про повернення позовної заяви
02 липня 2021 року ЛуцькСправа № 140/4440/21
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Ковальчук В.Д., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною щодо призначення та виплати пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 02 серпня 2019 року, зобов'язання призначити та виплати пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 02 серпня 2019 року.
Ухвалою судді від 05 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
30 червня 2021 року до суду надійшла від позивача ОСОБА_1 заява про поновлення строку звернення до суду з тих підстав, що не має юридичної освіти, не знає особливостей пенсійного законодавства, вимог адміністративного судочинства, у зв'язку з чим не міг правильно вибрати метод та спосіб захисту своїх порушених прав. Вказує на те, що на його письмове звернення до Пенсійного фонду 30 серпня 2019 року отримав відповідь про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Вдруге, звернувшись до пенсійного органу про призначення пенсії за віком, отримав 07 квітня 2021 року відмову Пенсійного фонду у призначенні пенсії, а тому 23 квітня 2021 року звернувся до суду. Відтак, вважає, що звернувся до суду без порушення строків.
Розглянувши заяву позивача, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами.
Частинами першою, другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Варто звернути увагу на те, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк може і має бути поновленим судом, але лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Разом з тим, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує відповідне рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс та інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа “Мельник проти України”) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Як установлено судом, позивач звернувся до суду з даним позовом 23.04.2021, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання призначити та виплати пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 02 серпня 2019 року.
З матеріалів позову вбачається, що ОСОБА_1 02.08.2019 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, однак листом від 23.08.2019 №14513/02-39 отримав відмову у призначення такої пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Вдруге позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області 04.03.2021 із заявою про повторний допит свідків для підтвердження страхового стажу, на що отримав лист-відмову пенсійного органу від 07.04.2021 № 2836-1979/Д-02/8-0300/21.
Відтак, з наведеного слідує, що вдруге позивач до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не звертався, а тому твердження позивача про те, що про порушення свого права дізнався з листа відповідача від 07.04.2021 № 2836-1979/Д-02/8-0300/21 суд до уваги не бере.
На переконання суду, право на звернення до суду із даним позовом у позивача виникло з моменту отримання листа відповідача від 23.08.2019 №14513/02-39, тобто з часу, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Як зазначає позивач у позові, даний лист отримав 30.08.2019, а відтак дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
З огляду на викладене, суд відмічає, що перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30.08.2019.
Проте до суду за захистом своїх прав, зокрема щодо призначення та виплати пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 02 серпня 2019 року позивач звернувся лише 23.04.2021, тобто з пропуском строку звернення до суду, передбаченого чинним законодавством України.
При цьому, суд не вважає зазначені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини поважними та достатніми для поновлення строку звернення до суду з цим позовом,
При цьому, наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду причини, з яких позивач просить поновити строк звернення до суду (не має юридичної освіти; не знає особливостей пенсійного законодавства, вимог адміністративного судочинства; про порушення своїх прав дізнався із листа відповідача від 07.04.2021) не можна визнати поважними та об'єктивними причинами пропуску вказаного строку.
Так, незнання законодавства щодо дотримання строків звернення до суду не звільняє від обов'язку позивача дотримуватись таких строків, а отримання листа-відповіді відповідача від 07.04.2021 про відмову у допиті свідків для підтвердження страхового стажу не змінює момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду з даним позовом.
Таким чином, вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду судом визнаються неповажними, а тому заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Так частиною першої зазначеної статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини пропуску строку звернення до суду визнані неповажними, інших підстав для поновлення строку судом не встановлено, тому дана позовна заява підлягає поверненню.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248 КАС України, суддя
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії повернути позивачу без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.Д. Ковальчук