м. Вінниця
01 липня 2021 р. Справа № 120/723/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу (недоїмки)
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу (недоїмки).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідно до наказу та направлень ГУ ДПС у Вінницькій області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності підприємницької діяльності позивача, за наслідками якої складено Акт. У змісті Акта зазначено, зокрема, що платник податків ОСОБА_1 порушила умови перебування на єдиному податку, уклавши договори про надання поворотної фінансової допомоги, здійснила діяльність у сфері фінансового посередництва в розумінні класу 64.19 КВЕД-2010. Відтак, відповідно до вимог пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 пп. 3 пп. 292.11 Податкового кодексу України, зобов'язана була перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність, а саме з 01.04.2020.
За наслідками проведеної перевірки 12.01.2021 ГУ ДПС у Вінницькій області винесено податкові повідомлення-рішення №0001430710 з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, №0001470710 з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, №0001440710 з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку інших ніж з/п, №0001540710 з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів та вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0001450710 від 12.01.2021.
Позивач вважає спірні рішення та вимогу про сплату боргу протиправними, оскільки висновки посадових осіб є необґрунтованими та безпідставними, та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Зокрема, відповідно до п.п. 3 п. 292.11 ст. 292 ПК України до складу доходу платника податку не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів.
Окремо звернуто увагу на те, що документальна позапланова виїзна перевірка проводилась з 02.12.2020 по 08.12.2020, а поворотна фінансова почала надаватися/отримуватися лише з 24.12.2019. Обов'язок з остаточного повернення усіх сум поворотної фінансової допомоги не настав, ані на момент припинення ФОП ОСОБА_1 , ані на момент проведення перевірки.
Також, відповідно до заключних виписок по власному розрахунку вбачається, що поворотна фінансова допомога надавалася Позивачем за рахунок власних коштів (коштів, які надходили від різноманітних господарських операцій), не пов'язаних із попереднім отриманням від інших суб'єктів поворотної фінансової допомоги. Так, Позивач надавав поворотну фінансову допомогу з січня по липень 2020 року в загальному розмірі 751 500 грн за рахунок власних коштів, оскільки за той же період Позивач отримав дохід від різних господарський операцій в загальній сумі 1 621 654, 54 грн.
Ухвалою суду від 05.02.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено 10-денний строк для усунення недоліків.
Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 09.03.2021 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.
01.04.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначено, що платник податків ОСОБА_1 порушила умови перебування на єдиному податку, уклавши договори про надання поворотної фінансової допомоги, а відтак здійснила діяльність у сфері фінансового посередництва в розумінні класу 64.19 КВЕД-2010. Отже, відповідно до вимог п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 пп. 3 пп. 292.11 ПК України, зобов'язана була перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність, а саме з 01.04.2020р, оскільки порушила вимогу ч. 6 п.п. 291.5.1. п. 291.5. ст. 291 Податкового кодексу України.
Отже, ФОП ОСОБА_1 було занижено суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 39899,89 грн, в т.ч. за 2020 р.- на 39899,89 грн.
За наслідками встановленого порушення, прийнято податкове - повідомлення рішення від 12.01.2021 №0001430710 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб (код платежу 11010500) на загальну суму 39899,89 грн, (основний платіж - 39899,89 грн., штрафна санкція - 0,0 грн.).
За результатами перевірки підприємцю донараховано військовий збір, про що прийнято податкове - повідомлення рішення від 12.01.2021 №0001470710 про збільшення суми податкового зобов'язання з військового збору (код платежу 11011001) на загальну суму 3324,99 грн., (основний платіж - 3324,99 грн, штрафна санкція - 0,0 грн.).
Також в ході перевірки було встановлено, що за перевіряємий період платником не було відображено нарахованого та виплаченого доходу за 157 ознакою (дохід, виплачений самозайнятим особам) та доходу за 106 ознакою (надання майна в лізинг, оренду або суборенду).
Тому, відповідачем було прийнято податкове - повідомлення рішення від 12.01.2021 №0001470710, яким застосовано штраф у сумі 1020,00 грн., за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку інших, ніж з/п.
Перевіркою фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 встановлено, що обсяг надходжень за 3 місяці 2020 р. склав 1072054,23 грн. Платник податків ОСОБА_1 порушила умови перебування на єдиному податку відповідно до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 пп. 3 пп. 292.11 ПК та зобов'язана була перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність, а саме з 01.04.2020р. Тому ФОП ОСОБА_1 не пізніше 10.04.2020р. необхідно було подати заяву на реєстрацію платником ПДВ. Відтак, з 11.04.2020р. операції з реалізації побутових електротоварів оподатковуються податком на додану вартість.
12.01.2021 відповідачем прийнято податкове - повідомлення рішення №0001540710 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість (код платежу 14010100) на загальну суму 115221,50 грн., (основний платіж - 92177,20 грн, штрафна санкція - 23044,30 грн.).
За результатами перевірки підприємцю донараховано єдиний соціальний внесок у сумі 22547,14 грн, в тому числі: за червень 2020 р. - 11273,57 грн, за липень 2020р. - 11273,57 грн, за результатами чого прийнята спірна вимога від 12.01.2021 №Ф-0001450710.
Відповідач звертає увагу суду, що відповідно до п. 291.5 ст. 291 ПК, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп, суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють, зокрема, діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейерами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу.
Отже, відповідач вважає, що податкові повідомлення-рішення, є правомірним, оскільки порушення мали місце, а відтак не підлягають скасуванню.
Також, 01.04.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про заміну відповідача правонаступником та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.
На противагу вказаним вище аргументам, представник позивача спростував доводи відповідача, які виклав у відповіді на відзив від 07.04.2021. Представник вказав, що до складу доходу, визначеного ст. 292 ПК України, не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів.
Відповідно до пп. 14.1.257 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Відтак, представник просить відзив ГУ ДПС у Вінницькій області вважати необґрунтованим, а викладені в ньому доводи безпідставними. Позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 14.06.2021 клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про заміну відповідача правонаступником задоволено. Замінено відповідача у справі - Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 43142454) його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44069150).
Ухвалою суду від 30.06.2021 відмовлено в задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників справи.
Враховуючи, що інших заяв по суті та документів не надходило, суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 18.09.2019 р. була зареєстрована фізичною особою-підприємцем, про що було зроблено відповідний запис про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР за №21550000000003729 від 18.09.2019 р, основним видом діяльності якої було інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (КВЕД 49.19). Також, зареєстрованими видами діяльності Позивача були: оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення (КВЕД 46.43); оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (КВЕД 46.49); ремонт електронної апаратури побутового призначення для приймання, запису, відтворення звуку й зображення (КВЕД 95.21); ремонт побутових приладів, домашнього та садового обладнання (КВЕД 95.22); роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.42); роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет (КВЕД 47.91); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20).
Підприємницька діяльність ФОП ОСОБА_1 була припинена 14.07.2020 на підставі власного прийнятого рішення, про що зроблено відповідний запис №21550060003003729 від 14.07.2020.
На підставі п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ із змінами та доповненнями (надалі - ПК України), Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон 2464), відповідно до наказу на проведення перевірки від 28.09.2020 №3507 та направлення від 01.12.2020 №3068, виданих ГУ ДПС у Вінницькій області, згідно повідомлення щодо отримання відомостей з Єдиного державного реєстру по припиненню підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за №21550000000003729 від 14.07.2020, головним державним ревізором-інспектором відділу планових і позапланових перевірок оподаткування фізичних осіб управління податкового аудиту ГУ ДПС у Вінницькій області була проведена позапланова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ОСОБА_1 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.09.2019 по 14.07.2020 та дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 18.09.2019 по 14.07.2020.
Копію наказу №3507 від 28.09.2020 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки надіслано поштою 02.10.2020 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та вручено особисто ФОП ОСОБА_1 05.10.2020.
Направлення видане ГУ ДПС у Вінницькій області від 01.12.2020 №3068 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки та службове посвідчення особи, яка зазначена в ньому, пред'явлено 02.12.2020 особисто уповноваженій ОСОБА_2 , яка представляє інтереси та діє від імені ОСОБА_1 . Перевірку було проведено з відома та в присутності уповноваженої ОСОБА_2 .
За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 18.09.2019 по 14.07.2020, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 18.09.2019 по 14.07.2020 №4683/02-32-07-10/ НОМЕР_1 від 15.12.2020 (далі - Акт), у висновках якого, серед іншого, було зафіксовано порушення.
Зокрема:
- пп. "а" п. 176.1 ст. 176, п. 177.2, п. 177.10 ст. 177 ПК України, ФОП ОСОБА_1 занижено суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 39 899,89 грн, в т.ч. за 2020 р.- на 39 899,89 грн.
Відповідальність за вищевказане порушення передбачена п. 123.1 ст. 123 ПК України.
- п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 8 ст. 9 Закону №2462. За результатами перевірки підприємцю донараховано єдиний соціальний внесок у сумі 22 547,14 грн, в тому числі: за червень 2020 - 11 273,57 грн, за липень 2020 - 11 273,57 грн.
Відповідальність за вищевказане порушення передбачена п. 3, ст. 5 ч. 11 ст. 25 Закону №2462.
- п. п. 1.2, п. п. 1. 3 п 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. За результатами перевірки підприємцю донараховано військовий збір в сумі 3324,99 грн, в т.ч. за 2020 р.- на 3324,99 грн.
Відповідальність за вищевказане порушення передбачена п. 123.1 ст. 123 ПК України.
- п. 51.1 ст. 51, п. п. б) п. 176.2 ст. 176 ПК України, а саме, за перевіряємий період платником не було відображено нарахованого та виплаченого доходу за 153 ознакою (основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку) ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_16 , ФОП ОСОБА_17 .
Відповідальність за вищевказані порушення передбачено п. 119.1, ст. 119 ПК України.
- п. 181.1 ст. 181, п. 183.2, п. 183.4, п. 183.10 ст. 183 ПК України, у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 92177,20 грн, в т.ч. за 2020 р. - 92177,20 грн.
Відповідальність за вищевказані порушення передбачено п. 123.1. ст. 123 ПК України.
З огляду на виявлені порушення Відповідачем було прийнято спірні податкові-повідомлення рішення:
1. Податкове повідомлення-рішення №0001330710 від 12.01.2021, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в загальному розмірі 39 899, 89 грн;
2. Податкове повідомлення-рішення №0001470710 від 12.01.2021, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в загальному розмірі 3 324, 99 грн;
3. Податкове повідомлення-рішення №0001440710 від 12.01.2021, яким до Позивача застосовано штраф у сумі 1 020, 00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших, ніж з/п;
4. Податкове повідомлення-рішення №0001540710 від 12.01.2021, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 115 221, 50 грн.;
5. Вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0001450710 від 12.01.2021 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 22 547, 14 грн.
Позивач зазначає, що підставою для здійснення податковим органом Позивачу відповідних донарахувань та прийняття вимоги про сплату боргу стали висновки контролюючого органу про порушення фізичною особою-підприємцем умов перебування на спрощеній системі оподаткування із відповідним переведенням Позивача на загальну систему оподаткування. Тобто, податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються, взаємопов'язані між собою, мають однакову природу та винесені всі за однією підставою, а саме через переведення Позивача на загальну систему оподаткування у зв'язку із висновком контролюючого органу про те, що поворотна фінансова допомога є діяльністю у сфері фінансового посередництва.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За приписами п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пп. 44.2 ст. 44 ПК України).
Пунктом 291.2 статті 291 ПК України встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
В силу вимог п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до п. 291.4 ст. 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Відповідно до п.п. 177.1, 177.2 ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
У разі якщо фізична особа-підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПК України).
Згідно із ст. 292 ПК України, доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
До складу доходу, визначеного ст. 292 ПК України, не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів.
Відповідно до пп. 14.1.257 ст. 14 ПК України, поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Згідно частин 1, 3, 5 п.п. 298.2.3. п. 298. 2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів визначених цим Кодексом, зокрема, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Відповідно до ч. б п.п. 291.5.1. п. 291.5. ст. 291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп - суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу.
Так, відповідно до матеріалів справи, зокрема, Акта про результати перевірки, встановлено, що платник податків ОСОБА_1 оподаткування одержаних доходів від здійснення господарської діяльності за період з 01.10.2019 по 14.07.2020 здійснювала на спрощеній системі оподаткування шляхом сплати єдиного податку (II група).
Перевіркою встановлено отримання/надання підприємцем сум фінансової допомоги.
Так, встановлено отримання позивачем сум фінансової допомоги у розмірі 114 700 грн, повернуто у розмірі 27 300 грн, заборгованість 87 400 грн., що підтверджено виписками по розрахунковому рахунку. Квитанції прибуткового та видаткового касового ордера до перевірки не надавались.
Платник податків ОСОБА_1 встановлено надання сум фінансової допомоги у розмірі 751 500 грн., повернуто у розмірі 1 500 грн., заборгованість - 750 000 грн, що підтверджено виписками по розрахунковому рахунку. Квитанції прибуткового та видаткового касового ордера до перевірки не надавались.
Відповідач вказує, що платник податків ОСОБА_1 порушила умови перебування на єдиному податку, уклавши договори про надання поворотної фінансової допомоги, здійснила діяльність у сфері фінансового посередництва в розумінні класу 64.19 КВЕД-2010.
Відповідно до абзацу 3 статті 333 Господарського кодексу України, фінансове посередництво - діяльність, пов'язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" №2664 від 12.07.2001 фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, із метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Податковий кодекс не містить визначення поняття "фінансового посередництва", проте, згідно з Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженої Наказом Держспоживстандарту України №457 від 11.10.2010, КВЕД-2010, передбачено такий вид економічної діяльності як код 64 "Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення".
Наказом Держкомстату України №396 від 23.12.2011, затверджено Методологічні основи та пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності.
Пояснення до розділу 64 - цей розділ включає діяльність, пов'язану із залученням і перерозподілом фінансових коштів, крім тих, які призначені для цілей страхування, пенсійного забезпечення або обов'язкового соціального страхування.
Пояснення до групи 64.1 - ця група включає одержування коштів у формі перевідних депозитів (депозитів до запитання), тобто засобів, що мають певне грошове вираження і надходять на нерегулярній основі з нефінансових джерел, крім діяльності центрального банку.
Пояснення до класу 64.19 - цей клас включає приймання депозитів і/або аналогів депозитів, а також надання кредитів і позик. Надання кредитів може виконуватися в різних формах, таких як позики, іпотечні кредити під заставу, кредитні картки тощо. Грошове посередництво зазвичай здійснюють фінансові установи, крім центрального банку, такі як: комерційні банки, ощадні банки, кредитні спілки.
Отже, відповідно до даного класу грошове посередництво зазвичай здійснюють фінансові установи. Проте, даний клас не виключає право фізичної особи здійснювати такі послуги, що спростовує доводи позивача, що ФОП ОСОБА_1 не є банком або іншою фінансово-кредитною організацією та не мала та не має наміру та можливості здійснювати фінансовий перерозподіл коштів.
Крім того, за визначенням даного класифікатора - клас включає приймання депозитів і/або аналогів депозитів, надання кредитів і позик.
За визначенням депозит (вклад) - грошові кошти в готівковій чи безготівковій формі в валюті України чи в іноземній або у банківських металах, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений термін зберігання чи без зазначення терміну (під відсоток або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
За визначенням позика - передача активів у грошовій або натуральній формі на певний обумовлений час. Позичальник повертає позикодавцеві позику - таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики може бути безвідсотковим, або під певні відсотки, що регламентується Цивільним Кодексом України.
Відповідно до положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зокрема ч. 2, ч. 3 ст. 1049, позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Аналіз наведених вище норм вказує на те, що позикодавець має право, тобто не обов'язок, на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, що спростовує доводи позивача, що основною ознакою позики є оплатність та отримання процентів.
Так, відповідно до умов договорів про надання поворотної фінансової допомоги ФОП ОСОБА_1 є позикодавцем, а отже, у розумінні ст. 1046 ЦК України, передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, що вказує на надання кредиту у формі позики, що підпадає під ознаки класу 64.19.
Щодо тверджень того, що позивач надавав поворотну фінансову допомогу з січня по липень 2020 року в загальному розмірі 751 500,00 грн за рахунок власних коштів, судом відхиляються з огляду на те, що відповідно до договорів вона укладала їх як ФОП ОСОБА_1 (надалі - позикодавець).
Так, у договорах зазначено, що умови правочину не передбачають нарахування процентів, проте це не змінює предмету договору за яким позикодавець (ФОП ОСОБА_1 ) передає у власність позичальнику власні грошові кошти. Тобто позивач самостійно визначила у даних правовідносинах себе як фізична особа - підприємець.
Слід вказати, що "фізична особа-підприємець" та "фізична особа" мають різний податковий та правовий статус.
03 квітня 2019 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 753/16525/16-ц, провадження № 14-574цс18 (ЄДРСРУ № 81203066) визначила співвідношення понять фізичної особи та фізичної особи - підприємця та їх правового статусу.
Відповідно до частини першої статті 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус "фізична особа - підприємець" сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи.
Проте, оскільки у договорах про надання поворотної фінансової допомоги позивач їх підписувала як фізична особа - підприємець, що надалі іменується як позикодавець, вважати правочини укладеними як фізичною особою правових підстав немає.
Більш того, позивач самостійно вказує, що поворотна фінансова допомога надавалася за рахунок коштів, які надходили від різноманітних господарських операцій, що доводиться виписками по власному розрахунку.
Стосовно аргументів позивача, що поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення (пп. 14.1.257 ПК України).
Слід вказати, що дана норма регулює питання про надходження коштів платнику, а не від платника третім особам, та за умови, що договором не передбачено нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.
Натомість, відповідно до умов договорів, у розділі відповідальність сторін передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму поворотної фінансової допомоги, він зобов'язаний сплатити позикодавцю та відповідно до ст. 625 ЦК України, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час просрочення, а також трьох процентів річних від просроченої суми. В разі просрочення повернення поворотної фінансової допомоги позичальник сплачує позикодавцю в розмірі подвійної облікової ставки встановленої НБУ від суми поворотної фінансової допомоги за кожен день просрочення.
Тобто, договорами передбачений інший вид компенсацій у вигляді плати за користування такими коштам.
Також позивач покликається на те, що до складу доходу, визначеного ст. 292 ПК України, не включаються, зокрема, суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів.
Вважає, що враховуючи ст. 292 ПК України та те, що документальна позапланова виїзна перевірка проводилась з 02.12.2020 по 08.12.2020, а поворотна фінансова допомога почала надаватися/отримуватися лише з 24.12.2019, то обов'язок з остаточного повернення усіх сум фінансової допомоги не настав, ані на момент припинення ФОП ОСОБА_1 , ані на момент проведення перевірки.
Суд зауважує, що підприємницька діяльність ФОП ОСОБА_1 була припинена 14.07.2020 на підставі власного прийнятого рішення, про що було зроблено відповідний запис №21550060003003729 від 14.07.2020.
Відтак, оскільки договори поворотної фінансової допомоги, перелік яких зазначено у п. 1.19 Акта перевірки, підписані позивачем як ФОП ОСОБА_1 , то правомірним є висновок податкового органу, що станом на 14.07.2020 наявна дебіторська заборгованість в сумі 750 000,00 грн та кредиторська заборгованість в сумі 87 400, 00 грн.
Отже, суд погоджується із визначенням того, що позивачем не дотримано умов перебування на спрощеній системі оподаткування, оскільки положеннями п. 291.5 ст. 291 ПК України вказано, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп, суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють, зокрема, діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейерами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до матеріалів справи позивач вказує, що податкові повідомлення-рішення та вимога про сплату боргу (недоїмки), які оскаржуються, взаємопов'язані між собою, мають однакову природу та винесені всі за однією підставою, а саме через переведення Позивача на загальну систему оподаткування у зв'язку із висновком контролюючого органу про те, що поворотна фінансова допомога є діяльністю у сфері фінансового посередництва.
Відтак, з мотивів наведених у позовній заяві, суд вважає вимоги необгрунтованими. Оскільки інші підстави у позовній заяві відсутні, суд відмовляє у задоволенні позову.
Враховуючи, що у задоволені позовних вимог відмовлено, підстави для стягнення судових витрати на користь позивача відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу (недоїмки) - відмовити повністю.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ); Головне управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44069150, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100).
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна