18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
29 червня 2021 року Справа № 925/86/21
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Пріхно Л.А.,
за участі представників сторін:
від позивача - Перегон Ю.О. - адвокат,
від відповідача - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом фізичної особи-підприємця Коломієць Любові Олексіївни,
смт. Лисянка, Звенигородського району, Черкаської області
до акціонерного товариства “Укрпошта”, м. Київ
про визнання права власності,
До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулася фізична особа-підприємець Коломієць Любов Олексіївна до публічного акціонерного товариства “Укрпошта” про визнання за позивачем права власності на 69/100 частини нежитлового приміщення, загальною площею 120,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27 січня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 год. 30 хв. 25 лютого 2021 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25 лютого 2021 року підготовче засідання було відкладено на 10 год. 00 хв. 25 березня 2021 року.
Проте, судове засідання призначене на 25 березня 2021 року не відбулося, у зв'язку з перебуванням головуючого судді в лікарняній відпустці.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06 квітня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Підготовче засідання призначено на 10 год. 00 хв. 12 травня 2021 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12 травня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 10 червня 2021 року.
10 червня 2021 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просив суд визнати за позивачем право приватної власності на 75/100 частини нежитлового приміщення з цільовим призначенням - аптека, загальною площею 116,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
В порядку ст. ст.46, 207 ГПК України судом було вирішено прийняти її до розгляду, а тому позов розглядається з урахуванням збільшених позовних вимог.
Також судом враховано, що з 14 грудня 2018 року публічне акціонерне товариство перейменовано у акціонерне товариство “Укрпошта”.
Сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи, а тому підстав для постановлення ухвали з даного питання в порядку ст.52 ГПК України не вбачається.
В судовому засіданні, яке відбулося 10 червня 2021 року суд оголосив перерву до 11 год. 00 хв. 29 червня 2021 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 29 червня 2021 року суд оголосив перерву до 14 год. 30 хв. 29 червня 2021 року.
Після оголошеної перерви представник відповідача в судове засідання не з'явився та подав заяву про подальший розгляд справи без його участі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Представник відповідача в минулих судових засідання проти позову заперечував.
У відзиві на позов відповідач вказував, що умовами договору оренди було передбачено, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.
Орендар зобов'язаний був своєчасно за згодою балансоутримувача здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна.
Водночас п.5.9. договору було передбачено, що у разі, якщо орендар подає заяву на погодження орендодавцем здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна, він зобов'язаний надати експертний висновок на проектно-кошторисну документацію на здійснення невід'ємних поліпшень. Невід'ємні поліпшення здійснюються за згодою орендодавця, балансоутримувача і органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.
Відповідачем було надано дозвіл від 27 лютого 2012 року за №10-201 на проведення саме ремонтних робіт, з урахуванням п.5.8. договору оренди. Водночас, цей дозвіл не розглядався як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов'язання щодо компенсації вартості поліпшень.
Таким чином, дозвіл відповідача стосується проведення ремонтних робіт, а не як заявляє позивач у своєму позові - погодження будівельних робіт.
Проведення перепланування і реконструкції внутрішніх приміщень у ході капітального ремонту в межах капітальної будівлі не створює нову річ, а лише її поліпшує.
Положення щодо новоствореної речі не застосовуються до правовідносин оренди державного та комунального майна, оскільки сама лише обставина збільшення вартості орендованого майна не може бути достатньою підставою для висновку про створення нової речі.
Згідно з п.2.ч.2 ст.331 ЦК України, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна) (п.1 ч.3 зазначеної статті ЦК).
Відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461 “Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів” датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видача сертифіката.
У правовідносинах щодо оренди державного та комунального майна не передбачено ні створення приміщень, ні прийняття до експлуатації можливих новостворень.
Також відповідач стверджує, що позивач у своєму позові зазначає, що всі здійснені ним будівельні роботи не потребували прийняття їх та введення в експлуатацію органами Державного архітектурно-будівельного контролю, а це означає, що ніякого створення нового майна позивачем не було зроблено.
В зв'язку з чим відповідач просив суд у задоволення позову відмовити повністю.
В судовому засіданні, яке відбулося 29 червня 2021 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/86/21.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю виходячи з наступного:
Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що на підставі договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності йому було передано в оренду майно державної власності -приміщення загальною площею 120.2 м. кв. Під час дії договору оренди, позивачем було здійснено за власний рахунок всі необхідні будівельні роботи для приведення майна у технічний стан, що відповідає умовам договору та меті використання майна.
Внаслідок виконаних позивачем будівельних робіт було створено новий об'єкт (нова річ) - приміщення аптеки.
Враховуючи, що вартість об'єкту оренди збільшилась в результаті здійсненої реконструкції, то позивач вважає, що в нього виникло право власності на частину орендованого майна, яка відповідає його витратам на реконструкцію, зокрема співвідношення частки орендаря у ринковій вартості нежитлової будівлі з поліпшенням до частки орендодавця складає 75% до 25% відповідно.
Посилаючись на ст. 778 ЦК України позивач просить суд визнати право власності на 75/100 частини нежитлового приміщення загальною площею 116,5 кв.м.
Як вбачається із матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду даного спору, 01 лютого 2012 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Коломієць Любов'ю Олексіївною (орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності за №1155.
Згідно п. 1.1. вищевказаного договору орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - частину нежитлових приміщень адміністративно-виробничої будівлі будинку зв'язку загальною площею 120,2 кв.м., реєстровий номер 21560045.2400.АААЖЕК452, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що обліковується на балансі Черкаської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 07 грудня 2011 року і становить 125 120 грн. 00 коп..
Майно передається в оренду з метою розміщення аптеки, що реалізує готові ліки (96,8 кв.м.), розміщення торговельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів (9,4 кв.м.), використання площ спільного користування (14 кв.м.) (п. 1.2. договору).
Договір укладено строком на 2 роки і 364 дні, що діє з 01 лютого 2012 року до 30 січня 2015 року включно (п. 10.1 договору).
Згідно договору №1 від 27 січня 2015 року про внесення змін до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 01 лютого 2012 року № 1155 дію договору продовжено до 29 січня 2018 року включно.
23 серпня 2017 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області (орендодавець), фізичною особою-підприємцем Коломієць Любов'ю Олексіївною (орендар) та публічним акціонерним товариством “Укрпошта” в особі Черкаської дирекції публічного акціонерного товариства “Укрпошта” було укладено додаткову угоду №3 до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 01 лютого 2012 року №1155.
Згідно п. 1 додаткової угоди у зв'язку з набуттям публічним акціонерним товариством “Укрпошта” права власності на нерухоме майно - частину нежитлових приміщень адміністративно-виробничої будівлі відділення поштового зв'язку, загальною площею 120,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 до публічного акціонерного товариства “Укрпошта” перейшли всі права та обов'язки орендодавця за договором оренди нерухомого майна від 01 лютого 2012 року №1155, а в Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області такі права та обов'язки припинилися, проти чого не заперечує орендар.
Договір оренди нерухомого майна, відповідно до абзацу другого частини першої статті 23 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, зберігає чинність для нового власника (п. 2 додаткової угоди).
Згідно ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони домовилися, що всі умови даної угоди застосовуються до відносин, які виникли між сторонами з 01 серпня 2017 року.
З моменту набрання чинності цієї додаткової угоди всі взаємовідносини за договором оренди від 01 лютого 2012 року №1155 вирішуються між орендодавцем (публічним акціонерним товариством “Укрпошта”) та орендарем (фізичною особою-підприємцем Коломієць Любов'ю Олексіївною) у порядку, передбаченому договором оренди (п.п.4, 5 додаткової угоди).
Сторони в своїх письмових заявах визнають факт продовження дії договору на новий строк, а саме до 27 січня 2021 року.
Пункт 2.2. договору оренди передбачав, що передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.
Водночас, як вже було зазначено вище, акціонерне товариство “Укрпошта” набуло право власності на нерухоме майно - частину нежитлових приміщень адміністративно-виробничої будівлі відділення поштового зв'язку, загальною площею 120,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно п.5.8. договору орендар зобов'язаний своєчасно за згодою балансоутримувача здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна. Ця умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов'язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень.
Відповідно до п.5.9. договору, у разі, якщо орендар подає заяву на погодження орендодавцем здійснення невід'ємних поліпшень орендованого майна, він зобов'язаний надати експертний висновок на проектно-кошторисну документацію на здійснення невід'ємних поліпшень. Невід'ємні поліпшення здійснюються за згодою орендодавця, балансоутримувача і органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.
Черкаською дирекцією УДППЗ “Укрпошта” було надано дозвіл від 27 лютого 2012 року за №10-201 на проведення поточного та капітального ремонту орендованого приміщення за договором оренди від 01 лютого 2012 року №1155, відповідно до п.5.8. договору.
У вказаному погодженні відповідачем було зазначено, що цей дозвіл не розглядається, як дозвіл на здійснення поліпшень орендованого майна і не тягне за собою зобов'язання щодо компенсації вартості поліпшень (а.с. 20, т. 1).
Посилання позивача на те, що відповідачем було погоджено виконання будівельних робіт саме як невід'ємних поліпшень листом від 27 лютого 2012 року судом відхиляються з наведених вище підстав.
Також з матеріалів справи вбачається, що директором Черкаської дирекції Українського підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” та першим заступником начальника РВ ФДМУ по Черкаській області у 2012 році було погоджено зведений кошторисний розрахунок на проведення ремонтних робіт.
Згідно листа від 13 січня 2021 року №30-01 відповідач повідомив позивача про завершення терміну дії договору оренди №1155 від 01 лютого 2012 року та відсутністю наміру продовжувати його дію на попередніх умовах. Позивачу було запропоновано повернути майно та підписати акти приймання-передачі (повернення) нерухомого майна.
Одночасно позивача було проінформовано про новий порядок передачі в оренду нерухомості, що є власністю товариства, на конкурсних засадах, у тому числі шляхом проведення електронних торгів.
У висновку про вартість об'єкта оцінки частини нежитлових приміщень адміністративно-виробничої будівлі відділення поштового зв'язку, загальною площею 120,2 кв.м., балансоутримувач Черкаська дирекція Українського підприємства поштового зв'язку “Укрпошта”, розташованого за адресою: площа Миру, 26, смт. Лисянка, Черкаська область вказано, що вид нерухомого майна -вбудовані приміщення.
Дата оцінки 31 грудня 2014 року.
01 лютого 2012 року відповідач прийняв в оренду частину нежитлових приміщень адміністративно-виробничої будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією акту прийому-передачі майна.
В акті зазначено технічний стан приміщень задовільний. Зауваження по технічному стану приміщень, що здаються в оренду немає.
Позивач вказував, що відповідач зобов'язаний був передати майно у технічному стані, що відповідає умовам договору оренди та попередити позивача про особливі властивості та недоліки майна.
Відповідач при укладенні договору оренди повідомив про те, що позивачу потрібно буде самостійно зробити певні роботи щодо приведення приміщення у стан, що відповідає меті його використання за договором оренди, а саме для розміщення аптеки, що реалізує готові ліки. розміщення торговельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів за власні кошти, що передбачає його часткову перебудову, заміну фасадів, підведення відповідних інженерних мереж, облаштування нової вхідної групи.
Позивачем з метою забезпечення можливості виконання зазначених вище робіт за власний рахунок було замовлено виготовлення відповідної документації на реконструкцію, кошторису таких робіт.
Позивач стверджував, що після виготовлення такої документації останнім за власний рахунок були виконані всі необхідні будівельні роботи для приведення майна у технічний стан, що відповідає умовам договору та меті використання.
Так, позивач зауважував, що в результаті виконаних ним будівельних робіт було створено нову річ, а саме: окреме приміщення з окремим входом, власною електромережею та іншими інженерними мережами, що повністю відповідає вимогам, що ставляться до приміщень аптеки згідно норм чинного законодавства України, оскільки майно, що було передане відповідачем по договору оренди таким вимогам не відповідало.
В результаті чого змінилось і цільове призначення майна, переданого в оренду, а саме замість майна, що мало цільове призначення частина нежитлових приміщень адміністративно-виробничої будівлі відділення поштового зв'язку. створено окреме нежитлове приміщення аптеки, загальною площею 120.0 кв.м., а саме, відповідно до п. 1.2. договору оренди, приміщення аптеки, що реалізує готові ліки з розміщенням торговельною об'єкту продажу непродовольчих товарів.
В матеріалах справи міститься висновок експерта (доопрацьований) за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 07 червня 2021 року №281/459/21-23 виконаний експертом Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на замовлення позивача.
На вирішення судового експерта (експертів) було поставлено наступні питання:
Яка ринкова (дійсна) вартість будівлі нежитлового приміщення, після проведеної реконструкції, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 станом на час проведення оцінки?
Яка вартість невід'ємних поліпшень орендованого майна нежитлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за період з 2012 року по теперішній час та яка частка таких поліпшень у його вартості, і чи було в результаті здійснення поліпшень створено новий об'єкт?
Згідно висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи по першому питанню судовий експерт зробив висновок, що в результаті дослідження методом аналогів продажу, найбільш імовірна дійсна (ринкова) вартість нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення загальною площею 116,5 кв.м., розташованого по пл. Миру, 26, смт. Лисянка, Черкаської області, станом на час проведення експертизи, із заокругленням до цілих одиниць, становить 1 009 520 грн. 00 коп.
По другому питанню експертом вказано, що вартість невід'ємних поліпшень, після проведеної реконструкції, здійснених орендарем ПП Коломієць Л.О. в орендованому нежитловому приміщенні площею 116,5 м2 розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 2012 року по теперішній час, становить 757 624,80 грн. (з ПДВ) або 631 354 грн. (без ПДВ), в результаті чого було створено новий об'єкт (новостворене майно) з іншим функціональним призначенням - аптека, що є невід'ємним від будівлі зв'язку, питома вага вартості якого (вартість невід'ємних поліпшень) у порівнянні до ринкової вартості об'єкта становить 75%.
Згідно ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Відповідно до ст. 98 ГПК України предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Судом враховано, що дефініція “новостворене майно” відсутня в Державних будівельних нормах України та інших нормативних документах з галузі будівництва, це є юридичний термін, і його роз'яснення не відноситься до компетенції судового експерта - будівельника.
При цьому слід зазначити, що під час розгляду місцевим господарським судом аналогічної справи №925/364/18 ухвалою суду від 18 липня 2018 року було призначено також судову експертизу.
На вирішення судового експерта (експертів) було поставлено наступні питання:
Чи було створено внаслідок реконструкції підвальних приміщень багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 загальною площею 447,20 кв.м та введення в експлуатацію (Акт державної приймальної комісії від 21 лютого 2007 року “Про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта “Кафе-бар по АДРЕСА_3 ”) новостворене нерухоме майно - об'єкт “Кафе-бар по АДРЕСА_3 ”?
Якщо мало місце створення новоствореного нерухомого майна, то якими є частки (у процентному співвідношенні) фізичної особи-підприємця Єрмоленка Ігоря Станіславовича та Черкаської міської ради пропорційно показникам їх вартісного вкладу у право власності, у витрати на будівництво та реконструкцію новоствореного об'єкту нерухомого майна - “Кафе-бар по АДРЕСА_3 ”?
Згідно висновку експерта за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 25 березня 2019 року №28/18/Буд. по першому питанню судовий експерт зробив висновок, що орендарем виконана реконструкція орендованих підвальних приміщень, тобто перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його функціонального призначення, внаслідок чого відбулася зміна основних техніко-економічних показників приміщень, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Також експерт у своєму висновку зазначає, що дефініція “новостворене майно” відсутня в Державних будівельних нормах України та інших нормативних документах з галузі будівництва, це є юридичний термін, і його роз'яснення не відноситься до компетенції судового експерта - будівельника.
Рішення суду зі справи №925/364/18, яким було відмовлено у позові в установленому законом порядку набрало законної сили.
В той же час, у висновку експерта від 07 червня 2021 року №281/459/21-23 є посилання на рішення Лисянської селищної ради виконавчого комітету від 05 березня 2012 року №48 “Про надання дозволу Коломієць Л.О. на реконструкцію приміщення операційної зали Лисянського відділення “Укрпошта”, де було вирішено:
“Відповідно до п.п. 9 п. “а” ч.1 ст. 31 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 6, 8 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, затвердженим рішенням селищної ради від 21 квітня 2011 року №8-12/VІ ескізним генеральним планом та розглянувши заяву ОСОБА_1 на реконструкцію приміщення операційної зали Лисянського відділення “Укрпошта”, за адресою смт. Лисянка, пл. Миру, 26 під приміщення аптеки з відділом парфумо-косметичної продукції, виконком селищної ради вирішив:
1. Погодити намір ОСОБА_1 на реконструкцію приміщення операційної зали Лисянського відділення “Укрпошта”, за адресою смт. Лисянка, пл. Миру, 26 під приміщення аптеки з відділом парфумо-косметичної продукції.
2. Забудовнику протягом місяця звернутися у відділ містобудування та архітектури Лисянської райдержадміністрації для виготовлення містобудівних умов та обмежень.
3. Після завершення будівництва замовник зобов'язаний у семиденний строк подати у виконком копію декларації про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту.
В Паспорті аптечного закладу (структурного підрозділу) * Аптека №1 І. Відомості про аптечний заклад (структурний підрозділ) (Додаток 4) зазначено слідуюче:
“7. Приміщення, у якому розміщено аптечний заклад (структурний підрозділ): ізольоване, вбудоване, наявний окремий вхід з вулиці. Створені необхідні умови для вільного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями, запасний та пожежний вихід наявний, не суміщене з іншими приміщеннями будівлі.
8. Аптечний заклад (структурний підрозділ) розміщено на першому поверсі нежитлового будинку.
9. Будівля, де розміщено аптечний заклад (структурний підрозділ): Цегляна, капітальна, одна будівля, основне використання: будинок поштового зв'язку, каскадна одно та двоповерхова будівля.
10. Наявність інженерного обладнання для забезпечення (із зазначенням видів):
теплопостачання - автономне;
вентиляції - природна;
водопостачання - центральне
освітлення - електричне, природне;
каналізації - автономна.
11. Структура аптечного закладу (структурного підрозділу) із зазначенням площі приміщення: загальна площа, кв. м.: 120,2 кв. м. у тому числі: торговельного залу 46,8 кв. м., виробничих приміщень - 34,35 кв. м., службово-побутових приміщень - 21,32 кв. м., додаткових приміщень - 15,9 кв. м., допоміжних приміщень - відсутні, зони робочих місць персоналу (для аптечних кіосків) - відсутні, зони обслуговування населення (для аптечних кіосків) - відсутні (а.с.137, т.1 ).
У ст. 331 ЦК України визначено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Матеріали справи не містять доказів того, що позивач на виконання рішення Лисянської селищної ради виконавчого комітету від 05 березня 2012 року №48 подав у виконком копію декларації про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту і що таку декларацію взагалі було отримано позивачем.
За таких обставин суд відхиляє висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 07 червня 2021 року №281/459/21-23 виконаний експертом Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на замовлення позивача в частині того, що експерт зробив висновок, що в результаті проведеної реконструкції було створено новий об'єкт (новостворене майно).
Згідно ст. ст. 759, 760 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
Оскільки майно, яке є предметом даного спору на момент укладання договору оренди відносилося до державного майна, предметом регулювання цих правовідносин до моменту набуття відповідачем права власності на об'єкт оренди є також Закон України “Про орендну державного та комунального майна” (далі - Закон, в редакції Закону чинній на день укладення договору оренди державного майна).
Серед обов'язків орендаря, визначених цим Законом, передбачені обов'язки з ремонту об'єкта оренди, які регулюються статтею 18-1 Закону, у якій зазначено, що поточний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором. Капітальний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендодавцем або іншим балансоутримувачем цього майна за його рахунок, якщо інше не встановлено договором.
У статті 23 Закону визначено, що передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно. Орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна. Якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди.
Аналогічні положення містяться у ст. 778 ЦК України, за якою наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту наведених норм вбачається, що у разі, якщо внаслідок здійснених наймачем поліпшень орендованого майна було створено нову річ, тобто річ, яка має істотно інші ознаки у порівнянні з попереднім об'єктом найму, то наймач стає її співвласником, якщо інше не передбачено договором оренди або законом.
Обов'язок орендаря за власний рахунок здійснювати капітальний та поточний ремонт орендованого майна (за згодою балансоутримувача) встановлений пунктом 5.8 договору оренди від 01 лютого 2012 року.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Правом власності, згідно з вимогами ч.1 ст. 316 ЦК України, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно з нормами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 332 ЦК України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.
Особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває право власності на нову річ і зобов'язана відшкодувати власникові матеріалу його вартість.
Відповідно до ДБН А.2.2-3-2004 від 20.01.2004 N 8 реконструкція - це перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).
Згідно листа Державного комітету України з будівництва та архітектури, від 30 квітня 2003 року № 7/7-401 “Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів” капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта.
Тобто, проведення перепланування і реконструкції приміщень у ході капітального ремонту не створює нову річ, а лише її поліпшує.
Відповідно до п.2 Методики затвердженої постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження методики оцінки майна” від 10 грудня 2003 року №1891 невід'ємні поліпшення орендованого майна - це здійснені орендарем заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості.
Отже, поліпшення майна означає проведення в ньому таких змін, завдяки яким збільшується вартість майна, його корисність, порівняно зі станом, в якому воно було до передачі його наймачу, без зміни функціонального призначення речі.
Однією з підстав припинення права власності на майно, які наведені в ст.346 ЦК України, є його знищення.
З положень ст.ст. 332, 346, 349 ЦК України слідує, що нова річ може створюватися внаслідок переробки попередньої речі шляхом її використання як матеріалу, при цьому попередня (стара) річ знищується, як об'єкт цивільних відносин з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
Отже, проведення капітального ремонту, реконструкції, внутрішнє перепланування, переобладнання приміщення, у тому числі надання об'єкту нового функціонального призначення в межах існуючої капітальної будівлі не може призвести до створення нової речі.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, суд вважає, що в даному випадку позивачем не доведено, що внаслідок здійсненої реконструкції нежилого приміщення відбулося створення нової речі, оскільки збільшення вартості орендованого майна, його комерційної привабливості, а також поліпшення технічного, фізичного, функціонального стану приміщень не може бути достатньою підставою для висновку про створення нової речі, враховуючи, що проведення реконструкції та ремонту орендованого приміщення не створює нову річ, а лише його поліпшує.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 02 липня 2021 року.
Суддя А.В. Васянович