Справа № 638/9806/21
Провадження № 1-кс/638/1577/21
03 липня 2021 року Дзержинський райсуд м. Харкова в складі :
головуючого слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харків клопотання т.в.о. начальника відділення слідчого відділу Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_4 «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12021221200000904 від 28.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України у відношенні :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки сел. Ковшрівка, Куп'янського району Харківської області, громадянка України, українка, не працевлаштована, має середню освіту, невійськовозобов'язаної, зареєстрована АДРЕСА_1 , факто проживає АДРЕСА_2 , раніше не судима,
за участю :
прокурора ОСОБА_4
слідчого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюванї ОСОБА_5
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, -
03.07.2021 т.в.о. начальника відділення слідчого відділу Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.
Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що в кінці червня 2021 року у ОСОБА_5 , яка виступила організатором вчинення злочину, та ОСОБА_8 виник спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння децентралізованою платіжною системою (криптовалютою) у кількості 5 одиниць, що відповідно до курсу криптовалют «Віtсоіn» до гривні станом на 30.06.2021 становить 4740585 грн, а саме майном громадянина Російської Федерації директора компанії «Kaverto Media ltd» ОСОБА_9 , який мав близькі стосунки з ОСОБА_5 . В якості способу заволодіння зазначеними коштами ОСОБА_5 та ОСОБА_8 визначили здійснення передачі грошових коштів шляхом обману під приводом інсценування викрадення ОСОБА_5 . З метою реалізації вказаного злочинного наміру ОСОБА_5 та ОСОБА_10 розробили план заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 , відповідно до якого неавстановлені особи, повинні були здійснити викрадення ОСОБА_5 та у подальшому використовувати її мобільний термінал та довірливе ставлення ОСОБА_9 до ОСОБА_5 заволодіти грошовими коштами. 26.06.202 1невстановлені особи, за попередньою змовою із ОСОБА_5 , попередньо розподіливши між собою ролі кожного з співучасників у його вчинені, прибули за місцем мешкання ОСОБА_5 де інсценували викрадення останньої. В подальшому у період часу з 28.06.2021 по 01.07.2021 ОСОБА_5 з метою сприяння реалізації спільного злочинного умислу з ОСОБА_8 направляла на мобільний телефон ОСОБА_9 , текстові повідомлення від імені інсценованих викрадачів із вимогами негайного перерахування обумовленої суми.
01.07.2021 ОСОБА_9 звернувся до правоохоронних органів з заявою про вичнення злочину.
Не будучи обізнаними про реєстрацію кримінального провадження ОСОБА_5 з ОСОБА_8 висунули ОСОБА_11 вимогу передачі грошових коштів у сумі 4740585 грн.
В подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_8 не довели злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки були затримані.
На думку органу досудового розслідування, вказана підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, а саме ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки вчинила особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 12 років з конфіскацією майна, також ОСОБА_5 може впливати на потерпілого, свідків та іншого підозрюваного з метою змінити показання, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
У зв'язку з чим, слідчий просить застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_6 та прокурор ОСОБА_4 вказане клопотання підтримали повністю, просили його задовольнити, з підстав на які слідчий посилається в своєму клопотанні.
Захисник підозрюваної ОСОБА_5 - ОСОБА_7 заперечував проти клопотання про застосування запобіжного заходу, зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, не обрання застави належним чином не обґрунтоване, окрім того, докази, які надані в обгрунтування підозри зібрані не належним чином. У разі, якщо суд вирішити обрати запобіжний захід захисник просив обмежитись особистим зобов'язанням.
Підозрювана ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначила, що винною себе не визнає, її дійсно викрали, вона потерпіла, жодного інсценування викрадення не організовувала. Просила відмовити у обранні запобіжного заходу.
Слідчий суддя, заслухавши думки прокурора, слідчого, захисника, пояснення підозрюваної та вивчивши письмові матеріали, надані на підтвердження заявленого клопотання, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено наступне :
Матеріал досудового розслідування внесено до ЄРДР за № 112021221200000904 від 28.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.
01.07.2021 о 21-00 год. ОСОБА_5 затримано в порядку ч. 4 ст. 208 КПК України.
02.07.2021 о 20-18 год. слідчим вручено ОСОБА_5 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України.
02.07.2021 о 20-40 год. копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надана підозрюваній ОСОБА_5 та захиснику ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Слідчим у своєму клопотанні та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, яка підтверджується протоколами допитів свідків ОСОБА_12 від 28.06.2021, ОСОБА_13 від 28.06.2021, ОСОБА_14 від 28.06.2021, ОСОБА_15 від 28.06.2021, ОСОБА_16 від 29.06.2021, ОСОБА_17 від 01.07.2021, ОСОБА_18 від 01.07.2021, ОСОБА_19 від 02.07.2021, ОСОБА_20 від 02.07.2021, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.06.2021, від 29.06.2021 та від 02.07.2021, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 01.07.2021, протоколом огляду предмету від 01.07.2021, протоколами огляду місця події від 01.07.2021 та від 02.07.2021, протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 02.07.2021
За вчинення вказаного злочину, передбачено покарання, лише у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, так як вказаний злочин віднесено, відповідно до ст. 12 КК України, до категорії особливо тяжких злочинів.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).
Також, ЄСПЛ у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У якості ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим зазначено, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Зазначені факти, на думку слідчого судді, підтверджені матеріалами кримінального провадження, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, окрім того остання в м. Харкові реєстрації не має, не працює, не має соціальних та родинних зв'язків, інкриміноване кримінальне правопорушення має зухвалий та цинічний характер.
Вказані обставини свідчать про аморальну поведінку ОСОБА_5 , зухвале ігнорування нею правопорядку, загально прийнятних норм поведінки, що свідчить про наявність ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, а також чинення перешкод кримінальному провадженню з метою уникнення покарання за вчинення особливо тяжкого злочину та можливості переховування від слідства та суду, в разі застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу, а також про можливість впливати на потерпілого та свідків.
Аналізуючи наведене, а також дані про особу ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого, а також не зможуть забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, тому у відношенні ОСОБА_5 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 21-00 год. 27.08.2021.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Слідчим у своєму клопотанні порушено питання про обрання запобіжного заходу без визначення застави, проте, слідчий суддя не вбачає підстав та обставин, передбачених ст. 177,178 КПК України для не визначення розміру застави.
За приписами ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Вирішуючи питання про визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, у даному кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, слідчим суддею враховані підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178, 182 КПК України.
Слідчий суддя, визначаючи розмір застави приймає до уваги необхідність обрання запобіжного заходу обумовленого підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України, його обставини, тяжкість кримінального правопорушення, в якому її підозрюють, та суворість покарання за такі дії, наявні дані про особу підозрюваної, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та інші обставини, які враховуються згідно з ст. 178 КПК України.
Суд приходить до висновку про необхідність визначення застави як альтернативного запобіжного заходу триманню під вартою - у розмірі 3 000 000 (три мільйони) грн, що, на думку слідчого судді, є обґрунтованим, оскільки такий розмір застави є пропорційним щодо конкретної особи, враховуючи дані, які містяться в матеріалах клопотання, та обставин кримінального правопорушення, в якому вона підозрюється, а також буде достатнім для забезпечення виконання ОСОБА_5 як підозрюваною, покладених на неї обов'язків, та забезпечить виконання завдань кримінального провадження.
Отже, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим степенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а тому розмір застави у сумі 3 000 000 грн є достатнім.
Зі змісту статті 202 ч.ч. 4, 5 КПК України слідує, що підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти негайно, але не більше протягом одного робочого дня після внесення застави, визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при відсутності іншого судового рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою; після отримання та перевірки документа, підтверджуючого факт внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення повинна повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Таким чином, відповідно до вище перелічених статей вважаю за необхідне при винесенні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 визначити розмір застави у розмірі 3 000 000 грн, яку вона має право у будь - який момент внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, після чого вона може бути звільнена з-під варти та на неї можуть бути покладені обов'язки, перелічені в ст. 194 КПК України і буде вважатися такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Але у випадку невиконання вище перелічених обов'язків, застава може бути звернена в дохід Держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід Держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання т.в.о. начальника відділення слідчого відділу Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_4 «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12021221200000904 від 28.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України у відношенні ОСОБА_5 - задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор", в межах строку досудового розслідування, тобто до 21-00 год. 27.08.2021.
Встановити ОСОБА_5 , заставу у розмірі 3 000 000 (три мільйони) грн у національній грошовій одиниці, яку може бути внесено як самим підозрюваним так і іншою фізичною особою на наступні реквізити одержувач - ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ ) 26281249, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача 820172, рахунок отримувача ua208201720355299002000006674.
В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.
З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв'язку з внесенням застави вона буде вважатися такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1. прибувати до слідчого ХРУП №3 ГУ НП в ХО із встановленою ним періодичністю чи за викликом;
2. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 на строк не більше двох місяців.
В разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1