01 липня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/4842/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фонду державного майна України (далі - ФДМУ, відповідач, скаржник)
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2020 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021
у справі № 910/4842/20
за позовом ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач)
до ФДМУ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державна казначейська служба України,
про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсними результатів аукціону № UA-PS-2018-12-20-000010-2 та одностороннього правочину, стягнення коштів,
ФДМУ 27.05.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 у справі № 910/4842/20; прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Також скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 11.06.2021 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/4842/20 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Колос І.Б., Селіваненка В.П.
На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі ФДМУ із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що суд апеляційної інстанції відступив від висновку Верховного Суду, викладеного:
- у постанові Верховного Суду від 19.03.2018 у справі № 904/5844/17 де зазначено, що за змістом положень статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави цей вид зобов'язань породжується наявністю таких юридичних фактів: 1) особа набула або зберегла у себе майно за рахунок іншої особи; 2) правові підстави для такого набуття (збереження) відсутні або згодом відпали;
- у постанові Верховного Суду від 25.09.2017 у справі № 753/2187/17 стосовно того, що у статті 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Також скаржник із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній сказі зазначає, що правовий механізм повернення коштів гарантійного внеску для осіб які в судовому порядку оскаржили результати аукціону відсутній, також відсутній висновок Верховного Суду щодо можливості застосування у таких випадках положень частини сьомої статті 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
З огляду на викладене касаційна скарга ФДМУ подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 ГПК України, а також щодо сплати судового збору в порядку і розмірі передбаченому Законом України "Про судовий збір", Верховний Суд встановив таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Предметом позову у цій справі є три вимоги немайнового характеру, а саме: 1) визнання незаконним та скасування наказу Фонду державного майна України "Про затвердження протоколу засідання аукціонної комісії з продажу об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу ДП "Львівський науково-дослідний і проектний інститут "ЛьвівбудмНДІпроект" № 1571 від 12.12.2018; 2) визнання недійсними результати електронного аукціону № UA-PS-2018-12-20-000010-2 з продажу єдиного майнового комплексу ДП "Львівський науково-дослідний і проектний інститут "ЛьвівбудмНДІпроект", що відбувся 22.01.2019 і оформлений протоколом від 22.02.2019; 3) визнання недійсним одностороннього правочину щодо сплати ТОВ "Новий Львів Розвиток" гарантійного платежу на підставі платіжного доручення № 2 від 16.01.2019 у сумі 1 103 000, 00 грн за участь в електронному аукціону № UA-PS-2018-12-20-000010-2, та одна вимога майнового характеру про стягнення з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ТОВ "Новий Львів Розвиток" грошові кошти в розмірі 1 103 000,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як зазначено вище, ФДМУ в прохальній частині касаційної скарги, просить суд скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 у справі № 910/4842/20, тобто судові рішення у даній справі оскаржуються повністю.
З врахуванням наведених вище приписів Закону України "Про судовий збір", на час подання касаційної скарги скаржник повинен був сплатити судовий збір виходячи з однієї вимоги майнового характеру та трьох вимог немайнового характеру в загальній сумі 45 702,00 грн [ (1 103 000,00 грн х 1,5% = 16 545,00 грн - за майнову вимогу) + (2102,00 грн х 3 немайнових вимог = 6 306,00 грн) х 200% = 45 702,00 грн]
Натомість до касаційної скарги ФДМУ додано платіжне доручення від 20.05.2021 № 33, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 41 498,00 грн, тобто в меншому, ніж передбачено Законом України "Про судовий збір".
У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати документ на підтвердження сплати (доплати) судового збору у розмірі 4204,00 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Враховуючи, що касаційна скарга містить недоліки, Суд вважає за необхідне залишити її без руху, а відтак, заявлене в тексті касаційної скарги клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, розглядатиметься у разі належного усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 6 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 у справі № 910/4842/20 - залишити без руху.
2. Надати Фонду державного майна України строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка,6.
3. Роз'яснити Фонду державного майна України, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова