29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"02" липня 2021 р. Справа № 924/521/21
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши клопотання про призначення судової експертизи у справі
за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький, м. Хмельницький
до Старокостянтинівської міської ради, м. Старокостянтинів Хмельницької області
про визнання недійсними рішень
за участю представників:
позивача: Марків Ю.С. - юрисконсульт
відповідача: Москаль Я.О. - згідно з ордером
за участю прокурора Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону - Желізняка З.Р.
Ухвала постановляється 02.07.2021, оскільки підготовче засідання 18.06.2021, 24.06.2021 відкладалось.
У засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
встановив: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький, м. Хмельницький звернувся до суду з позовом до Старокостянтинівської міської ради, м. Старокостянтинів Хмельницької області, в якому просить визнати недійсними: рішення Старокостянтинівської міської ради від 05 січня 2018 року №5/26/VII “Про проведення інвентаризації земель житлової та громадської забудови комунальної власності м. Старкостянтинів”, рішення Старокостянтинівської міської ради “Про затвердження матеріалів інвентаризації земель житлової та громадської забудови комунальної власності м. Старокостянтинів” розроблених на підставі рішення від 05 січня 2018 року №5/26/VII, рішення Старокостянтинівської міської ради від 16 листопада 2018 року №17 п. 1/31/VII “Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки”, рішення Старокостянтинівської міської ради від 21 грудня 2018 року №23/32/VII “Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки” (із змінами від 24 травня 2019 року Згідно рішення №14 п.6/34/VII).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в результаті прийнятих відповідачем рішень із земель державної власності (земель оборони) та з постійного користування позивача протиправно вибула на користь відповідача земельна ділянка площею 11,5 га. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. 19 Конституції України, ст. ст. 21, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 13, 20, 77, 84, 116, 122, 141, 152 Земельного кодексу України, ч. 4 розділу ІІ “Перехідних положень” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної і комунальної власності”, ст. 10 Закону України “Про оборону України”, ст. ст. 9, 14 Закону України “Про Збройні Сили України”, ст. ст. 1-3, 6 Закону України “Про правовий режим майна у Збройних Силах України”, ст. 1 Закону України “Про управління об'єктами державної власності”, ст. ст. 2, 4 Закону України “Про використання земель оборони”.
Відповідач у відзиві (від 22.06.2021) зазначив, що відповідно до Постанови Верховної Ради України від 22.12.1998 №342-XIV затверджено межі міста Старокостянтинова Хмельницької області загальною площею 3542,1 гектара, а також включено у вказану площу 1221,0 гектара земель Старокостянтинівської міськради, 606,4 гектара земель Веснянської, 256,7 гектаі земель Григорівської, 18,0 гектара земель Пашковецької, 90,0 гектара земель Сахновецької сільрад Старокостянтинівського району. Старокостянтинівською міською радою, яка є колегіальним представницьким органом місцевого самоврядування, були здійснені відповідні заходи, прийняті рішення з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються тощо. Тому вважає, що приймаючи оспорювані рішення відповідач не здійснював розпорядження землями Міністерства оборони України, а діяв в межах своїх повноважень на підпорядкованій йому території. Зазначає, що позивачем не надано документа, який міг би засвідчити наявність встановлених меж земельної ділянки в натурі, що відповідають площі державного акта, а також доказів того, що земельна ділянка, яка входить до складу земельної ділянки, що зазначена в державному акті, використовується позивачем саме за таким призначенням, яке відповідає закону України «Про використання земель оборони» та ч. 1 ст. 77 Земельного кодексу України. Стверджує, що позивач не забезпечивши вимог законодавства щодо цільового використання та відведення земель та не зареєструвавши своє право користування у встановленому законом порядку, не має законних підстав щодо оспорювання права відповідача щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6810800000:01:007:0038, яка була зареєстрована відповідачем у встановленому законом порядку та внесена до даних, що містяться у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Зауважив, що як вбачається з Державного акта на право постійного користування, такий не був належним чином зареєстрований в Книзі записів державних актів прав користування землею, оскільки в самому акті відсутній відповідний номер реєстрації, як це передбачено встановленою формою, та в акті вказано про надання ділянки «для державних потреб».
Також відповідачем подано заяву (від 22.06.2021) про застосування строків позовної давності до позовних вимог, оскільки позивач звернувся до суду лише в травні 2021 року, що перевищує трирічний строк з моменту прийняття оскаржуваних рішень (05.01.2018).
Від позивача надійшло клопотання, в якому просить відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про застосування строку позовної давності, мотивуючи тим, що її перебіг починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила. До повноважень позивача не входить моніторинг рішень відповідача, а тому він міг дізнатися про захоплення земель оборони лише з моніторингу Публічної кадастрової карти України та внесення до неї відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 6810800000:01:007:0038, який наразі є архівним. Земельна ділянка з відповідним кадастровим номером внесена до Державного земельного кадастру 31.10.2018, а тому перебіг позовної давності починається саме з цієї дати.
Від позивача надійшла відповідь на відзив (від 30.06.2021), у якій вказує на те, що навіть при знаходженні спірної земельної ділянки в межах міста Старокостянтинова, землі оборони не можуть відноситись до земель комунальної власності, а є лише землями державної власності. Будь-яких рішень про передачу земельної ділянки із земель державної власності до земель комунальної власності не приймалось. Тому твердження представника відповідача про те, що відповідач приймав оспорюванні рішення в межах повноважень на підпорядкованій йому території, вважає недоречними. Звернув увагу на те, що державний акт на право користування землею серії Б№041671 включає в себе план землекористування, який містить опис суміжних земель із земельної ділянкою 408,0 га, а також схему земельної ділянки, що дозволить здійснити кадастрову зйомку та розроблення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Зазначив, що невикористання, нераціональне використання земель державної власності жодним чином не дає права органу місцевого самоврядування відчужувати на свою користь земельні ділянки, зокрема землі Міністерства оборони України, власником яких є держава як суб'єкт земельних відносин в особі відповідних органів виконавчої влади. Стверджує, що право користування земельними ділянками позивача в установленому порядку не втрачається, а зберігається до його належного переоформлення. Щодо відсутності реєстрації державного акта в Книзі записів державних актів на право користування землею вказує, що державний акт був виданий самим же відповідачем у 1980 році, позивач протягом усього часу користувався землею за цим державним актом на відповідному праві, визначеному самим відповідачем, акт не був скасований та не був визнаний недійсним у судовому порядку, а тому є дійсним та чинним на сьогоднішній день. Вважає, що право позивача порушується тим, що оспорені рішення потягнули за собою припинення права користування на земельну ділянку площею 11,5 гектарів, що розташована за адресою м. Старокостянтинів, вул. Покришкіна, 58.
На адресу суду від заступника керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону надійшла заява про вступ у справі на стороні позивача. Прокурор, посилаючись зокрема на положення Законів України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", "Про використання земель оборони", Земельного кодекс України зазначив про порушення відповідачем норм законодавства, які передбачають механізм вилучення землі зі складу земель оборони, що потягло наслідки у вигляді протиправного прийняття відповідачем оспорюваних рішень.
З приводу зазначеної заяви судом враховуються положення ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.
Від відповідача надійшло клопотання (від 23.06.2021), в якому просить призначити земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: чи накладається земельна ділянка орієнтовною площею 11,5 гектарів яка розташована за адресою Хмельницька область, Старокостянтинівський район, м.Старокостянтинів, кадастровий номер 6810800000:01:007:0038 на землі Міністерства оборони, зазначені в Державному акті № 041671 від 1980 року; якщо земельна ділянка орієнтовною площею 11,5 гектарів, яка розташована за адресою Хмельницька область, Старокостянтинівський район, м. Старокостянтинів, кадастровий номер 6810800000:01:007:0038 накладається на землі Міністерства оборони, зазначені в Державному акті № 041671 від 1980 року, та вказати розміри, площу та конфігурацію такого накладення. Оплату експертизи просить доручити відповідачу у справі.
В обґрунтування клопотання зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що земельна ділянка, яка зазначена у копії Державного акту №041671 1980 року, який видано Хмельницькій КЕЧ району в місті Старокостянтинів Української РСР, і земельна ділянка, що розташована за адресою: Хмельницька область, Старокостянтинівський район, м. Старокостянтинів, якій присвоєно кадастровий номер 6810800000:01:007:0038 орієнтовною площею 115000 м.кв., щодо якої приймались оскаржувані рішення, є однією і тією ж земельною ділянкою і що такій взагалі присвоєна адреса - вул. Покришкіна, 58 тощо.
Позивачем подано клопотання (від 24.06.2021) про призначення судової земельно-технічної експертизи, у якому на вирішення експерту пропонує поставити питання: чи накладається земельна ділянка із архівним кадастровим номером 6810800000:01:007:0038 загальною площею 11,5 га., що за рішеннями Старокостянтинівської міської ради була вилучена із земель державної власності на земельну ділянку, на яку Хмельницькій КЕЧ району видано Державний Акт серії Б № 041671 від 1980 року. Проведення експертизи пропонує доручити ФОП Власюку Володимиру Володимировичу, не заперечує проти здійснення оплати за проведення експертизи.
Мотивуючи клопотання зазначив, що з наявних матеріалів справи достовірно встановити накладення земельної ділянки загальною площею 11,5 га, яка рішеннями Старокостянтинівської міської ради була вилучена із земель державної власності (архівний КН № 6810800000:01:007:0038), на земельну ділянку, на яку Хмельницькій КЕЧ району видано Державний Акт серії Б № 041671 від 1980 року, неможливо.
Суд, розглянувши клопотання про призначення експертизи, враховує, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про судову експертизу" судовий експерт зобов'язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Як убачається із матеріалів справи, позивач вважає, що земельна ділянка із кадастровим номером 6810800000:01:007:0038 загальною площею 11,5 га, що розташована у м. Старокостянтинові Хмельницької області, накладається на землі Міністерства оборони України, зазначені в державному акті на право користування землею серії Б №041671 від 1980 року. Отже, результати земельно - технічної експертизи земельної ділянки матимуть значення щодо виникнення у сторін відповідних прав та обов'язків щодо неї.
Відповідач також звертає увагу на необхідності проведення земельно-технічної експертизи для підтвердження/спростування обставин накладення земельної ділянки із кадастровим номером 6810800000:01:007:0038 загальною площею 11,5 га, що розташована у м. Старокостянтинові Хмельницької області на землі Міністерства оборони України, зазначені в державному акті на право користування землею серії Б №041671 від 1980 року.
Відповідно до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом МЮ України від 08.10.1998 № 53/5, основними видами експертизи є, зокрема земельно-технічна експертиза.
Згідно з п 6.1 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом МЮ України від 08.10.1998 № 53/5, основними завданнями земельно-технічної експертизи є: визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо); визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації; визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки; визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування); визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.
Тобто саме в межах вказаної експертизи можливо встановити накладання (ненакладення) земельної ділянки, архівний кадастровий номер 6810800000:01:007:0038 площею 11,5 га на землі, зазначені в державному акті на право користування землею серії Б № 041671 від 1980 року.
Статтею 98 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
Європейський суд з прав людини зауважив, що компетенцією національних судів є вирішення того, чи необхідно звертатися за зовнішньою порадою (див. рішення Суду у справі Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013).
Дослідивши матеріали справи, виходячи з необхідності всебічного, повного, об'єктивного вирішення судового спору та встановлення факту накладення (ненакладення) земельної ділянки, архівний кадастровий номер 6810800000:01:007:0038 площею 11,5 га на землі, зазначені в державному акті на право користування землею серії Б № 041671 від 1980 року, тобто для з'ясування обставин, що мають значення для справи, суд дійшов висновку, що для вирішення цього питання потрібні спеціальні знання в галузі, іншій ніж право, а тому у справі №924/521/21 належить призначити судову земельно-технічну експертизу.
За приписами ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Заслухавши пропозиції сторін щодо експерта, якому необхідно доручити проведення експертизи, зокрема, інформацію представника позивача щодо організаційних труднощів з оплатою вартості експертизи державним спеціалізованим установам та пропозицію представника відповідача щодо оплати вартості експертизи відповідачем, суд доходить висновку, що проведення земельно-технічної експертизи у справі слід доручити Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з покладенням обов'язку щодо її оплати на відповідача.
За змістом п. 23 постанови № 4 від 23.03.2012 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому, в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи.
Пункт 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України надає право суду за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема призначення судом експертизи.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на необхідність призначення у справі судової земельно-технічної експертизи суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 924/521/21.
Керуючись ст. ст. 98-100, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Призначити у справі №924/521/21 судову (земельно-технічну) експертизу, проведення якої доручити Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (29013, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109).
На розгляд експертизи поставити питання:
- чи накладається земельна ділянка орієнтовною площею 11,5 гектарів, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Старокостянтинівський район, м. Старокостянтинів, архівний кадастровий номер 6810800000:01:007:0038 (у подальшому поділена на окремі земельні ділянки згідно з рішенням Старокостянтинівської міської ради від 24.05.2019 №14 п.6/34/VII “Про внесення змін та доповнень до рішень міської ради”), на землі Міністерства Оборони України, зазначені в Державному акті на право користування землею №041671 від 1980 року, виданому Хмельницькій КЕЧ району? Якщо накладається, вказати розміри, площу та конфігурацію такого накладення.
Вирішити інші питання, які виникнуть в процесі проведення експертизи.
Зобов'язати сторони надати на вимогу експерта необхідні документи для проведення експертизи, забезпечити експерту безперешкодний доступ до об'єктів дослідження, забезпечити експерту належні умови для проведення експертизи.
Попередити експерта про те, що особа, яка здійснює експертне дослідження, несе кримінальну відповідальність за відмову від покладених на неї обов'язків та за дачу завідомо неправильного висновку відповідно до ст. ст. 384, 385 КК України.
Старокостянтинівській міській раді оплатити витрати, пов'язані з проведенням експертизи.
Зобов'язати експерта після закінчення експертного дослідження направити висновок на адресу суду разом з наданими матеріалами.
Зупинити провадження у справі №924/521/21 на час проведення судової експертизи.
Матеріали справи №924/521/21 направити до Хмельницького відділення КНДІСЕ.
Ухвала набирає законної сили 02.07.2021.
Ухвала може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя В.В. Виноградова
Видрук. 5 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу (29006, м. Хмельницький, вул. Героїв АТО, 3/1), 3 - відповідачу (31100, Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. князя К. Острозького, 41), 4 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), 5 - Господарському суду Рівненської області (33000, м. Рівне, вул. Набережна, 26-А). Всім рек. з пов. про вруч.