02 липня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/489/19
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стопника С.Г.
розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх.№5501 від 30.06.2021) про забезпечення позову у справі №921/489/19
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , що діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Олишківецьке", вул. І. Франка, буд.16, с.Заруддя, Збаразький район, Тернопільська область
до відповідача - ОСОБА_2 , с.Олишківці, Збаразький район, Тернопільська область
про стягнення збитків в розмірі 1 208 065,00 грн.
Без виклику (повідомлення) учасників процесу
У провадженні Господарського суду Тернопільської області (суддя Гевко В.Л.) перебуває справа №921/489/19 за позовом ОСОБА_1 , м.Тернопіль, що діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Олишківецьке", с.Заруддя, Збаразький район, Тернопільська область, до відповідача - ОСОБА_2 , с.Олишківці, Збаразький район, Тернопільська область, про стягнення збитків в розмірі 1208065,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач, зокрема, посилається на те, що відповідач обіймаючи посаду директора у ТОВ "Олишківецьке" зловживав своїми правами та отримав у касі підприємства грошові кошти, привласнивши їх, чим наніс збитки товариству на загальну суму 1 208 065,00 грн.
В судовому засіданні 25.06.2021 господарським судом постановлено протокольної форми ухвалу про відкладення розгляду справи на 26.08.2021 на 12:00 год, з наступним повідомленням учасників справи про дату, час та місце проведення наступного судового засідання.
30.06.2021 через канцелярію суду від позивача - ОСОБА_1 , надійшла заява (вх.№5501 від 30.06.2021) про забезпечення позову у справі №921/489/19, у якій останній просить суд накласти арешт на усе належне ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) рухоме та нерухоме майно та заборонити відповідачу ОСОБА_2 чи будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо відчуження даного майна у тому числі шляхом укладення договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, суборенду, тощо.
Згідно з ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Тернопільської області від 30.06.2021, у зв'язку із перебуванням судді Гевка В.Л. у відпустці, відповідно до п.2.3.47 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду заяви (вх.№5501 від 30.06.2021) про забезпечення позову призначено повторний автоматизований розподіл у справі №921/489/19, за результатами якого визначено суддю Стопника С.Г.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову (вх. №5501 від 30.06.2021), суд відзначає наступне.
Відповідно до вимог ч.1 ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2 ст.136 ГПК України).
Частиною 1 ст.137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Отже, питання задоволення заяви сторони про вжиття заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи та поданих заявником доказів в підтвердження необхідності вжиття таких заходів.
Відповідно до п.п.1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (п.1 ст.77 ГПК України).
Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вже зазначалось вище, предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів - збитків в розмірі 1 208 065,00 грн, завданих ним, як посадовою особою ТОВ "Олишківецьке".
Згідно поданої заяви (вх.№5501 від 30.06.2021) заявник просить суд накласти арешт на усе належне ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 рухоме та нерухоме майно та заборонити відповідачу ОСОБА_2 чи будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо відчуження даного майна у тому числі шляхом укладення договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, суборенду, тощо.
Поряд з цим, вимоги заяви не конкретизовані, перелік рухомого та нерухомого майна відповідача, щодо якого заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову - не наведено, водночас долучено Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №258089223 від 25.05.2021 про зареєстроване за відповідачем нерухоме майно.
В обгрунтування необхідності вжиття таких заходів забезпечення позову у даній справі заявник посилається на те, що відповідач в процесі розгляду даної справи в суді першої інстанції уже здійснив заходи, пов'язані з відчуженням належного йому майна, шляхом продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Агродружба" (код ЄДРПОУ 35068785), де він станом на час розгляду даної справи володів часткою в розмірі 100%, що підтверджується постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 у справі №921/383/20, яка набрала законної сили. Згідно відомостей, які станом на день подачі даної заяви містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновниками ТОВ "Агродружба" (код ЄДРПОУ 35068785) є син відповідача ОСОБА_3 та його товариш ОСОБА_4 .
Вважає, що існує ризик того, що відповідач може здійснити заходи пов'язані із відчуженням належного йому майна з метою його збереження, шляхом укладення відповідних правочинів, що в подальшому потягне за собою утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду.
Зазначає, що станом на сьогодні в державі відсутній ефективний механізм стягнення збитків із фізичних осіб у випадку відсутності в них майна, а відтак, навіть отримавши позитивне рішення суду, позивачі не завжди можуть його виконати.
З цього приводу, при розгляді даної заяви суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №915/870/18, від 05.09.2019 у справі №911/527/19, від 16.10.2019 у справі №911/1530/19, від 25.09.2020 у справі №925/77/20, щодо застосування пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України. У цих постановах суд касаційної інстанції наголосив на тому, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, що належить до предмета спору.
Проте, даний спір не стосується рухомого чи нерухомого майна, в даній справі не вирішується спір про визнання права (інше речове право) на будь-яке рухоме чи нерухоме майно, на яке заявник просить суд накласти арешт та заборонити вчиняти дії. Отже, в даному випадку, відсутній зв'язок між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, оскільки накладення арешту має стосуватися майна, що належить до предмета спору.
Суд зазначає, що обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти: збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Посилання заявника на можливе відчуження відповідачем майна, яке не належить позивачу та щодо якого відсутній у даній справі спір про право, не може порушувати права й інтереси позивача, тому вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту та заборони вчинення дій (в т.ч. реєстраційних) щодо такого майна не може сприяти відновленню в майбутньому права позивача на відшкодування збитків.
До того ж, факт завдання збитків відповідачем у заявленому до стягнення розмірі не є встановленим та підлягає доведенню під час вирішення даної справи по суті і сам по собі не може свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Таким чином, заявником не доведено фактичних обставин існування реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача в разі задоволення позову; що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у даній справі.
Враховуючи усе вищевикладене, наведені заявником заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на усе рухоме і нерухоме майно відповідача, яке (права на яке) не належить до предмету спору у даній справі, а також шляхом заборони відповідачу чи будь-яким іншим особам, у тому числі суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо відчуження даного майна, не відповідають вимогам обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін (в тому числі з огляду на відсутність пропозицій позивача щодо зустрічного забезпечення), а також інших учасників судового процесу, подані без урахування наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог у даній справі, недоведеності обставин щодо ймовірності утруднення (в разі невжиття таких заходів) виконання рішення суду у даній справі, а тому підстави для задоволення поданої заяви - відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.136-140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. В задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх.№5501 від 30.06.2021) про забезпечення позову у справі №921/489/19 - відмовити.
2. Копії ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст.235 ГПК України з моменту її підписання (02.07.2021) та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 ГПК України.
Суддя С.Г. Стопник