Справа №639/3620/21
Провадження №1-кп/639/382/21
02 липня 2021 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021226250000148 від 30.04.2021 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, який неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб на утриманні не має, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
-10.03.2016 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 125, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 20.06.2019 року за відбуттям строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 29.04.2021 приблизно о 23 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись неподалік від житлового будинку АДРЕСА_2 , став ініціатором конфлікту на ґрунті раптово сформованих неприязних відносин з раніше йому знайомим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вирішив спричинити ОСОБА_5 тілесні ушкодження.
Реалізуючи свій протиправний умисел ОСОБА_3 спочатку наблизився до вхідних воріт будинку АДРЕСА_2 , а потім, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, проявляючи надмірну агресію у відношенні до людини похилого віку, дочекавшись коли потерпілий вийде із подвір'я, умисно, із застосуванням фізичної сили, передбачаючи настання наслідків у вигляді тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, використовуючи в якості знаряддя проступку наявний у нього в правій руці шило-гачок, наніс потерпілому один удар в ділянку живота зліва.
Після цього ОСОБА_3 , вважаючи виконаними до кінця усі дії щодо спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 , припинив свої протиправні дії.
В результаті протиправного діяння ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_5 непроникаюче колоте поранення передньої черевної стінки зліва в біляпупковій ділянці.
За ступенем тяжкості: непроникаюче колоте поранення передньої черевної стінки зліва в біляпупковій ділянці належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я, тривалість якого перевищує 6-ть днів, але не перевищує 3-х тижнів (21 день), що підтверджено висновком судово-медичної експертизи №12-14/311-А/21 від 28.05.2021.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому кримінальному проступку за ч. 2 ст. 125 КК Українивизнав у повному обсязі, повністю визнає фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення так, як вони викладені в обвинувальному акті, не оспорює правову кваліфікацію кримінального правопорушення.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав показання, що 29.04.2021 року у вечірній час він зустрів свого сусіда ОСОБА_5 , з яким вони розпивали спиртні напої за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_3 . Після тривалого розпиття алкогольних напоїв, між ним та ОСОБА_5 стався конфлікт, з приводу втрати ОСОБА_3 мобільного телефону, як вважав останній, потерпілий забрав вказаний мобільний телефон собі. Після цього між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 стався конфлікт, під час якого він, використовуючи в якості знаряддя проступку наявне у нього в руці шило-гачок, спричинив потерпілому ОСОБА_5 один удар в ділянку живота зліва. Вказане кримінальне правопорушення він вчинив в стані алкогольного сп'яніння та у відношенні особи похилого віку.
Обвинувачений ОСОБА_3 зазначає, що у вчиненому він щиро розкаюється, вину визнає повністю, просить суд його суворо не карати.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у повному обсязі та не заперечує фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, за погодженням із учасниками судового провадження, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому, судом з'ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст вказаних фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням матеріалів кримінального провадження в частині відомостей, які характеризують особу обвинуваченого.
З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.
Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми умисними та протиправними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра в КНП «Міський психоневрологічний диспансер №3» ХМР не перебуває, на обліку в лікаря нарколога в КНП ХОР «Обласний нарокологічний диспансер» не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, неодружений, неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання в м. Харкові.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , є щире каяття.
Відповідно до п. 6, 13 ч. 1 ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , є вчинення кримінального проступку щодо особи похилого віку та вчинення кримінального проступку особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до статті 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Водночас, згідно із ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, думку потерпілого, який відніс вирішення питання про призначення обвинуваченому покарання на розсуд суду, про що до суду надано письмову заяву потерпілого ОСОБА_5 , у зв'язку з чим суд вважає можливим призначити ОСОБА_3 покарання у виді арешту в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 125 КК України, яке підлягає реальному відбуттю в установах виконання покарань.
На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у ст. ст. 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_5 не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування та судового розгляду не обирався та підстав для його обрання немає.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 369 - 371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді арешту строком на 4 (чотири) місяці.
Після набрання вироком суду законної сили ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , затримати та через Державну установу «Харківський слідчий ізолятор» направити для відбування призначеного покарання у виді аршету.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту фактичного затримання та приведення вироку до виконання.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
-шило-гачок з дерев'яною ручкою, загальною довжиною 20 см., дерев'яна рукоятка 9 см., яке постановою дізнавача СД ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 від 30.04.2021 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні - знищити як знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Роз'яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1