30 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/4195/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Волинській області, пенсійний орган) про визнати протиправними дії щодо відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10 грудня 2015 року та зобов'язати відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10 грудня 2015 року з 18 березня 2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області, з 28 серпня 2012 року їй було призначено пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу» (Закон №3723 в редакції, чинній на час призначення пенсії), з 03 вересня 2014 року - пенсію по віку відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV.
Позивач 18 березня 2021 року звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, однак рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 22 березня 2021 року №907410133409 у задоволенні заяви було відмовлено у зв'язку з тим, що вона вже отримувала пенсію призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII у вищезазначений період.
ОСОБА_1 з таким діями відповідача не погоджується, вважає їх неправомірними та такими, що не відповідають діючому законодавству, порушують її конституційне право на належне пенсійне забезпечення, з огляду на що просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
ГУ ПФУ у Волинській області у відзиві на позовну заяву від 25 травня 2021 року №0300-0802-7/22146 позовні вимоги не визнало, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 звернулася із заявою від 18 березня 2021 року щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року, однак до пенсійного органу відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю підстав для проведення такого перерахунку, про що прийнято рішення №907410133409 та надіслано лист від 24 березня 2021 року №0300-0306-8/13902.
Вказує, що з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року №469 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», з 01 січня 2020 року право на обчислення пенсії на умовах Порядку № 622 мають особи: які станом на 01 травня 2016 року займали посади державної служби; яким призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ у період з 01 жовтня 2011 року до 01 травня 2016 року; які в період роботи на спецпосадах не отримували пенсію згідно Закону України №3723-ХІІ до дня набрання чинності Законом України № 889-VIII, тобто до 01.05.2016 року та які звільнилися з посади державної служби, в тому числі до 01 січня 2020 року.
Всі зазначені умови повинні бути дотримані одночасно. Обчислення пенсії на умовах Порядку №622 проводиться з дня звернення особи, але не раніше 01 січня 2020 року. Заробітна плата для обчислення пенсії враховується за останньою займаною після 01 травня 2016 року посадою державної служби.
Відповідно до заяви від 28 серпня 2012 року №112та поданих документів ОСОБА_1 з 28 серпня 2012 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року. На підставі заяви від 03 вересня 2014 року №396 позивача проведено перерахунок та з 03 вересня 2014 року переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи викладене, на думку пенсійного органу, оскільки з 28 серпня 2012 року по 02 вересня 2014 року ОСОБА_1 отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, у зв'язку з невиконанням однієї із умов призначення пенсії, передбаченої Законом України “Про державну службу” від 10 грудня 2015 року №889-VIII, а саме: в період роботи на спецпосадах не отримували пенсію згідно Закону України №3723-ХІІ до дня набрання чинності Законом України № 889-VIII, тобто до 01 травня 2016 року, підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні.
З наведених підстав просить у задоволенні позову відмовити (арк. спр. 27-31).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 24).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року вирішено судовий розгляд даної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у межах строку розгляду справи, передбаченого частиною першою статті 258 КАС України (арк. спр. 103).
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 КАС України дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, з урахуванням строків, визначених статтею 258 КАС України.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 28 серпня 2012 року отримує пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу», що підтверджується протоколом від 05 вересня 2021 року у пенсійній справі (арк. спр. 15, 33).
На підставі заяви від 03 вересня 2014 року ОСОБА_1 (арк. спр. 62) Згідно із розпорядженням від 03 вересня 2014 року №133409 позивача з 03 вересня 2014 року переведено на пенсію по віку відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (арк. спр. 63-64).
ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із заявою від 18 березня 2021 року про перехід на інший вид пенсії - пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» (арк. спр. 84).
Рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 22 березня 2021 року №907410133409 ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII 9арк. спр. 82-83), про що повідомлено позивача листом від 24 березня 2021 року №0300-0306-8/13902, в якому підставою відмови у переведенні на пенсію вказано з невиконанням однієї із умов призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (арк. спр. 11-13).
ОСОБА_1 не погоджується з таким рішенням пенсійного органу та звернулась за захистом своїх соціальних прав до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов'язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV передбачений порядок переведення з одного виду пенсії, передбаченої цим Законом, на інший. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Як вже установлено судом та не заперечується сторонами, 18 березня 2021 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії - пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». На цей час вона отримувала пенсію по інвалідності за нормами Закону №3723-ХІІ.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом №889-VIII, який набрав чинності 01 травня 2016 року.
Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закон №1058-IV.
До 01 травня 2016 року діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону №3723-VIII.
Згідно з частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Також згідно з пунктом 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Аналізуючи зазначені вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Такі ж висновки щодо застосування норм права неодноразово висловлювалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03 липня 2018 року у справі №265/3709/17, від 19 березня 2019 року у справі №357/1457/17, від 15 серпня 2019 року у справі №676/6166/17, від 01 квітня 2020 року у справі №607/9429/17.
Вимоги щодо віку для призначення пенсій визначає стаття 26 Закону №1058-ІV. За загальним правилом особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років (абзац перший частини першої статті 26 Закону №1058-ІV).
На момент звернення із заявою про перехід на пенсію за віком ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) позивач досягла віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.
Встановлені судом обставини у справі вказують на те, що позивач досягла пенсійного віку, встановленого Законом №1058-ІV, та згідно матеріалів пенсійної справи має необхідний страховий стаж 37 років 11 місяців 20 днів, в тому числі 25 років 09 місяців 09 днів стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби (при необхідних 20 років). Отже, з урахуванням положень пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII ОСОБА_1 має право на пенсію за віком на підставі статті 37 Закону №3723-XII.
Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення, та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії.
Пенсія за віком та по інвалідності є різними видами пенсій. При цьому на момент призначення пенсії по інвалідності позивач не набула права на пенсію за віком. Позивач скористалася правом на вибір виду пенсії, дотримуючись умов, з якими законом пов'язує право на той чи інший вид пенсії.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 з урахуванням положень пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII має право на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, то рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 22 березня 2021 року №907410133409 за результатами розгляду заяви позивача від 18 березня 2021 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Зважаючи на зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи, з метою ефективного захисту права позивача на отримання пенсії за віком відповідно до норм Закону №3723-XII з урахуванням положень Закону №889-VIII та виходячи з повноважень суду, визначених частиною другою статті 245 КАС України, позов належить задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 22 березня 2021 року №907410133409 та зобов'язання відповідача перевести ОСОБА_1 з на пенсію за віком згідно зі статтею 37 Закону №3723-XII з 18 березня 2021 року.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок), який сплачений відповідно до квитанції від 17 квітня 2021 року №0.0.2092765921.1 (арк. спр. 8) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 23).
Керуючись статями 243, 245, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про державну службу», суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 22 березня 2021 року №907410133409 про відмову ОСОБА_1 у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком за нормами Закону України «Про державну службу» №889-VIII з 18 березня 2021 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судовий збір у сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст судового рішення складено 30 червня 2021 року.