30 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/14277/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про поновлення строку звернення до суду та клопотання про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Донецькій області, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Донецькій області (відповідач 1) про зобов'язання призначити одноразову грошову допомогу відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2013 року №975 (далі - Порядок №975), у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності ІІІ групи; зобов'язання виплатити 317160,00 грн - різницю між раніше виплаченою та належною до виплати сумою (а.с.33-39 том 1).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с.41-42 том 1).
При відкритті провадження у справі не було вирішено клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із цим позовом та обумовлено, що питання стосовно дотримання строку звернення до суду з позовом вирішуватиметься після надходження від відповідача відповідних доказів, які витребувані судом.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року до участі у справі залучено відповідача - Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (відповідач 2) (а.с.89 том 1).
Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Донецькій області та Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у відзиві на позовну заяву заявили клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, вказавши, що одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності у сумі 123340,00 грн позивач отримав ще 23 липня 2019 року (а.с.46-55, 110-112 том 1).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року в задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом відмовлено; клопотання відповідачів про залишення позову без розгляду задоволено та позов ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Донецькій області, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про зобов'язання вчинити дії залишено без розгляду (а.с.130-133 том 1).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року про залишення позовної заяви без розгляду скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.203-207 том 1).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року справу прийнято до провадження (а.с.214 том 1).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України та позивачу встановлено п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, у якій вказати усі підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин його пропуску (а.с.223-224 том 1).
31 травня 2021 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, оформлена у вигляді нової редакції позовної заяви (а.с.227-235 том 1). ОСОБА_1 просив поновити йому строк звернення до суду із цим позовом, врахувавши, що за вирішенням спору він звертався в інстанційному порядку - до Державної служби спеціального зв'язку та інформації України, Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, Президента України. Також позивач стверджує, що має низку захворювань, які спричиняють фізичні та душевні страждання, викликають депресію та апатію та його психічний стан ускладнився після введення карантину. Після тривалого розладу психічного стану у квітні 2021 року він змушений був пройти стаціонарне лікування та отримати психологічну допомогу.
Ухвалою суду від 01 червня 2021 року продовжено розгляд справи відповідно до частини чотирнадцятої статті 171 КАС України (а.с.240 том 1).
18 червня 2021 року від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву (нову редакцію), яка містить заяву (клопотання) про поновлення строку звернення до суду (а.с.1-9 том 2). Відповідач 2 вважає заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду безпідставною, натомість просив позов залишити без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України. Відповідач 2 зауважив, що отримавши 23 липня 2019 року одноразову грошову допомогу у зв'язку з інвалідністю, ОСОБА_1 більш ніж через рік звернувся до суду із цим позовом, зумовленим незгодою із розміром виплаченої йому допомоги. На думку відповідача, ні у позовній заяві, поданій у листопаді 2020 року, ні в останній редакції позовної заяви ОСОБА_1 не підтвердив поважність причин пропуску строку звернення до суду належними доказами щодо обставин, на які він покликався, зокрема, викликаних поганим самопочуттям, пов'язаним із вірусом COVID-19, чи розладами психічного стану. Надані суду довідки про «психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю» видані через шість місяців після подання позовної заяви до суду та через більше ніж через рік від закінчення строку, передбаченого статтею 122 КАС України.
Суд, перевіривши доводи сторін письмовими доказами, дійшов таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України. Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву про поновлення строку звернення до суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України).
З матеріалів справи вбачається, що наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 18 червня 2019 року №21-ф ОСОБА_1 призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2018 року, а 23 липня 2019 року кошти у сумі 123340,00 грн (у розмірі, встановленому зазначеним наказом від 18 червня 2019 року №21-ф) надійшли на картковий рахунок позивача, та цю обставину він не заперечує.
Позивач оскаржує розмір одноразової грошової допомоги, що була виплачена йому у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку №975.
Розмір одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності був відомий позивачу при отриманні допомоги.
За загальним правилом перебіг шестимісячного строку звернення до суду для оскарження рішення (дій) щодо розміру виплаченої допомоги розпочинається з наступного дня після отримання спірної допомоги. Винятком з цього правила є випадок, коли після отримання допомоги особа без зайвих зволікань, в розумний строк, демонструючи свою необізнаність щодо розміру призначеної виплати чи виплату допомоги в іншому розмірі звернулась до відповідного органу із заявою про надання їй відповідної інформації чи з вимогою про доплату допомоги у належному розмірі.
У цій справі позивач, отримавши одноразову грошову допомогу, у межах розумного строку звертався до Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а потім - Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України та Президента України щодо виплати допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2018 року. Про результати розгляду звернень щодо правильності нарахування одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності позивач повідомлений листом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 03 вересня 2019 року №14/01-2823 (а.с.18), повторно листом від 13 грудня 2019 року №14/01-4571 (а.с.19) та листом Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України від 10 грудня 2019 року №4214/02/07.4-19 (а.с.20).
До суду позивач звернувся 29 вересня 2020 року, при цьому він не заперечує, що пропустив шестимісячний строк звернення до суду, та початок перебігу строку звернення до суду визначає від отримання останнього листа Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 13 грудня 2019 року №14/01-4571.
Позивач, обґрунтовуючи підстави для поновлення йому строку звернення до суду, вказав, що є особою з інвалідністю, має низку захворювань, а порушене питання стосується захисту соціальних прав. Вважає, що встановлені процесуальним законом строки не повинні слугувати меті відмови в захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення з боку держави. Також позивач зазначив, що з 12 березня 2020 року в Україні впроваджено карантин, що обмежило його можливість пересування, а також просив врахувати, що хворів коронавірусною хворобою COVID-19.
В ухвалі про залишення позовної зави без руху від 17 травня 2021 року, суд, вирішуючи питання про наявність підстав для поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду з підстав, зазначених у позовній заяві, дійшов висновку про недостатню обґрунтованість заяви, а тому позивачу запропоновано вказати причини, які завадили йому звернутися до суду протягом розумного строку після того, як він отримав відповідь на своє звернення в інстанційному порядку (отримавши лист Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 03 вересня 2019 року №14/01-2823 та повторний лист від 13 грудня 2019 року №14/01-4571), зокрема, й на підтвердження обставин, про які позивач зазначив у позовній заяві та які стосуються запровадження карантинних обмежень з 12 березня 2020 року, хвороби тощо.
У заяві про поновлення строку звернення до суду (в редакції позовної заяви від 31 травня 2021 року) ОСОБА_1 вказав, що пропуск звернення до суду із цим позовом також обумовлений тривалим стійким психічним розладом його здоров'я, ускладненим зловживанням алкоголем. Позивач вказав, що перебуваючи у такому стані, не звертався за професійною медичною допомогою та зробив це лише після того, як родина змусила його у квітні 2021 року пройти стаціонарне лікування в КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни» Волинської обласної ради. На підтвердження цієї обставини ОСОБА_1 надав суду виписку КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни» Волинської обласної ради з медичної карти стаціонарного хворого від 11 травня 2021 року №1397 та довідку КП «Волинський медичний центр терапії залежностей» Волинської обласної ради (а.с.236-237 том 1).
Оцінюючи обставини, на які позивач покликається для поновлення йому строку звернення до суду, суд враховує, що поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду тощо.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
При вирішенні клопотання судом враховано практику Європейського суду з прав людини в частині реалізації права кожного на справедливий суд.
У справі "Іліан проти Туреччини" (Ilhan v. Turkey, заява №22277/93, рішення від 27 червня 2000 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
У цій справі суд враховує активну поведінку позивача, що передувала вирішенню спору шляхом його звернень до відповідача та до інших суб'єктів (до Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, Президента України та Президента України). Після отримання відповіді на свої звернення (вересень, грудень 2019 року) закінчення перебігу строку звернення до суду припало на період дії карантину. У період з 02 квітня 2020 року по 06 серпня 2020 року відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року №540-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”) процесуальні строки, зокрема, строки звернення до суду, автоматично продовжено на строк дії карантину.
Обставини, пов'язані із розладом психічного здоров'я, є такими, що безумовно створюють об'єктивні перешкоди чи труднощі для своєчасного вчинення процесуальних дій. При цьому з приводу зауваження відповідача 1 стосовно перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні у квітні - травні 2021 року суд враховує, що випискою КП «Волинський обласний госпіталь ветеранів війни» Волинської обласної ради з медичної карти стаціонарного хворого від 11 травня 2021 року №1397 та довідкою КП «Волинський медичний центр терапії залежностей» Волинської обласної ради дійсно підтверджено факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні уже після звернення до суду із позовом, однак у даному випадку значення має встановлення фахівцями стану його психічного здоров'я після того, як розлади здоров'я дійшли до межі втручання психологів та лікарів.
Оцінюючи наведені позивачем обставини, зокрема, що звернення до суду пов'язане із захистом прав позивача як особи з інвалідністю ІІІ групи; позивач вчиняв дії на вирішення питання про виплату йому допомоги у більшому розмірі у позасудовому порядку; наявність проблем психічного здоров'я, а також враховуючи висновки, викладені в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2021 року за результатами апеляційного перегляду ухвали від 25 січня 2021 року про залишення позову без розгляду, суд дійшов висновку, що сукупність таких обставин дає можливість визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити ОСОБА_2 цей строк. Задоволення заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду виключає можливість задоволення клопотання відповідачів про залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 122, 123, 248, 256 КАС України, суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в Донецькій області, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про зобов'язання вчинити дії задовольнити, а у задоволенні клопотання відповідачів про залишення позову без розгляду відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ж.В.Каленюк