Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" липня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1770/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування", м.Київ
до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант", м.Харків
про стягнення 12 162,28грн.
без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (надалі - відповідач) про стягнення 12162,28грн. страхового відшкодування.
На підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідності до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до нього, як до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування наземного транспорту №433/19-Тз/К/06 від 26.02.2019, в межах фактичних витрат, перейшло право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Ухвалою від 17.05.2021 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Зокрема, частиною 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
У даному випадку клопотань про розгляд справи з повідомленням учасників справи до суду не надходило. В той же час, учасники справи скористалися своїм правом на подання наступних заяв по суті справи.
04 червня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти вимог позивача заперечив та просив у задоволенні позову відмовити. При цьому, зазначив, що позивач не звертався до нього із заявою про виплату страхового відшкодування протягом року з моменту скоєння ДТП, що відповідно до статті 37 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є підставою для відмови у здійсненні такої виплати. Крім того, позивачем до позовної заяви, всупереч пункту 27.14. Договору страхування наземного транспорту №433/19-Тз/К/06 від 26.02.2019 не надані документи, які підтверджують згоду АТ "Кредобанк", як вигодонабувача, на отримання страхового відшкодування на рахунок СТО.
07 червня 2021 року від позивача надійшла заява про надання доказів на підтвердження розміру судових витрат у розмірі 3000,00грн.
14 червня 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він проти доводів відповідача заперечив. Зазначив, що 23.03.2020 ПРАТ "СК "Арсенал Страхування" було направлено на адресу АТ "СК "Мега-Гарант" претензію про необхідність здійснення виплати страхового відшкодування. Крім того, послався на правову позицію, викладену в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №465/4621/16-к, від 11.12.2019 року по справі № 465/4287/15, а також постановах Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 227/3573/16-ц, від 21.08.2018 у справі № 227/3573/16-ц, від 30.08.2018 у справі №732/865/16-к, від 24.04.2019 у справі №643/19957/15-ц, відповідно до якої у системному зв'язку зі статтею 36 вимоги підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків як підстави для відмови у відшкодуванні стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації - не звертався ані до страховика (або МТСБУ), ані до суду. Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права. Також, позивач зауважив, що згідно Додаткового договору №50 до Договору про співпрацю №05/12 від 20.07.2012р. "по страховим випадкам, розмір страхового відшкодування по яких не перевищує 50000,00грн. (за кожним окремим страховим випадком), Страхова компанія може здійснювати виплату страхового відшкодування без письмового погодження з Банком (Вигодонабувачем)". Розмір страхового відшкодування по страховому випадку, який стався склав 12 162,28 грн. Таким чином, позивачем не були порушені умови договору страхування.
У строк встановлений судом в ухвалі від 17.05.2021 відповідач не скористався правом на подання заперечення на відповідь на відзив в порядку статті 167 ГПК України. Згідно з частиною 2 статті 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 1 статті 248 ГПК України).
Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.
26 лютого 2019 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування", як страховиком, ОСОБА_1 , як страхувальником, ПАТ "Кредобанк", як вигодонабувачем, укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №433/19-Тз/К/06 (надалі - Договір), за яким позивач взяв на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки "FORD Focus", д/н НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
22 лютого 2020 року в м.Київ, на Залізничному шосе, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "HYUNDAI SONATA", д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "FORD Focus", д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
Дана ДТП сталася в результаті порушення ПДР водієм автомобіля "HYUNDAI SONATA", д/н НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Печерського районного суду м.Києва від 22.04.2020 у справі №757/10266/20-п.
Внаслідок даної ДТП транспортному засобу марки "FORD Focus", д/н НОМЕР_1 , були спричинені механічні пошкодження, а його власнику завданий матеріальний збиток. Розмір відновлювального ремонту відповідно до рахунку №00225 від 29.02.2020 ТОВ "Ніко Техно Мегаполіс" склав 12162,28грн.
Відповідно до умов договору страхування, розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № 006.01111020-1 від 04.03.2020 ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" сплатило страхове відшкодування на підставі рахунку №00225 від 29.02.2020 ТОВ "Ніко Техно Мегаполіс" у розмірі 12162,28грн. Виплата підтверджується платіжним дорученням №12934517 від 05.03.2020.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "HYUNDAI SONATA", д/н НОМЕР_2 , винного у скоєнні ДТП, була застрахована у АT "СК "Мега-Гарант" згідно полісу ЕР122641927. Відповідно до даного полісу відповідач взяв на себе обов'язок щодо відшкодування шкоди майну в межах 100000,00грн., розмір франшизи - 0,00грн.
В матеріалах справи наявна адресована відповідачу претензія позивача від 23.03.2020, в якій позивач на підставі статей 993, 1187 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" просив здійснити відшкодування шкоди в розмірі 12162,28грн.
Однак будь-які докази направлення даної претензії в матеріалах справи відсутні.
Відповідач у відзиві факт отримання даної претензії заперечив. На підтвердження даної обставини надав Акт перевірки вхідної кореспонденції АТ "СК "Мега-Гарант" від 17.05.2021, відповідно до якого за період з 23.03.2020 по 17.05.2021 претензія ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" від 23.03.2020 з додатками до AT "СК "Мега-Гарант" не надходила.
В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем на користь позивача грошових коштів у розмірі 12162,28грн.
Як вбачається з відзиву на позов, відповідач вважає, що у нього є підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки позивач не звернувся до нього із заявою про здійснення такого відшкодування впродовж 1 року з моменту скоєння ДТП.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв'язку із виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.
Згідно з частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до норм статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.
Особою, відповідальною за завдану шкоду, може бути як безпосередній її заподіювач, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.
Положеннями ст. 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Отже, відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, позивач після виплати страхового відшкодування в розмірі 12162,28грн., отримав право зворотної вимоги до відповідача, як страховика цивільно-правової відповідальності особи, винної у скоєнні ДТП, згідно поліса ЕР122641927.
У відповідності до положення пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Полісом ЕР122641927 встановлено, що ліміт за шкоду майну складає 100000,00грн., а розмір франшизи - 0,00грн.
Таким чином, позивач набув право вимагати від відповідача сплати 12162,28грн. суми страхового відшкодування (12162,28грн. - 0,00грн.)
Згідно з положеннями статті 11 ЦК України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов'язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов'язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов'язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.
Так, потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов'язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.
При цьому, визначаючи обов'язок страховика за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виплатити страхове відшкодування законодавцем у положеннях статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" було передбачено випадки, з настанням яких страховик набуває правових підстав для відмови у здійсненні такої виплати, зокрема, у випадку, коли потерпілим чи особою, яка має право на отримання відшкодування, не було протягом року з моменту скоєння ДТП подано заяви про виплату страхового відшкодування (підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 даного Закону).
Тобто право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів узятих на себе зобов'язань не є безумовним, а пов'язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/7449/17.
Як зазначалося вище, позивач додав до позову претензію від 23.03.2020, в якій на підставі статей 993, 1187 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" просив відповідача здійснити відшкодування шкоди в розмірі 12162,28грн.
Однак будь-які докази направлення даної претензії відповідачу в матеріалах справи відсутні. Не додано таких доказів позивачем і до його відповіді на відзив.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За таких обставин, суд вважає недоведеним факт направлення позивачем на адресу відповідача претензії від 23.03.2020 про виплату страхового відшкодування в розмірі 12162,28грн.
При цьому, позивач посилається постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №465/4621/16-к, від 11.12.2019 року по справі № 465/4287/15, а також постанови Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 227/3573/16-ц, від 21.08.2018 у справі №227/3573/16-ц, від 30.08.2018 у справі №732/865/16-к, від 24.04.2019 у справі №643/19957/15-ц, в яких зроблено висновок про необхідність стягнення страхового відшкодування незважаючи на те, що позивач не звертався до страховика із заявою про відшкодування шкоди і за таким відшкодуванням звернувся безпосередньо до суду в межах річного строку.
Проте, у даному випадку ДТП сталася 22.02.2020, а з позовом позивач звернувся 07.05.2021, що підтверджується поштовим конвертом, тобто поза межами вищевказаного строку.
Отже, суд вважає правомірними доводи відповідача про наявність у нього правових підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування згідно з підпунктом 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 12162,28грн. є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 2270,00грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00грн. покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м.Київ, вул.Борщагівська, буд.154, код 33908322) до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, м.Харків, вул.Донця-Захаржевського, буд.6/8, код 30035289 ) про стягнення 12162,28грн. - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено "02" липня 2021 р.
Суддя М.В. Калантай