ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 червня 2021 року м. Київ № 640/896/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю "Українська
залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва"
до Північно - Східний офіс Держаудитслужби в особі філії Управління
Північно - Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області
про визнання протиправним та скасування висновку,
Акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Північно- Східного офісу Держаудитслужби в особі філії Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування висновку органу державного фінансового контролю від 29 грудня 2020 року.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» не погоджується із Висновком Держаудитслужби від 29 грудня 2020 року, враховуючи те, що висновки Відповідача щодо виявлених під час моніторингу закупівель порушень у сфері публічних закупівель є необґрунтованими, безпідставними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а отже, відповідно, складений на підставі здійснення такого моніторингу Висновок є незаконними та таким, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відзиві на позов відповідач зазначає, що позивачем порушено вимоги Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки позивачем в один день 04 лютого 2020 року оголошено шість окремих закупівель за процедурою відкритих торгів на закупівлю одного предмета закупівлі.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Філією «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» було оголошено процедуру закупівлі, предметом якої є запасні частини до пасажирських вагонів та опубліковано тендерну документацію, ідентифікатор в електронній системі закупівель Prozorro (https://prozorro.gov.ua/) № UA-2020-02-04- 002764-с (далі - Процедура закупівлі), у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
Так, відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 10 Положення про Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, затвердженого наказом Північно-східного офісу від 25.08.2016 № 2, на виконання доручення Держаудитслужби від 25 листопада 2020 року № 003100- 18/7905-2020, Управлінням видано наказ від 09 грудня 2020 року № 65 «Про початок моніторингу закупівель», яким доручено розпочати моніторинг закупівель відповідно до переліку, що додається, зокрема, закупівлі за номером UA-2020-02-04-002764-C від 04 лютого 2020 року, опис підстав: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі UA-2020-02-04-002764-C оприлюднено Управлінням 09 грудня 2020 року, чим дотримано вимоги частини 3 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі».
Так, відповідно до наказу Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 09 грудня 2020 року № 65 «Про початок моніторингу закупівель» здійснено моніторинг закупівлі UA-2020-02-04-002764-C (замовник: філія «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця», очікувана вартість: 3 435 600, 00 грн з ПДВ, застосована процедура закупівлі: відкриті торги, предмет закупівлі: ДК 021:2015: 34630000-2 - частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до пасажирських вагонів), конкретна назва предмета закупівлі: комплект деталей АКПМ № 2 (Візок КВЗЦНИИ-І).
Відповідно до частини 6 статті 8 Закону № 922, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Так, за результатами моніторингу закупівлі UA-2020-02-04-002764-C складено та підписано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» № UA-2020-02-04-002764-C, який затверджено 28.12.2020 та оприлюднено в електронній системі закупівель 29 грудня 2020 року.
Так, у відповідності до пункту 4 частини 7 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлені Управлінням під час проведення моніторингу закупівлі UA-2020-02-04-002764-C факти порушень Замовником законодавства у сфері публічних закупівель: порушення абзацу 2 частини 1 та частини 4 статті 10; порушення частини 7 статті 2; порушення абзацу 2 частини 1 статті 27, абзацу 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент оголошення закупівлі UA-2020-02-04-002764-C), опис яких Управлінням відображено у розділі II «Констатуюча частина» висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-02-04-002764-C.
На виконання вимог пункту 5 частини 7 статті 8 Закону № 922 Управлінням в пункті 3 розділу II «Констатуюча частина» висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2020-02-04-002764-C відображено зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: «З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законом порядку, зокрема, шляхом припинення зобов'язань за договором (розірвання договору) з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень».
Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Щодо суті встановлених порушень, судом встановлено наступне.
04 лютого 2020 року філією «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця» опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів за номером UA-2020-02-04-002764-C (далі - оголошення) та тендерну документацію на закупівлю запасних частин до пасажирських вагонів (код ДК 021:2015:34630000-2 - «Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху» (запасні частини до пасажирських вагонів). Конкретна назва предмета закупівлі: комплект деталей АКПМ № 2 (Візок КВЗ-ЦНИИ-І).
Очікувана вартість предмета закупівлі 3 435 600, 00 грн.
Водночас, як зазначено у висновку перевірки, окрім зазначеної закупівлі, відповідно до інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель, філією «ЦЗВ» AT «Укрзалізниця» 04 лютого 2020 року оголошено ще п'ять процедур відкритих торгів, а саме:
UA-2020-02-04-002945-C ДК021:2015:34630000-2: Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до пасажирських вагонів); очікувана вартість предмета закупівлі - 3 435 600,00 грн. За результатами процедури укладено договір від 27.03.2020 № ЦЗВ-03-00220-01 на суму 3432450,00 грн (з ПДВ));
UА-2020-02-04-002916-е ДК021:2015:34630000-2: Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до пасажирських вагонів); очікувана вартість предмета закупівлі - 3 435 600,00 грн. За результатами процедури укладено договір від 27.03.2020 № ЦЗВ-03-00120-01 на суму 3432450,00 грн (з ПДВ));
UA-2020-02-04-002843-a ДК021:2015:34630000-2: Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до пасажирських вагонів); очікувана вартість предмета закупівлі - 3 435 600,00 грн. За результатами процедури укладено договір від 30.03.2020 № ЦЗВ-03-00620-01 на суму 3432450,00 грн (з ПДВ));
UA-2020-02-04-002851-с ДК021:2015:34630000-2: Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до пасажирських вагонів); очікувана вартість предмета закупівлі - 3 435 600,00 грн. За результатами процедури укладено договір від 27.03.2020 № ЦЗВ-03-00320-01 на суму 3432450,00 грн (з ПДВ));
UA-2020-02-04-002048-C ДК021:2015:34630000-2: Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до пасажирських вагонів); очікувана вартість предмета закупівлі - 2 134 400,22 грн. За результатами процедури укладено договір від 27.03.2020 № ЦЗВ-ОЗ-00420-01 на суму 2132550,00 грн (з ПДВ)).
Таким чином, на думку перевіряючих, позивачем в один день - 04 лютого 2020 року оголошено шість окремих закупівель за процедурою відкритих торгів на закупівлю одного предмета закупівлі.
Отже, зазначене, на думку відповідача дає підстави вважати, що Замовником здійснено поділ предмета закупівлі на окремі процедури закупівель, що суперечить частині 7 статті 2 Закону № 922.
Статтею 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції Закону від 16 січня 2020 року) встановлено, що цей Закон застосовується:
до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;
до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Частиною 7 статті 2 вказаного Закону встановлено, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
Разом з тим відповідно до частини 1 статті 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом. При цьому оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється не пізніше ніж за 15 днів до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині третій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж.
Окрім того, згідно з частиною 4 статті 10 Закону оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов'язково додатково оприлюднюються в електронній системі закупівель англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5 150 тисячам євро.
04 лютого 2020 року Замовником за Процедурою закупівлі оприлюднено очікувану вартість закупівлі предмета закупівлі у розмірі 3 435 600,00 грн. (три мільйони чотириста тридцять п'ять тисяч шістсот гривень 00 копійок).
Відповідно до річного плану закупівель та інформації про предмет закупівлі, оприлюдненої в електронній системі закупівель, Замовник визначив код предмета закупівлі «ДК 021:2015:34630000-2: частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху. Запасні частини до пасажирських вагонів» відповідно до національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749.
Відповідно до Національного банку України станом на дату оприлюднення (04 лютого 2020 року) офіційний курс євро становив 27,7512 грн. (кількість одиниць валюти 1). Відповідно, сума очікуваної вартості по курсу євро становить 123 805,40 євро (сто двадцять три тисячі вісімсот п'ять 40 центів).
Форма додатку до річного плану закупівель затверджено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» (далі - Наказ від 22.03.2016 №490).
Відповідно до абз. 3 п. 2 Наказу від 22.03.2016 № 490 додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абз. 2 і 3 ч. 1 ст. 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель.
Формою річного плану закупівель за Процедурою закупівель встановлено розмір бюджетного призначення за кошторисом (очікувана вартість предмета закупівлі) - 3 435 600,00 грн.
Звідси слідує, що очікувана сума Процедури закупівлі становить меншу суму ніж сума (133 000,00 євро) передбачена частиною 4 статті 10 Закону для обов'язкового оприлюднення англійською мовою.
Чинним законодавством не ототожнено складання й затвердження річного плану закупівель зі складанням та затвердженням кошторису, а також понять «план закупівель» та «кошторис», з огляду на що твердження про поділ Замовником предмета закупівлі на частини з метою уникнення застосування Закону в частині обов'язкового додаткового оприлюднення оголошення англійською мовою не відповідають чинному законодавству.
Держаудитслужбою не доведено яким чином інші процедури закупівлі зазначені у Висновку впливають та мають відношення до Процедури закупівлі за якою проведено моніторинг.
Законом не заборонено проводити закупівлі одного і того ж предмета закупівлі за різними процедурами закупівлі, якщо річним планом орієнтована сума закупівлі не перевищує 133 тис. євро.
Таким чином, Замовник може проводити декілька процедур закупівель, передбачених ст. 12 Закону у поточному році за одним і тим же предметом закупівлі, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абз. 2 та 3 ч. 1 ст. 2 Закону в межах єдиної процедури.
З огляду на викладене, необґрунтованими є доводи відповідача про порушення позивачем частини 7 статті 2 Закону та абзацу 2 частини 1 та частини 4 статті 10 Закону.
Щодо вимоги про вжиття заходів щодо розірвання договору відповідно до законодавства, суд зазначає таке.
Так, у Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Конституційний Суд України визначає принцип пропорційності, в першу чергу, як процесуальну справедливість: «Обмеження конституційних прав повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям».
Пропорційність - один із загальних принципів права Європейського співтовариства. Спочатку він був визнаний Судом ЄС, а згодом закріплений як загальний принцип в Угодах про утворення ЄС (зокрема, в ст.5 Договору про заснування Європейського співтовариства). У розгорнутому формулюванні він звучить так: для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов'язання, які перевищують установлені межі необхідності, що випливають з публічного інтересу.
Принцип пропорційності є універсальним і незмінним гарантом захисту основних прав і свобод людини за допомогою збалансованого обмеження прав і свобод та забезпечення гармонії в суспільстві
Вимога мінімальності державно-правового впливу на суспільні відносини означає, що засоби повинні бути якнайменш обтяжливими для суб'єктів права. В умовах правової держави заборона надмірного державного втручання у свободу особи розглядається як аксіоматична вимога: держава має право обмежувати право людини тільки тоді, коли це дійсно необхідно, і тільки в такому обсязі, в якому її заходи будуть співмірними з поставленою метою. Іншими словами, у цій сфері проголошується і діє принцип пропорційності (розмірності, адекватності).
Отже, під час розгляду справи щодо оскарження висновку, суд повинен керуватися принципом пропорційності та враховувати співмірність між виявленими порушеннями замовником торгів та засобам його усунення, що визначений суб'єктом владних повноважень. Дотримання принципу співмірності є гарантом захисту суб'єктів права у сфері публічних відносин та застосування найменш обтяжливих засобів до них з боку держави.
При цьому, на думку суду, встановлені в ході перевірки закупівлі порушення не призвели до негативних наслідків, як то нецільове використання бюджетних коштів, спричинення збитків бюджету держави.
Таким чином, вимога про вжиття заходів щодо розірвання договору призведе до порушення прав та інтересів позивача, третьої особи (переможця) та матиме для них негативні наслідки, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими порушеннями.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року по справі №120/1297/20-а.
Крім того, порушення, на які вказує відповідач, як на підставу для вжиття таких заходів, спростовані позивачем під час судового розгляду.
Щодо доводів відповідача про те, що оскаржувана вимога відповідача породжує для позивача правові наслідки, а тому може бути предметом судового контролю, суд виходить із такого.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дають підстави для висновку про те, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов'язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Спірна вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов'язковою до виконання підконтрольною установою, якій вона адресована.
Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки (зокрема обов'язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься), і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі №820/3534/16 дійшла висновку, що спір про правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб'єктів, є публічно-правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції. У цій постанові Велика Палата указала, що такий висновок був сформульований Верховним Судом України у постанові від 23 лютого 2016 року по справі №818/1857/14, і Велика Палата не знайшла підстав для відступу від цієї позиції.
Аналогічна правова позиція також підтримана і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 08 травня 2018 року у справі № 826/3350/17, від 18 березня 2020 року у справі №814/2567/16 та інші.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних вимог, викладених у висновку від 29 грудня 2020 року з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» підлягає задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Держаудитслужби.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати висновок Північно-Східного офісу Держаудитслужби в особі філії Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про результати моніторингу процедури закупівлі від 29 грудня 2020 року № UA-2020-02-04-02764-с.
3. Стягнути на користь Акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) за рахунок бюджетних асигнувань Північно-Східного офісу Держаудитслужби в особі філії Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, під'їзд 4, код ЄДРПОУ 40478572) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.
Рішення суду, відповідно до частин першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Аверкова