Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" червня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1996/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом фізичної особи - підприємця Коломійцева Андрія Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквааналітикс Україна" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, оф. 808; ідент код 40318307)
про стягнення 40000,00 грн.
за участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
Фізична особа - підприємець Коломійцев Андрій Юрійович 24.05.2021 р. звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквааналітикс Україна", в якому просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 40000,00 грн. за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг, укладеним між сторонами 01.04.2018, та за договором про надання юридичних послуг, укладеним між сторонами 01.04.2018. Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 травня 2021 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1996/21, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; було відкрито провадження та призначено судове засідання на 22.06.2021 р. о 11:00.
Позивач явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечив.
Відповідач правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, відзив на позовну заяву не надав, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в порядку приписів ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
З огляду на вищевикладене, та враховуючи те, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, явку якого в судове засідання не було визнано обов'язковою, суд дійшов висновку, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
01 квітня 2018 року між ТОВ "АКВААНАЛІТИКС Україна" (відповідач, замовник) та ФОП Коломійцевим А.Ю. (позивач, виконавець) було укладено договір про надання послуг, згідно п. 1.1. якого, - виконавець зобов'язувався за завданням замовника надати послуги, а замовник зобов'язувався оплатити виконавцеві зазначені послуги в порядку та на умовах, встановлених Договором.
Відповідно до умов розділу 3 Договору про надання послуг, сторони погодили, що оплата має бути здійснена замовником 01 квітня 2021 року, на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг (п. 3.3).
Положеннями п. 4.3. Договору про надання послуг визначено, що у разі порушення замовником термінів оплати, встановлених п. 3.3 цього Договору, замовник сплачує на користь виконавця штраф у розмірі 20 000,00 гривень.
Як стверджує позивач у позовній заяві, на виконання умов вищевказаного договору виконавцем надано замовнику послуги на загальну суму 680000 грн. про що, сторонами складено та підписано Акти надання послуг: ИТ- 3006/1 від 30.06.2018 року, ИТ-3006/1 від 30.09.2018 року, ИТ-2812/1 від 28.12.2018 року, ИТ- 3004/19-1 від 30.04.2019 року, ИТ-1709/19-1 від 17.09.2019 року.
Проте, замовник, у погоджений у п. 3.3. договору строк, свого зобов'язання щодо оплати отриманих послуг не виконав, що відповідно до положень п. 4.3. договору тягне за собою сплату штрафу у розмірі 20 000 грн.
Станом на 20 травня 2021 року Відповідач суму штрафу у розмірі 20 000 грн., погодженого умовами договору за прострочення виконання оплати послуг, не сплачено.
Крім того, 01 квітня 2018 року між ТОВ "АКВААНАЛІТИКС Україна" (відповідач, замовник) та ФОП Коломійцевим А.Ю. (позивач, виконавець) було укладено договір про надання юридичних послуг відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати юридичні послуги, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначені послуги в порядку та на умовах, що встановлені цим Договором.
Згідно п. 3.3. Договору про надання послуг оплата має бути здійснена Замовником 01 квітня 2021 року, на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг.
Положеннями п. 4.3. Договору про надання послуг визначено, що у разі порушення замовником термінів оплати, встановлених п. 3.3 цього Договору, Замовник сплачує на користь виконавця штраф у розмірі 20 000,00 гривень.
Як стверджує позивач у позовній заяві, на виконання умов вищевказаного договору виконавцем надано замовнику послуги на загальну суму 45000 грн. про що, сторонами складено та підписано акт надання юридичних послуг від 29.06.2018 року.
Замовник, у погоджений у п. 3.3. Договору строк, свого зобов'язання щодо оплати отриманих послуг не виконав, що відповідно до положень п. 4.3. Договору тягне за собою сплату штрафу.
Станом на 20 травня 2021 року Відповідач суму штрафу у розмірі 20 000 грн., погодженого умовами договору за прострочення виконання Замовником зобов'язання щодо оплати послуг, не сплачено.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, а саме позивач наполягає, що станом час звернення з позовом відповідач має сплатити на користь відповідача за неналежне виконання договірних зобов'язань штраф у загальному обсязі 40000,00 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно зі статями 11, 509 ЦК України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в статтях 173-175 ГК України.
Відповідно до статей 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.
Згідно з приписами статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
У частині першій статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 ЦК України та статті 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував; доказів своєчасної оплати послуг, наданих йому за договором, у повному обсязі суду не надав, тверджень позивача не спростував.
Враховуючи, що відповідач доказів виконання взятих на себе зобов'язань у встановлений договором строк не надав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина 2 статті 193, частина 1 статті 216 та частина 1 статті 218 Господарського кодексу України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України). Так, відповідно до статей 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Відповідно до частини 1статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частиною 3 статті 549 ЦК України).
Оскільки, умовами спірних договорів про надання послуг передбачено відповідальність у вигляді штраф у фіксованому розмірі, відповідач доказів виконання взятих на себе зобов'язань у встановлений договором строк не надав, то вимога позивача про стягнення з відповідача 40000,00 грн. штрафу є правомірною та підлягає задоволенню.
Враховуючи усе вищевикладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню як належним чином обґрунтовані та не спростовані відповідачем.
Судові витрати зі сплати позивачем при поданні позову судового збору, відповідно до пункту 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у повному обсязі, а саме у розмірі 2270,00 грн.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 1-5, 8, 10-12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252, суду
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквааналітикс Україна" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, оф. 808; ідент код 40318307) на користь фізичної особи - підприємця Коломійцева Андрія Юрійовича ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) 40000,00 грн штрафу; а також понесені витрати з оплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "29" червня 2021 р.
Суддя М.І. Шатерніков