22 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 908/924/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С.К., Случ О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Фонтана"
на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.11.2020 (суддя Корсун В.Л.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2021 (Подобєд І.М. - головуючий, судді Широбокова Л.П., Орєшкіна І.В.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Фонтана",
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста",
2) Державного реєстратора Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світлани Олександрівни,
про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, поновлення державної реєстрації права власності на нерухоме майно,
(У судовому засіданні взяла участь представник позивача - Відернікова Я.М.)
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква Фонтана" (далі - ТОВ "Аква Фонтана" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі ТОВ "ФК "Інвестхіллс Веста" і Державного реєстратора Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світлани Олександрівни про:
- визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51085204 від 11.02.20 прийняте державним реєстратором Василівської РДА ЗО Міюц С.О. та скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №35439125 від 07.02.20 щодо реєстрації за ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (ЄДРПОУ: 41264766) права власності на будівлі літ. А, Б, розташовані за адресою Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Билкіна, 1 (реєстраційний № об'єкта нерухомого майна 678406223101, опис об'єкта: цех з виробництва безалкогольних напоїв літ. А загальною площею 388,5 кв.м.; склад літ. Б загальною площею 32,6 кв.м., № об'єкта в РПВН: 5846057);
- визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51085408 від 11.02.20 прийняте державним реєстратором Василівської РДА ЗО Міюц С.О та скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №35439319 від 07.02.20 щодо реєстрації за ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (ЄДРПОУ: 41264766) права власності на склад літ. Г розташований за адресою Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Билкіна, 1 (реєстраційний № об'єкта нерухомого майна 67830023101, опис об'єкта: загальна площа (кв.м.): 54,8; № об'єкта в РПВН: 13589517);
- поновлення за ТОВ "Аква Фонтана" (ЄДРПОУ: 30241322) державної реєстрації права власності на нерухоме майно - будівлі літ. А, Б, розташоване за адресою Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Билкіна, 1 (реєстраційний № об'єкта нерухомого майна 678406223101, опис об'єкта: цех з виробництва безалкогольних напоїв літ. А загальною площею 388,5 кв.м.; склад літ. Б загальною площею 32,6 кв.м., № об'єкта в РПВН: 5846057);
- поновлення за ТОВ "Аква Фонтана" (ЄДРПОУ: 30241322) державної реєстрації права власності на нерухоме майно - склад літ. Г, розташоване за адресою Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Билкіна, 1 (реєстраційний № об'єкта нерухомого майна 67830023101, опис об'єкта: загальна площа 54,8 кв.м.; № об'єкта в РПВН: 13589517.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на здійснення з порушенням вимог законодавства реєстрації права власності на спірне майно, в якості позасудового стягнення на предмет іпотеки, оскільки внаслідок неправомірних дій "ФК "Інвестохіллс Веста" щодо реєстрації за ним права власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотечного договору та у зв'язку з прийняттям державним реєстратором протиправних рішень про таку реєстрацію, порушено право власності ТОВ "Аква Фонтана" на нерухоме майно, яке є предметом іпотечного договору.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, ТОВ "Аква Фонтана" на підставі рішення Запорізької міської ради від 30 листопада 2000 р. №436/4 отримало 22.12.2000 Свідоцтво на право власності №2481, відповідно до якого отримало на праві колективної власності будівлю, що розташована у м. Запоріжжя по вул. Билкіна за №1.
Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації вчинено реєстраційний напис на правовстановлюючому документі із записом в реєстрову книгу №4 за реєстровим №581 22.12.2000.
Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №963585 від 18.01.06, виданого Запорізькою міською радою на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.12.2005 №476/9, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква Фонтана" є власником (форма власності колективна) об'єкту: склад літ. Г, загальною площею 54,9 кв.м. який розташований за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Билкіна, буд. 1.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним №40505293 від 13.07.2015, державним реєстратором Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області 08.07.2015 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про державну реєстрацію права власності, яке виникло за ТОВ "Аква Фонтана" на підставі свідоцтва про право власності № 2481 , виданого 22.12.2000 р. Запорізькою міською радою на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний №678406223101) - будівлю літ А, Б, що розташована у м.Запоріжжя по вул. Билкіна, буд. 1. Форма власності приватна, розмір частки - 1; опис об'єкта нерухомого майна: цех з виробництва безалкогольних напоїв, літ. А, загальною площею 388,5 кв.м; склад літ. Б, загальною площею 32,6 кв. м.
Між Акціонерним комерційним банком "Форум" (Банк) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Олєум" (Позичальник) 16.02.2006 укладено генеральний кредитний договір №0025/06/07-КЛ, за умовами якого Банк зобов'язався надати Позичальникові кредитні кошти у формі кредитної лінії в розмірі, що не перевищує максимальний ліміт кредитування (1500000,00 грн.), в порядку та на умовах, які встановлені цим договором та додатковими договорами, а Позичальник зобов'язався прийняти та належним чином використати і повернути Банку отримані в межах максимального ліміту кредитування кредитні кошти (транші), а також сплатити відповідні проценти і виконати всі інші зобов'язання, згідно умов цього договору та додаткових договорів.
В забезпечення виконання вказаного договору 17.06.2006 між Акціонерним комерційним банком "Форум" (Іпотекодержатель) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква Фонтана" (Іпотекодавець), який є майновим поручителем ТОВ "Олєум" (Позичальник) укладений іпотечний договір.
Договір посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Калініною О.В. 17.02.2006 за реєстровим №845.
Між Іпотекодержателем і Іпотекодавцем 17.08.2007 до іпотечного договору було укладено додатковий договір, в якому пункт 1.1. договору "Предмет договору" викладений в новій редакції: "Договір забезпечує виконання Позичальником зобов'язань, що випливають з укладеного з Іпотекодержателем Генерального кредитного договору №0025/06/07-КL від 16.02.06 та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому (надалі за текстом разом Кредитний договір), за умовами якого Позичальник зобов'язаний повернути Іпотекодержателю кредитні кошти в розмірі 1500000,00 грн., з кінцевим терміном повернення 15.08.08, сплачувати нараховані проценти за його користування з розрахунку 19 % процентів річних і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених Кредитним договором і цим Договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги".
Додатковий договір посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бургазли І.І. 17.08.07 та зареєстрований у реєстрі за №4834.
За пунктом 1.2. іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно:
- будівля літ. А, Б, що знаходиться в місті Запоріжжя по вул. Билкіна у буд. номер 1 (один) та складається з цеху по виробництву безалкогольних напоїв, цегла, заг. площею 398,8 кв.м., літера "А"; складу, цегла, заг. площею 32,6 кв.м., літера "Б"; навісу, літера "Д"; парканів № 1,3,4; ворог № 2,5; замощення № III, IV, V, котельні літера "Е", яке належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва на право власності № 2481 , виданого Запорізькою міською радою 22.12.2000 р., зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером 5846057, що підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 03.02.06 № 9743330;
- склад літ. Г, що знаходиться в місті Запоріжжя по вулиці Билкіна у будинку номер 1 (один), який належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №963585, виданого Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 18.01.06, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером 13589517, що підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 01.02.06 №9719415.
Відомості про обтяження нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, внесені в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.
АКБ "Форум" за №8.7.11.1/9-7011 від 10.11.2009 на адресу позичальника і за №8.7.11.1/9-7012 від 10.11.2009 на адресу поручителя направлено вимогу, у якій у зв'язку з неодноразовим порушенням товариством умов генерального кредитного договору №0025/06/07-КL від 16.02.2006 в частині повернення кредитних коштів, на підставі пунктів 1.5.5., 1.8, 2.3.2. і пункту 6 додаткового договору №5 від 14.08.2009 до генерального кредитного договору, банк вимагав погасити прострочену кредитну заборгованість, штрафні санкції, нараховані банком за порушення виконання умов договору, протягом 15 днів з дати направлення цієї вимоги.
Вказані вимоги отримані, як ТОВ "Олєум", так і ТОВ "Аква Фонтана" 12.11.2009, що підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення.
Листом від 24.11.09 №24/11-01 ТОВ "Олєум" повідомило позивача про неможливість виконати свої зобов'язання в короткий термін у зв'язку з кризисними явищами в світі.
ТОВ "Аква Фонтана" означена вимога також залишена без відповіді та задоволення.
Відмова позичальника і поручителя у сплаті кредитної заборгованості і штрафних санкцій стала підставою для звернення АКБ "Форум" в особі Запорізької філії АКБ "Форум" у лютому 2010 до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення солідарно з ТОВ "Олєум" і ТОВ "Аква Фонтана" заборгованості за генеральним кредитним договором від 16.02.06 №0025/06/07-КЛ.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.06.2020 у справі №17/91/10 (залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 08.09.2010) задоволено заяву АКБ "Форум" вважати правильною назву Публічне акціонерне товариство "Банк Форум", яке є правонаступником усіх прав та зобов'язань АКБ "Форум" та задоволені його позовні вимоги.
Стягнуто солідарно з ТОВ "Олєум" і ТОВ "Аква Фонтана" на користь ПАТ "Банк Форум" в особі Запорізької філії 1400 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 188 904,12 грн. процентів за користування кредитом, 77597,01 грн. штрафних санкцій.
05.04.2019 між ПАТ "Банк Форум" (Банк) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ВЕСТА" (надалі ТОВ "ФК "Веста" (Новий кредитор), за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №UА-ЕА-2019-01-31-000076-b від 21.02.19, укладено договір №0002/19/17 про відступлення прав вимоги. За умовами договору Банк відступив Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набув права вимоги Банку до позичальників, заставодавців, іпотекодавців та поручителів, зазначених у Додатку №1, Додатку №2, Додатку №3, Додатку №4 та Акті №1 приймання - передачі документації до цього договору (Боржники) включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки (іпотечними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно Додатку №1, Додатку №2, Додатку №3, Додатку №4 та Акту №1 приймання-передачі документації до цього Договору (надалі за текстом - "Основні договори", надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Сторони домовились, що відступлення Банком Новому кредитору прав вимоги за договорами іпотеки, договорами застави, що були укладені в забезпечення виконання зобов'язань Боржників за основними договорами та були посвідчені нотаріально, відбувається за окремими договорами, які укладаються між сторонами одночасно із укладенням цього договору та підлягають нотаріальному посвідченню. Право вимоги по договорах іпотеки переходить незалежно від того, чи відбулось стягнення за цими договорами. Якщо таке стягнення відбулось, Новий кредитор має право на переведення прав стягувача.
За пунктом 15 цей договір набув чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.
Відповідно до додатку №1 до договору - Реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, до Нового кредитора перейшло право вимоги у тому числі за кредитним договором від 16.02.06 №0025/06/07-KL на загальну суму заборгованості в розмірі 3209526,04 грн.
Між ПАТ "Банк Форум" (Первісний іпотекодержатель) і ТОВ "ФК "Веста" (Новий іпотекодержатель) 05.04.2019 укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки (іпотечними договорами), відповідно до якого Новий іпотекодержатель набув право замість Первісного іпотекодавця одержати, переважно перед іншими кредиторами іпотекодавців, у порядку визначеному договором іпотеки та Законом України "Про іпотеку", задоволення всіх своїх вимог (повернення суми основної заборгованості, сплати нарахованих процентів, комісій, можливої неустойки (штраф, пеня), відшкодування збитків, тощо), які випливають з умов кредитних договорів та/або договорів іпотеки, за рахунок майна, вказаного в п. 1.4. цього договору.
Предметами іпотеки, визначеними договорами іпотеки, є нерухоме майно, вказане в додатку 1 до цього договору, який є невід'ємною частиною договору (пункт 1.4. договору).
За пунктом 2.2. договору про відступлення прав за договорами іпотеки (іпотечними договорами), права за договорами іпотеки вважаються відступленими з моменту укладення договору та його нотаріального посвідчення.
Пунктом 2.3. договору передбачено, що при укладенні договору Первісний іпотекодержатель передає, а Новий іпотекодержатель приймає оригінали договорів іпотеки, договорів про внесення змін та доповнень до них, додаткових договорів до них.
Договір посвідчено 05.04.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С. та зареєстровано в реєстрі за №3021.
Відповідно до пункту 13 додатку №1 до договору відступлення прав за договорами іпотеки (іпотечними договорами), предметом іпотеки є нерухоме майно, що визначено іпотечним договором за. №845 від 17.02.2006, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Калініною О.В., Іпотекодавець за договором - ТОВ "Аква Фонтана".
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "ФК "Веста", оформленим протоколом №06/08-2019 від 06.08.2019, товариство перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" з правонаступництвом всіх прав і обов'язків попереднього товариства.
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які містяться в інформаційній довідці від 25.03.2020 за №205288268, державним реєстратором Міюц С.О. Василівської районної державної адміністрації Запорізької області 11.02.2020 були прийняті рішення:
- №51085204 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зареєстровано за ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (код ЄДРПОУ 41264766) право приватної власності на нерухомого майна (реєстраційний № об'єкта нерухомого майна 678406223101) - будівлю літ. А, Б, що розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя по вул. Билкіна, буд. 1 (опис об'єкта нерухомого майна: цех з виробництва безалкогольних напоїв, літ. А, загальною площею 388,5 кв.м.; склад літ. Б, загальною площею 32,6 кв.м.); підстава виникнення права власності: вимоги, серія та номер: 8.7.11.1/9-7011, виданий 19.11.09, видавник: АКБ "ФОРУМ"; договір про відступлення прав за договорами іпотеки (іпотечними договорами), серія та номер: 3021, виданий 05.04.2019, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С.; висновок про вартість майна, серія та номер: - виданий 05.02.20, видавник: ФОП Плитій П.Г.; договір про відступлення прав вимоги, серія та номер: 0002/19/17, виданий 05.04.2019, видавник: укладений між сторонами; Протокол загальних зборів учасників ТОВ "ФК "ВЕСТА", серія та номер: 06/08-2019, виданий 06.08.2019, видавник: ТОВ "ФК "ВЕСТА"; повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: -, виданий 11.11.09, видавник: Укрпошта; іпотечний договір, серія та номер: 845, виданий 17.02.06, видавник: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Калініна О.В.;
- №51085408 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зареєстровано за ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (код ЄДРПОУ 41264766) право приватної власності на об'єкт нерухомого майна (реєстраційний № об'єкта нерухомого майна 678370023101) - склад літ. Г, загальною площею 54.8 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Билкіна, буд. 1; підстава виникнення права власності: висновок про вартість майна, серія та номер: -, виданий 05.02.20, видавник: ФОП Плитій П.Г.; договір про відступлення прав вимоги, серія та номер: 0002/19/17, виданий 05.04.19, видавник: укладений між сторонами; договір про відступлення прав за договорами іпотеки (іпотечними договорами), серія та номер: 3021, виданий 05.04.19; протокол загальних зборів учасників ТОВ "ФК "ВЕСТА", серія та номер: 06/08-2019, виданий 06.08.19, видавник: ТОВ "ФК "ВЕСТА"; іпотечний договір, серія та номер: 845, виданий 17.02.2006, видавник: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Калініна О.В.; вимога, серія та номер: 8.7.11.1/9-7012, виданий 10.11.09, видавник: АКБ "ФОРУМ"; повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: -, виданий 11.11.09, видавник: Укрпошта; договір про відступлення прав за договором іпотеки (іпотечними договорами), серія та номер: 3021, виданий 05.04.19, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Розсоха С.С.
ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" направлено на адресу ТОВ "Аква Фонтана" вимогу від 13.03.2020 №13/3/2020, в якій посилаючись на здійснення 11.02.2020 державним реєстратором Васильківської РДА Запорізької області на підставі іпотечного договору від 17.02.2006, посвідченого Калініною О.В., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу за №845 реєстрації права власності ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису 35439319 та номер запису 35439125) на цех з виробництва безалкогольних напоїв, склад, навіс, літера "А", будівля, літера "Б", паркани № 1, 3, 4, ворота № 2, 5, котельня, літера "Е", загальною площею 398,8 склад літера "Г", загальною площею 54,8 кв. м., що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Билкіна, буд. 1, просило в 5-денний строк з дня отримання вимоги звільнити вказане приміщення.
3. Короткий зміст судових рішень у справі
3.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.11.2020 у справі №908/924/20 позов задоволено частково.
Визнано протиправним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51085204 від 11.02.2020, прийняте державним реєстратором Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світланою Олександрівною та скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №35439125 від 07.02.2020 щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (ЄДРПОУ: 41264766) права власності на будівлі літ. А, Б, розташовані за адресою Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Билкіна, 1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 678406223101, опис об'єкта: цех з виробництва безалкогольних напоїв літ. А загальною площею 388,5 кв.м.; склад літ. Б загальною площею 32,6 кв.м., номер об'єкта в РПВН: 5846057).
Визнано протиправним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51085408 від 11.02.2020 прийняте державним реєстратором Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц Світланою Олександрівною та скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №35439319 від 07.02.2020 щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (ЄДРПОУ: 41264766) права власності на склад літ. Г розташований за адресою Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Билкіна, 1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 67830023101, опис об'єкта: загальна площа (кв.м.): 54,8; номер об'єкта в РПВН: 13589517).
В іншій частині позову відмовлено.
Рішення аргументовано тим, що державним реєстратором Василівської районної державної адміністрації Запорізької області Міюц С.О. державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" проведена всупереч норм чинного законодавства, оскільки іпотекодержатель ухилився від виконання свого обов'язку, передбаченого як Законом України "Про іпотеку", так і Порядком №1127 щодо надіслання боржнику та іпотекодавцю повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання, зокрема, вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності із зазначенням інформації про вартість майна, за якою відбулося зарахування вимог, що унеможливлює встановлення державним реєстратором завершення 30-денного строку, сплив якого пов'язується з проведенням ним подальших дій зі звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі й шляхом набуття права власності, та таку вимогу не надіслав. ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державному реєстратору не надавались документи, які підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину, а саме: генеральний кредитний договорів від 16.02.06 №0025/06/07-КL, іпотечний договір, посвідченого 17.02.09 приватним нотаріусом ЗМНО Калініною О.В. за реєстровим №845. Заявлені позовні вимоги про скасування в державному реєстрі: рішень державного реєстратора, записів про державну реєстрацію та державну реєстрацію прав (обтяжень) суд визнав належним способом захисту прав та інтересів позивача. Враховуючи, що позивачем у позовній заяві не обґрунтовано із посиланням на відповідні норми права вимоги в частині поновлення за ТОВ "Аква Фонтана" права власності на спірне майно, судом відмовлено у задоволені вимог позивача в цій частині.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2021 у справі № 908/924/20 рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог. У цій частині відмовлено у задоволенні позовних вимог. В решті рішення суду залишено без змін.
Постанова мотивована тим, що апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції щодо ненадання ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державному реєстратору вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності із зазначенням інформації про вартість майна, за якою відбулося зарахування вимог. Це унеможливлює встановлення державним реєстратором завершення 30-денного строку, сплив якого пов'язується з проведенням ним подальших дій зі звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі й шляхом набуття права власності за такою вимогою. Водночас серед переліку документів, на підставі яких реєструвалося право власності на склад літ. Г, міститься тільки одна вимога - вимога до ТОВ "Аква Фонтана", вимога до боржника реєстратору не надавалася, а серед переліку документів, на підставі яких реєструвалося право власності на будівлі літ. А, Б міститься тільки вимога до ТОВ "Олєум", вимога до іпотекодавця реєстратору не надавалася і це є порушенням Пункт 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а тому у цьому у випадку заявник (іпотекодержатель) не дотримався вимог вказаного Порядку, яким передбачено необхідність надання до кожної заяви обох вимог, надісланих іпотекодержателем (іпотекодацю та боржникові), а не по одній як в даному випадку, однак це не може бути визнано суттєвим порушенням, оскільки стосувалось одного й того ж майна, а обидві заяви були подані державному реєстратору одночасно. Таким чином, державний реєстратор приймав рішення за результатами розгляду усіх наданих заявником документів у їх сукупності.
Однак, оскільки з 16.01.2020, тобто на час ухвалення оскаржуваного рішення, законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав, як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, відтак, суд першої інстанції помилково зазначив про необхідність застосування позивачем способу захисту, який у практичному аспекті не може забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права, а отже, не спроможний надати особі ефективний захист її прав".
4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква Фонтана" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51085204 від 11.02.20 прийняте державним реєстратором Василівської РДА ЗО Міюц С.О. щодо реєстрації за ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (ЄДРПОУ: 41264766) права власності на будівлі літ. А, Б, розташованих за адресою Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Билкіна, 1 (реєстраційний № об'єкта нерухомого майна 678406223101, опис об'єкта: цех з виробництва безалкогольних напоїв літ. А загальною площею 388,5 кв.м.; склад літ. Б загальною площею 32,6 кв.м., № об'єкта в РПВН: 5846057). Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51085408 від 11.02.20 прийняте державним реєстратором Василівської РДА ЗО Міюц С.О щодо реєстрації за ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (ЄДРПОУ: 41264766) права власності на склад літ. Г розташованого за адресою Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Билкіна, 1 (реєстраційний № об'єкта нерухомого майна 67830023101, опис об'єкта: загальна площа (кв.м.): 54,8; № об'єкта в РПВН: 13589517). Визнати за позивачем право власності на спірне майно.
Підставою касаційного оскарження є пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Обґрунтовуючи підставу оскарження, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, заявник стверджує, що судами порушено приписи частини 1 статті 5, частини 2 статті 237, частини 4 статті 269 ГПК України щодо обрання належного способу захисту. Позивач звернувся за захистом його порушеного права власності. У цьому випадку спосіб захисту прямо встановлений у статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі також - Закон України № 1952) - скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права виключно з одночасним визнанням за позивачем права власності на спірні об'єкти нерухомого майна. Однак суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги застосував формулювання, яке суперечить приписам зазначеної статті Закону. На зазначене вірно звернув увагу суд апеляційної інстанції, однак безпідставно вказав на обрання неналежного способу захисту, хоча мав достатні підстави для виходу за межі апеляційної скарги та ухвалення нового рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права та визнання за позивачем права власності.
За таких обставин, відсутній висновок Верховного Суду стосовно того, чи є виходом за межі позовних вимог та порушенням принципу диспозитивності, застосування судом способу захисту, формулювання якого не відповідає заявленому у позову, у випадку встановлення порушеного права або інтересу позивача та законодавчо встановленого єдиного способу захисту.
ТОВ "Аква Фонтана" вважає, що судами вірно встановлено факт протиправності рішень державного реєстратора, але порушено норми матеріального та процесуального права під час відхилення доводів в іншій частині, зокрема щодо припинення іпотеки, оцінки предметів іпотеки, ненадання реєстратору спірних договорів. Водночас як підставу оскарження щодо відсутності висновку Верховного Суду скаржник також обґрунтовує тим, що судами не були у належній мірі оцінені аргументи щодо спливу трирічного строку для звернення стягнення на предмет у позасудовому порядку. На думку позивача, у цьому випадку необхідно застосовувати трирічний строк для реалізації права іпотекодержателя з дня настання терміну виконання основного зобов'язання за аналогією із приписами статей 256, 257 ЦК України, статті 88 Закону України "Про нотаріат".
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 28.04.2021 касаційну скаргу ТОВ "Аква Фонтана" передано для розгляду колегії суддів: Волковицька Н.О. - головуючий суддя, судді Краснов Є.В., Случ О.В. У зв'язку із перебуванням судді Краснова Є.В. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 22.06.2021 скаргу передано для розгляду колегії суддів: Волковицька Н.О. - головуючий суддя, судді Могил С.К., Случ О.В.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.3. Спірним питання у суді касаційної інстанції у справі № 908/924/20 є можливість самостійного визначення судом належного способу захисту, який би відповідав приписам статті 26 Закону України № 1952.
5.4. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
У частині 2 статті 26 Закону України № 1952 (у редакції, чинній до 16.01.2020) було унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування. Так, за змістом зазначеної норми у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.
Однак згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України № 1952 викладено у новій редакції.
Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України № 1952 (у редакції, чинній із 16.01.2020 та на час прийняття оскаржуваних рішень) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції (яка діяла на час ухвалення судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови у цій справі), на відміну від положень частини 2 статті 26 Закону України № 1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав, як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов'язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Колегія суддів зазначає, що у пункті 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" унормовано, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до набрання чинності цим Законом.
Отже, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19 та від 28.10.2020 у справі № 10963/19, від 11.02.2021 у справі № 911/1530/19, від 03.03.2021 у справі № 913/175/20.
Крім того, зміст резолютивної частини рішення суду першої інстанції вказує, що судом одночасно визнано протиправними рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасовано записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що не може бути визнано вірним застосуванням статті 26 Закону України № 1952.
У свою чергу, суд апеляційної інстанції вказавши на помилковість висновків суду першої інстанції щодо застосування статті 26 Закону України № 1952, виходив з того, що заявлений позивачем спосіб захисту є неналежним, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Однак, колегія суддів не може погодитися з цими висновками з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
При ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. (частина 2 статті 237 ГПК України).
Відповідно до частини 4 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Визначення предмета і підстав позову належить виключно позивачеві, разом з тим установлення обставин справи, з'ясування характеру спірних правовідносин і застосування норм матеріального права, які поширюються на спірні правовідносини, - є обов'язком суду.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються зі статтею 20 Господарського кодексу України, визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що не передбачено положеннями статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.
Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому як ефективний засіб (спосіб) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 915/161/20 зазначено, що спосіб захисту права чи інтересу може бути визначено як вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. З огляду на викладене, а також враховуючи аксіому цивільного судочинства jura novit curia - "суд знає закон", Верховний Суд вважав, що встановивши в ході розгляду справи, що наявність слова "запис" у прохальній частині поданого позову не змінює суті заявлених прокурором вимог, які направлені на поновлення прав Міської ради як розпорядника земель комунальної власності, суди попередніх інстанцій дійшли раціонального та логічного висновку про можливість скасування державної реєстрації права власності Товариства на самочинно збудоване майно.
Колегія суддів зауважує, що зміст зазначених норм вказує на те, що хоча предмет і підстави позову визначаються самостійно позивачем і суд не може виходити за межі відповідних вимог, але суду також надана можливість самостійно дослідити обраний спосіб захисту і дослідити чи відповідає він критерію ефективності. Тобто, за наявності порушеного права позивача, суди у справі № 908/924/20 мали оцінити чи поновлять такі права і яким чином визначені скаржником позовні вимоги. Безспірним є факт, що задоволення судом першої інстанції позовних вимог з одночасним скасуванням рішення державного реєстратора та запису не буде відповідати приписами статті 26 Закону України № 1952. Однак, вказавши на зазначені помилкові висновки, апеляційний господарський суд передчасно дійшов висновку про неналежність обраного позивачем способу захисту. Формально вказавши на те, яким з 16.01.2020 правильний спосіб захисту, суд залишив поза увагою формулювання прохальної частини позовної заяви, у якій і зазначено про скасування рішень про державну реєстрацію прав та записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У спірній ситуації суду необхідно було змістовно оцінювати спосіб захисту, тобто чи направлений він на поновлення порушених прав, а не лише зважати на форму у якій він визначений у позові. Таким чином, якщо суди убачають підстави для захисту порушеного права чи інтересу позивача і необхідним є застосування способу захисту, який визначений у статті 26 Закону України № 1952, суди мають можливість прийняти відповідне рішення (в межах позовних вимог) у випадку заявлення подібної за змістом вимоги і яке відповідатиме законодавчим приписам.
За таких обставин, доводи скаржника щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права частково підтвердилися.
5.5.Також заявник вважає, що суди першої і апеляційної інстанцій мали можливість не лише скасувати рішення про державну реєстрацію, а і визнати за ним право власності на спірне нерухоме майно. Такі доводи колегія суддів вважає помилковими, оскільки попри те, що суд наділений правом захищати право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом, однак зазначене не дає можливості виходити за межі позовних вимог та задовольняти позовні вимоги, які не заявлялися позивачем. Саме оцінюючи ефективність способу захисту, суд встановлює чи в межах відповідної вимоги може бути захищене право або інтерес позивача та чи відповідне рішення призведе до того, що заявнику не потрібно буде додатково звертатися до суду із позовом.
Водночас приписи статті 26 Закону України № 1952 вказують на те, що з метою ефективного захисту порушених прав ухвалення судових рішень про скасування рішення державного реєстратора обов'язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). У спірних відносинах, розглядаючи підстави для задоволення позовних вимог, суди мають оцінювати чи є необхідним саме для ефективного захисту визнання речового права, зміна чи припинення прав в учасників справи, тобто чи лише за таких дій відповідне право буде захищеним.
5.6. Іншим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України заявник зазначив те, що судами не були в належній мірі оцінені аргументи щодо спливу трирічного строку для звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку. На думку позивача, у цьому випадку необхідно застосовувати трирічний строк для реалізації права іпотекодержателя з дня настання терміну виконання основного зобов'язання за аналогією із приписами статей 256, 257 ЦК України, статті 88 Закону України "Про нотаріат".
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Проте Верховний Суд вважає необґрунтованою наведену позивачем у цій частині підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки: 1) ця норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору; 2) у разі подання касаційної скарги на підставі зазначеного пункту скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму матеріального чи процесуального права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права, та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 910/800/19).
Натомість у поданій касаційній скарзі ТОВ "Аква Фонтана" не обґрунтувало у чому полягає неправильне застосування чи порушення саме судами норм матеріального чи процесуального права, а аргументи заявника фактично зводяться до доводів про те, що на його думку, за аналогією закону повинні застосовуватися до спірних відносин приписи статей 256, 257 ЦК України, статті 88 Закону України "Про нотаріат". Колегія суддів відзначає, що скаржник, обґрунтовуючи свої посилання на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України та посилаючись на необхідність формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, належним чином не обґрунтував необхідність формування висновку щодо зазначених ним норм права, в контексті спірних правовідносин, з урахуванням встановлених обставин даної справи.
5.7. Також ТОВ "Аква Фонтана" вказав, що судами вірно встановлено факт протиправності рішень державного реєстратора, але порушено норми матеріального та процесуального права під час відхилення доводів в іншій частині. Хоча заявник у касаційній скарзі наводить твердження, які стосуються щодо припинення іпотеки, оцінки предметів іпотеки, ненадання реєстратору спірних договорів, однак ним не конкретизовано у чому саме вбачається порушення судами попередніх інстанцій у справі № 908/924/20 законодавчих норм, які призвели до помилкових висновків.
5.8. Оскільки судами попередніх інстанцій не досліджено у повному обсязі зміст позовних вимог та наявні у матеріалах справи докази, у тому числі щодо обставин, які б надавали можливість визначити чи достатніми та ефективними є заявлені вимоги, а тому Верховний Суд дійшов висновку, що прийняті у справі рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, а справа - передачі до суду першої інстанції на новий розгляд.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд
6.1. Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
6.2. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
6.3. Під час нового розгляду справи суду слід урахувати наведене, дослідити та об'єктивно оцінити всі обставини справи, необхідні для правильного вирішення спору та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
7. Розподіл судових витрат
7.1. З огляду на висновок Верховного Суду про задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Фонтана" задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 02.11.2020 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2021 у справі № 908/924/20 скасувати, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ