02 липня 2021 року Справа № 160/6318/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, щодо врахування величини оцінки одного року страхового стажу 1% при перерахунку пенсії з 01.10.2017 року на підставі п. 4.3 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області виплачувати пенсію в основному розмірі за віком з 01.10.2017 р., в розмірі 2258,27 грн. та провести індексацію цього розміру пенсії на підставі Постанови КМУ №124 з 20 лютого 2019 року та проводити в подальшому перерахунки та індексації згідно законодавства.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У зв'язку із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01 жовтня 2017 року відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, замість 1,35 %, яка була визначена раніше. На думку позивача, вказані дії відповідача є неправомірними, оскільки основний розмір його пенсії зменшився.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду позивачеві поновлено строк звернення до суду, а також запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позову.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.
Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що позивач з 27.07.2016 року отримує пільгову пенсію за віком. Основний розмір пенсії позивача становив 2258,27 грн.
У зв'язку із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01 жовтня 2017 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
За наслідком проведеного перерахунку, розмір пенсії з урахуванням доплати склав 2258,27 грн. (2118, 29 грн. пенсія; 360,88 грн. - доплата).
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 09.02.2021 року, в якій просив надати роз'яснення щодо розрахунку його пенсії та листом від 12.02.2021 року відповідач повідомив, що пенсія обчислена з дотриманням вимог чинного законодавства.
У листі зазначено, що після 01.10.2017 року основний розмір пенсії позивача зменшився та наведені обставини слугували підставою для звернення до суду із цим позовом.
При вирішені спору суд виходить із того, що відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент призначення позивачеві пенсії, далі - Закон № 1058), за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закон № 1058, коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = (См*Вс)/100%*12, де Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08 %.
Частиною першою статті 27 Закону № 1058-ІV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VІІІ (в цій частині набрав чинності з 01.10.2017) внесено зміни до ч. 1 ст. 25 Закон № 1058 та визначено, що за період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Крім того, п. 4 «Прикінцевих положень» Закон № 1058 доповнено пунктами 4-3 та 4-4.
Так, пунктом 4-3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.
Відповідно до частини 4-4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону, з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
Таким чином, величина оцінки одного року страхового стажу повинна застосовуватись в розмірі 1,35 % лише у випадку призначення іншої пенсії за іншим законом, а не у разі перерахунку вже призначеної пенсії.
Судом встановлено, що пенсія призначена позивачеві відповідно до Закон № 1058 до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VІІІ.
Відтак, його пенсія підлягала перерахунку з 1 жовтня 2017 року з урахуванням частини 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Суд звертає увагу, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн.
При цьому, після проведення перерахунку пенсії позивача з 01.10.2017 зі зменшенням величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% розмір пенсії позивача до виплати не зменшився, оскільки як до 01.10.2017, так і після цієї дати цей показник складав 2258,27 грн., а тому звуження обсягу його прав і свобод не відбулось.
Відповідно до абз. 2 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VІІІ, у разі, якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Тобто, зменшення під час перерахунку позивачу пенсії величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% не призвело до зменшення розміру пенсії позивача та не погіршило умов отримання ним пенсії.
Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України, яку позивач вважає порушеною, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2015 №8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність звуження прав позивача та погіршення становища внаслідок застосування відповідачем при обчисленні пенсії величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%.
З приводу посилання позивача на зворотну дію в часі пункту 4-3 Прикінцевих положень Закон № 1058 та у зв'язку із цим порушення вимог статті 58 Конституції України, суд зазначає таке.
Конституційний Суд України в Рішенні №1-рп/99 від 09.02.1999 у справі №1-7/99 зазначив, що дію в часі законів та інших нормативно-правових актів треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% здійснено з 01.10.2017, тобто з дати набрання чинності пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що виключає зворотну дію закону в часі.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У п. 2.2 вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) (254к/96-ВР ).
Також, як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 25.01.2012 №3-рп/2012, зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.
Таким чином, законодавець має право в залежності від фінансової ситуації в державі зменшувати обсяг встановлених прав, але до тієї межі, за якою ставиться під сумнів сутність права на соціальний захист.
Суд зауважує, що норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VІІІ, згідно з якими проведено перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017, не були визнані неконституційними, були чинними та підлягали застосуванню до спірних відносин щодо перерахунку пенсії.
Виходячи з наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів дійшла висновку, що під час перерахунку пенсії з 01.10.2017 з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% відповідач діяв правомірно.
Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена Верховним Судом у постановах від 05.02.2020 у справі №822/3781/17 та від 12.11.2020 року у справі №260/401/19.
За наведеного правового регулювання та висновків Верхового Суду у наведених справах, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна