01 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 914/941/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - ОСОБА_1 - Галайський О.В., адвокат (ордер від 26.02.2021),
відповідача - Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради - Чижович І.З. (в порядку самопредставництва),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення господарського суду Львівської області від 19.10.2020 (суддя Манюк П.Т.)
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 (головуючий суддя: Кордюк Г.Т., судді: Кравчук Н.М., Плотніцький Б.Д.)
у справі № 914/941/20
за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 )
до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі - Управління)
про визнання протиправною бездіяльності в частині невчинення дій, спрямованих на відміну електронного аукціону з підстав наявності судової заборони на його проведення та оформлення результатів, що призвело до протиправного неповернення гарантійного внеску; визнання протиправними дій в частині призупинення процедури приватизації нежитлових приміщень шляхом їх продажу на аукціоні; визнання протиправним та скасування наказу від 08.11.2019 № 117.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Управління про: визнання протиправною бездіяльності останнього в частині невчинення дій, спрямованих на відміну електронного аукціону з підстав наявності судової заборони на його проведення та оформлення результатів, що призвело до протиправного неповернення гарантійного внеску; визнання протиправними дій в частині призупинення процедури приватизації нежитлових приміщень шляхом їх продажу на аукціоні; визнання протиправним та скасування наказу Управління від 08.11.2019 № 117.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на існування підстав для відміни електронного аукціону з підстав наявності судової заборони на його проведення та оформлення результатів, проте електронний аукціон не було відмінено Управлінням, що призвело до протиправного неповернення гарантійного внеску позивачу, як учаснику аукціону. Також позивач зазначає про відсутність такої процедури, як призупинення приватизації, у зв'язку з чим наказ Управління від 08.11.2019 № 117 є протиправним та підлягає скасуванню.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Львівської області від 19.10.2020 зі справи № 914/941/20, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.02.2021, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані з посиланням на те, що: призупинення Управлінням вирішення питання щодо прийняття рішення про приватизацію нежитлових приміщень, у тому числі, підписання протоколу про результати електронного аукціону, хоча й не передбачено нормами чинного законодавства, проте вчинено Управлінням на виконання ухвали Личаківського районного суду від 07.10.2019 зі справи № 463/8077/19; наявності визначених частиною шостою статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» підстав для прийняття органом приватизації рішення щодо відміни електронного аукціону позивачем не доведено, а судом не встановлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
ОСОБА_1 , в якості підстави касаційного оскарження посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та вказує на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права (частини шостої статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та пункту 42 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432) у подібних правовідносинах, а саме, коли у правовідносинах між учасником аукціону та органом приватизації наявна ухвала про забезпечення позову, якою заборонено вчиняти дії щодо проведення аукціону та завершення процедури приватизації, проте, незважаючи на її існування, органом приватизації аукціон було проведено та процедуру приватизації не доведено до завершення, у зв'язку із зупиненням приватизації органом приватизації поза своїми межами.
Доводи інших учасників справи
Управління у відзиві на касаційну скаргу просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а судові рішення попередніх інстанції - залишити без змін, посилаючись, зокрема, на їх законність та обґрунтованість.
Згідно з ухвалою Суду від 17.06.2021 ОСОБА_1 брав участь у судовому засіданні 01.07.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Згідно з ухвалою Суду від 30.06.2021 Управління брало участь у судовому засіданні 01.07.2021 в режимі відеоконференції у приміщенні господарського суду Львівської області.
01.07.2021 здійснювалося транслювання перебігу судового засідання Верховного Суду в мережі Інтернет.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
07.10.2019 в електронній торговій системі автоматично було оголошено аукціон № UА-РS-2019-10-07-000020-2 зі зниженням стартової ціни на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (другий поверх, загальною площею 274,6 кв.м).
01.11.2019 відбувся електронний аукціон № UА-РS-2019-10-07-000020-2 з продажу нежитлових приміщень другого поверху загальною площею 274,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
Учасниками електронного аукціону були: товариство з обмеженою відповідальністю «Теймур», підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тантал» та ОСОБА_1 .
За результатами електронного аукціону в третьому раунді ОСОБА_1 визначено переможцем аукціону з продажу вказаного приміщення, про що 01.11.2019 електронною торговою системою автоматично сформований відповідний протокол.
ОСОБА_1 протокол про результати електронного аукціону № UА-РS-2019-10-07-000020-2 не підписав та звернувся до Управління з листом від 04.11.2019, в якому повідомив, що станом на 04.11.2019 існує пряма заборона на вчинення будь-яких дій з оформлення результатів електронного аукціону, оскільки ухвалою Личаківського районного суду від 07.10.2019 зі справи № 463/8077/19 заборонено будь-яким особам, у тому числі, переможцю електронного аукціону, здійснювати будь-які дії, спрямовані на оформлення результатів відкритих торгів щодо нежитлових приміщень другого поверху загальною площею 274,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
08.11.2019 відбулося засідання аукціонної комісії для забезпечення приватизації шляхом продажу на електронному аукціоні без умов нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 274,6 кв.м) на виконання ухвал Львівської міської ради від 31.03.2016 № 361, від 10.11.2016 № 1214 ( зі змінами, внесеними від 29.11.2018 № 4287).
Згідно з протоколом засідання аукціонної комісії: 08.10.2019 на адресу Управління надійшла ухвала Личаківського районного суду від 07.10.2019 зі справи № 463/8077/19, згідно з якою задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову: заборонено державному підприємству «Прозорро.Продажі», організаторам відкритих електронних торгів, операторам електронних майданчиків, а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам вчиняти будь-які дії, направлені на організацію та проведення електронних торгів щодо нежитлових приміщень другого поверху загальною площею 274,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонено державному підприємству « Прозорро.Продажі », організаторам відкритих електронних торгів, операторам електронних майданчиків, а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам, у тому числі, переможцю електронного аукціону здійснювати будь-які дії, спрямовані на оформлення результатів відкритих торгів щодо нежитлових приміщень другого поверху загальною площею 274,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
З огляду на викладене, аукціонною комісією вирішено рекомендувати Управлінню, як органу приватизації, призупинити вирішення питання щодо прийняття рішення про приватизацію нежитлових приміщень загальною площею 274,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу на аукціоні, у тому числі, підписання протоколу про результати електронного аукціону № UА-РS-2019-10-07-000020-2 (сформованого 01.11.2019 13:58:02) до моменту скасування заборони та/або скасування ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 07.10.2019 у справі № 463/8077/19 про забезпечення позову.
Наказом Управління від 08.11.2019 № 177 «Про приватизацію шляхом продажу на електронному аукціоні нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 » призупинено вирішення питання щодо прийняття рішення про приватизацію вказаних нежитлових приміщень шляхом продажу на аукціоні, у тому числі, підписання протоколу про результати електронного аукціону № UА-РS-2019-10-07-000020-2, сформованого 01.11.2019 13:58:02, до моменту скасування заборони та/або скасування ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 07.10.2019 у справі № 463/8077/19 про забезпечення позову.
ОСОБА_1 звернувся до Управління із заявою від 09.12.2019 про повернення грошових коштів у розмірі 120 408,00 грн., сплачених в якості гарантійного внеску за лотом № UА-РS-2019-10-07-000020-2.
Вказана заява залишена Управлінням без задоволення.
Судом першої інстанції також встановлено, що після скасування постановою Львівського апеляційного суду від 23.03.2020 ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 07.10.2019 про забезпечення позову у справі № 463/8077/19, відповідачем на адресу позивача, як переможця аукціону, надіслано листа вих. № 2302-вих-53069 від 14.07.2020 із пропозицією підписати протокол про результати електронного аукціону № UА-РS-2019-10-07-000020-2 (сформований 01.11.2019 13:58:02) у встановленому порядку, скерувати зазначений протокол на адресу відповідача для завантаження його в систему «Prozzoro.Продажі» та підписання в подальшому договору купівлі-продажу нежитлових приміщень другого поверху загальною площею 274,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з актом про непідписання протоколу про результати електронного аукціону № UА-РS-2019-10-07-000020-2, сформованого 01.11.2019 13:58:02 щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , засвідчений факт непідписання ОСОБА_1 вказаного протоколу.
Зважаючи на відмову позивача від підписання протоколу про результати електронного аукціону № UА-РS-2019-10-07-000020-2, який сформований 01.11.2019 13:58:02 в електронній торговій системі, автоматично оголошено аукціон № UА-РS-2020-08-11-000099-3 з продажу нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 (другий поверх, загальною площею 274,6 кв.м).
На підставі протоколу про результати електронного аукціону № UА-РS-2020-08-11-000099-3, сформованого 07.09.2020 о 16:59:25 та затвердженого наказом Управління від 14.09.2020 № 185 «Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону без умов з продажу об'єкта малої приватизації за адресою: АДРЕСА_1 », 06.10.2020 Управлінням та підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Тантал» укладений договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна способом продажу на аукціоні.
З посиланням на протиправність бездіяльності Управління в частині невчинення дій, спрямованих на відміну електронного аукціону № UА-РS-2019-10-07-000020-2 з підстав наявності судової заборони на його проведення та оформлення результатів, що призвело до протиправного неповернення гарантійного внеску позивачу, протиправність дій Управління в частині призупинення процедури приватизації нежитлових приміщень шляхом їх продажу на аукціоні, а також зазначаючи про наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Управління від 08.11.2019 № 117, ОСОБА_1 звернуся з цим позовом до суду.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання протиправною бездіяльності Управління в частині невчинення дій, спрямованих на відміну електронного аукціону з підстав наявності судової заборони на його проведення та оформлення результатів, що призвело до протиправного неповернення гарантійного внеску; визнання протиправними дій Управління в частині призупинення процедури приватизації нежитлових приміщень шляхом їх продажу на аукціоні; визнання протиправним та скасування наказу Управління від 08.11.2019 № 117 «Про приватизацію шляхом продажу на електронному аукціоні нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 ».
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили, зокрема, з того, що призупинення Управлінням вирішення питання щодо прийняття рішення про приватизацію нежитлових приміщень, у тому числі, підписання протоколу про результати електронного аукціону, хоча й не передбачено нормами чинного законодавства, проте вчинено Управлінням на виконання ухвали Личаківського районного суду від 07.10.2019 зі справи № 463/8077/19; наявності визначених частиною шостою статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» підстав для прийняття органом приватизації рішення щодо відміни електронного аукціону позивачем не доведено, а судом не встановлено.
Звертаючись з касаційною скаргою до Суду, ОСОБА_1 , в обґрунтування підстав касаційного оскарження, зазначив про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права (частини шостої статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та пункту 42 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432) у подібних правовідносинах, а саме, коли у правовідносинах між учасником аукціону та органом приватизації наявна ухвала про забезпечення позову, якою заборонено вчиняти дії щодо проведення аукціону та завершення процедури приватизації, проте, незважаючи на її існування, органом приватизації аукціон було проведено та процедуру приватизації не доведено до завершення, у зв'язку із зупиненням приватизації органом приватизації поза своїми межами.
Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає таке.
У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим регулює Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (далі - Закон).
Відповідно до статті 1 Закону приватизація державного або комунального майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями
Згідно зі статтею 6 Закону суб'єктами приватизації є: державні органи приватизації; місцеві ради, органи приватизації територіальних громад; покупці.
За змістом статті 8 Закону покупцями об'єктів приватизації з урахуванням обмежень, установлених цією статтею, можуть бути, у тому числі, громадяни України.
Статтею 10 Закону регламентований порядок приватизації державного і комунального майна, що передбачає: формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об'єкта комунальної власності; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта та у випадках, передбачених цим Законом, інформації про вивчення попиту для визначення стартової ціни; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об'єкта приватизації; перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом; затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання; затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об'єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об'єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об'єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.
За змістом частини першої статті 5 Закону з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації, об'єкти приватизації поділяються на об'єкти малої приватизації та об'єкти великої приватизації.
Частиною першою статті 15 Закону передбачено, що об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Механізм проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону визначає Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432 ( далі - Порядок).
Згідно з частиною шостою статті 12 Закону органи приватизації припиняють приватизацію об'єкта приватизації у таких випадках:
включення об'єкта приватизації до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;
виключення об'єкта великої приватизації з переліку об'єктів, що підлягають приватизації;
ухвалення місцевою радою рішення про скасування попереднього рішення про приватизацію відповідного об'єкта комунальної власності.
Приписами частини дев'ятої статті 14 Закону унормовано, що орган приватизації з продажу об'єкта малої приватизації не затверджує протокол електронних торгів, не укладає договір купівлі-продажу за результатами продажу на аукціоні чи застосування процедури викупу із потенційним покупцем, який:
не відповідає вимогам статті 8 цього Закону;
не подав документи або відомості, обов'язкове подання яких передбачено цим Законом;
подав неправдиві відомості про себе.
Рішення органу приватизації про відмову у затвердженні протоколу електронних торгів або про відмову від укладення договору купівлі-продажу має містити вичерпний перелік підстав для прийняття такого рішення і ухвалюється після закінчення електронного аукціону на підставі перевірки органом приватизації заяви на участь у приватизації об'єкта малої приватизації і доданих до неї документів та інформації переможця аукціону.
Пунктом 42 Порядку передбачено, що електронний аукціон може бути відмінено за рішенням органу приватизації на будь-якому етапі до дня його проведення. За наявності підстав, передбачених частиною шостою статті 12 Закону, орган приватизації територіальної громади може прийняти рішення щодо відміни електронного аукціону на будь-якому етапі до дня опублікування в електронній торговій системі рішення про завершення приватизації. Рішення органу приватизації про відміну електронного аукціону опубліковується в електронній торговій системі не пізніше робочого дня, наступного за днем його прийняття.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з ухвалою Личаківського районного суду від 07.10.2019 зі справи № 463/8077/19 задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову: заборонено державному підприємству «Прозорро.Продажі», організаторам відкритих електронних торгів, операторам електронних майданчиків, а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам вчиняти будь-які дії, направлені на організацію та проведення електронних торгів щодо нежитлових приміщень другого поверху загальною площею 274,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонено державному підприємству « Прозорро.Продажі », організаторам відкритих електронних торгів, операторам електронних майданчиків, а також будь-яким іншим юридичним чи фізичним особам, у тому числі, переможцю електронного аукціону здійснювати будь-які дії, спрямовані на оформлення результатів відкритих торгів щодо нежитлових приміщень другого поверху загальною площею 274,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
У даному випадку Суд виходить з того, що вказаною ухвалою не було зобов'язано ані Управління, ані будь-яких інших осіб вчиняти дії, спрямовані на відміну електронного аукціону № UА-РS-2019-10-07-000020-2.
Не підпадали встановлені судами обставини й під ті підстави для відміни електронного аукціону, які визначені на законодавчому рівні.
При цьому відповідно до частин першої, другої статті 18 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Суд враховує, що інститут забезпечення позову спрямований на захист інтересів позивача (заявника) та покликаний забезпечити виконання рішення суду в майбутньому.
Забезпечення позову не може стосуватися скасування (відміни) певних процедур, виходячи із самої суті інституту забезпечення позову.
З огляду на викладене, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, відповідно до якого призупинення відповідачем вирішення питання щодо прийняття рішення про приватизацію спірного майна хоча і не передбачено нормами чинного законодавства, проте, у даному випадку, вчинено на виконання ухвали Личаківського районного суду від 07.10.2019 у справі № 463/8077/19 про забезпечення позову (що має цілком закономірний характер у контексті відповідності такого рішення змісту самої ухвали суду), оскільки Управління діяло на виконання вказаної ухвали суду, яка відповідно до законодавства України є обов'язковою до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Таким чином, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, оскільки не спростовують висновків судів попередніх судових інстанцій.
Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
Доводи Управління, викладені у відзиві на касаційну скаргу, беруться до уваги Касаційним господарським судом як такі, що узгоджуються з обставинами справи, встановленими попередніми судовими інстанціями та правильним застосуванням норм права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд надає відповідь на ключові питання спору.
З огляду на викладене, Верховний Суд надав вичерпну відповідь на всі вагомі та визначальні аргументи скаржника, які впливають на кваліфікацію спірних правовідносин.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені у касаційній скарзі з посиланням на приписи пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, у зв'язку з чим підстави для скасування судових рішень попередніх інстанцій - відсутні.
Судові витрати
Понесені ОСОБА_1 у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на названу фізичну особу, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 19.10.2020 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 у справі № 914/941/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Т. Малашенкова