30 червня 2021 року Справа №160/8727/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши у письмовому провадженні питання про закриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного виконавця Овсієнко Алли Вікторівни, третя особа Акціонерне товариство «Банк Форвард" про визнання протиправною та скасування постанови, -
01.06.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.04.2021 року ВП № 65309359, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Овсієнко Аллою Вікторівною при примусовому виконанні виконавчого листа від 22.02.2021 № 184/1131/20, що видав Дніпровський апеляційний суд.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/8727/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Овсієнко Алли Вікторівни, третя особа Акціонерне товариство «Банк Форвард" про визнання протиправною та скасування постанови. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
14.06.2021 року позивачем подано клопотання про розгляд справи без його участі в письмовому провадженні.
22.06.2021 року відповідачем до суду надано відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позовної заяви, а також заявляє клопотання про розгляд справи без участі відповідача.
У судове засідання 30.06.2021 року сторони не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Згідно ст.268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Згідно ч.1, 9 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, розгляд справи судом проведено у письмовому провадженні.
Під час розгляду справи судом встановлено наступне.
Предметом розгляду даного спору є постанова приватного виконавця Овсієнко Алли Вікторівни про відкриття виконавчого провадження від 29.04.2021 року ВП № 65309359.
При цьому, виконавче провадження відкрито з виконання виконавчого листа №184/1131/20, виданого 22.02.2021 року Дніпровським апеляційним судом у цивільній справі.
Таким чином, позивачем оскаржується постанова у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа, виданого Дніпровським апеляційним судом, за яким він є боржником.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Частиною 1 ст.287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частинами 1 та 2 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання виконавчих документів, незалежно від того, у порядку якої юрисдикції було прийнято рішення, що є виконавчим документом.
Аналіз наведеного свідчить про те, що рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця, державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стороною виконавчого провадження до адміністративного суду лише в разі відсутності у законі іншого порядку судового оскарження. Якщо ж законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності приватного виконавця, державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ, якщо з позовом звернулася сторона виконавчого провадження.
При цьому, Розділ VII Цивільного процесуального кодексу України визначає судовий контроль за виконанням судових рішень, а у статтях 447-453 розкриває підстави подання та порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ст.448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.
Відповідно до ч.1 ст.450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Згідно ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Отже нормами ст.ст.447-453 ЦПК України встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій, бездіяльності державних та приватних виконавців у випадку, якщо сторона виконавчого провадження оскаржує їх у зв'язку із примусовим виконанням виконавчого документа, виданого на виконання рішення суду у цивільній справі.
Позивач у даній справі є боржником у виконавчому провадженні, відкритому на виконання рішення у цивільній справі, отже для оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження встановлений порядок, передбачений ст.ст.447-453 ЦПК України, а саме, подання скарги на рішення виконавця до суду, який розглянув справу.
Суд бере до уваги правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справах № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18), від 03 та 10 квітня 2019 року у справах № 370/1288/15 (провадження № 14-612цс18) та № 766/740/17-ц (провадження № 14-664цс18), від 29 травня 2019 року у справі №758/8095/15-ц (провадження №14-134цс19).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно ч.1 ст.239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст.239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
За таких обставин, слід роз'яснити позивачу, що дане питання підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 19, 238, 239, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Закрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного виконавця Овсієнко Алли Вікторівни, третя особа Акціонерне товариство «Банк Форвард" про визнання протиправною та скасування постанови.
Роз'яснити позивачу, що розгляд цієї справи слід здійснювати в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська