30 червня 2021 року Справа № 160/5022/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
02 квітня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому позивач просить:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не зарахування періодів роботи до пільгового стажу роботи та протиправною;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального та пільгового стажу роботи періоди роботи у шахті «ім. К.А. Румянцева» ДП «Артемвугілля» з 14.10.1996 р. по 27.11.1996 р. в якості учня прохідника підземного, з 28.11.1996 р. по 23.03.1997 р. в якості гірничого підземного, з 24.03.1997 р. по 16.05.2004 р. в якості підземного прохідника; у шахті «Нова» ДП «Дзержинськвугілля» (ДП «Торецьквугілля») з 24.05.2004 р. по 14.08.2004 р. в якості прохідника; у шахті «Шахтодільниця 2» СТ «Шахтоуправління ім. М.І. Калініна» ДП Артемвугілля» з 30.08.2004 по 28.11.2014 р. в якості підземного прохідника;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального та пільгового стажу роботи період знаходження у відпустці без збереження заробітної плати у зв'язку з виробничою необхідністю, виниклою відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 841 від 25.11.2014 року «Про заходи стабілізації соціально - економічної ситуації у Донецькій та Луганській областях» та наказу ДП «Артемвугілля» №2 від 28.11.2014 року у кількості 4 місяці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до заяви від 13.01.2021 року.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач 13.01.2021 року звернувся то Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пільгової пенсії за Списком № 1 на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач рішенням, оформленим листом № 0400-010301-8/36274 від 16.03.2021 року відмовив позивачу у призначенні пільгової пенсії за Списком № 1 з підстав відсутності у позивача потрібного пільгового стажу за Списком № 1 у розмірі 25 років.
Не погодившись з цим позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та просив задовольнити його у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2021 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
28.04.2021року на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву разом з матеріалами пенсійної справи позивача від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що згідно з розрахунком стажу (форма РС-право) загальний трудовий стаж позивача складає 27 років 4 місяці 17 днів, пільговий стаж за Списком №1 - 19 років 06 місяців 12 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах (25 років). До пільгового стажу за Списком 1 не враховано періоди роботи на СП «Шахта ім. К.А. Румянцева» ДП «Артемвугілля» з 14.10.1996 по 27.11.1996 учнем прохідника підземного та на ДП «Шахта «Нова» з 24.05.2004 по 27.05.2004 підземним прохідником внаслідок відсутності даних про спуски в шахту та наказів про зарахування на роботу. Також, пенсійним органом не зараховано до загального стажу позивача період роботи з 01.07.2014 по 27.11.2014 у зв'язку із відсутністю інформації про сплату страхових внесків за період роботи в ДП «Артемвугілля» (довідка форми ОК-5) та періоду перебування у відпустці без збереження заробітної плати з 28.11.2014 по 04.12.2018. Враховуючи відсутність необхідного пільгового стажу за Списком №1, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом № 0400-010301-8/36274 від 16.03.2021 року правомірно відмовило позивачу у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 (частина 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 11.12.2018 року № 1216-5000073111.
13 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах у відповідності до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Разом із заявою до пенсійного органу було надано: трудову книжку НОМЕР_1 від 12.09.1988; диплом № НОМЕР_2 від 23.06.1992; військовий квіток УН № 1109982 від 22.12.1992; довідка із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 р. по день звернення від 13.01.2020 року; довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників № 1210/101 від 12.10.2020; пільгову довідку № 16/305 від 24.03.2020 та документи (накази) по проведенню атестації робочих місць на СП «Шахта ім. К.А. Румянцева» ДП «Артемвугілля» та на ДП «Шахта «Нова» (ДП «Торецьквугілля»).
Рішенням, оформленим листом за № 0400-010301-8/36274 від 16.03.2021 року відповідач повідомив ОСОБА_1 , що йому відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком 1 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (25 років). Згідно поданих документів загальний страховий стаж становить 27 років 04 місяці 17 днів, в тому числі пільговий стаж складає - 19 років 06 місяців 12 днів (з урахуванням кратності - 24 роки 03 місяці 13 днів), що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах на підставі ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім того, до пільгового стажу не зараховано період роботи з 14.10.1996 по 27.11.1996 учнем прохідника, оскільки наказ про зарахування на роботу «учнем прохідника» та дані про спуски в шахту за цей період відсутні. Крім того, повідомлено, що пільгові довідки №1210/101 від 12.10.2020 року та № 16/305 від 24.03.2020 року не містять підсумку пільгового стажу, що суперечить вимогам Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року. Також, позивачу запропоновано для підтвердження стажу роботи за Списком 1 надати додаткові документи.
Не погодившись з відмовою пенсійного органу у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд при винесенні рішення виходить з наступного.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788 - XII (далі - Закон України №1788 - XII, чинного на момент виникнення спірних відносин), працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058 - IV (далі - Закон України № 1058 - IV) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Згідно з п.2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058- IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом № 1788.
Відповідно до положень п.16 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058- IV положення Закону № 1788- XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.
Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Згідно з записами, що містяться в трудовій книжці НОМЕР_1 від 12.09.1988 року (за спірний період) судом встановлено, що:
- з 14.10.1996 року позивач був переведений на посаду учня прохідника підземного на СП «Шахта ім. К.А. Румянцева» ДП «Артемвугілля» (запис № 8);
- з 28.11.1996 року позивач був переведений на посаду гірника підземного 2 разряду на СП «Шахта ім. К.А. Румянцева» ДП «Артемвугілля» (запис №9);
- з 24.03.1997 року переведений на посаду підземного прохідника 5 розряду на СП «Шахта ім. К.А. Румянцева» ДП «Артемвугілля» (запис № 10) та був звільнений 16.05.2004 року за власним бажанням по ст. 38 КЗпП України (запис № 13);
- з 24.05.2004 року прийнятий на посаду прохідника 5 розряду на ДП «Шахта «Нова» (запис № 14) та був звільнений 14.08.2004 року (запис № 15);
- з 30.08.2004 прийнятий на посаду прохідника підземного з повним робочим днем у шахті на шахті «Шахтодільниця 2» СТ «Шахтоуправління ім. М.І. Калініна» ДП Артемвугілля» (запис № 16) та був звільнений 04.12.2018 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України (запис № 20);
- з 08.01.2019 прийнятий на посаду прохідника підземного 4 розряду з повним робочим днем під землею на ПрАТ «Павлоградвугілля» Виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління Тернівське» (запис № 21);
- з 13.06.2019 переведений на посаду прохідника підземного 5 розряду з повним робочим днем у шахті на ПрАТ «Павлоградвугілля» Виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління Тернівське» (запис № 23).
Згідно з розрахунком стажу для призначення пільгової пенсії (РС - право), пенсійним органом періоди роботи позивача: з 28.11.1996 року по 16.05.2004 року на СП «Шахта ім. К.А. Румянцева» ДП «Артемвугілля»; з 28.05.2004 по 14.08.2004 на ДП «Шахта «Нова» (4 роки 0 міс 01 день) та період роботи з 30.08.2004 року по 30.06.2014 року на шахті «Шахтодільниця 2» СТ «Шахтоуправління ім. М.І. Калініна» ДП Артемвугілля» (9 років 11 місяців 0 днів) були зараховані до пільгового стажу за Списком 1, у зв'язку із чим, суд вважає помилковим твердження позивача про те, що вказані періоди не були враховані пенсійним органом при визначенні пільгового стажу.
Таким чином, відповідно до вказаного розрахунку спірними періодами, що не були зараховані до пільгового стажу позивача за Списком 1 є:
- робота у шахті «ім. К.А. Румянцева» ДП «Артемвугілля» з 14.10.1996 р. по 27.11.1996 р. в якості учня прохідника підземного (1 місяць 14 днів);
- робота з 24.05.2004 р. по 27.05.2004 р. в якості прохідника на ДП «Шахта «Нова» (0 місяців 04 дні);
- з 01.07.2014 по 27.11.2014 у шахті «Шахтодільниця 2» СТ «Шахтоуправління ім. М.І. Калініна» ДП Артемвугілля» в якості підземного прохідника.
Також, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем не враховано до пільгового стажу за Списком 1 період знаходження позивача у відпустці без збереження заробітної плати з 28.11.2014 по 04.12.2018 року (04 роки 0 місяців 06 днів) на підставі наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 841 від 25.11.2014 року «Про заходи стабілізації соціально - економічної ситуації у Донецькій та Луганській областях» та наказу по ДП «Артемвугілля» № 2 від 28.11.2014 року.
За таких обставин, суд надає оцінку правомірності дій відповідача щодо неврахування до пільгового стажу позивача за Списком 1 лише спірних періодів.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
У спірний період роботи позивача на СП «Шахта ім. К.А. Румянцева» ДП «Артемвугілля» з 14.10.1996 по 27.11.1996 учнем прохідника підземного діяли Списки № 1 і № 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення» та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, професій і показників, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 11.03.1994 року № 162.
Так, згідно з розділом 1 «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, відносяться всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах (позиція 1010100а).
Таким чином, посада «учня прохідника», яку позивач займав з 14.10.1996 по 27.11.1996 відносяться до професій, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1.
Відмовляючи у зарахуванні до пільгового стажу за Списком 1 періоду роботи на СП «Шахта ім. К.А. Румянцева» ДП «Артемвугілля» з 14.10.1996 по 27.11.1996 учнем прохідника підземного, пенсійним органом було зазначено, що наказ про зарахування на роботу позивача не містить дані про спуски в шахту за цей період, а надані довідки про підтвердження пільгового стажу не містять підсумку пільгового стажу, що суперечить Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
Між тим, суд не погоджується з таким твердженням відповідача, вважає їх безпідставними виходячи з наступного.
Довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13,62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Суд зауважує, що в трудовій книжці позивача належно відображено періоди роботи позивача на СП «Шахта ім. К.А. Румянцева» ДП «Артемвугілля» з 14.10.1996 по 27.11.1996 учнем прохідника підземного. Крім того, відповідно до інформації, що міститься в Довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, позивач виконував гірничі роботи під землею та працював на зазначеній посаді повний робочий день.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 14.10.1996 по 27.11.1996 учнем прохідника підземного на СП «Шахта ім. К.А. Румянцева» ДП «Артемвугілля», є неправомірною і цей період повинен бути зарахований до пільгового стажу за Списком 1.
Щодо неврахування до пільгового стажу за Списком 1 періоду роботи з 24.05.2004 р. по 27.05.2004 р. в якості прохідника на ДП «Шахта «Нова» (0 місяців 04 дні), суд зазначає, що відповідачем взагалі не наведено підстав для неврахування вказаного періоду до пільгового стажу.
Між тим, відповідно до записів в трудовій книжці, позивач саме з 24.05.2004 року прийнятий на посаду прохідника 5 розряду на ДП «Шахта «Нова» (запис № 14), однак з незрозумілих підстав відповідачем враховується пільговий стаж за Списком 1 лише з 28.05.2004 року, залишаючи поза увагою 4 дні (з 24.05.2004 по 27.05.2004).
Відповідно до Розділу 1 «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36 відносяться всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах (1-1а).
Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 24.05.2004 р. по 27.05.2004 р. (04 дні) в якості прохідника підземного на ДП «Шахта «Нова» є неправомірною і цей період повинен бути зарахований до пільгового стажу за Списком 1.
Щодо періоду роботи позивача у шахті «Шахтодільниця 2» СТ «Шахтоуправління ім. М.І. Калініна» ДП Артемвугілля» в якості підземного прохідника з 01.07.2014 по 27.11.2014 (05 місяців), який також не був зарахований відповідачем до пільгового стажу за Списком 1, суд зазначає наступне.
Як було зазначено раніше, в трудовій книжці позивача відображено період роботи з 30.08.2004 по 04.12.2018 року на посаді прохідника підземного з повним робочим днем у шахті на шахті «Шахтодільниця 2» СТ «Шахтоуправління ім. М.І. Калініна» ДП Артемвугілля» (запис № 16 та запис № 20).
Згідно з Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, також зазначено, що в період з 30.08.2004 року по 28.11.2014 року позивач виконував гірничі роботи під землею за посадою «прохідник підземний». При цьому, в період з 28.11.2014 року по 04.12.2018 року позивач знаходився у відпустці без збереження заробітної плати на підставі наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 841 від 25.11.2014 року «Про заходи стабілізації соціально - економічної ситуації у Донецькій та Луганській областях» та наказу по ДП «Артемвугілля» № 2 від 28.11.2014 року.
Відповідно до Розділу 1 «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36 відносяться всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах (1-1а).
Як вбачається з розрахунку стажу для призначення пільгової пенсії (РС - право), період роботи з 30.08.2004 року по 30.06.2014 року на шахті «Шахтодільниця 2» СТ «Шахтоуправління ім. М.І. Калініна» ДП Артемвугілля» (9 років 11 місяців 0 днів) були зараховані до пільгового стажу за Списком 1.
З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідачем вказаний період не зараховано до загального та спеціального стажу у зв'язку із відсутністю даних персоніфікованого обліку в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5) про сплату страхових внесків за період роботи в ДП «Артемвугілля» з 01.07.2014 по 27.11.2014.
Між тим, суд зазначає, що обов'язок нарахування та сплати єдиного внеску у відповідності до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464 - VI, покладається на роботодавця, а не на працівника.
Не відображення в системі персоніфікованого обліку в індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) щодо спірного періоду роботи позивача на посадах, що віднесені до Списку 1 не може бути підставою для неврахування такого періоду до пільгового стажу, оскільки вини працівника в цьому немає.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.07.2014 по 27.11.2014 (05 місяців) в якості підземного прохідника на шахті «Шахтодільниця 2» СТ «Шахтоуправління ім. М.І. Калініна» ДП Артемвугілля», є неправомірною і цей період повинен бути зарахований до пільгового стажу за Списком 1.
Щодо відмови відповідача у зарахуванні до пільгового стажу позивача за Списком 1 періоду з 28.11.2014 року по 04.12.2018 року (4 роки 6 місяців) коли позивач знаходився у відпустці без збереження заробітної плати на підставі наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 841 від 25.11.2014 року «Про заходи стабілізації соціально - економічної ситуації у Донецькій та Луганській областях» та наказу по ДП «Артемвугілля» № 2 від 28.11.2014 року, суд зазначає наступне.
Обставини перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати з 28.11.2014 року по 04.12.2018 року на підставі наказу № 2 ДП «Артемвугілля» підтверджено Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Записами трудової книжки також підтверджено, що з 30.08.2004 позивач працював на посаді прохідника підземного з повним робочим днем у шахті на шахті «Шахтодільниця 2» СТ «Шахтоуправління ім. М.І. Калініна» ДП Артемвугілля» (запис № 16) та був звільнений 04.12.2018 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України (запис №20).
Так, відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 841 від 25.11.2014 року «Про заходи стабілізації соціально - економічної ситуації у Донецькій та Луганській областях» З 28 листопада 2014 року припинити виробничу та фінансово-господарську діяльність державних підприємств, установ, організацій та об'єднань, що належать до сфери управління Міненерговугілля та господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами держави (далі - підприємства), які знаходяться у зоні здійснення антитерористичної операції, згідно з додатком. Керівникам підприємств, зазначених у пункті 1, до 28 листопада 2014 року надати пропозиції щодо: переміщення підприємств з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі; евакуації працівників (за їх згодою); евакуації майна та документів у разі можливості.
До Переліку державних підприємств, установ, організацій та об'єднань, що належать до сфери управління Міненерговугілля та господарських товариств, щодо яких Міненерговугілля здійснює управління корпоративними правами держави, станом на 19.11.2014, які знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції було віднесено і ДП «Артемвугілля».
Згідно з пунктом 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383, під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80% робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Статтею 34 Кодексу законів про працю України встановлено, що простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
В ході розгляду справи було встановлено, що позивач не був переведений на період простою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості, а знаходився у відпустці без збереження заробітної плати. Тобто, виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80% робочого часу, у цей період ним не здійснювалось.
За таких обставин, твердження позивача про те, що період відпустки без збереження заробітної плати, якщо він був пов'язаний з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році, є безпідставним, оскільки будь - якою нормою законодавства це не передбачено.
Також, суд зазначає, що не може прийняти до уваги лист Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 року № 713/039/161-16 щодо роз'яснень, якими документами підтверджується стаж за Списком № 1 і Списком № 2, оскільки вказаний лист носить рекомендаційний характер та не є обов'язковим до застосування.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивач в позовних вимогах просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у призначенні пенсії. Між тим, суд вважає, що права та інтереси позивача порушені саме рішенням суб'єкта владних повноважень, оформлених листом за № 0400-010301-8/36274 від 16.03.2021 року «Про відмову у призначенні пенсії».
З урахуванням викладеного, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про відмову у призначенні пенсії», оформлене листом за №0400-010301-8/36274 від 16.03.2021 року.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію з дати звернення до пенсійного органу із заявою від 13.01.2021 року, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 № 21-87а13.
Тобто, призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
У силу положень ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинствапри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (п. 4 ч. 2ст. 245 КАС України).
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України,в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2,9,73-78,90,139,241 - 246,291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року за № 1058-ІV ОСОБА_1 , оформлене листом за №0400-010301-8/36274 від 16.03.2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком у відповідності до положень ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з 14.10.1996 р. по 27.11.1996 р. учнем прохідника підземного на СП «Шахта ім. К.А. Румянцева» ДП «Артемвугілля», з 24.05.2004 р. по 27.05.2004 р. в якості прохідника підземного на ДП «Шахта «Нова», з 01.07.2014 р. по 27.11.2014 р. в якості підземного прохідника на шахті «Шахтодільниця 2» СТ «Шахтоуправління ім. М.І. Калініна» ДП Артемвугілля»,
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 січня 2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,40 грн. (шістсот п'ять грн. 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева