - фактура від 21.08.2020 № 1093 на суму 12 210,44 грн.;
за серпень 2020 року - рахунок - фактура від 21.09.2020 № 1125 (за період з 01.08.2020р. по 06.08.2020р.0 на суму 8 426,47 грн. та рахунок - фактура від 22.09.2020р. №1211 (за період з 07.08.2020 по 31.08.2020) на суму 27 457,66 грн. на загальну суму 55 916,17 грн.
Листами від 14.09.2020 №4/896-20, від 12.10.2020 №4/4.3-986-20, від 09.11.2020 №4/4.3-1071-20, від 09.11.2020 №4/4.3-1068-20 Державіаслужба зверталася до ТОВ "Авіакомпанія "Браво" щодо необхідності сплати простроченої заборгованості на підставі норм Повітряного кодексу України та Постанови № 1101, відповідей на які не надходило.
Доказів оплати вказаних рахунків відповідачем до суду не надано, про наявність таких доказів суду не повідомлено.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах регулюється Повітряним кодексом України (далі -ПК України).
Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах регулюється Повітряним кодексом України.
Так, згідно з ч. 4 ст.12 Повітряного кодексу України для забезпечення реалізації основних напрямів державної політики у сфері авіаційної діяльності та використання повітряного простору України, утримання та забезпечення діяльності уповноваженого органу з питань цивільної авіації з метою виконання покладених на нього завдань та функцій, участі та представництва України у міжнародних авіаційних організаціях та інших заходах діє Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.
При цьому, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Повітряного кодексу України надходженнями Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях є державні збори із суб'єктів авіаційної діяльності за надання прав на експлуатацію повітряних ліній.
Такими надходженнями є державні збори із суб'єктів авіаційної діяльності:
1) за сертифікацію, реєстрацію, перереєстрацію об'єктів та суб'єктів авіаційної діяльності та супроводження їх діяльності;
2) за надання прав на експлуатацію повітряних ліній;
3) за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України;
4) за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України;
5) за вчинення офіційних дій, пов'язаних з наглядом у сфері цивільної авіації, у тому числі під час виконання польотів в інших державах за договорами фрахту/лізингу, які розраховуються залежно від кількості та маси повітряних суден, строків тимчасового базування за кордоном та регіонів виконання польотів;
6) з авіаційної безпеки;
7) з інших передбачених законом надходжень.
Приписами ч. 7 ст. 12 Повітряного кодексу України та пп. 19 п. 4 Положення № 520 передбачено, що Державіаслужба забезпечує надходження та використання коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях.
При цьому згідно з частиною дев'ятою статті 12 Повітряного кодексу України перелік, розмір та порядок сплати державних зборів, порядок використання коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях визначаються Кабінетом Міністрів України.
Перелік, розмір та порядок сплати державних зборів, які справляються із суб'єктів авіаційної діяльності, порядок використання коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях регламентовано Положенням про Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, затвердженим КМУ від 28 вересня 1993 року № 819 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 року № 1101.
Так, згідно п. 3 Положення Державні збори, які справляються Державіаслужбою із суб'єктів авіаційної діяльності (далі - державні збори) в установленому цим Положенням порядку, зараховуються до Фонду.
Пунктом 8 Положення визначено, що розрахунок державних зборів здійснює Державіаслужба. За результатами розрахунку державних зборів суб'єкту авіаційної діяльності оформляється відповідний рахунок-фактура на сплату державного збору.
Платником рахунка-фактури на сплату державних зборів, визначених пунктами 25 та 26 додатка, є авіаперевізник, який виконував повітряні перевезення.
Розрахунок державних зборів, визначених пунктами 25 та 26 додатка, проводиться щомісяця на підставі інформації про пасажирів, які відлетіли з аеропорту України, та про кількість тонн вантажу, що відправлений чи прибув до аеропорту України (п. 11 Положення).
Державні збори згідно з рахунком-фактурою на сплату державних зборів, визначених пунктами 25 та 26 додатка, сплачуються протягом 30 днів з дати його оформлення.
Державні збори, не сплачені протягом 30 днів з дати оформлення рахунка-фактури на сплату державних зборів, визначених пунктами 25 та 26 додатка, вважаються простроченою заборгованістю перед Фондом.
Додатком до Положення установлено розмір державного збору за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, а саме:
- у разі здійснення повітряних перевезень у межах України (з одного пасажира) - 0,5 долара США;
- у разі здійснення міжнародних повітряних перевезень з України (з одного пасажира) - 2 долари США.
Також вказаним додатком установлено державні збори за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України, а саме:
- у разі здійснення повітряних перевезень у межах України (за 1 тонну) - 2,5 долара США;
- у разі здійснення міжнародних повітряних перевезень з/до України (за 1 тонну) - 10 доларів США.
Відповідно до пункту 3 розділу ХІХ "Прикінцеві та перехідні положення" Повітряного кодексу України збори, які визначені пунктами 1 та 2 частини п'ятої статті 12 цього Кодексу, справляються до набрання чинності законом про адміністративні послуги та іншими законами, що регулюють справляння відповідних зборів відповідно до пункту 2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. (Закон №759-IX від 13.07.2020 набрав чинності 07.08.2020).
Разом з тим, з 07.08.2020 року набрала чинності нова редакція Повітряного кодексу України, яким доповнено статтею 121 та визначено особливості справляння і ставки державного збору за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та державного збору за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України.
Відповідно до частини першої статті 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: 1) податкові надходження; 2) неподаткові надходження; 3) доходи від операцій з капіталом; 4) трансферти.
За частинами другою, третьою статті 9 Бюджетного кодексу України податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори та місцеві податки і збори.
Неподатковими надходженнями визнаються: 1) доходи від власності та підприємницької діяльності; 2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності; 2-1) власні надходження бюджетних установ; 3) інші неподаткові надходження.
Аналіз наведених норм законодавства у їх системному зв'язку дає підстави для висновку, що державний збір, який суб'єкт авіаційної діяльності повинен сплачувати до Державного спеціалізованого фонду, є цільовими, по суті відплатним платежем до Державного бюджету України. За своїм призначенням, підставами сплати і характером цих підстав, а також порядком визначення розміру цього платежу, він належить до категорії неподаткових.
Зокрема, в контексті обставин цієї справи треба зауважити, що державні збори за кожного пасажира, який відлітає з аеропорту України, та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до аеропорту України, є одними із видів (джерел) надходження коштів Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (пункти 3, 4 частини п'ятої статті 12 Повітряного кодексу України).
Наведене правове регулювання спірних відносин дає підстави вважати, що державні збори на стягнення заборгованості зі сплати яких подано цей позов, не є податком.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду в постановах від 19.02.2020 у справі №826/16485/16 (касаційне провадження К/9901/43048/18); від 18.03.2020 у справі №826/15268/17 (касаційне провадження №К/9901/2868/19); від 24.04. 2020 у справі №826/7916/17.
Вказане підтверджується також тим, що надходження до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 "Про бюджетну класифікацію" за кодом 24061500 віднесено до розділу 20000000 "Неподаткові надходження".
Частиною 2 статті 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України належать, зокрема, 20 відсотків надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (пункт 43).
Положеннями статті 10 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" до доходів належать надходження, визначені частиною другою статті 29 Бюджетного кодексу України (крім надходжень, визначених статтею 11 цього Закону), з урахуванням особливостей, визначених пунктами 17, 17-1, 17-2 та 43-1 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України.
Отже, аналіз наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що державний збір, який надходить до фонду, формує загальнодержавні витрати на авіаційну діяльність, здійснення яких проводиться відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України і є обов'язковим неподатковим платежем для всіх суб'єктів авіаційної діяльності платежем за надання певних видів державних послуг, який перераховується до Державного бюджету України та є його складовою частиною.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Браво" як ліцензований авіаперевізник, надавав послуги з авіаперевезення пасажирів та багажу, а отже, утримував з пасажирів і власників багажу збір за перевезення за ставками, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1993 №819 в редакції постанови №1101 від 21.11.2018.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що авіаперевізник зобов'язаний перерахувати наявну та підтверджену в нього заборгованість.
Разом з тим, суд звертає увагу, що питання щодо механізму справляння в Україні відповідних державних зборів розглядалося у 2019 році на 40-ій Сесії Асамблеї Міжнародної організації цивільної авіації (м. Монреаль, Канада), на якій було відзначено, що українська модель справляння державних зборів із суб'єктів авіаційної діяльності відповідає політиці цієї організації та не суперечить Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року.
Відповідно до положень статті 15 Конвенції про цивільну авіацію, чинної в Україні, кожен аеропорт у Договірній державі, відкритий для громадського користування її національними повітряними суднами, відкритий також, з урахуванням положень Статті 68, на однакових умовах для повітряних суден усіх інших Договірних держав. Інформація про всі аеропортові збори публікується і повідомляється Міжнародній організації цивільної авіації, при цьому за заявою зацікавленої Договірної держави збори, що стягуються за користування аеропортами та іншими засобами, підлягають розгляду Радою, яка представляє по них доповідь і дає рекомендації для розгляду зацікавленою державою або державами. Жодна Договірна держава не стягує будь-які мита, податки або інші збори лише за право транзиту через її територію або вліт на її територію, або вильоту з її території будь-якого повітряного судна Договірної держави або присутніх на ньому осіб, або майна.
Отже, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає стягненню.
Адміністративний позов Державної авіаційної служби України (01135, проспект Перемоги 14, місто Київ, код ЄДРПОУ 37536026) задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Браво" (04116, м. Київ, вул. Шулявська, буд. 7, оф. 309, ЄДРПОУ 32259588) на користь Державної авіаційної служби України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, ЄДРПОУ 37536026) заборгованість за період з червня 2020 року по серпень 2020 року зі сплати державних зборів до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях у сумі 55 916,17 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот шістнадцять гривень, 17 коп.).
Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Амельохін