29 червня 2021 року Справа 160/9933/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши матеріали позовної заяви Громадської спілки «Всеукраїнський союз пенсіонерів України» в інтересах члена спілки ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
22.06.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Громадської спілки «Всеукраїнський союз пенсіонерів України» в інтересах члена спілки ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, винесене 22.09.2020 року, яким було відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком; визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області протиправною та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області призначити та виплачувати з 16.05.2020 року ОСОБА_1 пенсію за віком.
У зв'язку з перебуванням судді Озерянської С.І. на лікарняному з 23.06.2021 року по 25.06.2021 року, питання про відкриття провадження вирішується 29.06.2021 року.
Згідно пунктів 1-3, 5 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.
Позивачем до позовної заяви надано два аркуші під назвою "Витяг із статуту" з яких неможливо встановити їх походження та належність до конкретного статутного документу.
Зокрема, позивачем, який звертається в інтересах ОСОБА_1 не надано доказів того, що ОСОБА_1 є членом даної громадської спілки.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Так, позивачем заявлено вимогу про визнання бездіяльності протиправно, проте не зазначено, яку саме бездіяльність суд має визнати протиправною, в чому саме полягає така бездіяльність відповідача.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
В даному випадку, позивачем заявлено вимогу про визнання протиправним та скасування рішення від 22.09.2020 року, в той час як з позовною заявою позивач звернувся лише 22.06.2021 року, що свідчить про пропуск шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивачем не подано.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Судом встановлено, що судовий збір позивачем не сплачено.
При цьому позивачем у позовній заяві зазначається, що відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільняється від сплати судового збору, оскільки Конституцією України, Законом України "Про громадські об'єднання", а також ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та ст. 53 КАС України, передбачено, що: "громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб", крім того в Рішенні Конституційного Суду України від 28.11.2013 р. N 12-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положень п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", також визначено таке право громадської організації. Оскільки відповідно до протоколу № 50/20 від 20.08.2020 року про вступ до громадської спілки "Всеукраїнський союз пенсіонерів України", позивач є членом громадської спілки " Всеукраїнський союз пенсіонерів України», то він звільнений від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову, відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір"
Щодо посилань позивача на Рішення Конституційного Суду України від 28 листопада 2013 року за № 12-рп/2013 та пункт 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу для звільнення від сплати судового збору суддя зазначає таке.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакцій, чинній на час звернення позивача з цим позовом до суду) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
У зазначеному пункті відсутні громадські об'єднання, як такі, що звільняються від сплати судового збору у зв'язку із зверненням з позовом до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Правова позиція Конституційного Суду України, викладена у рішенні від 28 листопада 2013 року за № 12-рп/2013, на яке посилається позивач, про те, що за пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються також громадські організації, які звернулися до суду із заявами щодо захисту прав та інтересів інших осіб у випадках, передбачених законодавством (пункт 2.6 Рішення) ґрунтується на відповідній редакції норми вказаного вище Закону, яка діяла до 01 вересня 2015 року.
З 01 вересня 2015 року норма, яка б звільняла громадські об'єднання, що звертаються з позовами до суду за захистом прав їх членів, у Законі України «Про судовий збір» відсутня.
Відтак, з 01 вересня 2015 року громадські об'єднання є платниками судового збору на загальних підставах.
Водночас, приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При цьому положення Закону України "Про судовий збір" кореспондуються з положеннями статті 2 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов'язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.
Отже, суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2270,00 грн.
Так, з поданої позовної заяви слідує, що позивачем заявлено вимоги немайнового характеру щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача, винесеного 22.09.2020 року, яким було відмовлено в призначенні пенсії за віком, а також визнанні бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язанні останнього призначити та виплачувати з 16.05.2020 року ОСОБА_1 пенсії за віком.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору щодо позовних вимог немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За наведених обставин, позивачеві необхідно сплатити судовий збір у сумі 2 270, 00 грн. на реквізити суду: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Позовну заяву Громадської спілки «Всеукраїнський союз пенсіонерів України» в інтересах члена спілки ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: надати позовну заяву та її копію для відповідача в якій уточнити позовну вимогу щодо визнання протиправною бездіяльність; надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду; надати докази сплати судового збору у розмірі 2 270, 00 грн., за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд; надати докази на підтвердження права позивача на звернення до суду в інтересах ОСОБА_2 (статут Громадської спілки «Всеукраїнський союз пенсіонерів України» та документ, що підтверджує вступ ОСОБА_1 до Громадської спілки «Всеукраїнський союз пенсіонерів України»).
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулася із адміністративним позовом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Озерянська