Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
02 липня 2021 року м. ХарківСправа № 922/1403/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
розглянувши заяву Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" про відвід судді (вх. номер 4093 від 22.06.2021) у справі
за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд", м. Київ
до Фермерського господарства "Альянс-Агро-2017, с. Олександрівка
про стягнення 16 728 767,95 грн.,
В провадженні господарського суду Харківської області (суддя Ольшанченко В.І.) перебуває справа №922/1403/21 за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" до Фермерського господарства "Альянс-Агро-2017" про стягнення 16728767,95 грн.
22.06.2021 до суду від позивача - Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд", надійшла заява про відвід судді.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.06.2021 заявлений Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією "Сантрейд" відвід судді Ольшанченку В.І. по справі №922/1403/21 визнаний необґрунтованим. Заяву Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" про відвід судді Ольшанченка В.І. передано іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 та ст. 39 ГПК.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2021 для розгляду заяви визначено суддю Погорелову О.В.
Частинами 7, 8 та 11 ст. 39 ГПК України визначено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
З підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
За змістом ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
В обґрунтування заяви про відвід заявник вказує, що суддя Ольшанченко В.І. підлягає відводу від розгляду справи №922/1403/21, оскільки у заявника наявні обґрунтовані сумніви у його неупередженості та об'єктивності. В обґрунтування своїх тверджень заявник вказує на те, що 16.06.2021 суддя Ольшанченко В.І. не допустив представника ДП "Сантрейд" - адвоката Фелді О.В., до участі у підготовчому засіданні у справі №922/1403/21, оскільки посвідчення адвоката не є документом на підставі якого можна встановити особу, внаслідок чого адвокат Фелді О.В. був позбавлений можливості забезпечити представництво свого довірителя (позивача у справі, яка розглядається), а отже й здійснювати адвокатську діяльність.
Заявник вказує у заяві, що жодна із статей Господарського процесуального кодексу України, які регулюють порядок проведення підготовчого провадження (статті 177 - 185 Глави 3. "Підготовче провадження" Розділу III "Позовне провадження" вказаного Кодексу) не передбачають ані права суду, ані його обов'язку встановлювати особу представника, сторони або іншого учасника справи. Правила про те, що головуючий встановлює особи тих, хто бере участь у судовому засіданні, а також перевіряє повноваження представників, містяться в ч. 4 ст. 201 ГГІК України, яка структурно розміщена в § 2. "Відкриття розгляду справи по суті" Глави 6. "Розгляд справи по суті" Розділу ПІ "Позовне провадження" вказаного Кодексу.
Заявник вважає, що право (або ж обов'язок) судді встановлювати осіб, які беруть участь у судовому засіданні є у судді лише під час розгляду справи по суті, та, відповідно, таке право/обов'язок відсутнє під час підготовчого провадження (оскільки прямо не передбачено жодною іншою статтею або ж частиною статті ГПК України).
На думку заявника вищевказаними діями суддя перевищив свої повноваження, що вказує на незаконність та упередженість дій судді по недопущенню представника ДП "Сантрейд" - адвоката Фелді О.В. до участі у підготовчому засіданні у господарській справі №922/1403/21 на підставі посвідчення адвоката.
Як зазначає заявник, все вищевказане свідчить про пряму чи побічну заінтересованість судді господарського суду Харківської області Ольшанченко В.І. у результатах розгляду справи №922/1403/21 (що є прямою підставою для його відводу на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 ГПК України) або ж вказує на інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (що є прямою підставою для його відводу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України).
Вирішуючи заявлений відвід, суд вказує на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Статтею 177 ГПК України передбачено завдання та строк підготовчого провадження. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (ч. 2 ст. 177 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою (ч. 1 ст. 183 ГПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 64 ГПК України секретар судового засідання перевіряє, хто з учасників судового процесу з'явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, і доповідає про це головуючому.
Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 198 ГПК України при одноособовому розгляді справи суддя, який розглядає справу, є головуючим у судовому засіданні.
Головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку з дотриманням прав учасників судового процесу.
Частиною 2 статті 201 ГПК України встановлено, що секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового процесу з'явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чи повідомлено тих учасників судового процесу, хто не з'явився, про дату, час і місце судового засідання в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 4 статті 201 ГПК України визначено, що головуючий встановлює особи тих, хто бере участь у судовому засіданні, а також перевіряє повноваження представників.
Суд зазначає, що можливість сторін реалізовувати свої права в суді на початку судового провадження завжди пов'язана зі встановленням осіб, які виступають з одного чи іншого боку, та перевіркою їх повноважень. Оскільки виконання відповідних дій дозволяє запобігти ситуації, коли до суду прийде одна особа й висловить певну позицію у справі від імені іншої, яка її на це не уповноважувала.
Ідентифікація особи проводиться в усіх установах та підприємствах будь-яких форм власності, державних органах на підставі наявних документів, виданих та засвідчених у встановленому законом порядку, що мають фото особи та відповідні реквізити.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на:
1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України;
2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: а) посвідчення водія; б) посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; в) посвідка на постійне проживання; г) посвідка на тимчасове проживання; ґ) картка мігранта; д) посвідчення біженця; е) проїзний документ біженця; є) посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; ж) проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.
Цей Закон визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Як вбачається з вищевикладеного, посвідчення адвоката не є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Також посвідчення адвоката не є документом, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус.
Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" є єдиним законом, який визначає перелік документів, що посвідчують особу; по-третє, положення ч. 1 ст. 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" є імперативними і розширеному тлумаченню не підлягають.
Посилання заявника на те, що посвідчення адвоката згідно з п. 1 Опису посвідчення адвоката України (додаток №1 до рішення Ради адвокатів України №222 від 27.09.2013) є документом, що посвідчує особу, суд не приймає, оскільки Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" має вищу юридичну силу і жодний підзаконний або інший нормативний акт не може суперечити Закону.
Посилання заявника на те, що жодна із статей Господарського процесуального кодексу України, які регулюють порядок проведення підготовчого провадження не передбачають ані права суду, ані його обов'язку встановлювати особу представника, сторони або іншого учасника справи, а також, що право (або ж обов'язок) судді встановлювати осіб, які беруть участь у судовому засіданні є у судді лише під час розгляду справи по суті, та, відповідно, таке право/обов'язок відсутнє під час підготовчого провадження (оскільки прямо не передбачено жодною іншою статтею або ж частиною статті ГПК України), є помилковими, оскільки частиною 1 статті 183 ГПК України встановлено, що підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою. А як вже було вказано судом вище, частиною 4 статті 201 ГПК України передбачено, що головуючий встановлює особи тих, хто бере участь у судовому засіданні, а також перевіряє повноваження представників.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Бочан проти України (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
В рішенні у справі Олександр Волков проти України від 09.01.2013 зазначено наступне. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах Фей проти Австрії , від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та Веттштайн проти Швейцарії , заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі Кіпріану проти Кіпру , заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII).
Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі Пуллар проти Сполученого Королівства , п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється . Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26.10.1984 у справі Де Куббер проти Бельгії , Series A, № 86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (див. рішення у справі Сасілор-Лормін проти Франції , заява № 65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).
У відповідності до приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
При цьому, суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Вирішуючи заявлений відвід, суд відхиляє посилання ДП "Сантрейд" на упередженість судді Ольшанченко В.І., оскільки викладені заявником обставини не підтверджені належними та допустимими доказами та не можуть слугувати підставами для відведення судді у зв'язку з обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності.
Заявником не наведено інших мотивів, достатніх для задоволення відводу.
Отже, розглянувши заяву ДП "Сантрейд" про відвід судді Ольшанченка В.І. у справі №922/1403/21, суд дійшов висновку, що наведені заявником у заяві про відвід доводи є безпідставними та ґрунтуються виключно на припущеннях заявника, зацікавленість складу суду в ухваленні певного рішення у цій справі чи про необ'єктивне ставлення до сторін у справі заявник не довів, а суд не встановив.
Таким чином, наведені ДП "Сантрейд" у заяві про відвід судді Ольшанченка В.І. обставини не свідчать про наявність підстав для відводу судді, передбачених ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, а також не підтверджують упередженість судді Ольшанченка В.І. при розгляді справи №922/1403/21, а містять певні припущення заявника, а тому не можуть бути прийняті судом до уваги, у зв'язку з чим заявлений відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 32, 35, 39, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" про відвід судді Ольшанченко В.І. - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала підписана 02 липня 2021 року.
Суддя О.В. Погорелова
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.