01 липня 2021 року справа № 580/3366/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
27.05.2021 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дій, викладених в листі від 17.05.2021 №2300-0305-8/28626 про зменшення розміру його пенсії, призначеної у 1995 році відповідно до Закону України №1789-XII “Про прокуратуру” у розмірі 90%, та проведення перерахунку пенсії відповідно до ч.ч.2, 15 ст.86 Закону України №1697-УІІ у розмірі 60% заробітної плати за відповідною посадою працівника прокуратури з обмеженням її граничного розміру десятьма прожитковими мінімумами доходів громадян;
зобов'язання відповідача з 15.03.2021 перерахувати та виплатити призначену позивачу пенсію за вислугу років у розмірі 90% від розміру заробітної плати (в редакції станом на час призначення пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII “Про прокуратуру”), що визначена у довідці Черкаської обласної прокуратури від 01.04.2021 №21-18вих21 без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 15.03.2021 до моменту здійснення перерахунку;
здійснення виплати різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією одноразово відповідно до довідки від 01.04.2021 №21-18вих21 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії.
Додатково просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00грн.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач звертався заявою до відповідача про перерахунок йому пенсії на підставі вказаної довідки без обмеження її максимальним розміром, на що отримав лист відповідача від 17.05.2021, відповідно до якого йому проведено перерахунок пенсії у розмірі 60% заробітної плати та з обмеженням пенсійних виплат десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. Вважає, що такі дії не відповідають закону. Додатково зазначив, що набув права на перерахунок пенсії з 15.03.2021 - з дня початку роботи окружних прокуратур, визначений наказом Генерального прокурора України від 17.02.2021 №40.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу на виконання положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
22.06.2021 відповідач подав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Позивач звернувся про перерахунок пенсії. Відповідно до ст.86 Закону України №1697-VII "Про прокуратуру" розмір пенсії встановлюється на рівні 60%, а позивач просить здійснити перерахунок у розмірі 90% від розміру заробітної плати. Стверджує про відсутність законних підстав для перерахунку пенсії позивача у вказаному ним розмірі. На момент його звернення частини 13, 18 ст.50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII “Про прокуратуру” втратили чинність і застосуванню підлягає ч.20 ст.86 №1697-VII "Про прокуратуру". Пенсія в розмірі 90% від заробітної плати позивачу встановлена на підставі рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 27.12.2016 №691/744/16-а., яке не містить зобов'язань щодо проведення подальших перерахунків пенсії в розмірі 90% заробітної плати. Перерахунок та виплата пенсії відповідно до Закону України “Про прокуратуру” без обмеження її максимального розміру є передчасними, безпідставними та не обґрунтованими, оскільки максимальний розмір пенсії відповідно до ч.15 ст.86 вказаного закону не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Спірні правовідносини щодо обмеження максимального розміру пенсії позивача не виникли і її права, свободи або законні інтереси не могли бути порушені. Тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.
Всі подані сторонами документи долучені судом до матеріалів адміністративної справи.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до протоколу №2/195 з 17.11.1989 позивачу призначена пенсія по старості, основний розмір пенсії - 60%.
Витягом із акту огляду у МСЕК серії 2-18 АА №021214 позивачу встановлено третю групу інвалідності.
23.10.1995 позивач звертався заявою до Відділу соціального забезпечення Городищенського району, в якій просив призначену йому пенсію переоформити відповідно до ст.50-1 Закону “Про прокуратуру”.
Розпорядженням від26.10.1995 №101977 в пенсійній справі позивача підтверджується, що йому призначена пенсія за вислугу років та 23.10.1995 здійснено перерахунок. Зараховано стаж 30 років 9 місяців 7 днів. Загальний процент розрахунку пенсії від заробітку становить 70.
Розпорядженням від 09.02.1996 №101977 в пенсійній справі позивача підтверджується, що йому 09.02.1996 здійснено перерахунок пенсії. Зараховано стаж 31 рік 0 місяців 21 день. Загальний процент розрахунку пенсії від заробітку становить 75.
У подальшому пенсія позивача перерахована 04.09.1996. Зараховано стаж 31 рік 0 місяців 18 днів. Загальний процент розрахунку пенсії від заробітку становить 75.
Із Єдиного державного реєстру судових рішень суд встановив, що позивач звертався до Городищенського районного суду Черкаської області з вимогою до УПФУ в Городищенському районі Черкаської області (справа №691/744/16-а) та просив:
визнати протиправними дії стосовно відмови у перерахунку пенсії за вислугу років згідно ст.50-1 Закону України “Про прокуратуру” від 05.10.1995 №358/95 у редакції від 12.07.2001 на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 07.06.2016 №18/151 вих.16 про заробітну плату з розрахунку 90% від суми місячного заробітку;
зобов'язати провести перерахунок пенсії за вислугою років згідно довідки про заробітну плату, з розрахунку 90% місячного заробітку без обмеження суми пенсійної виплати із 01.01.2016, виплатити різницю пенсії за минулий час (12 місяців), переказавши на особистий рахунок, постанову суду в частині перерахунку та виплати пенсії у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання (4), а також стягнути з відповідача судові витрати.
Позов було задоволено частково. Проте постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року у справі №691/744/16-а постанову Городищенського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову. У ній серед іншого зазначено:
“…Право на перерахунок призначеної пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку. Однак, в даний час на законодавчому рівні фактично зупинено дію права на перерахунок призначеної пенсії пенсіонерам органів прокуратури.
Таким чином, у відповідача не було правових підстав для здійснення, на підставі звернення позивача, такого перерахунку, у зв'язку із чим відповідач, приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача, діяв на підставі, в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, Суд зазначає, що закони, які встановлюються державою, не можуть бути абсолютними та передбачати незмінний механізм їх реалізації. Для встановлення справедливого балансу інтересів у суспільстві, держава змушена змінювати механізми законодавчого регулювання, в тому числі конституційного права на соціальний захист, з причин неможливості їх фінансового забезпечення. Такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави..”.
01.04.2021 Черкаська обласна прокуратура видала позивачу довідку №21-18 вих21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 за №6-р/2020 у справі №1-223/2018(2840/18) за нормами, чинними на 15.03.2021, за відповідною (прирівняною) посадою прокурора району: посадовий оклад - 48000,00грн., надбавка за вислугу років (40%) - 19200,00грн., матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) (1/2) - 6200,00грнт, 6200,00грн, усього - 86800,00грн. Вказано, що максимальна база для нарахування Єдиного соціального внеску з 15.03.2021 - 90000,00грн.
01.04.2021 позивач звернувся до відповідача заявою про перерахунок пенсії.
За результатами розгляду заяви відповідач прийняв рішення від 07.04.2021 №971060101977, яким здійснив перерахунок пенсії з 01.04.2021. Загальний процент розрахунку пенсії від заробітку 60.00. Основний розмір пенсії від середнього заробітку 52080.0000. Максимальний розмір пенсії 17690,00 грн.
Листом від 17.05.2021 №2300-0305-8/28626 відповідач на інформаційний запит повідомив, що перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України “Про прокуратуру” проведено 07.04.2021 та з 01.04.2021. Розмір пенсії становить 17690,00грн.
Тому позивач звернувся в суд з позовом.
Для вирішення спору суд урахував вимоги абзацу другого ст.19 Конституції України, якою встановлений обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані законами України: 5 листопада 1991 року №1789-XII (далі - Закон №1789-XII), від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII), від 08.07.2011 №3668-VІ “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (далі - Закон №3668-VІ).
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Суд урахував, що призначення позивачу пенсії за вислугу років відбувалося згідно з нормами Закону №1789-XII.
Станом на час вирішення спору редакція ст.50-1 Закону №1789-XII встановлює, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Крім того максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок
окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з ч.ч.13-14 Закону №1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.
За пенсіонерами і членами їхніх сімейзберігаються пільги і гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законодавчими актами.
Відповідно до ч.2 ст.86 Закону №1697-VII, застосованої відповідачем у заявлених спірних правовідносинах, пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
13 грудня 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої ст.86 Закону №1697-VII ухвалив Рішення №7-р(II)/2019, яким:
визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч.20 ст.86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
положення ч.20 ст.86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Конституційний Суд України установив такий порядок його виконання:
ч.20 ст.86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
ч.20 ст.86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
“20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки”.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 у справі №6-р2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнього працівника прокуратури, суд враховує, що:
перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії;
відповідно до ч.20 ст.86 Закону №1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Згідно зі ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №308/11498/16-а щодо подібних правовідносин зазначив:
“Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Тож колегія суддів приходить до висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом №3668-VІ зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосувалися порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Тому, застосувавши при перерахунку пенсії 80%, а не 90% від заробітної плати, відповідач діяв протиправно”.
Згодом таке правозастосування було підтримано й у постанові Верховного суду від 10.04.2019 у справі №310/6638/16-а(2-а/310/652/16).
Відповідно до ст.2 Закону №3668 (в редакції, чинній на час здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.04.2021) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про статус народного депутата України”, “Про Національний банк України”, “Про Кабінет Міністрів України”, “Про дипломатичну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про судову експертизу”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, “Про пенсійне забезпечення”, “Про судоустрій і статус суддів”, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України”, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Вказаний Закон регулює правовідносини всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у ст.2 Закону №3668).
Отже, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у ст.2 Закону №3668, зокрема, Закону України “Про прокуратуру”, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.
Зазначені вище положення Закону №3668-VI не визнані Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а отже, є чинними та підлягають виконанню.
Відповідно до ч.15 ст.86 Закону №1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Верховний Суд неодноразово переглядав у касаційному порядку справи, в яких позивачами виступали особи, яким пенсії були призначені відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1789-XII "Про прокуратуру", а вимоги позовних заяв було звернуто до пенсійного органу стосовно неправомірності його дій та рішень щодо здійснення перерахунку такої пенсії із застосуванням обмеження її максимальним розміром, передбаченим ст.86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII "Про прокуратуру" в редакції зі змінами, внесеними Законами України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (постанови Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №205/8204/16-а, від 03.04.2018 у справі №361/4922/17, від 02.05.2018 у справі №704/87/17, від 15.08.2018 у справі №161/9572/17, від 17.01.2019 у справі №161/713/17, від 15.05.2019 у справі №554/4191/17, від 21.11.2019 у справі №161/14321/16-а, від 21.05.2020 у справі №554/10510/16-а, від 28.10.2020 у справі №686/2428/16-а).
Розглядаючи вищевказані справи, Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої положення норм чинного законодавства, якими обмежувався максимальний розмір пенсії, не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Отже, є чинними і підлягають виконанню. Тобто, на момент проведення перерахунку пенсії позивачам, наведеними положеннями встановлюються тимчасові обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов'язковими до виконання органами Пенсійного фонду України.
Посилання позивача на встановлене йому відсоткове значення його пенсії в розмірі 90% не обґрунтовані, а встановленими вище обставинами спору спростовані. Так, під час призначення йому пенсії за вислугу років відсоткове значення встановлене у розмірі 70%. Судове рішення, яким відповідача зобов'язано перерахувати пенсії з 90%, скасовано постановою Верховного Суду. Рішення щодо визначення позивачу 90% відсоткового значення не приймалося відповідачем під час жодного з перерахунків.
За вказаною в позовній заяві у цій справі довідкою відповідач прийняв рішення (акт владного управлінського характеру) від 07.04.2021 №971060101977, яким здійснив перерахунок пенсії з 01.04.2021, застосувавши 60%, що відповідає вказаній вище нормі Закону №1697-VII, та не заявлено предметом спору. Зважаючи на вимоги ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд обмежений складом заявленого предмету спору, внаслідок чого згаданому рішенню надати правову оцінку не має підстав.
У заявленому спорі не доведено факту звернення позивача з заявою про оскарження вказаного рішення про перерахунок його пенсії, у т.ч. щодо повторного перерахунку із застосуванням 90% відсоткового значення з 15.03.2021 та без обмеження її загального розміру. Відмови відповідача, у т.ч. листом на такі вимоги, відповідач не приймав. Лист, на який посилається позивач в обґрунтування підстав і предмету спору, є відповіддю загального характеру про факт вчинення перерахунку за його довідкою на інформативний запит позивача, не має приписів поведінки, не містить жодного доводу про неможливість перерахунку з 15.03.2021, у т.ч. із застосуванням 90% значення, та не породжує жодних прав, свобод та інтересів позивача щодо спірного перерахунку, не доводить відмови в спірному перерахунку. Тому фактично вчинені відповідачем дії, викладені в листі, не порушують прав позивача.
Зважаючи, що перерахунок відповідач здійснив на підставі довідки, на яку посилається позивач, і таке рішення чинне, позивач невірно обрав спосіб захисту стверджуваного порушення права.
Тому суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Зважаючи на результат вирішеного спору, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295, 370-371, 382 КАС України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про:
визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538), викладених в листі від 17.05.2021 №2300-0305-8/28626 про зменшення розміру його пенсії, призначеної у 1995 році відповідно до Закону України №1789-XII “Про прокуратуру” у розмірі 90%, та проведення перерахунку пенсії відповідно до ч.ч.2, 15 ст.86 Закону України №1697-УІІ у розмірі 60% заробітної плати за відповідною посадою працівника прокуратури з обмеженням її граничного розміру десятьма прожитковими мінімумами доходів громадян;
зобов'язання з 15.03.2021 перерахувати та виплатити призначену пенсію за вислугу років у розмірі 90% від розміру заробітної плати (в редакції станом на час призначення пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України від 05.11.1991 №1789-XII “Про прокуратуру”), що визначена у довідці Черкаської обласної прокуратури від 01.04.2021 №21-18вих21 без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 15.03.2021 до моменту здійснення перерахунку;
здійснення виплати різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією одноразово відповідно до довідки від 01.04.2021 №21-18вих21 про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя А.М. Бабич
Рішення ухвалене, виготовлене в повному обсязі та підписане 01.07.2021.